Справа № 710/131/20
Провадження № 1-в/710/40/20
16.11.2020 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
представника служби пробації - ОСОБА_3 ,
прокурора Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву начальника Шполянського районного сектора Філії державної установи «Центр пробації» Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_3 про роз'яснення виконання вироку в частині застосування пробаційної програми до покарання не позбавленого з позбавленням волі,
09.11.2020 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла заява начальника Шполянського районного сектора Філії державної установи «Центр пробації» Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області про роз'яснення виконання вироку.
Заява мотивована тим, що вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 19.06.2020 було визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначено йому покарання за ст.126-1 КК України у виді громадських робіт строком 180 годин. Крім того, застосовано до ОСОБА_5 обмежувальні заходи, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме проходження програми для кривдників та пробаційної програми протягом двох місяців. На думку представника установи, що подала заяву, обов'язок пройти пробаційну програму може бути призначений лише до засуджених осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, тому неправильне застосування закону перешкоджає належному виконанню вироку в частині проходження засудженим пробаційної програми.
Представник служби пробації в судове засідання з'явився, заяву підтримав.
Засуджений в судове засідання не з'явився.
Прокурор в судове засідання з'явився, повідомив що розгляд заяви залишає на розсуд суду.
Суд, розглянувши заяву, заслухавши учасників приходить до таких висновків.
Вироком Шполянського районного суду Черкаської області від 19.06.2020 було визнано ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України. Призначено йому покарання за ст.126-1 КК України у виді громадських робіт строком 180 годин. Застосовано до ОСОБА_5 обмежувальні заходи, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме проходження програми для кривдників та пробаційної програми протягом двох місяців. Вирок набрав законної сили 21.07.2020 та в апеляційному порядку оскаржений не був.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тим самим, встановлюються правила застосування аналогії кримінального процесуального закону щодо правовідносин, які не врегульовані або неоднозначно врегульовані нормами КПК України або іншими законами чи підзаконним актами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїй постанові від 01.09.2020 у справі № 806/984/18 прийшов до висновку, що «…роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 814/907/16.».
У справі, що розглядалася Верховним Судом було зазначено: «у заяві про роз'яснення судового рішення заявник просить роз'яснити порядок виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019, а саме яким чином виконати рішення суду. Проте чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду апеляційної інстанції від 13.08.2019, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статті 254 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з заяви про роз'яснення судового рішення вбачається, що суб'єкту владних повноважень незрозумілий саме порядок та спосіб виконання рішення Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.08.2019, натомість чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання».
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.08.2018 у справі № 808/1298/15.
Згідно з ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, оскільки чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення, в сукупності з тим, що 28.10.2020 Шполянським районним судом Черкаської області в межах розгляду заяви про вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку (а.с.118-121), вже вирішувалось дане питання, які є предметом цієї заяви, вимоги начальника Шполянського районного сектора Філії державної установи «Центр пробації» Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_3 про роз'яснення виконання вироку в частині застосування пробаційної програми до покарання не позбавленого з позбавленням волі не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 21, 107, 380, 395, 532, 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні заяви начальника Шполянського районного сектора Філії державної установи «Центр пробації» Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_3 про роз'яснення виконання вироку в частині застосування пробаційної програми до покарання не позбавленого з позбавленням волі відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1