Справа № 709/1494/20
13 листопада 2020 року смт Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Романової О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Соломки Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у приміщені Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Універсал Банк» звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з останньої заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.12.2018 у розмірі 43669,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту, яка виникла станом на 17.07.2020. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 07.12.2018. Відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 100 000 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4 % річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом понад встановлені строки у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8 % річних).
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за укладеним договором належним чином не виконувала, прострочення зі сплати щомісячного платежу сягнуло понад 90 днів, у зв'язку із чим, на підставі положення п.п. 4.16 п. 4 Розділу ІІ Умов, відбулося Істотне порушення Клієнтом зобов'язань. Тому, 01.06.2020 позивачем було направлено відповідачу повідомлення про необхідність погашення заборгованості. Однак відповідач жодних дій щодо погашення заборгованості не вчинив.
Зазначено, що на залишок простроченої заборгованості Банк нарахував неустойку, передбачену Тарифами.
03.11.2020 відповідачем направлений до суду відзив на позов, який надійшов 06.11.2020, в якому вона виразила про свою незгоду з позовними вимогами, оскільки, на її думку, вони є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на доказах. Зазначила, що АТ «Універсал Банк» надано до позовної заяви фотокопію підписаної анкети-заяви до договору про надання банківських послуг ОСОБА_1 від 07.12.2018 та копії Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Монобанк). Надані позивачем документи не можуть підтверджувати факт існування боргу, оскільки в Умовах і правилах обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків немає її підпису, а тому не можна стверджувати, що саме із цими Умовами і правилами вона погодилася при підписанні Анкети-заяви.
В обґрунтуванні своїх заперечень проти позову посилається на правові позиції викладені в ухвалах Верховного Суду від 11.03.2015 (№6-16цс15), від 22.03.2017 (№6-2320цс16) та постановах Верховного Суду від 30.01.2018 (№ 61-787св18), від 03.07.2019 (№14-131цс19).
Вказаний відзив на позов поданий відповідачем з дотриманням положень ст.178 ЦПК України.
У судове засідання представник позивача АТ «Універсал Банк» не з'явився, у позовній заяві просить суд справу розглядати без участі їх представника.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явилася, у відзиві на позов просить суд справу розглядати без її участі.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч. 1 та абз. 1 ч. 2 ст. 207 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У підтвердження своїх позовних вимог позивачем до позовної заяви приєднано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, яка має підписи сторін (а.с. 11).
Відповідно до відомостям зазначеним у анкеті-заяві ОСОБА_1 виявила бажання відкрити поточний рахунок у гривні на своє ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов.
У п. 2 анкети-заяви зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Підписанням цього договору остання підтверджує, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту
та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, ОСОБА_1 погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (п. 3 анкети-заяви).
До кредитного договору банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) (а.с.12-34). При цьому ні витяг з тарифів обслуговування платіжних карток, ні Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не містять підписи сторін.
Частинами першою, другою статті 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Отже, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути із відповідача на їх користь заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.12.2018 у розмірі 43669,41 грн., яка виникла станом на 17.07.2020, при цьому зазначають, що вказана сума заборгованості становить тіло кредиту.
У підтвердження розміру заборгованості надають розрахунок заборгованості за договором (а.с. 9-10), із відомостей які зазначені у ньому, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахованої відповідачу заборгованості за тілом кредиту та пересвідчитися в тому чи не були включені у вказану суму заборгованості (43669,41 грн.) інші нарахування, зокрема: відсотки, санкції за порушення зобов'язань за кредитом тощо.
Суд звертає увагу на те, що позивачем у позовній заяві були зазначені відомості щодо нарахування на залишок простроченої відповідачем заборгованості неустойки (а.с. 6), однак у розрахунку заборгованості вказані відомості відсутні.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З огляду на це, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту у сукупності з іншими доказами.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 по справі № 200/5647/18.
Однак, у підтвердження користування відповідачем кредитним коштами, внаслідок чого виникла зазначена у позові заборгованість, виписка по картковому рахунку відповідача надана не була.
Також, позивачем не надано належних доказів щодо розміру встановленого відповідачу ліміту кредитування, оскільки вказані відомості не містяться в анкеті-заяві підписаної сторонами.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Надані позивачем Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків та загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Монобанк) не можна вважати складовою частиною кредитного договору укладеного між позивачем та відповідачем, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана ним, і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Отже, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки надані Банком Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових рахунків та загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Монобанк) не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У ч.ч. 1,3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3 ст. 83 ЦПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 83 ЦПК України).
На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із не доведеністю позивачем позовних вимог доказами, які є належними та достатніми для встановлення обставин на які посилається позивач.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову АТ «Універсал Банк» відмовлено у повному обсязі, судові витрати в розмірі 2102 грн необхідно залишити за позивачем.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 4, 141, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Повний текст рішення складений 17.11.2020.
Суддя О.Г. Романова