Справа № 709/1430/20
16 листопада 2020 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на будинок і земельну ділянку, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання права власності на будинок і земельну ділянку.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарста та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництваи. Спадщину ОСОБА_3 прийняли позивач та мати позивача ОСОБА_4 , які вступили у фактичне володіння і управління його спадковим майном. Тобто кожен із спадкоємців набув право на 1/2 частину спадкового майна. ОСОБА_4 в нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на його земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 , яка не встигнувши при житті оформити свої спадкові права на 1/2 частину будинку та земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства.
ОСОБА_4 склала заповіт, яким заповіла дві земельні ділянки своїй дочці ОСОБА_2 (відповідачу). Оскльки позивач прийняв спадщину своєї матері, то відповідно має право і на її частку. Відповідач на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 не претендує. Однак позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на спадкове майно після смерті свого батька ОСОБА_3 , оскільки видати свідоцтво про право на спадщину на одного спадкоємця неможливо. У зв'язку з цим позивач просив визнати за ним право власності в порядку спадкування на будинок та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 09 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити. Від відповідача також надійшла заява, відповідно до змісту якої остання позовні вимоги визнала та просила розглянути справу за її відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про смерть від 05 серпня 2020 року серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про смерть від 05 серпня 2020 року серії НОМЕР_2 (а.с. 10).
Позивач є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 08 травня 1970 року серії НОМЕР_3 (а.с. 14).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема, на:
- будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею 0,2594 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на земелю від 13 квітня 2000 рокусерії ЧР 23-19-02-00-046 (а.с. 19).
- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яку державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину на ім'я
ОСОБА_4 .
Згідно з довідкою Васютинської сільської ради Чорнобаївського району, Черкаської області від 20 серпня 2020 року № 756/02-44 ОСОБА_3 був зареєстрований та постійно проживав за адресою АДРЕСА_1 . В господарстві проживав з дружиною ОСОБА_4 та сином ОСОБА_1 (позивач) (а.с. 23).
Згідно з довідкою Васютинської сільської ради Чорнобаївського району, Черкаської області від 20 серпня 2020 року № 757/02-44 ОСОБА_4 була зареєстрована та постійно проживала за адресою АДРЕСА_1 . В господарстві проживала з сином ОСОБА_1 (позивач) (а.с. 22).
При житті ОСОБА_4 , а саме 23 січня 2006 року, склала заповіт, посвідчений секретарем Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області та зареєстрований у реєстрі за № 20, відповідно до якого належні їй земельну ділянки та ощадні вклади заповіла своїй дочці ОСОБА_2 (відповідач), яка отримала свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом (а.с. 15, 17).
Згідно зі змістом листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 06 листопада
2020 року (а.с. 31), що надійшов у відповідь на запит суду, після смерті ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину на грошові вклади та майновий сертифікат на дружину
ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулися позивач та відповідач ( а.с. 33, 34). На ім'я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.
Водночас листом Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 08 вересня 2020 року (вих. № 193/02-16) позивачу повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину на одного спадкоємця не можливо, оскільки спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 була також і ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але за життя не оформила. А після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями, які прийняли спадщину є позивач і відповідач, та роз'яснено право на звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування (а.с. 13).
Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на будинок та земельну ділянку, оскільки видати свідоцтво про право на спадщину лише одному спадкоємцю неможливо.
Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , при вирішенні даної справи необхідно застосовувати положення чинного на той час ЦК УРСР.
Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно з положеннями ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач прийняв спадщину ОСОБА_3 , вступивши у фактичне володіння і управління спадковим майном, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за законом на будинок та земельну ділянку, оскільки видати свідоцтво про право на спадщину лише одному спадкоємцю неможливо.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об'єктом права власності.
За приписом ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.
Згідно ст.380 ЦК України житловий будинок є об'єктом права власності.
Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно зі ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права власності.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі
№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, зважаючи на визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом на:
- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, площею
0,2594 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі державного акта на право приватної власності на земелю від 13 квітня 2000 року серії ЧР 23-19-02-00-046.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.
Суддя В.В. Левченко