Справа № 420/9985/20
16 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 02 жовтня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050005777 від 03.09.2020 р. про відмову в призначенні пенсії;
2. Зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу роботи позивача період роботи з 10.05.1991 р. по 02.07.2001 р. у ПХФ «Спецмонтаж».
Ухвалою суду від 07 жовтня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 у період з 10.05.1991 року по 02.07.2001 року працював майстром у ПХФ «Спецмонтаж». Вказує, що 01.09.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії, однак рішенням від 03.09.2020 року №156050005777 йому відмовлено в призначення пенсії у зв'язку з відсутністю стажу, а саме не враховано період з 10.05.1991 року по 02.07.2001 року, оскільки запис завірено печаткою держави, яка на той час не існувала. Позивач вважає таке рішення відповідача незаконним, а його право на отримання пенсії - порушеним.
20 жовтня 2020 року до суду від відповідача за вх. №43742/20 надійшов відзив (а.с.44-47), у якому відповідач, посилаючись на зміст оскаржуваного рішення від 03.09.2020 року №156050005777 зазначає, що позивачем не надано жодних документів про підтвердження наявного трудового стажу за спірний період роботи. Головне управління діяло в порядку, в межах і спосіб, передбачений чинним законодавством.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами та з відзивом на позов відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01 вересня 2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.57).
До вказаної заяви позивачем було додано наступні документи:
- копію паспорту та ідентифікаційного коду (а.с.59-64);
- копію трудової книжки серія НОМЕР_1 від 12.09.1977 року (а.с.65-73);
- довідки ТОВ «АГРОФІРМА ДНІСТРОВСЬКА» про зміну назви організації та про прийняття на роботу № 17 від 20.01.2020 року (а.с.74, 76);
- архівні довідки №53, 54 від 30.01.2020 року (а.с.77, 82);
- довідку Головного управління статистики в Одеській області №03.2-14/322-20 від 17.03.2020 року (а.с.78),3 №3939-3839/Б-02/8-1500/20 від 22.02.2020 року;
- лист департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради №395-Б-11.1-21 від 25.02.2020 року (а.с.80);
- лист Державного архіву Одеської області від 12.02.2020 року №309/05-21 (а.с.81);
- довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ТОВ «АГРОФІРМА ДНІСТРОВСЬКА» від 20.01.2020 року № 17 (а.с.83);
- довідку про заробітну плату для обчислення пенсії ТОВ «ОДЕСЬКА ЦУКРОВА КОМПАНІЯ» від 11.02.2020 року № 7 (а.с.84).
Рішенням відділу з питань призначення пенсій №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 156050005777 від 03.09.2020 року (а.с.21, 54) відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу (27 років). В рішенні зазначено, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 10.05.1991 року по 02.07.2001 року, оскільки запис про звільнення завірений печаткою держави, яка на той час не існувала.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, а свої права та охоронювані інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Отже, передумовою застосування статті 26 Закону №1058-IV є наявність двох складових: віку особи та відповідного страхового стажу.
Змістом частини першої статті 56 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (п.1).
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку №637).
Судом встановлено, що підставою відмови позивачу у призначенні пенсії за віком є не врахування до загального страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 10.05.1991 року по 02.07.2001 року.
Так, з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що протягом вказаного періоду останній працював в ПХФ «Спецмонтаж», про що внесено відповідний запис.
Однак, відповідач не вважає такий запис у трудовій книжці достовірним у зв'язку з тим, що запис про звільнення завірений печаткою держави, яка на той час не існувала.
Оцінюючи такі посилання відповідача, суд зазначає наступне.
У відповідності до абз.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про підприємства в Україні» (у редакції, чинній на час звільнення позивача з ПХФ «Спецмонтаж»), підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.
Вимог щодо зазначення на печатці найменування держави, в якій підприємство здійснює господарську діяльність та ідентифікаційного коду юридичної особи зазначений Закон не містив.
Опис печаток і штампів був визначений у розділі 4 Інструкції про порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 жовтня 1993 року № 643 (далі - Інструкція № 643) та у розділі 3.3 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.1999 року №17 (далі - Інструкція №17).
Однак, Інструкція № 643 та Інструкція №17 не містили такої вимоги до круглих печаток суб'єктів господарювання, як обов'язкове зазначення у них найменування держави Україна.
Крім цього, пунктом 3.3.3. Інструкції №17 передбачено, що проста печатка виготовляється круглою або трикутною. Напис на печатках і штампах повинен відповідати назві, яка зазначена в свідоцтві про державну реєстрацію.
Відповідачем не зазначено та не надано доказів, що назва підприємства, на якому позивач працював у період з 10.05.1991 року по 02.07.2001 року та яка була зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію такого підприємства не містила абревіатури «УРСР».
Крім того саме формулювання у оскаржуваному рішенні «печатка держави» не відповідає чинному законодавству, оскільки печатки видаються не «державі», а підприємствам, установам та організаціям різних форм власності.
Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2019 року у справі №307/541/17 зробив висновок, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Згідно ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050005777 від 03.09.2020 р. про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати період роботи з 10.05.1991 року по 02.07.2001 року у ПХФ «Спецмонтаж» до страхового стажу роботи ОСОБА_1 .
Разом з тим, суд зазначає, що у рамках даної справи судом досліджувалося виключно питання щодо підстав для включення періоду з 10.05.1991 року по 02.07.2001 року до загального страхового стажу, оскільки саме з цих обставин виник спір, проте питання щодо загального страхового стажу та включення до нього інших періодів у урахуванням заявлених позовних вимог та наявних у суду доказів наразі не вирішується.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.2 ст.73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. згідно квитанції про сплату №59845 від 01.10.2020 року (а.с.8) за одну вимогу немайнового характеру.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 840,80 грн.
Відповідно до ч.1 ст.243 КАС України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Згідно ч.3 ст. 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи, що провадження у справі відкрито 07 жовтня 2020 року, строки розгляду даної справи, визначені ст.263 КАС України, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Вовченко О.А. у період з 05.11.2020 року по 13.11.2020 року включно у відпустці, в силу положень ст.120 КАС України, рішення суду складено суддею 16.11.2020 року (перший робочий день).
Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №156050005777 від 03.09.2020 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи з 10.05.1991 року по 02.07.2001 року у ПХФ «Спецмонтаж».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя O.A. Вовченко