Справа № 420/7937/20
16 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Стефанова С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоадріївська» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу №2339 від 11 червня 2020 року та податкового повідомлення-рішення №0013363201 від 22 липня 2020 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду 19 серпня 2020 року надійшов адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоадріївська» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області від 11 червня 2020 року №2339 «Про проведення фактичної перевірки СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0013363201 від 22 липня 2020 року, яким у відношенні сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоандріївська» застосовано штраф у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч гривень);
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоандріївська» понесені судові витрати.
Позиція позивача обґрунтована наступним
Позивач зазначає, що положення статті 80 Податкового кодексу України, на яке ГУ ДПС в Одеській області посилається під час перевірки встановлює виключну підставу для проведення фактичної перевірки - наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про саме порушення зі сторони платника податків. Позивач наголошує на тому, що «установлений законодавчий порядок» та численна практика Верховного Суду виключає можливість анонімного або іншим способом прихованого отримання інформації без зазначення конкретних осіб та/або органів, які надали такі дані.
Проте, на переконання позивача, ГУ ДПС в Одеській області не було вказано у наказі про проведення перевірки, яка інформація ними була отримана щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана, а також податковою не надано взагалі жодного посилання.
Тобто, позивач вважає, що державним органом не надано доказів наявності підстав на проведення перевірки позивача, що визначені статтею 80 Податкового кодексу України, адже в Наказі не зазначено жодних відомостей чи посилань на джерела інформації щодо порушень норм законодавства з боку платника податків.
Крім того, позивач посилається на те, що скасування наказу про призначення перевірки тягне за собою визнання такої перевірки незаконною, що, в свою чергу, є безумовною підставою для визнання незаконним і прийнятого за результатами такої перевірки податкового повідомлення-рішення (правовий висновок - постанова Верховного Суду від 22 серпня 2018 року по справі № 812/1283/17).
Також, позивач вважає, що будь-які посилання відповідача на лист ДПС України, як на підставу для проведення перевірки, є безпідставними, так як порушують положення статті 80 та 81 Податкового кодексу України.
Щодо відсутності фактичних порушень з боку сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоандріївська» у позові зазначено, що у підприємства на момент перевірки була наявна ліцензія на право зберігання пального №15310414202001196 від 30 березня 2020 року, отримана у встановленому законом порядку та у період дії відстрочки по фінансовим санкціям за зберігання пального без ліцензії (до 31 березня 2020 року - стаття 18 Закону №481). Відтак, позивач вважає, що підприємство не може бути притягнуто до відповідальності на підставі статті 17 закону №481, так як відносини, що виникли між сторонами, не відповідають змісту правової норми.
Що стосується розбіжності між фактичним місцем знаходження резервуарів з пальним та місцем зберігання пального, визначеним ліцензією від 30 березня 2020 року, то позивач з даного приводу зазначає, що місцем зберігання пального, відповідно до згаданої вище ліцензії, було зазначено адресу - АДРЕСА_1 , що, відповідно до позиції ГУ ДПС в Одеській області не відповідає реальному місцю розташуванню резервуарів з пальним. Однак, слід вказати, що юридична адреса позивача, на яку було отримано ліцензію ( АДРЕСА_2 ) та фактичне місцезнаходження резервуарів з пальним перебувають на відстані одне від одного близько 100 метрів і являються майновими комплексами, які знаходяться у власності СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська», що дає підстави вважати про відсутність наміру керівництва СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» умисно порушувати законодавство.
Так, скасована ліцензія №15310414202001196 була отримана на юридичну адресу позивача з причини того, що об'єкту нерухомого майна, яке є місцем фактичного розташування резервуарів з паливом, станом на 30 березня 2020 року не було присвоєно адресу (присвоєно лише 13 липня 2020 року рішенням виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради), що унеможливлювало отримання ліцензії для зберігання пального.
Також, позивач зазначаэ, що і ліцензія від 30 березня 2020 року, і ліцензія від 24 липня 2020 року (отримана після присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна (території), де знаходяться резервуари з пальним отримувались на одне і теж саме місце зберігання пального, так як інших ємностей чи резервуарів для зберігання пального у позивача немає. А так як присвоєння адреси об'єктам нерухомого майна знаходиться поза межами повноважень позивача, керівництво підприємства, при поданні заявки на отримання первинної ліцензії, прийняло рішення про оформлення ліцензії на зберігання пального за юридичною адресою на території якої і знаходяться ємності.
Позиція відповідача обґрунтовується наступним
ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з позовними вимогами сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Новоандріївська», вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що фактична перевірка СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» була проведена на підставі наказу від 11.06.2020 року №2339, прийнятого у відповідності до п.п. 80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У відзиві зазначено, що з направленнями на перевірку №1222, №1223 від 15.06.2020 року особисто ознайомлений директор СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» ОСОБА_1 , що підтверджується його особистим підписом у вище зазначених направленнях. 17.06.2020 року особистим підписом директора Лисенка В.Г. підтверджено отримання копії наказу №2339 від 11.06.2020 року.
Відповідач, посилаючись на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 13.03.2018 року у справі №804/1113/16 зазначає, що права позивача в даному випадку порушують лише наслідки проведення фактичної перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення, а підстави для скасування наказу №2339 від 11.06.2020 року відсутні в силу того, що його дія, як індивідуального акта вже вичерпана фактом проведеної перевірки, за результатом якої складено Акт.
Також, відповідач звертає увагу, що позивачем було подано до контролюючого органу повідомлення форми №20-0ПП від 06.03.2020 року про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Згідно відомостей зазначених позивачем у Повідомленні, за адресою с. Новоандріївка, вул. Центральна, буд. 5 знаходиться бочка. В ході проведення фактичної перевірки здійснено обстеження місця зберігання пального, яке зазначено в ліцензії, СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» за адресою: 66831, Одеська область, Ширяївський район, с. Новоандріївка, вул. Центральна, буд. 5 за результатами якого, не встановлено наявність резервуарів, які використовуються для зберігання пального для власних потреб, об'єм, яких складає 75000 літрів.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю за зазначеною у ліцензії СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» адресою резервуарів, які використовуються для зберігання пального для власних потреб, Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято розпорядження від 21.07.2020 року №138-р «Про анулювання ліцензій». Відповідно до додатку до розпорядження, ліцензія СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» №15310414202001196 була включена до переліку анульованих ліцензій, підстава - подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії. Перевіркою було встановлено, що фактичне місце зберігання пального знаходиться за адресою не зазначеною в ліцензії, а саме: на земельній ділянці поза межами населеного пункту (копія фото фіксації місця зберігання пального, як додаток до акту, надається). Таким чином, перевіркою встановлено зберігання СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» дизельного пального у кількості 1645,16 літрів без наявності відповідної ліцензії.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року позовну заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоадріївська» залишено без руху з підстав недотримання позивачем вимог ст.ст.160, 161 КАС України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, у зв'язку з чим ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 22 вересня 2020 року.
07 жовтня 2020 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів (вхід. №ЕП/16424/20).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про зупинення провадження по справі №420/7937/20 - відмовлено.
В судовому засіданні 07 жовтня 2020 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, судом приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву (вхід. №38508/20) та відповідь на відзив (вхід. №40940/20).
В судовому засіданні 10 листопада 2020 року ухвалами суду на місці, яки були занесені до протоколу судового засідання, судом задоволені клопотання представників сторін щодо приєднання до матеріалів справи інтегрованої картки платника податків СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська», а також платіжного доручення №1198 від 09 вересня 2020 року про сплату позивачем 500 000,00 грн. в якості погашення заборгованості згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0013363201 від 22 липня 2020 року.
В судовому засіданні 10 листопада 2020 року судом поставлено на обговорення питання щодо продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Враховуючи відсутність заперечень з боку представників сторін, а саме представник позивача відносно продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував, представник відповідача залишив вирішення вказаного питання на розсуд суду, ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами..
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоандріївська» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00956684), видами діяльності якої є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.41 розведення великої рогатої худоби молочних порід; 01.45 розведення овець і кіз; 01.46 розведення свиней; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві.
30.03.2020 року ГУ ДПС в Одеській області видано СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» Ліцензію №15310414202001196 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), термін дії якої з 30.03.2020 року до 30.03.2025 року (а.с.18).
11.06.2020 року ГУ ДПС в Одеській області видано наказ №2339 «Про проведення фактичної перевірки СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» (код ЄДРПОУ 00956684)» (а.с.65-66).
15.06.2020 року ГУ ДПС в Одеській області видані направлення на перевірку №1222 та №1223 (а.с.67, 68).
Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області №2339 від 11 червня 2020 року та направлень від 15 червня 2020 року №1223, №1222, головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 , головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_3 проведено фактичну перевірку СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» (код ЄДРПОУ 00956684) з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пального за період з 01.07.2019 року по 26.06.2020 року.
Перевірку здійснено в присутності представника суб'єкта господарювання - керівника СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт №1250/15-32-32-01/00956684 від 26.06.2020 року, який зареєстровано в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання (а.с.69-72).
В Акті №1250/15-32-32-01/00956684 від 26.06.2020 року зафіксовано:
«Відповідно до ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
1. В порушення ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями), а саме: зберігання пального у кількості 1645,16 літрів дизельного палива без наявності відповідної ліцензії.
В ході проведення фактичної перевірки здійснено обстеження місця зберігання пального, яке зазначено в ліцензії, СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» за адресою: 66831, Одеська область, Ширяївський район, с. Новоандріївка, вул. Центральна, буд. 5 за результатами якого, не встановлено наявність резервуарів, які використовуються для зберігання пального для власних потреб, об'єм, яких складає 75 000 літрів. Фактичне місце зберігання пального знаходиться за адресою не зазначеною в ліцензії, а саме: на земельній ділянці поза межами населеного пункту.
2. Відповідно до наданих документів фактів реалізації придбаного пального не встановлено.».
Один примірник Акта №1250/15-32-32-01/00956684 від 26.06.2020 року отримав директор СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» Лисенко В.Г., що підтверджується його особистим підписом на останній сторінці Акта.
17.06.2020 року директором СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» Лисенко В.Г. надано пояснення, що він здійснює свою діяльність за юридичною адресою (офіс): Одеська область, Ширяївський район, с. Новоандріївська, вул. Центральна, 5. Адреса місця зберігання палива: Одеська область, Ширяївський район, с. Новоандріївська, вул. Центральна, 5 (до 1 км. від офісу) на краю села (а.с.73).
07.07.2020 року представник позивача звернувся до начальника ГУ ДПС в Одеській області з адвокатським запитом (в порядку ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») в якому просив надати інформацію з приводу підстав фактичної перевірки СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська», що проводилась з 17.06.2020 року по 26.06.2020 року (а.с.14).
08.07.2020 року позивачем подано заперечення на Акт №1250/15-32-32-01/00956684 від 26.06.2020 року про результати фактичної перевірки ГУ ДПС в Одеській області (а.с.11-12).
Листом за №13742/10/15-32-32-01-13 від 20.07.2020 року «Про результати розгляду заперечень» ГУ ДПС в Одеській області повідомило позивача, що відповідачем правомірно було видано наказ №2339 від 11.06.2020 року щодо проведення фактичної перевірки СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» (код ЄДРПОУ 00956684) (а.с.13).
Листом за №14655/В/15-32-32-01-13 від 15.07.2020 року «Про результати розгляду адвокатського запиту» ГУ ДПС в Одеській області повідомило представника позивача, що у разі наявності підстав відповідно до вимог п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) фахівцями ДПС проводяться фактичні перевірки суб'єктів господарювання, з метою здійснення контролю дотримання вимог діючого законодавства у сфері обігу та реалізації підакцизних товарів (а.с.15).
Розпорядженням ГУ ДПС в Одеській області №138-р від 21.07.2020 року «Про анулювання ліцензій», анульовано дію ліцензій на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за порушення вимог статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами та доповненнями) в частині подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії, зокрема, СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» (а.с.79-80).
22.07.2020 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №0013363201, яким повідомлено СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська», що на підставі Акта перевірки №1250/15-32-32-01/00956684 від 26.06.2020 та листа №13742/10/15/32/32/01-13 встановлено порушення ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та ст.17 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (із змінами та доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових санкцій) у сумі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень (а.с.76).
24.07.2020 року ГУ ДПС в Одеській області видано СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» Ліцензію №15310414202001588 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), термін дії якої з 24.07.2020 року до 24.07.2025 року (а.с.17).
Згідно платіжного доручення №1198 від 09.09.2020 року, а також інтегрованої картки платника податків СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська», що містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу, в якості погашення заборгованості згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0013363201 від 22 липня 2020 року позивачем сплачено заборгованість у розмірі 500 000,00 грн. (а.с.118, 120).
Не погоджуючись з прийнятим наказом №2339 від 11.06.2020 року «Про проведення фактичної перевірки СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» (код ЄДРПОУ 00956684)», а також винесеним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №0013363201 від 22 липня 2020 року, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.
Релевантні джерела права та висновки суду
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі - Податковий кодекс).
Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу.
Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ГУ ДПС в Одеській області, як податкового органу.
Відповідно до п. 75.1.3. ст. 75 Податкового кодексу, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями ст.80 Податкового кодексу.
Як вбачається зі змісту спірного наказу №2339 від 11.06.2020 року, в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено ст.20 та підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу.
Так, статтею 20 Податкового кодексу визначено загальний перелік прав контролюючих органів, а підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Тобто, фактична перевірка проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за обов'язкової наявності хоча б однієї з підстав, визначених підпунктами 80.2.1 - 80.2.7 ст.80 Податкового Кодексу.
Відтак, для проведення фактичної перевірки мають існувати вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.
Згідно змісту відзиву на адміністративний позов, підставою для видання спірного наказу контролюючим органом зазначено лист ДПС України від 26.05.2020 року №8215/7/99-00-17-02-01-17.
Судом встановлено, що листом ДПС України від 26.05.2020 року №8215/7/99-00-17-02-01-17 доведено до відпрацювання 1014 суб'єктів господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) та фактів можливої реалізації придбаного пального іншим суб'єктом господарювання, в тому числі СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська».
При цьому, відповідачем не надано до суду жодних письмових та належним чином оформлених доказів на підтвердження того, що підставою для прийняття наказу №2339 від 11.06.2020 року був саме лист ДПС України №8215/7/99-00-17-02-01-17 від 26.05.2020 року.
В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що інформація (в цьому випадку лист Державної податкової служби) на підставі якої (начебто) прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №520/1304/2020 та від 04 грудня 2018 року у справі 820/4894/18.
Відповідно до вимог пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу, яка визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Згідно з абзацом третім п.81.1 ст.81 Податкового кодексу, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Системно проаналізувавши положення ст.ст. 75-81 Податкового кодексу, суд приходить до висновку, що вимоги до змісту наказу про призначення як планової документальної перевірки, так і позапланової документальної перевірки, документальної невиїзної перевірки, фактичної перевірки сформульовані лише в абз.3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу, де вказано, що в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Як вже зазначалось судом, підставою для прийняття спірного наказу, на думку відповідача, був лист ДПС України №8215/7/99-00-17-02-01-17 від 26.05.2020 року, який містить інформацію про суб'єктів, господарювання, які здійснюють діяльність по зберіганню пального та використовують його лише на власні потреби маючи відповідну ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), зокрема, СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська».
Дослідивши зміст спірного Наказу №2339 від 11.06.2020 року, судом встановлено відсутність у тексті спірного наказу інформації, яка свідчила б про наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, та у зв'язку з якими у контролюючого органу виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для здійснення належного податкового контролю.
Також, суд зазначає, що у спірному наказі, відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки, а саме ст.20 та п.п.80.2.2. п.80.2 ст.80 Податкового кодексу.
В той же час суд вважає за необхідне зазначити, що інформація на підставі якої прийнято оскаржуваний наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Саме з цього виходила колегія Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду при розгляді справи №520/1304/2020 (постанова від 22 вересня 2020 року) де предметом спору була протиправність наказу податкового органу про проведення фактичної перевірки.
При цьому, п.п.80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу містить декілька обґрунтувань для проведення перевірки, а саме: така перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, а тому, зі змісту оскаржуваного Наказу за №2339 від 11.06.2020 року, неможливо встановити яке з окремих вказаних порушень слугувало конкретною підставою для його прийняття.
Зазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду викладеним у постановах від 04 вересня 2020 року у справі №821/1274/18, від 02 вересня 2020 року у справі №821/1828/16 та від 04 грудня 2018 року у справі №820/4894/18.
Також, суд критично відноситься до посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду (постанова від 13.03.2018 року по справі №804/1113/16; постанова від 30.11.2018 року по справі №808/1641/15), якою встановлено, що наказ про проведення податкової перевірки може бути оскаржений в суді тільки у випадку, якщо допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки не відбувся (перевірка фактично не проведена), з наступних підстав.
Верховний Суд у постановах від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 03 жовтня 2019 року (справа №820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) висловив правову позицію, що саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.
При цьому, приписи ПК України в цій частині установлюють і певні правила поведінки при здійсненні перевірки як для суб'єкта владних повноважень, так і для платника податків, чітке дотримання яких вимагається задля забезпечення балансу між публічними і приватними інтересами.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова/позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 77.6 статті 77, пункт 78.5 статті 78 ПК України).
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
При цьому абзац п'ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:
- непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);
- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 КАС України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.
З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 від 21 лютого 2020 року відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також, що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.
Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок: «незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».
З огляду на вищезазначений правовий висновок Верховного Суду оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки (наказу), яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка в першу чергу.
В даному випадку, судом встановлено, що контролюючим органом порушено порядок проведення податкової перевірки, а Акт перевірки є недопустимим доказом, оскільки складений з порушення порядку встановленого Податковим кодексом України.
А відтак, висновки акту фактичної перевірки №1250/15-32-32-01/00956684 від 26.06.2020 року не можуть бути покладені в основу жодних рішень контролюючого органу, в тому числі і в основу спірного податкового повідомлення - рішення №0013363201 від 22.07.2020 року.
За таких обставин, у зв'язку із встановленням порушення порядку проведення податкової перевірки, суд не досліджує зміст виявлених порушень, оскільки такі виявлено з порушенням встановленої процедури.
Крім того, при розгляді даної справи суд також враховує наявні в матеріалах справи платіжне доручення №1198 від 09 вересня 2020 року та інтегровану картку платника податків СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська», з яких вбачається погашення позивачем заборгованості у розмірі 500 000,00 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0013363201 від 22 липня 2020 року, що в свою чергу, не позбавляє права позивача звернутися до суду з вимогою про оскарження наказу про проведення фактичної перевірки та податкового повідомлення-рішення, якщо така особа вважає, що спірний наказ прийнято з порушенням порядку встановленого Податковим кодексом України.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування наявності правових підстав для винесення оскаржуваного наказу.
З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоадріївська» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу №2339 від 11 червня 2020 року та податкового повідомлення-рішення №0013363201 від 22 липня 2020 року підлягають задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоадріївська» в загальній сумі 9 602 грн. 00 коп., що сплачені згідно платіжного доручення №1154 від 12 серпня 2020 року на суму 2102,00 грн. та платіжного доручення №1170 від 25 серпня 2020 року на суму 7500,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоадріївська» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу №2339 від 11 червня 2020 року та податкового повідомлення-рішення №0013363201 від 22 липня 2020 року - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС в Одеській області №2339 від 11 червня 2020 року «Про проведення фактичної перевірки СТОВ «Агрофірма «Новоандріївська» (код ЄДРПОУ 00956684)».
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0013363201 від 22 липня 2020 року, яким до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоандріївська» застосовано штраф у розмірі 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоадріївська» (код ЄДРПОУ 00956684) суму сплаченого судового збору в розмірі 9 602 грн. 00 коп. (дев'ять тисяч шістсот дві гривні нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Новоадріївська» (вул. Центральна, буд.5, с. Новоандріївська, Ширяївський район, Одеська область, 66831, код ЄДРПОУ 00956684).
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370).
Суддя С.О. Cтефанов
.