Справа № 420/7601/19
16 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні заяву позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року, яке набрало законної сили 21 жовтня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 02.01.2020 року №15-21/13-20-СГ. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером 5123755800:01:002:3686 площею 0,0883 га., яка розташована на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру в Одеській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1,00 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Ухвалою суду від 03 листопада 2020 року заяву позивача - задоволено. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у 10-денний строк з моменту отримання копії ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 08.07.2020 року по справі №420/7601/19.
12 листопада 2020 року до суду від відповідача за вх. №48147/20 надійшов звіт про виконання рішення суду, до якого додано засвідчену копію наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 09.11.2020 року №774-УБД про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:002:3686 ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 16.11.2020 року встановлено Головному управлінню Держгеокадастру в Одеській області новий строк подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по справі №420/7601/19 та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області подати до Одеського окружного адміністративного суду у 30-денний строк з моменту отримання копії ухвали звіт про його виконання з доказами на його підтвердження.
10 листопада 2020 року до суду від позивача за вх. №47697/20 надійшла заява, в якій позивач, посилаючись на ухиляння відповідача від виконання рішення суду від 08.07.2020 року по даній справі, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду та винести окрему ухвалу в порядку статті 249 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, оцінивши надані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом встановлено наступне.
Згідно ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність встановлену законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун'єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
Відповідно до ч.ч.2,4 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Невиконання рішення суду на протязі тривалого часу є порушенням права на справедливий судовий розгляд, що є порушенням Конвенції по правам людини.
Згідно з ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч.6 ст.383 КАС України).
Таким чином, враховуючи те, що Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області не надано до суду доказів виконання рішення суду по справі №420/7601/19, суд вважає за доцільне визнати бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7601/19 від 08 липня 2020 року, яке набрало законної сили 21 жовтня 2020 року протиправною.
Відповідно до ч.1 ст.249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що постановлення судом окремої ухвали щодо суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи є правом суду, а не обов'язком.
Відтак, враховуючи те, що судом встановлено відповідачу новий термін для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 липня 2020 року по справі №420/7601/19, приймаючи до уваги те, що постановлення окремої ухвали є правом суду, в цій частині вимог заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 205, 248, 256, 374, 382, 383 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 (вх. №47697/20) - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7601/19 від 08 липня 2020 року, яке набрало законної сили 21 жовтня 2020 року.
В решті вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вовченко O.A.