про відкриття провадження у справі
17 листопада 2020 року м. Чернігів справа № 927/1076/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Славутицької міської ради Київської області
07101, м. Славутич Київської області, Центральна площа, 7 (rada@slav.gov.ua)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВЕРЬ» 15046, с. Неданчичі Ріпкинського району Чернігівської області, вул. Тітова, 71
про стягнення 115 434 грн. 20 коп.
12 листопада 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Славутицької міської ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІВЕРЬ» про стягнення збитків в сумі 115 434,20 грн., завданих внаслідок користування відповідачем земельною ділянкою без правовстановлюючих документів у період з 09.08.2013р. по 15.06.2020р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,1564 га, розташовану в м. Славутич Київської області, площа Привокзальна, 7, внаслідок чого органу місцевого самоврядування завдані збитки в сумі 115 434,20 грн.
Позовна заява Славутицької міської ради Київської області подана з додержанням вимог, викладених у ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України; підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Згідно п. 2 ч. 1, ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до п. 1 ч. 5, ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020р. встановлений в розмірі 2 102,00 грн.
Оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
У відповідності з ч. 5, 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, вважає за доцільне розгляд справи провести в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість відкриття провадження у даній справі.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.09.2020р. передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 911/2390/18 з підстави, передбаченої частиною 3 статті 302 ГПК України.
Зазначену ухвалу мотивовано тим, що згідно з положеннями частин 1, 2 статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у справі № 911/2390/18 є вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів за оренду нерухомого майна, яке знаходиться у місті Києві, тоді як юридичною адресою відповідача є Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Капітанівка, вул. Соборна, 21.
Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України, якою врегульовано виключну підсудність справ, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Колегія суддів в ухвалі про передачу справи № 911/2390/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначила, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об'єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.
Однак, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі № 640/16548/16-ц виклав протилежний висновок. Зокрема, зазначено таке. До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про: право власності на таке майно; право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 цього Кодексу); поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 цього Кодексу); право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; визнання правочину з нерухомістю недійсним; звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Оскільки Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими мотиви для передачі на її розгляд справи № № 911/2390/18.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020р.:
прийнято до розгляду справу № 911/2390/18 за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр імені академіка Юрія Прокоповича Спіженка», Амбулаторно-поліклінічного закладу «Київський міський дитячий діагностичний центр» та заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду Київської області від 11 березня 2019 року, додаткове рішення цього ж суду від 25 березня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року;
призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників на 03 листопада 2020 року.
Станом на 17.11.2020р. в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо результатів перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у справі № 911/2390/18) Великою Палатою Верховного Суду.
За змістом ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, суд враховує, що згідно п. 1 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Зважаючи на те, що за результатами перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 911/2390/18, Великою Палатою Верховного Суду буде зроблено висновок щодо визначення підсудності даної категорії справ, суд вважає за необхідне за власною ініціативою зупинити провадження у справі № 927/1076/20 до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/2390/18.
Керуючись ст. 12, 121, 176, 228, 229, 234, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження.
3. Провадження у справі № 927/1076/20 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/2390/18.
4. Копії цієї ухвали надіслати сторонам.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.
Дата набрання ухвалою законної сили - 17.11.2020р.
Суддя А.С. Сидоренко