Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3049/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Добрелі Н.С.
при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування"
до Акціонерного товариства "Харківобленерго"
про стягнення 174799,59 грн.
за участю :
представника позивача - Грищенко А.А., за довіреністю від 17.12.2019 року № 2-525д та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.10.2019 року.
представника відповідача - Антипова С.Л., за довіренстю від 25.09.2020 року № 01-46/10837.
Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про стягнення заборгованості за договором № 3/14/09 від 14.09.2009 року про спільне використання технологічних електричних мережу розмірі 174799,59 грн., з яких 162510,70 грн. основний борг, 9334,90 грн. пені, 1987,46 грн. 3% річних та 966,53 грн. інфляційних втрат. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.10.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 23245) та клопотання (вх. № 23276) про розгляд справи з повідомленням представників сторін.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.10.2020 року представник відповідача надав відзив на позов (вх. № 23245), в якому проти позову заперечує, посилаючись на повну оплату основної заборгованості 10.09.2020 року, у зв'язку з чим відповідач просить суд зменшити розмір пені на 90% та відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 13.10.2020 року представник позивача надав відповідь на відзив (вх.. № 23791).
Крім того разом із відповіддю на відзив, позивачем було надано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач вказує на погашення відповідачем основної суми бору, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 9334,90 грн. пені, 1987,46 грн. 3% річних, 966,53 грн. інфляційних втрат та 2622,00 грн. судового збору.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 20.10.2020 року представник відповідача надав клопотання (вх.. № 24356), в якому просить суд зменшити розмір пені на 90% та розподілити судові витрати у відповідності до ст. 129 ГПК України, враховуючи те, що позивач звернувся до суду після оплати загальної заборгованості.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.10.2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2020 року.
Ухвалою-повідомленням від 28.10.2020 року учасників справи було повідомлено про те, що судове засідання 21.10.2020 року не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Добрелі Н.С. на лікарняному та наступне судове засідання відбудеться 16.11.2020 року.
Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2020 року підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, проти клопотання відповідача про зменшення пені на 90% заперечував.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.11.2020 року проти позову заперечував, підтримав клопотання про зменшення розміру пені.
Суд, розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог, зазначає наступне.
Як вбачається з поданої позивачем заяви про зменшення позову, останній посилається на те, що відповідачем було сплачено основну заборгованість, у зв'язку з чим просить суд стягнути 9334,90 грн. пені, 1987,46 грн. 3% річних, 966,53 грн. інфляційних втрат та 2622,00 грн. судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
В даному випадку, ухвалою суду від 08.10.2020 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2020 року, в той час, як заяву про зменшення позовних вимог позивачем було подано 13.10.2020 року.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог 13.10.2020 року, тобто у строки, визначені ГПК України, у зв'язку з чим суд приймає її до розгляду та зазначає, що подальший розгляд справи ведеться з її урахуванням.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
14.09.2009 року між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Акціонерною компанією "Харківобленерго" (відповідач) було укладено Договір № 3/14/9 про спільне використання технологічних електричних мереж, згідно з п. 1.1 якого позивач, як власник мереж, зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок відповідача, як користувача, або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує відповідач, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати вартість послуг позивача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 13.06.2012 № 360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України "Про реорганізацію Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 18.07.2012 р. № 529, 27.12.2012 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом перетворення у Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування".
Рішенням акціонера № 237 Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" від 21.05.2018 змінено тип, найменування Товариства та внесено зміни до статуту Товариства шляхом затвердження його у новій редакції. Згідно вказаного рішення, найменування Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" змінено на Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (позивач).
Згідно зі ст.108 ЦК України, до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" перейшло усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи - Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
07.06.2018 Акціонерна компанія "Харківобленерго", у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства", була перейменована у Акціонерне товариство "Харківобленерго" (відповідач), та відповідно п. 1.3 Статуту АТ "Харківобленерго", є правонаступником усіх прав та обов'язків АК "Харківобленерго".
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконує належним чином. Факт надання послуг підтверджується щомісячними Актами прийому-здачі виконаних робіт.
На виконання умов Договору позивач у грудні 2019 року - травні 2020 року свої зобов'язання за Договором виконав повністю, а саме виконав роботи на загальну суму 162510,70 грн, що підтверджується наступними Актами прийому-здачі виконаних робіт підписаними сторонами Договору:
- за грудень 2019 року - Акт від 31.12.2019 на суму 31120,10 грн;
- за січень 2020 року - Акт від 31.01.2020 на суму 26825,42 грн;
- за лютий 2020 року - Акт від 29.02.2020 на суму 27375,48 грн;
- за березень 2020 року - Акт від 31.03.2020 на суму 26504,96 грн;
- за квітень 2020 року - Акт від 30.04.2020 на суму 26198,46 грн;
- за травень 2020 року - Акт від 31.05.2020 на суму 24486,28 грн.
Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором у встановлені Договором строки не виконав, за виконані протягом грудні 2019 року - травні 2020 року роботи з утримання технологічних електричних мереж спільного використання не розрахувався, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у сумі 162510,70 грн.
Заборгованість з оплати виконаних послуг за вказаний період за Договором була сплачена відповідачем лише 10.09.2020, що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень та не заперечується позивачем.
У зв'язку з вищенаведеним, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній вказав про сплату відповідачем основної суми боргу у розмірі 162510,70 грн. та вказана заява прийнята судом до розгляду.
Стосовно стягнення 1987,46 грн. 3% річних та 966,53 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В свою чергу відповідач, заперечуючи проти стягнення коштів посилається на те, що борг перед позивачем виник через непогашену дебіторську заборгованість контрагентів відповідача, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Виходячи з положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, відповідач, укладаючи договір, повинен був урахувати його умови та об'єктивно оцінити можливість виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 174 ГК України та ст.ст. 11, 509 ЦК України, договір є підставою дія виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
В ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим дія виконання сторонами.
Укладаючи договір, відповідач був ознайомлений із усіма його умовами, а отже розумів та знав про наявність обов'язку своєчасно сплачувати вартість послуг позивача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідно до умов цього договору у чітко визначені строки, беззастережно взяв на себе господарське зобов'язання щодо відповідальності у разі неналежного виконання своїх зобов'язань за договором у формі сплати штрафних санкцій - п. 8.2.1 Договору.
Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється, зокрема, на основі принципів комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа (фізична особа підприємець) самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків у господарській діяльності юридичної особи є її власний комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво.
Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18, від 06.06.2018 у справі № 902/306/16.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).
Статтею 218 ГК України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються таким обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
При цьому, частина перша статті 229 ГК України встановлює виняток із загального правила статей 218 ГК України та 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідач не заперечує прострочення строків оплати наданих послуг та не довів відсутність своєї вини у невиконанні зобов'язання в строки, погоджені сторонами Договору.
Відповідно положень ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Разом з тим, відповідно до положень зазначеної статті зобов'язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином. Основні критерії належності виконання містяться у ст. 526 ЦК України, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що період нарахування є вірним, проте сума інфляційних втрат невірно розрахована.
Здійснивши перерахунок суми інфляційних втрат за допомогою системи “Ліга”, судом встановлено, що сума інфляційних втрат складає:
- За період з лютого 2020 року по серпень 2020 року - 309,78 грн.
- За період з березня 2020 року по серпень 2020 року - 348,56 грн.
- За період з квітня 2020 року по серпень 2020 року - 135,61 грн.
Таким чином, загальна сума інфляційних втрат склала 793,95 грн.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимога про стягнення 3% річних в сумі 1987,46 грн. та інфляційних втрат в сумі 793,95 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 172,58 грн. інфляційних втрат, суд відмовляє в їх задоволенні, у зв'язку з безпідставністю нарахування.
Стосовно стягнення з відповідача 9334,90 грн. пені, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 8.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 договору з порушенням терміну, визначено п. 7.3 договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Щодо клопотання відповідача про зменшення пені на 90%, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Зважаючи на наведені обставини справи, суд вирішив клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90 % задовольнити частково, тому вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 %. При цьому судом враховано те, що під час розгляду справи основну заборгованість відповідачем було погашено у повному обсязі.
В обґрунтування поданого клопотання про зменшення розміру пені відповідач зазначає про скрутне фінансове становище підприємства відповідача.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем сплачено основну заборгованість за спожиту електричну енергію, приймаючи до уваги баланс майнових інтересів обох сторін, суд вважає можливе зменшити розмір пені до 50% від заявленої суми та стягнути її в сумі 4667,45 грн., в решті позову в частині заявленої до стягнення пені слід відмовити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені судом частково (в частині стягнення інфляційних втрат), судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, у зв'язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 2072,48 грн. Також суд зауважує, що з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, позивач має право подати клопотання в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" про повернення судового збору у розмірі 520,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 627, 628, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 44, 174, 193, 218, 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт Донець, вул. Стадіонна, буд. 9) 3% річних в сумі 1987,46 грн., інфляційних втрат в сумі 793,95 грн., 4667,45 грн. пені та 2072,48 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування" (64250, Харківська область, Балаклійський район, смт Донець, вул. Стадіонна, буд. 9);
Відповідач - Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954);
Інформація по справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "17" листопада 2020 р.
Суддя Н.С. Добреля
922/3049/20