65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
"12" листопада 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2644/18
Суддя Господарського суду Одеської області Погребна К.Ф., при секретарі судовго засідання Арзуманян В.А. розглянувши справу №916/2644/18
за позовом Керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області; (вул.Центральна,85,Доброслав,Лиманський район, Одеська область,67500) в особі, якою є Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області (вул. Ветеранів, 5, с. Крижанівка, Лиманівський р-н, Одеська область, 67562);
до відповідача: Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" (вул.Вишнева,буд.2,напівпідвал №43,Крижанівка,Лиманський район, Одеська область,67562)
про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії
Представники сторін:
від прокуратури - Коломійчук І.О., посвідчення № 048039,
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
Керівник Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області з позовом до Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.11.2018р. (суддя Літвінов С.В.), прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2019року позов Керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в особі, якою є Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії булозалишити без розгляду на підставі п.2 ст. 1 ст. 226 ГПК України.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019р. ухвалу господарського суду Одеської області по справі №916/2644/18 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Одеської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2019р., справу №916/2644/18 передано на розгляд судді Погребної К.Ф., яка своєю ухвалою від 09.12.2019р. прийняла відповідну справу до свого провадження розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовної провадження.
Так, в обґрунтування пред'явлених вимог прокурор посилався на наявність порушень інтересів держави та зазначено як підставу звернення до суду вимоги ст. 23 ЗУ “Про прокуратуру” - неналежним чином здійсненний захист інтересів держави органом місцевого самоврядування - Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області.
Звернення прокуратури з вказаним позовом обумовлене наявністю порушень інтересів держави та неналежним здійсненням позивачем своїх повноважень щодо судового захисту порушених інтересів держави, а саме: за результатами розгляду цивільної справи Комінтернівським районним судом Одеської області рішенням від 505/355/17, 31.07.2017 судом прийнято рішення, яким:
- визнано незаконним рішення Крижанівської сільської ради Комінтернівської (нині Лиманського) району Одеської області № 571-У від 30.09.2008 в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,228 га, за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в АДРЕСА_1 ;
- визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ЯЖ 706362, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № № 010852400357, кадастровий номер земельної ділянки 5122783200:02:001:0848, виданий 11.12.2008 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,228 га, за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану на території Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області в АДРЕСА_1 , про яке сільська рада достовірно знала.
Пізніше місцевою прокуратурою з'ясовано, що на підставі договору дарування земельної ділянки, серія та номер, реєстровий № 830, виданий 02.07.2014, видавник: Приватний нотаріус Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Денісова О.А., зазначена земельна ділянка перейшла у власність Обслуговуючий кооператив “Житлово-будівельний кооператив “Південна будівельна компанія”.
Визнання за рішенням суду недійсним державного акту на земельну ділянку ЯЖ 706362 з кадастровим номером 5122783200:02:001:0848 площею 0,228 га виданий 11.12.2008 року ОСОБА_1 підтверджує, що єдиним власником цієї ділянки є і була Крижанівська сільська рада.
Виходячи з наведеного, в результаті укладання договору дарування спірної земельної ділянки, з комунальної власності безпідставно вибула земельна ділянка з кадастровим номером 5122783200:02:001:0848 площею 0,228 га, яка в даному випадку підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння на користь Крижанівської сільської ради.
Однак, з моменту винесення рішення суду 31.07.2017, Крижанівська сільська рада не здійснила жодних дій для повернення земельної ділянки до комунальної власності, та не зверталася з позовами до суду про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння в комунальну власність.
Про той факт, що спірна земельна ділянка 12.01.2017 перейшла у власність Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Південна будівельна компанія” Крижанівська сільська рада повинна була дізнатися з публічної кадастрової карти України чи з Державного реєстру прав на нерухоме майно, доступ до яких сільська рада має, оскільки має свій власний Центр надання адміністративних послуг, а також державних реєстраторів, юриста та землевпорядника.
Бездіяльність Крижанівської сільської ради із зазначеного питання свідчить про те, що сільською радою не здійснюється захист своїх інтересів, що призводить до незаконного перебування земель комунальної власності в приватному володінні.
Враховуючи зазначені обставини, прокурор вважає, що порушення інтересів держави в даному випадку полягає в тому, що Крижанівська сільська рада необґрунтовано та незаконно не повертає в комунальну власність земельну ділянку, державний акт на право приватної власності на яку було скасовано судом. Тому прокурор вважає, що прокурор не лише має право, а і обов'язок здійснити захист таких інтересів відповідно до ст. 53 ГПК України
За таких обставин, існують правові підстави для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, що передбачені частиною третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. провадження у справі №916/2644/18 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 із зобов'язанням учасників справи повідомити суд про результати розгляду справи №912/2385/18.
19.06.2020 року за вх. ГСОО №15908/20 до канцелярії суду від заступника прокурора області надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 916/2644/18.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2020р. провадження по справі №916/2520/18 було поновлено, із призначанням до розгляду в засіданні суду.
01.09.2020р. за вх. №22912/20 до суду від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду, в якій просить суд на підставі п.2 ч.1 ст.226 ГПК України залишити без розгляду позов прокуратури у даній справі, з посиланням на не дотримано порядку передбаченого ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, що свідчить про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді.
При цьому, відповідач посилається на правові висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.
Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду та заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, суд дійшов висновку про задоволення заяви, з наступних мотивів.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII “Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)”, який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У статті 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до абз. 1,2 ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно до абз. 1,2 ч. 4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. (абз. 3 ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”).
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії. (абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” ).
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. (ч. 7 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”).
Отже, вищевикладені вимоги Закону встановлюють як право прокурора отримувати інформацію та витребувати від суб'єкта владних повноважень необхідні матеріали, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, так і зобов'язання прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
За приписами ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
20.07.2020р. оприлюднено Постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, якою вирішено питання щодо виключно правової проблеми стосовно підстав здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, яка має значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, а саме питання: чи зобов'язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду шляхом:
- додання до позовної заяви доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів вчинення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ним ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
- обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи в такому разі достатньо самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позову прокурора до розгляду).
Окрім того, вирішено питання щодо правових наслідків у випадку, якщо суд після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи встановить відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтував сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, не зазначив визначених законом підстав для звернення до суду, не дотримався процедури, передбаченої абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру”), а саме:
- чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності;
- які виникають правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом.
Так, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 міститься висновок про застосування норм права, згідно з яким:
- Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
- Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
- Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
- Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
-Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
- Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
- Частина четверта статті 23 Закону України “Про прокуратуру” передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
- Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурором відповідно до Листа Комінтернівської місцевої прокуратури від 09.11.2018р. вих № 16-7062-18вих було виконане зобов'язання відповідно до вимог ст.23 Закону України “Про прокуратуру” щодо повідомлення, зокрема, позивача - Крижанівську сільську раду Лиманського району Одеської області про звернення прокурора до суду з відповідним позовом.
Також судом встановлено, що позовну заяву Керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в особі, якою є Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області до відповідача Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії було складено 23.11.2018 року та подано до господарського суду Одеської області 26.11.2018р. (вх. № ГСОО 2848/18).
З урахуванням встановлених обставин судом за час розгляду даної справи, суд приходить до висновку, що розумних строків, які б надали можливості відповідному органу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, прокурором дотримано не було.
Отже, Крижанівську сільську раду Лиманського району Одеської області було позбавлено можливості протягом розумного строку подати до суду позов, як то і перевірити обставини, зазначені прокурором у відповідному Повідомленні, що не надає можливості суду підтвердити достатність підстав для звернення до суду прокурором з даним позовом в інтересах держави в особі Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області.
При цьому, господарський суд враховує правову позицію, яка викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019р. у справі №903/129/18, та водночас зауважує, що у даній справі №916/1674/18 прокурором не дотримано розумних строків, які надають можливість відповідному компетентному органу - позивачу у справі Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області звернутися до суду з позовом, або іншим чином зреагувати на виявлені прокурором порушення інтересів держави.
З урахуванням викладеного та зазначеного, з огляну на фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про недоведеність прокуратурою невиконання або неналежного виконання позивачем - Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області своїх функцій щодо захисту прав і що Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області як юридична особа з повним обсягом прав процесуальної дієздатності не може чи не бажає здійснювати захист порушених інтересів та звертатись до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позов Керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в особі, якою є Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області до відповідача Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії підлягає залишенню без розгляду, а заява Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" від 01.09.2020р. за вх. №22912/20 про залишення позову без розгляду задоволенню.
Керуючись п.1 ч.2 ст.185, п. 2 ч.1 ст.226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" від 01.09.2020р. за вх. №22912/20 про залишення позову без розгляду - задовольнити.
2.Залишити без розгляду позов Керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в особі, якою є Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області до відповідача Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Південна будівельна компанія" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та зобов'язання вчинити певні дії у справі №916/2644/18.
Повний текст ухвали складено 17.11.2020р.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя К.Ф. Погребна