про залишення позовної заяви без руху
16.11.2020 р. Справа № 914/2799/20
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», м. Львів,
до відповідача 2: Приватного підприємства «Синерджі Консалтинг», м. Львів,
предмет позову: зобов'язання передати будівлю гуртожитку у комунальну власність територіальної громади м. Львова, скасування державної реєстрації права власності на об'єкт житлової нерухомості,
підстава позову: незаконне відчуження гуртожитку,
встановив:
27.10.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» та до Приватного підприємства «Синерджі Консалтинг» про зобов'язання передати будівлю гуртожитку у комунальну власність територіальної громади м. Львова та про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт житлової нерухомості.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наявність підстав для залишення позову без руху у зв'язку з таким.
Статтями 162, 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви та документи, як додаються до позовної заяви. Зокрема, згідно з п. п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. А згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає про існування судових рішень у справі № 44/221, якими встановлено певні обставини щодо спірних приміщень, однак, відповідних рішень як суду першої інстанції, так і суду касаційної інстанції, не долучає, з чого неможливо з'ясувати набрання законної сили рішенням суду від 25.11.2008 року. Позивач також стверджує про незаконне відчуження гуртожитку на вул. Наукова, буд. 16, який належав до державного житлового фонду, однак, доказів такого правового режиму спірного майна не подає.
Також у позовній заяві зазначено, що «всупереч встановленим рішенням суду фактам, гуртожиток на вул. Наукова, буд. 16 було незаконно передано ТзОВ «Львівавтокомплектація» та в подальшому продано фізичним особам - відповідачам у справі», однак, на підтвердження наведеної обставини, зокрема стосовно передачі майна ТзОВ «Львівавтокомплектація», також не подано доказів. Крім цього, відповідачами визначено юридичні особи, а не фізичні
Позивач стверджує, що неналежне утримання будинку на вул. Наукова, 16 підтверджується витягом з Єдиного реєстру боржників від 07.20.2020 року, де вказано що ТЗОВ «Львівавтокомплектація» має стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг, однак такого витягу не долучено.
Також суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідачів передати будівлю гуртожитку по вул. Науковій, 16 у м. Львові у комунальну власність територіальної громади м. Львова та про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт житлової нерухомості загальною площею 5864,4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вулиця Наукова, 16, індексний номер: 902166246101 із зазначенням тридцяти індексних номерів.
Суд зазначає, що згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до Господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору визначена у розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений Законом України Про державний бюджет України на 2020 рік і згідно зі ст. 7 цього закону становить 2 102,00 грн.
Статтею 6 Закону України «Про судовий збір» також передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається із долучених до позову документів, позивачем не долучено доказів сплати ним судового збору за подання відповідного позову, незважаючи на те, що у позовній заяві здійснено розрахунок такого: за вимогу немайнового характеру - 2102 грн. 00 коп., за вимоги немайнового характеру - 2102 грн. 00 коп. х 30 (кількість заявлених вимог немайнового характеру) = 63 060 грн. 00 коп. Факт неподання доказів сплати судового збору у загальному розмірі 65 162, 00 грн. додатково засвідчується актом Господарського суду Львівської області № 291 від 27.10.2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву Львівської міської ради без руху та надати позивачу можливість усунути допущені недоліки шляхом
- надання документів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, а саме стосовно належності гуртожитку на вул. Наукова, буд. 16 до державного житлового фонду, стосовно передачі гуртожитку ТзОВ «Львівавтокомплектація» та в подальшому продажу фізичним особам,
- надання судових рішень у справі № 44/221 від 25.11.2008р. та від 29.09.2009 року;
- надання витягу з Єдиного реєстру боржників від 07.20.2020 року, де вказано що ТЗОВ «Львівавтокомплектація» має стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг,
- надання пояснень стосовно відповідачів фізичних осіб, яким було відчужено гуртожиток,
- надання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 914/2799/20 у розмірі 65 162, 00 грн.
Суд також звертає увагу позивача, що порядок залучення до участі у справі третіх осіб регламентовано ст. 50 ГПК України, дотримання якого є необхідним для набуття такими особами статусу третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача чи відповідача, а можливість суду звертатися до органу реєстрації місця перебування та місця проживання передбачена лише для з'ясування місця реєстрації фізичних осіб відповідачів.
Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області
ухвалив:
1. Позовну заяву Львівської міської ради у справі № 914/2799/20 залишити без руху.
2. Встановити Львівській міській раді строк 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб
- надання документів на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві, а саме стосовно належності гуртожитку на вул. Наукова, буд. 16 до державного житлового фонду, стосовно передачі гуртожитку ТзОВ «Львівавтокомплектація» та в подальшому продажу фізичним особам,
- надання судових рішень у справі № 44/221 від 25.11.2008р. та від 29.09.2009 року;
- надання витягу з Єдиного реєстру боржників від 07.20.2020 року, де вказано що ТЗОВ «Львівавтокомплектація» має стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг,
- надання пояснень стосовно відповідачів фізичних осіб, яким було відчужено гуртожиток,
- надання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 914/2799/20 у розмірі 65 162, 00 грн.
3. У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.І. Матвіїв