ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.11.2020Справа № 910/17377/20
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши матеріали
позовної заяви Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Подільської районної в місті Києві державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Універсум»
про стягнення 138 400, 00 грн., -
Відділ культури, туризму та охорони культурної спадщини Подільської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ Універсум» про зобов'язання відповідача відшкодувати фінансові порушення у сумі 138 400, 00 грн..
Розглянувши подану позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Так, в прохальній частині позовної заяви позивач просить зобов'язати відповідача відшкодувати фінансові порушення у сумі 138 400, 00 грн.
Разом з цим, зазначаючи, про обраний спосіб захисту порушеного права та заявляючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача відшкодувати фінансові порушення у сумі 138 400, 00 грн., позивач не наводить обґрунтованих пояснень та конкретних правових норм, на підставі яких ним було обрано такого роду спосіб захисту. Зокрема, зобов'язання відшкодувати фінансові порушення.
Так, судом встановлено, що позовна заява не містить обґрунтованих пояснень стосовно обраного способу захисту прав та інтересів позивача, а саме: пред'явлення вимог майнового характеру, а також посилань на норми чинного законодавства, якими передбачений такого роду захист.
Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.ч.1, 2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Так суд зазначає, що відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту «підпис». Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, копії доказів, доданих до позовної заяви не відповідають вищевказаним вимогам.
Крім того, до позовної заяви додано копію платіжного доручення №7 від 02.09.2020 щодо здійснення сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн., яке не засвідчене, як то передбачено чинним законодавством.
Разом з тим, згідно з п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 ГПК України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» від 05.03.2009 № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
В якості доказів відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем додано до матеріалів позовної заяви копію опису вкладення у цінний лист №0407035539134 від 28.10.2020, а також копію відповідної накладної АТ «Укрпошта» та копію фіскального чеку, з яких вбачається направлення на адресу іншого учасника справи позову, проте вказані документи надані не в оригіналі, а додані копії не містять жодних відміток про засвідчення копій документів.
Таким чином, позивачем не додано до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частинами 1, 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.
Керуючись ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Залишити без руху позовну заяву Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Подільської районної в місті Києві державної адміністрації.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом надання:
- обґрунтованих письмових пояснень (з зазначенням способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом, або іншого способу захисту прав та інтересів, який не суперечить закону та посиланням на норми діючого законодавства) щодо пред'явлення позовних вимог про зобов'язання відшкодувати фінансові порушення у сумі 138 400, 00 грн.;
- належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством;
- оригіналу або належним чином засвідченої копій, платіжного доручення №7 від 02.09.2020 щодо здійснення сплати судового збору в розмірі 2 102,00 грн., засвідченої в порядку, встановленому чинним законодавством;
- доказів направлення позовної заяви та усіх доданих до неї документів на адресу відповідача.
4. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Приходько