ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.11.2020Справа № 910/5019/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Ваховської К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1)
до Міністерство енергетики України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30)
про внесення змін до договору
за участю представників
від позивача: Богдан С.В.
від відповідачів: Портянко Т.А.
У судовому засіданні 11.11.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про внесення змін до договору.
В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що між Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (надалі - позивач) та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (надалі - відповідач) укладено договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових № 240517/16-Хк-ГРМ від 24.05.2017 (надалі - договір). За доводами позивача, 20.02.2018 відповідач направив на адресу позивача додаткову угоду № 1 до договору, позивачем підписано додаткову угоду з протоколом розбіжностей та направлено на адресу відповідача. Проте, відповідач не погодився з редакцією додаткової угоди та надав згоду про звернення до суду, а тому позивач вважає дії відповідача, які порушують законні права та інтереси позивача, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про укладення додаткової угоди № 1 від 31.01.2018 до договору № 240517/16-Хк-ГРМ від 24.05.2017.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2018 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України залишено позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви, а саме надати докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача.
05.05.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" № Kh-CK-9428-0518 від 03.05.2018 про усунення недоліків позовної заяви з додатками, а саме позивачем надано докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5019/18, призначено підготовче засідання на 30.05.2018.
29.05.2018 через загальний відділ діловодства надійшов відзив, в якому відповідач вказує, що у позовній заяві позивачем не зазначено нормативно-правове обґрунтування запропонованих змін по кожному пункту та не конкретизовано підстави викладення пунктів додаткової угоди № 1, а також вважає, що існує неузгодженість Додаткової угоди № 1 в редакції позивача з положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 09.03.2017 № 183. Також, відповідач вважає, що запропонований позивачем поділ майна суперечить постанові Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95.
Судове засідання, яке призначене на 30.05.2018, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2018 підготовче засідання призначено на 13.06.2018.
У судовому засіданні, 13.06.2018, суд задовольнив клопотання представника відповідача, відклав підготовче судове засіданні на 25.06.2018, встановити строк відповідачу для надання заперечень на відповідь на відзив до 20.06.2018.
15.06.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про призначення судової експертизи. В обґрунтування клопотання, позивач зазначає, що експертиза надасть змогу встановити щодо правомірності знаходження у відповідача переліку майна, за яке позивачу необхідно буде сплачувати плату, яка визначена договором, а також визначити документи на підтвердження державної форми власності на майно, що обліковується на балансі ПАТ "Харківгаз".
15.06.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якому останній зазначає, що вимагання від позивача підписання "Переліку майна" є безпідставним та може призвести до необґрунтованого завищення тарифу на розподіл природного газу ПАТ "Харківгаз", оскільки відсутнє підтвердження складу майна правовстановлюючими документами. Також, позивач вважає, що посилання відповідача на наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 183 від 09.03.2018 є порушення статті 19 Конституції України.
20.06.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що ПАТ "Харківгаз" не надало доказів на підтвердження факту зміни вартості майна у зв'язку з проведенням капітальних ремонтів, реконструкцій та модернізації об'єктів державного майна. Крім того, відповідач вказує, що наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 183 від 09.03.2018 виданий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №95, та даний наказ є чинним та не скасований, а тому обов'язковий до виконання підприємствами, установами і організаціями, в тому числі і ПАТ "Харківгаз".
20.06.2018 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи, з яких вбачається, що відповідач заперечує щодо призначення експертизи у справі, оскільки вивчення та аналіз документів, які підтвердять або спростують обставини зазначені у позовній заяві не потребують спеціальних знань та призначення експертизи призведе до затягування судового процесу.
25.06.2018 у судовому засіданні, суд на місці ухвалив за власної ініціативи продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, відкласти підготовче засідання на 18.07.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", призначено у справі № 910/5019/18 судову економічну експертизу, проведення судової економічної експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі № 910/5019/18 до закінчення проведення експертизи.
27.06.2019 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи № 910/5019/18 разом із повідомленням про неможливість надання висновку комісійної економічної експертизи № 17601/17602/18-72 від 26.06.2019.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.07.2019 поновлено провадження у справі № 910/5019/18 та призначено підготовче засідання на 31.07.2019.
18.07.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про зміну найменування позивача з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на Акціонере товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз".
31.07.2019 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та відкласти підготовче засідання на 07.08.2019.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.08.2019 задоволено заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", змінено назву позивача з Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" на Акціонере товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", відкладено підготовче засідання на 04.09.2019.
28.08.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшло повторно клопотання позивача про призначення судової експертизи, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
В обґрунтування клопотання, позивач зазначає, що експертиза надасть змогу встановити чи правомірно знаходиться в наданому Міністерством енергетики та вугільної промисловості України переліку майно, за яке в подальшому, товариство необхідно буде сплачувати передбачену договором плату та якими документами підтверджується державна форма власності на майно, що обліковується на балансі АТ "Харківгаз" як державне.
Також, позивач вважає, що визначення правового статусу майна в наданому відповідачем переліку є необхідною умовою для визначення плати за користування таким майном згідно договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових № 240517/16-Хк-ГРМ від 24.05.2017.
04.09.2019 у судовому засіданні суд на місці ухвалив відкласти розгляд клопотання про призначення експертизи у справі та відкласти підготовче засідання на 25.09.2019 у зв'язку з необхідністю надати сторонами додаткові документи по справі.
20.09.2019 через загальний відділ діловодства суду надійшли письмові пояснення позивача, зі змісту яких вбачається, що відповідач не виконує вимоги щодо способу врегулювання відносин, а саме надати правовстановлюючі документи на державне майно, скласти відповідний перелік, який буде підписано сторонами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 суд призначити у справі № 910/5019/18 судову експертизу, проведення якої доручив Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса, та зупинив провадження у справі до закінчення проведення експертизи.
Супровідним листом від 11.10.2019 ухвалу суду разом зі справою № 910/5019/18 було направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
27.01.2020 від вищевказаної експертної установи до суду надійшли матеріали справи разом з клопотання експертів про надання додаткових документів, необхідних для виконання судової економічної експертизи, та повідомлення про виконання експертизи у термін більше ніж 90 календарних днів у зв'язку з великим обсягом об'єктів дослідження і значною завантаженістю експертів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 поновлено провадження у справі № 910/5019/18, задоволено клопотання судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою, зобов'язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" надати суду у строк до 14.02.2020 необхідні документи.
Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 задоволено клопотання Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса та погоджено термін проведення експертизи у термін понад 90 календарних днів.
14.02.2020 через загальний відділ діловодства суду на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 надійшли від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" належним чином завірені копії документів для проведення експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з надходженням до суду клопотання експерта, ухвалою Господарського суду м. Києві від 30.01.2020 зобов'язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" надати суду у строк до 14.02.2020 додаткові документи, які необхідні для проведення судової експертизи.
Враховуючи викладене, позивачем, з врахуванням клопотання експерта, виконано вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 30.01.2020 та надано суду належним чином завірені копії документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2020 суд направив матеріали справи № 910/5019/18 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса та зупинив провадження у справі № 910/5019/18 на час проведення експертизи та повернення матеріалів справи № 910/5019/18 до суду.
10.08.2020 до канцелярії суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи з додатком №21867/23446-23447 та матеріали господарської справи №910/5019/18.
Ухвалою Господарського суду від 03.09.2020 поновлено провадження у справі № 910/5019/18, підготовче засідання призначено на 30.09.2020.
17.09.2020 через канцелярію суду надійшла заява Міністерства енергетики України про заміну відповідача у справі №910/5019/18.
25.09.2020 до канцелярії суду надійшли пояснення позивача, у яких останній зазначає, що наявний у матеріалах справи висновок експертизи № 21867/23446- 23447 від 16.06.2020 року, складений за результатами проведення судово-економічної експертизи не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості.
У судовому засіданні 30.09.2020 суд ухвалив задовольнити заяву про заміну відповідача - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на Міністерство енергетики України, а також на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 21.10.2020.
19.10.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшли пояснення Міністерства енергетики України, у яких відповідач зазначає про те, що експерт не надав вичерпні відповіді на жодне з запитань, які були поставлені на вирішення експертизи, а отже на підставі висновку експерта не можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. За доводами відповідача, висновок експерта є суб'єктивним, не повним та таким, що не стосується предмету спору в даній справі. Відповідач також звертає увагу, що протокол розбіжностей не відповідає меті договірних відносин та створює перешкоди для виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» шляхом штучного ухилення від оплати коштів за експлуатацію складових державних газорозподільних систем.
У судовому засіданні 21.10.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.11.2020.
10.11.2020 до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі №924/287/18, предмет спору у якій є аналогічним з предметом у даній справі.
У судовому засіданні 11.11.2020 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
12 листопада 2012 року між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (далі - відповідач, Орган управління) та Публічним акціонерним товариством "Харківгаз" (далі- позивач, Підприємство) був укладений Договір №31/01 «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва».
Предметом договору є надання ПАТ «Харківгаз» на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі ПАТ «Харківгаз» і не може бути відокремлене від їх основного виробництва (далі - державне майно) (п. 1.1 договору).
Перелік державного майна, яке перебуває на балансі ПАТ «Харківгаз» та надається йому на праві господарського відання, зазначається в Додатку 1, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).
Наявність державного майна на балансі ПАТ «Харківгаз» на праві господарського відання не означає набуття ПАТ «Харківгаз» права власності на це майно. Власником державного майна, право господарського відання щодо якого має ПАТ «Харківгаз» за цим Договором, є держава в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (п. 2.1 договору).
Відповідно до п 2.2 договору протягом строку дії договору ПАТ «Харківгаз» забороняється відсуджувати державне майно, здавати його в оренду, в оперативний або фінансовий лізинг, концесію, позичати, передавати речові права (користування та/або володіння) щодо нього у заставу, передавати його в управління та вчиняти будь-які інші дії, що пов'язані із зміною його цільового призначення. Будь-які дії щодо державного майна можуть здійснюватися у порядку та у спосіб, що передбачені умовами цього договору та нормами чинного законодавства. На державне майно не може бути звернено стягнення на вимогу кредиторів, а також воно не може бути використане на інші, не передбачені цим договором ціни.
Згідно з Додатком № 1 договору від 12.11.2012 № 31/01 «Перелік державного майна, яке перебуває на балансі ПАТ «Харківгаз» та надається йому на праві господарського відання», Підприємству на праві господарського відання надано державне майно (газопроводи, споруди на газопроводах, транспортні засоби спеціального призначення, обладнання, інше) із зазначенням інвентарних номерів в загальній кількості 6 975 одиниць первісною вартістю 133 731 042,59 грн., залишковою вартістю 53 438 633,77 гривень.
Додатковою угодою №1 від 24.05.2017 року до Договору від 12.11.2012 року №31/01 «Про надання на праві господарського відання державного майна, яке використовується для забезпечення розподілу природного газу, не підлягає приватизації, обліковується на балансі господарського товариства із газопостачання та газифікації і не може бути відокремлене від його основного виробництва» щодо його приведення до вимог примірного договору експлуатації газорозподільних систем та їх складових, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 року №95 передбачається, що сторони домовились викласти назву, преамбулу та всі розділи Договору від 12.11.2012 року №31/01 в редакції Договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових №240517/16-Хк-ГРМ від 24.05.17.
Публічним акціонерним товариством «Харківгаз» дану додаткову угоду було підписано разом з протоколом розбіжностей від 31.05.2017.
Відповідно до Протоколу від 06.02.2018, складеного за результатом проведеної наради Міненерговугілля з Операторами газорозподільних систем щодо забезпечення виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових», було вирішено: Операторам ГРМ протягом 2-х тижнів з дня отримання від Міненерговугілля додаткових угод до Договорів експлуатації з переліком державного майна газорозподільних систем згідно результатів останньої інвентаризації (станом на 31.12.2016 року) - підписати доопрацьовані додаткові угоди та направити їх до Міненерговугілля. (копія протоколу долучена Позивачем разом з позовною заявою).
Листом №31/31-1369 від 16.02.2018 Міненерговугілля направило ПАТ «Харківгаз» для підписання додаткову угоду №1 від 31.01.2018 до Договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових №240517/16-Хк-ГРМ від 24.05.2017.
Дану додаткову угоду було підписано Публічним акціонерним товариством «Харківгаз» разом з протоколом розбіжностей від 07.03.2018 та направлено на адресу відповідача листом №Kh-СЛ-4715-0318 від 07.03.2018.
Листом №31.3-вих/419-18 від 29.03.2018 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повідомило ПАТ «Харківгаз» про незгоду з запропонованою редакцією додаткової угоди, обґрунтувавши лише один пункт розбіжностей та надавши позивачу копію відповіді Державної реєстраційної служби України Публічному акціонерному товариству «Київоблгаз» щодо надання роз'яснень законодавства з питань віднесення газопроводу до нерухомого майна. Визначивши, що відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право на газопровід, як конструкцію, що складається з труб, не підлягають державній реєстрації.
ПАТ «Харківгаз» вважає безпідставною та не обґрунтованою таку відповідь Міненерговугілля і позицію щодо протоколу розбіжностей вцілому, зважаючи на те, що п.п. 1.1. додаткової угоди № 1 до договору експлуатації в редакції позивача зазначено, що Міністерство зобов'язується надати належним чином засвідчені правовстановлюючі документи на державні газорозподільні системи або їх складові (правовстановлюючими документами є зокрема рішення суду, договори тощо). Тобто, документи, які б підтверджували виникнення, перехід або припинення речових прав на газопроводи або їх складові, які включені до переліку. Відтак, звертаючись з позовом до суду, позивач вважає, що відповідач своєю відмовою від підписання додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей порушило законні права та інтереси ПАТ «Харківгаз».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до частин 2, 4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Звертаючись з даним позовом до суду Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" зазначає, що наданий відповідачем Перелік майна, право експлуатації на яке надається позивачу, та проект додаткової угоди до договору №240517/16-Хк-ГРМ від 24.05.2017, порушує засади добросовісності, розумності, справедливості та інтереси як держави, так і суспільства в особі кожного споживача природного газу України, який в ціні на природний газ повинен буде оплачувати безпідставні та зайві кошти.
Враховуючи, що на час порушення питання про підписання оновленого Переліку та додаткової угоди до договору експлуатації є чинною Постанова Кабінету Міністрів №95 від 21.02.2017 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових", яку необхідно виконувати, ПАТ "Харківгаз" в протоколі розбіжностей запропонувало врегулювати між сторонами відносини та зобов'язання, необхідні для оновлення Переліку об'єктів державного майна, а саме:
- Міністерству виконати вимоги пунктів 5 та 6 Постанови №95 стосовно перевірки та відновлення правовстановлюючих документів на державне майно;
- ПАТ "Харківгаз" завершити інвентаризацію державного майна станом на 31 грудня 2017 року та сформувати Перелік за наслідками перевірки та відновлення правовстановлюючих документів на державне майно.
Відповідно до постанови №95 предметом договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових можуть бути лише газорозподільні системи або їх складові, право власності на які належить державі, то важливим є виокремлення з Переліку майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи, майна, яке відноситься до державної форми власності, та майна, яке не відноситься до державної форми власності.
Відповідач у запропонованій до підписання додатковій угоді визначає "складові газорозподільних систем" як окремі об'єкти речових прав. В той же час такий підхід не враховує дійсної правової природи цього майна, визначеної законодавчими актами, як елементів складної речі.
Зокрема, частиною 1 ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу", на виконання якої і була прийнята Постанова № 95, передбачається, що на праві господарського відання у суб'єктів господарювання недержавного сектору економіки не можуть знаходитись у користуванні газорозподільні системи, власником яких є держава.
При цьому, такий підхід до регулювання в якості об'єкту правовідносин саме системи, а не окремих її складових, є цілком обґрунтованим з огляду на визначення приведене в ст. 1 цього ж Закону, а саме "газорозподільна система" - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам; та "газотранспортна система", під якою розуміється технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об'єктами і спорудами, пов'язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.
Аналогічно до визначень в Законі України "Про ринок природного газу" оперують поняттями газотранспортної та газорозподільної систем Кодекс газотранспортної системи (затверджений постановою НКРЕКП України від 30.09.2015 № 2493, далі - Кодекс ГТС) та Кодекс газорозподільних систем (затверджений постановою НКРЕКП України від 30.09.2015 № 2494, далі - Кодекс ГРМ).
Розділ II Кодексу ГРМ містить деталізований нормативний опис структури газорозподільної системи, згідно якого газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій до споживачів, тиск якого не може перевищувати 1,2 МПа. Газові мережі, тиск яких менше 1,2 МПа, та через які природний газ передається споживачам, є газорозподільною системою незалежно від їх власності та підпорядкування. До складу ГРМ входять споруди і пристрої на газопроводах від місця надходження природного газу в ГРМ до пунктів призначення (об'єктів споживачів або суміжних операторів ГРМ). зокрема, ГРМ включають: 1) газопроводи, зокрема підземні та/або надземні, високого, середнього та низького тиску; 2) обладнання для зниження тиску і підтримання його на заданому рівні, зокрема ГРП та ШРП; 3) установки електрохімічного захисту від корозії; 4) лінії технологічного зв'язку, споруди, обладнання автоматизованих систем контролю та управління технологічними процесами і установок електрохімічного захисту; 5) переходи через природні і штучні перешкоди (автомобільні дороги, залізниці, канали тощо); 6) будівлі та споруди для забезпечення експлуатації та оперативного обслуговування ГРМ; 7) споруди газорозподільних мереж, зокрема колодязі, запірна арматура, компенсатори, конденсатозбірники, контрольні трубки, контрольно-вимірювальні пункти, футляри, розпізнавальні і сигнальні знаки тощо.
Відповідно до статті 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. Газопровід, як об'єкт матеріального світу є річчю.
Використання газопроводів за функціональним призначенням неможливе без наявності таких споруд та обладнання як компресорні станції, газорозподільні станції, газорегуляторні пункти, станції антикорозійного катодного захисту, контрольно- вимірювальні пункти, пункти зниження тиску газу, колодязі для розміщення вимикаючих пристроїв на газопроводах, конденсатозабірники, вузли обліку газу, тощо. Газопроводи можуть слугувати своєму призначенню виключно в сукупності з іншими об'єктами, спорудами, обладнанням, які подають цей газ для транспортування та/або тими, які цей газ відбирають. Тобто йдеться про майновий комплекс, який у сукупності своїх елементів утворює єдине ціле.
Згідно зі статтею 188 Цивільного кодексу України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ).
З огляду на зазначене вище й визначення норми Цивільного кодексу України, є всі підстави стверджувати, що в юридичному розумінні розподільні та магістральні газопроводи є частинами складних речей.
Розуміння газопроводу, як частини складної речі, міститься окрім іншого в Законі України "Про ринок природного газу", Законі України "Про нафту і газ".
Тобто, з наведеного законодавчого визначення вбачається, що перелічені складові є елементами цієї системи. Отже, ці елементи не можуть бути окремим об'єктом у цивільному обороті, адже це буде порушувати принцип цілісності об'єкта, закріпленого статтею 188 Цивільного кодексу України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Північного апеляційного апеляційного господарського суду від 06.10.2020 у справі № 924/287/18.
Крім того, з долученого до матеріалів висновку судово-економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. Проф.. М.С. Бокаріуса, який був проведений на виконання ухвали суду та на підставі визначених судом питань, зокрема:
1) якими є джерела фінансування створення (будівництва, реконструкції, переобладнання, перебудови тощо) майна, що обліковується на балансі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" як державне по договору на експлуатацію газорозподільних систем або їх складових з Міністерством енергетики та вугільної, промисловості України від 24.05.2017№240517/16-Хк-ГРМ, в розрізі кожного об'єкта?
2) чи підтверджується документами бухгалтерського обліку Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" належність до державної форми власності взятого в експлуатацію майна, що обліковується на балансі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" як державне?
3) якими коштами було профінансовано будівництво, реконструкція та переобладнання майна, що обліковується на балансі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" як державне? наведено наступне.
Так, в результаті дослідження представлених документів експертом було встановлено, що джерелами фінансування створення (будівництва реконструкції, переобладнання, перебудови тощо) майна , що обліковується на балансі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" як державне по договору на експлуатацію газорозподільних систем або їх складових з Міністерством енергетики та вугільної, промисловості України від 24.05.2017№240517/16-Хк-ГРМ, в розрізі кожного об'єкта, є:
- Амортизаційні відрахування по цих об'єктах відповідно до умов договору;
- Інші джерела (відповідно до бухгалтерської довідки від 12.02.2020 р в тому числі кошти органів місцевого самоврядування, приватних підприємств, товариств чи організацій, сільскогосподарських фомувань, фізичних осіб та самого ПАТ «Харківгаз».
В матеріалах справи та наданих на дослідження даних бухгалтерського обліку відсутній облік джерел фінансування з визначенням сум такого фінансування в розрізі кожного об'єкта.
Судовий експерт-економіст зазначив, що відповідно до даних ПАТ «Харківгаз» нарахована в бухгалтерському обліку амортизація не була в повній мірі врахована при визначені тарифу.
Перевищення вартості капітальних інвестицій в реконструкцію переобладнання перебудову майна, що обліковується на балансі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», як державне, по договору на експлуатацію газорозподільних систем або їх складових з Міністерством енергетики та вугільної, промисловості України від 24.05.2017№240517/16-Хк-ГРМ, за період за період з 01.01.2013 по 31.12.2016 роки над нарахованою на ці об'єкти амортизацією в бухгалтерському обліку становить 6 172 991,87 грн.
Детальна зміна вартості майна, що обліковується на балансі Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», як державне (пооб'єктно) за період 2013-2016 роки була наведена у додатку 1 до висновку.
Також в межах компетенції судового експерта-економіста, в обсязі представлених документів, було встановлено, що відповідно до зведених регістрів бухгалтерського обліку ПАТ «Харківгаз» станом на 31.12.2016 року державне майно обліковується по дебету рах. 103,104,105,106,1091,1121 у кількості 6962 шт., первинною вартістю 89346128,88 грн. залишковою вартістю 27547996,9 грн.
Дані зазначені в Додатковій угоді №1 до договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 24.05.2017 року №240517/16-Хк- ГРМ не відповідають наданим на дослідження оборотно-сальдовим відомостям.
Відповідно до частин 1, 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За приписами статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.
Дослідивши наявний у матеріалах справи висновок експертизи № 21867/23446-23447 від 16.06.2020 року, суд дійшов висновку стосовно того, що даний висновок експерта не викликає сумнівів у його правильності, не містить розбіжностей і відповідає вимогам чинного законодавства, в тому числі, стосовно критеріїв повноти, ясності, обґрунтованості. Належних та допустимих доказів зворотного матеріали справи не містять.
Відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, що встановлені за наслідками проведення експертизи, надано не було.
Відповідно до частини 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням наведеного вище, висновок №21867/23446-23447 від 16.06.2020 року, у якому експерт дійшов висновку про перевищення вартості капітальних інвестицій в реконструкцію, переобладнання, перебудову майна, що обліковується у AT «Харківгаз», як державне у період з 2013 по 2016 роки над нарахованими на ці об'єкти амортизаційними відрахуваннями у сумі 6 172 991, 87 грн, тобто, спірний перелік майна складений станом на 31.12.2016 не відповідає даним, які містяться у бухгалтерському обліку позивача щодо вартості об'єктів, підтверджує також те, що тариф на розподіл в досліджуваний період (2013 -2016) не покриває амортизаційні відрахування від державного майна, понесені AT «Харківгаз» на реконструкцію та ремонти такого майна. Тобто, в державне майно було вкладено позивачем більше коштів чим потрібно і це - власні кошти Товариства.
Крім того, експерт зазначив про невідповідність переліку даним бухгалтерського обліку AT «Харківгаз» щодо кількості об'єктів, зазначених в ньому.
Тобто, перелік державного майна, що є додатком до спірної додаткової угоди, запропонований Міненерговугілля, в цілому (ані за кількістю об'єктів, ані за їх вартістю) не відповідає даним, які містяться у бухгалтерському обліку AT «Харківгаз».
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що укладення додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей позивача має на меті більш повне врегулювання спірних правовідносин сторін з метою проведення належної інвентаризації газорозподільних систем, які обліковуються на балансі позивача, як Оператора газорозподільних систем; перевірки наявності правовстановлюючих документів на державне майно, що використовується для розподілу природного газу, та у разі потреби їх відновлення. Оскільки без проведення інвентаризації та підтвердження правовстановлюючими документами складу майна в переліку, вимагати від позивача підписання Переліку майна право експлуатації на яке надається ПАТ "Харківгаз" за результатами інвентаризації станом на 31.12.2016 - є недоцільним.
Натомість, як встановлено судом, на виконання Постанови № 95 від 21 лютого 2017 року відповідачем використано матеріали інвентаризації станом на 31.12.2016, в той час як означеною Постановою № 95 постановлено саме Міністерству енергетики та вугільної промисловості разом з Фондом державного майна забезпечити проведення до 1 грудня 2017 року: інвентаризації газорозподільних систем, які обліковуються на балансі операторів газорозподільних систем; перевірки наявності правовстановлюючих документів на державне майно, що використовується для розподілу природного газу, та у разі потреби їх відновлення відповідно до результатів проведеної згідно з абзацом другим цього підпункту інвентаризації.
З доданих до матеріалів справи доказів неможливо встановити, яким чином проводилась інвентаризація станом на грудень 2016 року за відсутності правовстановлюючих документів на державне майно, відповідачем не подано матеріалів та оформленого результату означеної інвентаризації.
При цьому, слід звернути увагу, що саме на Міністерство покладено відновлення правовстановлюючих документів на державне майно (у разі потреби), та саме в пункті 5 Постанови № 95 зазначено державне майно, що використовується для розподілу природного газу, отже, не позивач "намагається виділити об'єкти, що безпосередньо використовуються для розподілу природного газу".
З наданих сторонами документів не вбачається проведення в порядку пункту 6 Постанови № 95 незалежної оцінки газорозподільних систем відповідно до результатів проведеної згідно з абзацом другим підпункту 1 пункту 5 цієї постанови інвентаризації.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" задовольнити повністю.
2. Визнати укладеною додаткову угоду № 1 від 31.01.2018 року до договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 24.05.2017 № 240517/16-Хк-ГРМ, укладеною в редакції протоколу розбіжностей Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", а саме:
Протокол розбіжностей до додаткова угода № 1від 31.01.2018 року
до Договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових
від 24.05.2017 року № 240517/18-Хм-ГРМ
м. Київ __ _________ ____ року
Ми, що нижче підписалися: Міністерство енергетики України, в особі; ____________________________, який діє на підставі ______________, надалі - Міністерство, з однієї сторони, та Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - Оператор), в особі _______________, який діє на підставі _________________, надалі разом за текстом - Сторони, склади цей протокол розбіжностей про наступне:
В редакції МіністерстваВ редакції Оператора
пункт 1 додаткової угоди 1. У зв'язку з завершенням інвентаризації державного майна станом на 31.12.2016 року, сторони домовилися викласти додаток 1 до Договору експлуатації «Перелік майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільчої системи, в новій редакції, що додається.пункт 1 додаткової угоди 1. На виконання пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 року № 95 "Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових", враховуючи законодавчу невизначеність питань виду та форми правовстановлюючих документів на газорозподільні системи та їх складові, Сторони домовились викласти додаток 1 "Перелік майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи" в новій редакції після виконання таких умов: 1.1. Міністерство зобов'язується надати належним чином засвідчені правовстановлюючі документи на державні газорозподільні системи або їх складові. 1.2. Оператор в 20 денний строк з моменту отримання документів, визначених у п. 1.1. цієї додаткової угоди, зобов'язується сформувати, підписати зі своєї сторони та надати Міністерству "Перелік майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи" станом на 31 грудня 2017 року за залишковою балансовою вартістю державного майна з розподілом об'єктів державного майна за функціоналі призначенням на: - об'єкти, що безпосередньо використовуються для розподілу природного газу; - об'єкти державного майна, що безпосередньо для розподілу природного газу не використовуються. 1.3. Міністерство зобов'язується протягом 20 робочих днів з дати отримання наданого Оператором відповідно до п. 1.2. цієї додаткової угоди "Перелік майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи" здійснити його перевірку, оформлення та підписання. 1.4. Оператор в місячний строк з дати отримання підписаного Міністерством відповідно до п. 1.3. цієї додаткової угоди "Переліку майна, право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи" зобов'язується звернутись до НКРЕКП України за включенням до складу тарифу на розподіл природного газу плати за користування державним майном, включеним до вказаного Переліку.
пункт 2 додаткової угоди 2. Додаток до цієї угоди сформований на підставі матеріалів інвентаризації газорозподільчих систем або їх складових, що належать державі станом на 31.12.2016 року, є її невід'ємною частиною і має юридичну силу, якщо він укладений з дотриманням вимог законодавства та підписаний уповноваженими представниками сторін.пункт 2 додаткової угоди 2. Виключити.
пункт 3 додаткової угоди 3. Ця угода набуває чинності з дати підписання та, відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 травня 2017 року.пункт 3 додаткової угоди 3. Ця Угода набуває чинності з дати підписання та, відповідно до частини третьої ст. 631 Цивільного Кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з " 01" травня 2017 року в частині визначення пооб'єктного Переліку майна право експлуатації на яке надається оператору газорозподільної системи, за винятком вартості об'єктів, визначеної за наслідками проведеної незалежної оцінки, яка стає обов'язковою для Сторін з дати підписання Переліку з урахуванням проведеної оцінки. Плата за експлуатацію, передбачена пунктом 15 Договору, визначається за період з 1 травня 2017 року до дати підписання Сторонами оновленого відповідно до умов цієї додаткової угоди Переліку, на підставі залишкової балансової вартості державного майна станом на 31.12.2017 року.
пункт 4 додаткової угоди 4. Ця угода складена при повному розумінні Сторонами її умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної зі Сторін.пункт 4 додаткової угоди 4. В редакції Міністерства без змін.
3. Стягнути з Міністерства енергетики України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35; ідентифікаційний код 37552996) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1; ідентифікаційний код 03359500) 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.11.2020
Суддя Л. Г. Пукшин