Рішення від 21.10.2020 по справі 910/24323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2020Справа № 910/24323/16

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5)

про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в розмірі 286 260 грн 08 коп.

В межах справи № 910/24323/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін :

Від позивача не з'явились

Від відповідача не з'явились

Розпорядник майна не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

27.08.2019 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в розмірі 286 260 грн. 08 коп.

У поданій позовній заяві позивач просив у тому числі звільнити його від сплати судового збору (відстрочення від сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі), а також розглядати справу без його участі.

У поданій позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в розмірі 286 260 грн 08 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.09.2019 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи № 910/24323/16 та призначено підготовче засідання на 23.10.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 20.11.2019.

20.11.2019 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив від відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2019 розгляд справи відкладено на 16.12.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.2019 розгляд справи відкладено на 20.01.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 розгляд справи відкладено на 11.03.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2020 задоволено клопотання розпорядника майна Кіцула С.Б. про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 06.04.2020.

Судове засідання 06.04.2020 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2020 розгляд справи призначено на 29.07.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.2020 розгляд справи відкладено на 09.09.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2020 розгляд справи відкладено на 21.10.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, індексації заробітної плати в загальному розмірі 286 260 грн. 08 коп Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 10.12.2007 по 18.03.2015 працював у відокремленому підрозділі Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" - Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на посаді капітана, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за захистом своїх прав звертався до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська. Рішеннями вищевказаного суду, на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість по заробітній платі в загальному розмірі 99 828 грн 73 коп.

В ході примусового виконання вказаних рішень заборгованість перед позивачем була погашена в повному обсязі. Зокрема, заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 33 429, 46 грн. згідно наказу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27.12.2013 № 199/13866/13-ц була погашена 02.10.2017, що підтверджується постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 30.10.2017 ВП № 45987725. Заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 66 399,27 грн. згідно наказу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2015 № 199/4473/15 була погашена 27.05.2019, що підтверджується постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 29.05.2019 ВП № 51000275.

Крім того, ухвалою господарського суду м. Києва від 12.11.2018 у справі № 910/24323/16 позов задоволено; стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 11.10.2016 по 16.07.2018 в розмірі 36 524,80 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 61769,36 грн.; індексацію суми невиплаченої заробітної плати в розмірі 29281,90 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем не здійснено повний розрахунок з позивачем при звільненні, останнім заявлено вимоги, які складають середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні, а саме з 17.07.2018 по 28.05.2019 в розмірі 17 888 грн 00 коп., компенсацію втрати частини доходів в розмірі 114 404 грн. 01 коп., індексацію заробітної плати в розмірі 62 445 грн 29 коп.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року "Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати" (надалі по тексту "Порядок").

Згідно п.2 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001року.

Пунктом 3 Порядку визначено, що заробітна плата підлягає компенсації.

Згідно п.4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Доданий позивачем розрахунок суми компенсації не відповідає вказаному Порядку, індекси споживчих цін не відповідають тим, які опубліковані Держкомстатом. Крім того, позивач в порушення положень як Порядку так і Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" нараховує компенсацію в період з січня 2013 року по березень 2015 на суму визначеного ним самостійно середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 205 926 грн 78 коп.

Відповідно до викладених вище положень закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, вказаними нормативними актами передбачено, зокрема нарахування компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати. При цьому і сама компенсація, як зазначено вище фактично відноситься до частини заробітної плати.

Нарахування ж та виплата середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні передбачена ст. 117 Кодексу законів про працю України, як вид відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок з робітником при звільненні і відповідно не відноситься ні до заробітної плати, ні до будь-якого іншого виду доходу, визначеного Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Відповідної позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 року.

Крім того, вказаний вид відповідальності взагалі не має встановлених строків виплати від яких можливо б було відраховувати компенсаційні нарахування та відповідно казати про затримку вказаного платежу, носить разовий характер та відповідно нарахування компенсації на вказані суми є безпідставним.

Також безпідставним суд вважає нарахування компенсації на заборгованість по витратам на відрядження. Вказані витрати не є заробітною платою і відповідно не включаються до фонду оплати праці.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення компенсації підлягають частковому задоволенню, виходячи із нарахувань на заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за уточненим розрахунком суду.

Розрахунок компенсації відповідно викладених вище положень діючого законодавства відбувається наступним чином. Якщо, нарахований але не виплачений грошовий дохід за січень 2013 року (1 498 грн. 05 коп.) виплачується в квітні 2015 року, то відповідно компенсація розраховується = 1 498 грн 05 коп.*146,2 (приріст індексу споживчих цін за період невиплати грошового доходу, у відсотках розрахований шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін з лютого 2013 року (наступний місяць після місяця в якому утворилась заборгованість) по березень 2015 року (місяць, що передує виплаті доходу):100= 2 190 грн 14 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 66 820 грн 96 коп.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з боржника середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 17.07.2018 по 28.05.2019 в розмірі 17 888 грн 00 коп., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 зазначеного кодексу).

Тобто, за вказаними приписами закону визначений певний порядок остаточних розрахунків роботодавця з працівником при його звільненні, зокрема, або в день звільнення, або, якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиконання роботодавцем вказаних вимог законодавцем передбачений певний вид відповідальності у вигляді сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розрахунок сум середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні проводиться за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (надалі по тексту - Порядок).

Відповідно до абз. 3 п. 2 розділу ІІ вказаної вище постанови середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступний після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Пунктом 8 вказаного Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи (для випадків визначення суми, що підлягає виплаті роботодавцем працівникові за несвоєчасний розрахунок - прим, позивача), провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Таким чином, розмір відшкодування середнього заробітку має визначатися шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів прострочення розрахунку при звільненні.

Згідно з розрахунком наведеним позивачем в позовній заяві середньоденний заробіток позивача становить 83,20 грн., що встановлено у тому числі рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області віл 10.10.2016 у справі № 22ц/774/6761/16, а розмір відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.07.2018 по 28.05.2019 становить 17 888,00 грн.

Згідно роз'яснення, що містяться в ч.5 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КзПП України.

Такі ж висновки зроблені Конституційним Судом України у Рішенні від 22.02.2012р. № 4-рп/2012 по справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237 цього кодексу, яким зазначено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. N 100 (далі - Порядок № 100), у випадках, не пов'язаних з обчисленням середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Даний розрахунок проводиться в цілях визначення суми, що підлягає виплаті роботодавцем працівникові за несвоєчасний розрахунок, що не пов'язано з вищенаведеними випадками, тому обчислення середнього заробітку здійснюватиметься виходячи з виплат за останні 2 місяці роботи.

Перевіривши розрахунки позивача наведені в позовній заяві, суд дійшов висновку що останні здійснені позивачем відповідно до приписів наведеного вище Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, відтак являються вірними.

Зважаючи на встановлені обставини та наведені норми, заявлені позивачем вимоги, які складають середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 17 888 грн. 00 коп. задовольняються судом в повному обсязі.

У відповідності до ч.6 ст.95 КЗпП України, ст. ЗЗ Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.91 р. № 1282-ХІІ (зі змінами та доповненнями), у зв'язку зі зростанням цін за період затримки заробітної плати та з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України з Відповідача на користь позивача підлягає стягненню індексація суми невиплаченої заробітної плати.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи населення, зокрема, оплата праці, у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. N 1078 (далі - Порядок № 1078), частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Згідно з п.11 Порядку № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до п.4 Порядку № 1078, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Станом на серпень 2019 року (дату погашення заборгованості із заробітної плати) сума індексації за не виплачену своєчасно заборгованість по заробітній платі, згідно розрахунку доданому до позовної заяви складає 62 445 грн 29 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення суми індексації за не виплачену своєчасно заборгованість по заробітній платі в розмірі 62 445 грн 29 коп.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в дохід Державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 66 820 (шістдесят шість тисяч вісімсот двадцять) грн 96 коп., середній заробіток за затримку розрахунків при звільненні в розмірі 17 888 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп., індексацію заробітної плати в розмірі 62 445 (шістдесят дві тисячі чотириста сорок п'ять) грн 29 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) в дохід Державного бюджету України 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк