ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.11.2020Справа № 910/13930/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в
порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали
господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний
комбінат імені Ілліча»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 83 996, 41 грн.
Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 83 996, 41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевезення відповідачем залізничним транспортом вантажу позивач виявив його нестачу, у зв'язку з чим зазнав збитків на суму 83 996, 41 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/13930/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 05.10.2020 представник відповідача подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечував повністю.
Представник позивача 06.11.2020 подав до суду документи для долучення до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Згідно залізничної накладної № 48082812 позивач передав відповідачу для перевезення сталь листову, а відповідач зобов'язався доставити її Товариству з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД».
Відповідно до частини другої статті 307 Господарського кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
На станції Одеса-Порт було здійснено комісійне переваження вагону № 56610173 відправленого згідно залізничної накладної № 48082812, за результатами якого було складено комерційний акт, який свідчить про недостачу вантажу, про що в зазначеному акті були зроблені відповідні відмітки.
В комерційному акті № 400305/182 від 23.03.2020 до вагону № 56610173 вказано, що за документом значиться: вантаж - сталь листова, 11 місць. Вага визначена відправником по трафарету: нетто - 61 960 кг.
Фактично виявилось: вантаж сталь листова, 11 пакетів, вага всіх пакетів не перевірялась, крім порушеного пакету. Із загальної кількості на одному пакеті є 3 з'єднані поперечні пакувальні стрічки, маркування в місцях їх з'єднання позначена фарбою білого кольору, порушений металевий кожух. Навантаження у вагоні в 1 ярус: у два ряди впродовж, по два пакети з кожної торцевої стінки вагону і три пакети поперек у середній частині вагону. Порушений пакет розташований поперек над 5-ми люками від задньої торцевої стінки вагону по ходу потяга. Всі 11 пакетів розташовані на дерев'яних піддонах. На порушеному пакеті є заводська бирка, на якій вказано: номер пакету 2-311, плавка № 1П101589-4, партія № 2-01356, розміри 1,85х1000х2000, брутто 6 229 кг., нетто 6 135 кг. При переважуванні зазначеного пакету на автомобільних електромеханічних вагах ДВА-3С-60 вага склала 960 кг., що менше на 5 269 кг. проти заводської бирки.
При цьому, доказів наявності у відповідача заперечень щодо форми, порядку складання, змісту вказаних комерційних актів та посадових осіб, які його підписали, а також факту його опротестування відсутні.
За змістом статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
У статті 110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Статтею 129 Статуту залізниць України встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно статті 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажнійквитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Металзюкрайн Корп ЛТД» (вантажоодержувач) передало право на пред'явлення позову позивачу (вантажовідправнику), що підтверджується переуступним написом на залізничній накладній № 48082812.
Частиною першої статті 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 113 Статуту залізниць, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідач проти позову заперечує, у зв'язку з тим, що втрата вантажу сталась з незалежних від нього причин.
Згідно з частиною другою статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Суд зазначає, що статтею 924 Цивільного кодексу України встановлено принцип винності перевізника за втрату, нестачу, псування й пошкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту і обов'язок доведення своєї невинуватості лежить саме на перевізнику.
Проте, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що недостача вантажу у вагоні № 56610173 сталась не з його вини. Жодних доказів того, що недостача вантажу сталась з вини невстановлених осіб або з незалежних від відповідача причин суду не надано.
Позивачем вірно розраховано, що згідно зі специфікацією № 3357SF від 04.03.2020 вартість 1 тонни вантажу становить 16 029, 85 грн. (576, 00 доларів США х 27, 8296 грн. (за курсом НБУ).
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (стаття 114 Статуту залізниць).
Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що кількість фактичної недостачі визначена ним з урахуванням норми природної втрати, в зв'язку з чим у відповідності до вартості листової сталі, вказаної у специфікації № 3357SF від 04.03.2020, вартість недостачі вантажу склала 83 996, 41 грн.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми збитків і визнано його арифметично вірним.
За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 83 996, 41 грн.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 2 416, 46 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та Адвокатським об'єднанням «Всеукраїнська адвокатська допомога» 30.03.2018 укладено договір про надання юридичних послуг № 845, за яким адвокатське об'єднання зобов'язалось надавати позивачу правову допомогу, а позивач - оплатити надані послуги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано додаткову угоду № 202 від 10.09.2020 та акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 11.09.2020 на суму 2 416, 46 грн.
Відповідно до частини шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 416, 46 грн. є обґрунтованими і підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) 83 996 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 41 коп. - збитків, 2 416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 46 коп. - витрат на правову допомогу та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк