ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
16.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/483/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк"
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 17110,13 грн,
встановив: Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17110,13 грн, з яких: 14656,80 грн. - заборгованість за кредитом, 31,63 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 21,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2400,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Позовну заяву (вх. №8194/20) прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням (ухвала про відкриття провадження у справі від 15.06.2020).
Ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу, згідно вимог ст.120 ГПК України, рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві: АДРЕСА_1 .
Вищезазначена ухвала отримана відповідачем - 23.06.2020; даний факт підтверджується, наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.57). Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Щодо підсудності даної справи.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України (далі - ГК України), громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).
З аналізу вказаних норм права убачається, що фізичні особи, які на час пред'явлення до них позову не є підприємцями, можуть бути відповідачами в господарському суді. Припинення підприємницької діяльності однієї із сторін до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, але лише в тому випадку, якщо спірні правовідносини виникли за наслідком її господарської діяльності.
Предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 15.05.2019.
Станом на 15.05.2019 ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець.
Господарська діяльність ОСОБА_1 була припинена 27.08.2019, про що внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису 21050060002003069) .
За наведених обставин та правових норм, позивач обгрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу, як ФОП не припинилися.
Зазначена правова позиція також викладена у постановах Великої палати Верховного Суду: від 04 березня 2020 року року у справі № 299/451/19, від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обгрунтовані, неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання обумовленого пунктами 1.3., 1.4., 1.5.,1.6. анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" від 15.05.2019, пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.3., 3.2.8.5.2., 3.2.8.5.3., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., 3.2.8.9.1., 3.2.8.10.1. умов та правил надання банківських послуг, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість в сумі 17110,13 грн, з яких: 14656,80 грн. - заборгованість за кредитом, 31,63 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 21,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2400,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Позовні вимоги мотивовані приписами статей 51, 52, 212, 509, 530, 549, 598-611, 634, 639, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193, 202-208, 216, 230, 231 Господарського кодексу України.
Позиція відповідача.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.06.2020, суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Обставини справи, дослідження доказів.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке.
15.05.2019 фізичною особою-підприємцем Мартищук Віталієм Юрійовичем за допомогою електронного цифрового підпису підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ".
Підписанням вищевказаної заяви ФОП Мартищук Віталій Юрійович приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - Умови), що розміщені на сайті ПАТ КБ "Приватбанк" рb.ua.
Заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Пунктами 1.1.-1.5. заяви обумовлено істотні умови кредитного договору: вид кредиту - строковий; розмір кредиту - 50000,00 грн; строк кредиту - 12 місяців з дати видачі коштів Клієнту; проценти за користування кредитом - перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при тимчасовому погашенні кредиту); порядок погашення заборгованості за кредитом - згідно графіку (додатку №1 до заяви).
Пунктом 1.6. заяви сторони погодили, що у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у пункті 1.5. цієї заяви клієнт додатково до процентів, вказаних в пункті 1.4. цієї заяви, сплачує банку проценти у розмірі 4% в місяць від суми простроченої заборгованості та неустойку в розмірі і згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг.
Як убачається з виписки по рахунку ФОП Мартищук В.Ю. з 17.05.2019 по 20.05.2020 (а.с.27-36), 17.05.2019 Банк надав Клієнту кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн. При цьому доказів належного виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання з повернення наданих позивачем кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом в порядку та строк встановлений графіком - додатком №1 до заяви про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" суду не подано, і як наслідок згідно розрахунку (а.с. 26) станом на 20.05.2020 всього заборгованість за кредитом становить 17110,13 грн, з яких: 14656,80 грн. - заборгованість за кредитом, 31,63 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 21,70 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2400,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.
Предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, а саме: 14656,80 грн. заборгованості за кредитом, 31,63 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 2400,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії та 21,70 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема з договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України). У відповідності до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з статтею 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України). Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України обумовлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України). Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не довів перед судом належного виконання взятих на себе зобов'язань обумовлених заявою про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" від 15.05.2019 то вимоги позивача про стягнення з відповідача 14656,80 грн. заборгованості за кредитом, 31,63 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 2400,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії підлягають задоволенню в повному обсязі.
Водночас пунктом 1.6. заяви про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" від 15.05.2019 сторони передбачили сплату неустойки в розмірі і згідно розділу 3.2.8. умов та правил надання банківських послуг.
Матеріали справи містять витяг з умов та правил надання банківських послуг (а.с.19-24).
Згідно з пунктом 3.2.8.10.1. у разі порушення клієнтом будь - якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів погашення кредиту клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Поряд з цим слід зауважити, що умови договору приєднання встановлюються одноособово банком у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, а друга сторона не може запропонувати свої умови договору, що випливає зі змісту положення частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України. Водночас банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Розмір процентів та порядок їх сплати за вказаним договором залежить від таких факторів, як кредитні ризики, надане забезпечення, попит і пропозиція, які склалися на кредитному ринку, строк користування кредитом, розмір облікової ставки та інших чинників, що обумовлені статтею 10561 Цивільного кодексу України. За порушення зобов'язання боржником сплачується неустойка (пеня) в розмірі грошових коштів, що обчислюються у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 3 статті 549, частина 2 статті 551 ЦК України).
Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом досліджено, що підписана 15.05.2019 ФОП Мартищуком Віталієм Юрійовичем за допомогою ЕЦП заява про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" (а.с.17) не містить даних про встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та визначеного її розміру. Витяг з умов та правил надання послуги "КУБ", розміщений на сайті ПАТ КБ Приватбанк рb.ua, на який позивач посилається як на невід'ємну частину заяви від 15.05.2019 - не містить підтверджень, що саме з умовами цього витягу (а.с.19-24) був ознайомлений, розумів та погодився позичальник, підписуючи електронним цифровим підписом заяву про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ", а також те, що вказані документи на момент отримання ФОП Мартищук В.Ю. кредитних коштів взагалі містили умови щодо розміру, порядку нарахування та сплати пені. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком витяг з умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. При цьому, визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки. Така ж правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, постанові Верховного Суду від 30.09.2019 у справі 916/2755/18. З урахуванням вищевикладеного, у суду відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності обумовленої пунктом 3.2.8.10.1. витягу з умов та правил надання банківських послуг, а саме 21,70 грн - пені, наслідком чого є відмова в позові у цій частині. З огляду на вимоги частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1,2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України). За наведених обставин правових норм, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 14656,80 грн заборгованості за кредитом, 31,63 грн заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 2400,00 грн заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає задоволенню в повному обсязі. В частині стягнення пені в сумі 21,70 грн слід відмовити.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 20, 13, 74, 77, 86, 129, 165, 232, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 17110,13 грн, з яких: 14656,80 грн. - заборгованість за кредитом, 31,63 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 21,70 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 2400,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001 (код ЄДРПОУ 14360570) - основну заборгованість в сумі 14656,80 (чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість гривень вісімдесят копійок), заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість в сумі 31,63 (тридцять одна гривня шістдесят три копійки), заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 2400,00 (дві тисячі чотириста гривень) та судовий збір в сумі 2099,27 (дві тисячі дев'яносто дев'ять гривень двадцять сім копійок) .
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині позову про стягнення пені в сумі 21,70 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 16.11.2020.
Суддя Л.М. Неверовська