номер провадження справи 18/115/20
17.11.2020 справа № 908/1825/20
м. Запоріжжя
Суддя господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “БІТ-ОІЛ” (місцезнаходження: 02100, м. Київ, Дніпровський район, вул. Бажова, буд. 9; поштова адреса: 02105, м. Київ, пр. Миру, буд. 15-А, офіс 309)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький титано-магнієвий комбінат” (ТОВ “ЗТМК”) (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18)
про стягнення 2097220,71 грн.
Без виклику учасників справи
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.2020 прийнято відмову від позову ТОВ “БІТ-ОІЛ” в частині стягнення 3616,48 грн. інфляційних втрат, провадження у справі № 908/1825/20 в цій частині закрито.
В ухвалі від 10.11.2020 зазначалось, що судовий збір в розмірі 32,88 грн. підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Водночас, відповідно до частини 3, якою доповнено статтю 7 Закону України “Про судовий збір” згідно із Законом України від 03.10.2017 р. N 2147-VIII, передбачено, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Із змісту частин 1, 3, 4 ст. 130 ГПК України слідує, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.
У поданій заяві про відмову від позовних вимог щодо стягнення збитків від інфляції в розмірі 3616,48 грн. позивач просив також повернути 50% розміру судового збору пропорційно розміру, що належить до сплати за вимогою про стягнення інфляційних втрат.
Враховуючи наведені приписи ГПК України, Закону України “Про судовий збір” та наявність відповідної заяви позивача, 50% судового збору (за вимогою про стягнення інфляційних втрат), сплаченого позивачем при поданні позову в розмірі 27,12 грн. підлягає поверненню позивачу.
Також, суд констатував наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.
Судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 2097220,71 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), тобто, предметом розгляду даної справи є вимога майнового характеру, за яку належить до сплати - 1,5 відсотки ціни позову, що складає 31458,31 грн.; за вимогу про стягнення інфляційних втрат у сумі належить до сплати 54,25 грн. (50% від яких повертається позивачу - 27,12 грн.), всього 31512,56 грн. Позивачем сплачено 31518,32 грн. (платіжні доручення № 1334 від 13.07.2020, № 1637 від 28.09.2020, дублікат квитанція № 0.0.1899188108.1 від 10.11.2020). Отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 5,76 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У зв'язку з прийняттям відмови від позову в частині позовних вимог на стадії підготовчого провадження, закриттям провадження у справі, на підставі ст.ст. 130, 191, п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, суд вважає за необхідне повернути товариству з обмеженою відповідальністю “БІТ-ОІЛ” суму судового збору у розмірі 32,88 грн., сплаченого згідно дубліката квитанції № 0.0.1899188108.1 від 10.11.2020 (на загальну суму 60,00 грн.), оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Керуючись ст. 123, 130, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, суд
1. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “БІТ-ОІЛ” (місцезнаходження: 02100, м. Київ, Дніпровський район, вул. Бажова, буд. 9; поштова адреса: 02105, м. Київ, пр. Миру, буд. 15-А, офіс 309, ідентифікаційний код 41855286) з Державного бюджету України 32,88 грн. (тридцять дві грн. 88 коп.) судового збору, сплаченого згідно дубліката квитанції № 0.0.1899188108.1 від 10.11.2020.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Ухвала є виконавчим документом, може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”, протягом 3 (трьох) років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили - по 17.11.2023, та є підставою для повернення товариству з обмеженою відповідальністю “БІТ-ОІЛ”, ідентифікаційний код 41855286) із Державного бюджету України судового збору в розмірі 32,88 грн. (тридцять дві грн. 88 коп.) судового збору.
Ухвала підписана 17.11.2020.
Суддя В.В. Левкут