вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.11.2020м. ДніпроСправа № 904/2164/20
за позовом Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 13 347,55 грн., 3% річних у розмірі 807,12 грн., інфляційної складової у розмірі 1 501 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 13 347,55 грн., 3% річних у розмірі 807,12 грн., інфляційної складової у розмірі 1 501 грн.
Ухвалою від 27.04.2020 суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання Фізичної особи ОСОБА_1 щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/2164/20 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (надалі - постачальник) та ОСОБА_1 (надалі - споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення та водопостачання № 118 від 12.09.2007 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1 договору, постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання споживачу, по його об'єктах, розміщених за адресами: АДРЕСА_1 - агенція нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_2» від джерела теплопостачання: котельня по АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник надає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягає згідно з додатком 1 до цього договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників та режимів.
Позивач зазначив, що виконав умови договору, за період з січня 2017 року по квітень 2019 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 13 347,55 грн.
Позивач вказав, що виставив відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.
Відповідно до п. 7.2 договору, споживач зобов'язаний щомісячно, до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати рахунки за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом безоблікового перерахування.
За твердженням позивача, всупереч умовам п. 7.2 договору, споживач не отримував від постачальника рахунки за надані послуги.
Позивач зазначив, що разом із супровідними листами ним було направлено споживачу рахунки на оплату послуг та відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт.
Позивач наполягає на тому, що строк виконання відповідачем зобов'язань зі сплати вартості спожитої теплової енергії є таким, що настав.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив спожиту теплову енергію у встановлені строки у повному обсязі.
Позивач вказав, що 20.08.2019 направив на адресу відповідача досудову вимогу про сплату боргу у розмірі 13 347,55 грн. Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість не сплатив.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради зі сплати суми основного боргу у розмірі 13 347,55 грн.
За порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано до сплати 3% річних у розмірі 807,12 грн. та інфляційну складову у розмірі 1501 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення та водопостачання № 118 від 12.09.2007 у розмірі 13 347,55 грн., 3% річних у розмірі 807,12 грн., інфляційної складової у розмірі 1 501 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі теплова енергія мала бути оплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи оплачена відповідачем вартість спожитої теплової енергії у повному обсязі у встановлені строки), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (надалі - постачальник) та ОСОБА_1 (надалі - споживач) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення та водопостачання № 118 від 12.09.2007 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1 договору, постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання споживачу, по його об'єктах, розміщених за адресами: АДРЕСА_1 - агенція нерухомості «ІНФОРМАЦІЯ_2» від джерела теплопостачання: котельня по АДРЕСА_2 .
Зі змісту наведеного пункту договору вбачається, що договір № 118 від 12.09.2007 був укладений ОСОБА_1 саме з метою здійснення господарської діяльності, а не задоволення власних потреб як фізичної особи. А отже, відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями.
Тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Пунктом 11.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010.
Згідно з п. 11.6 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.
Відповідно до п. 2.1. договору, постачальник надає споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягає згідно з додатком 1 до цього договору з дотриманням споживчих властивостей, якісних показників та режимів.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, за період з січня 2017 року по квітень 2019 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 13 347,55 грн.
Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.
Відповідно до п. 7.2 договору, споживач зобов'язаний щомісячно, до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати рахунки за фактично надані послуги. Кінцевий розрахунок споживач здійснює до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом безоблікового перерахування.
Всупереч умовам п. 7.2 договору, споживач не отримував від постачальника рахунки за надані послуги.
Супровідними листами (том 1 а.с. 24 - 26, 28 - 30) постачальником було направлено споживачу рахунки на оплату послуг, наданих з жовтня 2017 року по квітень 2019 року та відповідні акти прийому-передачі виконаних робіт.
З урахуванням п. 7.2 договору, строк виконання відповідачем зобов'язань зі сплати вартості спожитої теплової енергії є таким, що настав.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив спожиту теплову енергію у встановлені строки у повному обсязі.
Позивач, 20.08.2019 направив на адресу відповідача досудову вимогу про сплату боргу у розмірі 13 347,55 грн. Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість не сплатив.
За таких обставин, у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради зі сплати суми основного боргу у розмірі 13 347,55 грн.
А отже, позовні вимоги Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради про стягнення суми основного боргу у розмірі 13 347,55 грн. - є обґрунтованими.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 807,12 грн. за загальний період з 21.02.2017 по 03.04.2020 та інфляційну складову у розмірі 1 501 грн. за загальний період з березня 2017 року по лютий 2020 року.
Перевіривши розрахунок 3% річних суд встановив, що він зроблений правильно та відповідає вимогам чинного законодавства. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 807,12 грн. є обґрунтованими.
Перевіривши розрахунок інфляційної складової суд встановив, що сума інфляції за порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання за заявлений позивачем період становить 1 597,44 грн., тобто суму в більшому розмірі, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Тому, вимоги позивача про стягнення інфляційної складової слід задовольнити в заявленому розмірі - 1 501 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 118 від 12.09.2007 з додатками (т. 1 а.с. 10 - 13), рахунками (том 1 а.с. 21 - 23, 31 - 45), супровідними листами (том 1 а.с. 24 - 26, 28 - 30), досудовою вимогою (з доказами направлення).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, 29, оф. 504; ідентифікаційний код: 32688148) суму основної заборгованості у розмірі 13 347,55 грн., 3% річних у розмірі 807,12 грн., інфляційну складову у розмірі 1 501 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 102 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 16.11.2020.
Суддя М.О. Ніколенко