вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.11.2020м. ДніпроСправа № 904/5117/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Павлова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" (м. Запоріжжя)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (м. Дніпро)
про стягнення суми передоплати за договором про постачання електричної енергії споживачу № 72-0001/20-1/0834-19 від 22.04.2019 у розмірі 17 688 грн. 55 коп.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - відповідач) суму передоплати за договором про постачання електричної енергії споживачу № 72-0001/20-1/0834-19 від 22.04.2019 у розмірі 17 688 грн. 55 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- 22.04.2019 між позивачем та відповідачем укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 72-0001/20-1/0834-19 від 22.04.2019, яким встановлено ціну пропозиції учасника, у тому числі за одиницю товару, а також механізм визначення ціни;
- попри вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", на адресу позивача відповідачем з серпня 2019 року надходили рахунки та акти прийому-передачі з цінами за одиницю товару, що перевищували ціну, встановлену договором, без обґрунтування жодною із підстав, передбачених частиною 4 статті 36 Закону;
- так, виставлені відповідачем рахунки оплачувались позивачем відповідно до встановленої договором ціни та акти прийому-передачі підписувались із відповідними зауваженнями - із зазначенням суми отриманої електричної енергії відповідно до ціни за договором;
- внаслідок здійснення попередньої оплати за укладеним договором у відповідності до встановленої договором ціни та порядку внесення авансових платежів, утворилась переплата в розмірі 17 688 грн. 55 коп., яка підлягає поверненню споживачу на підставі пункту 13.6. договору.
Ухвалою суду від 21.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 46791/20 від 06.10.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та розгляд справи здійснити з викликом сторін у судове засідання, посилаючись на таке:
- пунктом 13.2. договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування, з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір, шляхом опублікування цих змін на власному офіційному веб-сайті в мережі Інтернет. Додатково постачальник може використовувати інші засоби інформування, зазначені в договорі та комерційній пропозиції. Якщо споживач продовжує користуватись електричною енергію після спливу 20-ти денного терміну з дати публікації інформації про зміну умов договору на офіційному сайті постачальника, то вважається, що споживач погодився з договором на нових умовах;
- з 01.07.2019 згідно з вимогами Закону почали діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі - новий ринок електричної енергії). При цьому балансуючий ринок, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджувалися одночасно;
- керуючись пунктами 3.1.1., 3.2.4. ПРРЕЕ з урахуванням вимог законодавства для забезпечення функціонування в умовах дії нового ринку електричної енергії постачальником було внесено зміни до публічних договорів та комерційних пропозицій, про що належним чином повідомлено учасників ринку електричної енергії;
- 12.06.2019 відповідно до пункту 3.1.5. ПРРЕЕ та з метою відкритого доступу до публічних договорів постачальника, останнім направлено лист до Регулятора (НКРЕКП) з новими редакціями комерційних пропозицій для розміщення на сайті Регулятора;
- 20.06.2019 на сайті Регулятора були розміщені оновлені публічні комерційні пропозиції постачальника з якими споживач міг ознайомитись на сайті Регулятора за посиланням https://www.nerc.gov.ua/?id=41926 до їх застосування;
- у зв'язку з ребрендингом постачальника, з листопада 2019 року відповідні публічні договори та публічні комерційні пропозиції, які діють з 01.07.2019 розміщені в закладці "архівні документи" на сайті постачальника за посиланням https://dp.yasno.com.ua, з якими споживач може ознайомитись у будь-який час;
- оскільки, споживач не скористався своїм правом на розірвання договору, не заявляв про незгоду з умовами нової комерційної пропозиції, то фактично погодився з договором на нових умовах, який почав діяти з 01.07.2019;
- таким чином, сторони при укладенні договору узгодили особливий порядок внесення змін до договору, зокрема, шляхом їх публікування, а не шляхом підписання додаткових угод. Саме з таким порядком внесення змін до договору й погодився споживач, підписавши договір, в зв'язку з чим, посилання споживача в позовній заяві, що внесення змін до договору повинно відбуватися тільки шляхом укладення додаткової угоди, не відповідає умовам самого договору;
- інформацію про зміну (ціни) тарифу на електропостачання постачальником було розміщено на своєму офіційному сайті 10.06.2019 (на момент публікації змін dnep.соm.uа.), зараз така інформація знаходиться у загальному доступі на офіційному сайті постачальника за посиланням https://dp.yasno.com.ua в закладці "архів цін за 2019 рік", з якими споживач може ознайомитись у будь-який час;
- крім того, інформація про тариф містилася в рахунках, які були отримані позивачем та сплачені, що не заперечується сторонами та свідчить про обізнаність щодо зміни тарифу з липня 2019 року;
- зокрема, інформація про зміну ціни послуг оператора системи передачі електричної енергії було опубліковано, як на офіційному сайті НКРЕКП, так і на сайті ПрАТ НЕК "Укренерго";
- щодо посилання позивача на лист-роз'яснення Мінекономрозвитку від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 відповідач зазначив, що тариф на послуги з передачі електричної енергії не встановлюється постачальником, а є регульованим. Тому в даному випадку зміна умов договору відбувається відповідно до пункту 7 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а не пунктом 2 частини 4 статті 36 зазначеного Закону, на яку посилається позивач. Зокрема у листі Мінекономрозвитку пропонує для наступних періодів передбачати у договорах про закупівлю відповідний порядок зміни ціни на електричну енергію при застосуванні тарифів та нормативів. Сторонами при підписанні договору про постачання електричної енергії було передбачено внесення змін щодо порядку зміни ціни такого договору (пункти 5.3.,13.2. договору та публічною комерційною пропозицією "Базова"), що не суперечить наданому листу, а також статті 651 Цивільного та 188 Господарського кодексу України;
- зазначений Лист Мінекономрозвитку не встановлює норм права, носить виключно рекомендаційний та інформативний характер;
- жодне положення договору сторонами не визнано недійсним у судовому порядку, а отже було чинним на час дії договору, тому повинно виконуватись належним чином сторонами договору;
- збільшення ціни сталося внаслідок встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії, з урахуванням коливання середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" та коефіцієнту, який враховує прогнозні витрати (регульовані та фіксовані платежі, інші платежі) постачальника (для забезпечення діяльності на організованих сегментах ринку, балансуючому ринку тощо), що виникли внаслідок зміни законодавства та не залежали від відповідача;
- відповідач, належним чином, з урахуванням положень договору у строки передбачені ПРРЕЕ повідомив споживачів на своєму офіційному сайті про внесення змін до умов договорів, комерційних пропозицій та зміну ціни (тарифу) внаслідок впровадженням нового ринку електричної енергії з 01.07.2020, із зазначенням права споживачів на розірвання договору, у зв'язку з незгодою з новими умовами;
- позивачем було отримано рахунки про сплату у липні, серпні, вересні, жовтні 2019 та сплачено їх, що зокрема підтверджує, що позивач знав про зміну тарифу на електричну енергію, при цьому жодної дії з боку позивача щодо зміни умов договору (укладення будь-яких додаткових угод), якщо такі були потрібні позивачу або розірвання договору позивачем не здійснювалось. Тобто, договір був чинний у спірний період (липень-жовтень 2019 року), постачання здійснювалось, а отже законні підстави для повернення коштів на суму 17 688 грн. 55 коп. у постачальника відсутні.
До відзиву на позовну заяву відповідач долучив клопотання, в якому просив суд здійснити розгляд справи з викликом сторін у судове засідання, посилаючись на те, що спір є нетиповим та для правильного його вирішення є необхідність заслуховування у судовому засідання додаткових пояснень відповідача.
Розглянувши клопотання відповідача щодо розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд прийшов до висновку щодо доцільності подальшого розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 08.10.2020 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 27.10.2020.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 48668/20 від 15.10.2020), в якій він просив суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі, а також відхилити заперечення відповідача, посилаючись на таке:
- норми Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній протягом дії договору, далі-Закон) є спеціальними нормами, які визначають у тому числі правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель.
Якщо спеціальною нормою права (частиною 4 статті 36 Закону) заборонено укладення умов договору про публічні закупівлі, які відрізняються від умов тендерної пропозиції, та заборонено вносити зміни до договору, окрім певного переліку таких змін, то внесення змін до такого договору поза межами переліку, передбаченого частиною 4 статті 36 Закону, означатиме нікчемність таких змін до договору відповідно до частини 1 статті 37 Закону (відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №916/1491/17);
- таким чином, Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватись лише у випадках, визначених частиною 4 статті 36 Закону;
- зміна умов договору, укладеного за процедурою публічної закупівлі, повинна бути оформлена письмово, оскільки в іншому випадку неможливим є дотримання абзацу 9 частини 1 статті 10 Закону;
- сторонами було погоджено вільну ціну у вигляді вартості товару, а не у вигляді регульованої ціни (тарифу);
- пункт 7 частини 4 статті 36 Закону у даному випадку не можу бути підставою для зміни ціни.
Від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. суду № 50203/20 від 23.10.2020), в якій він навів обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми переплати за договором.
Від відповідача надійшли заперечення (вх. суду № 50435/20 від 26.10.2020), в яких він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на наступне:
- вимоги абзацу 9 частини 1 статті 10 Закону застосовуються до замовників;
- відповідач не підпадає під критерії замовника, визначеного цим Законом;
- оскільки, споживач не скористався своїм правом на розірвання договору, не заявляв про незгоду з умовами нової комерційної пропозиції, то фактично погодився з договором на нових умовах, який почав діяти з 01.07.2019;
- сторони при укладенні договору узгодили особливий порядок внесення змін до договору, зокрема, шляхом їх публікування, а не шляхом підписання додаткових угод. Саме з таким порядком внесення змін до договору й погодився споживач, підписавши договір, в зв'язку з чим, посилання споживача в позовній заяві, що внесення змін до договору повинно відбуватися тільки шляхом укладення додаткової угоди, не відповідає умовам самого договору.
У судове засідання 27.10.2020 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 27.10.2020 протокольно було оголошено перерву до 10.11.2020.
Від позивача надійшли письмові пояснення (вх. суду № 53139/20 від 10.11.2020), в яких він зазначив, що зімни до договору сторонами не вносились та не опубліковувались, отже у замовника не було підстав здійснювати оплату за ціною за кВт*г електричної енергії вищою за 1,85718 грн. без ПДВ.
У судове засідання 10.11.2020 з'явилися представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 10.11.2020 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та інших заявах по суті справи, поданих позивачем, а також письмових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.11.2020 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та інших заявах по суті справи, поданих відповідачем, а також письмових поясненнях.
У судовому засіданні 10.11.2020 було досліджено наявні в матеріалах справи докази та закінчено з'ясування обставин та перевірку їх доказами.
У судовому засіданні 10.11.2020 протокольно було оголошено перерву до 13.11.2020.
У судове засідання 13.11.2020 з'явився представник відповідача; представник позивача у вказане засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив. Про день, час та місце судового засідання позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується участю його представника у попередньому судовому засіданні (протокол судового засідання від 10.11.2020, а.с. 211), а також розпискою у повідомленні про перерву у судовому засіданні (а.с.212).
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні його представника та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки:
- останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України);
-позивач не повідомив про причини неявки його представника, отже, з урахуванням положень пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.
В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202 та 216 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Крім того, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.
Більше того, всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Провадження у даній справі відкрито 21.09.2020, отже строк на розгляд даної справи закінчується 20.11.2020 та нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості його продовження з будь-яких поважних причин.
Враховуючи, що строк вирішення даного спору закінчується 20.11.2020, суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на іншу дату та ще раз належним чином повідомити учасників справи про дату наступного судового засідання (враховуючи встановлений процесуальним законом строк на виготовлення повного тексту ухвали суду, строк на її направлення сторонам, а також строк на поштовий перебіг, визначений Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, оскільки відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
У частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору про постачання електричної енергії, строк дії договору, умови надання послуг та їх оплати, факт надання послуг, ціна та загальна вартість наданих за договором послуг, наявність оплати, наявність підстав для підвищення ціни на електричну енергію, наявність переплати за спожиту по договору електричну енергію.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 22.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (далі - постачальник, відповідач) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке було перетворено у Приватне акціонерне товариство (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017) (далі - споживач, позивач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 72-0001/20-1/0834-19 (далі - договір, а.с.44-53), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником (пункт 1.1. договору).
Відповідно до змісту пункту 2.1. договору умови договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Терміни та визначення, що використовуються у договорі вживаються у значенні, передбаченому чинними нормативно-правовими актами у сфері енергетики.
У пункті 2.1. договору сторони визначили, що за договором постачальник продає електричну енергію "09310000-5 Електрична енергія Електроенергія для потреб Дніпровської ЕС (Кіровоградська область) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
У пункті 13.1. договору сторони визначили, що договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками договору, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань.
Судом також враховано, що вказаний договір укладено за наслідками проведення процедури закупівлі, про проведення якої на веб-сайті "Prozorro - публічні закупівлі" було оприлюднено оголошення № UA-2019-04-12-000553-а про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) щодо закупівлі електроенергії для потреб Дніпровської ЕС (Кіровоградська область) з очікуваною вартістю закупівлі 500 272 грн. 29 коп. (а.с.40).
Згідно з протоколом (рішенням) засідання комітету замовника про визначення переможця ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" прийнято рішення про намір укласти з ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" як з переможцем торгів відповідний договір (а.с.41-42).
Отже, спірний договір укладено за результатами аукціону в процедурі закупівлі електричної енергії; спір щодо відповідності змісту Договору № 72-0001/20-1/0834-19 від 22.04.2019 умовам тендерної пропозиції за результатами аукціону між сторонами відсутній.
Відповідно до пункту 3.1. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата укладення договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією. Строк (термін) постачання електричної енергії з 01.05.2019 по 31.12.2019 (пункт 3.2. договору).
Як вбачається з матеріалів справи вказаний договір розірвано з 01.11.2019 у відповідності до вимог пункту 6.1.1.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії (повідомлення від 24.10.2019, листи від 11.12.2019 (а.с.139-141).
Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм § 5 глави 54 Цивільного кодексу України та § 3 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Так, у додатку № 1 до договору сторони визначили обсяги постачання електричної енергії у розрахункових періодах 2019 року на відповідних класах напруги для потреб ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" із помісячною розбивкою (а.с.56), зокрема у таких обсягах щодо спірного періоду:
- липень 2019 року - 21 694,00 кВт*год;
- серпень 2019 року - 21 184,00 кВт*год;
- вересень 2019 року - 21 584,00 кВт*год;
- жовтень 2019 року - 25 574,00 кВт*год.
Крім того, у додатку № 4 до договору - Специфікації, сторони визначили, зокрема кількість, ціну та загальну вартість електроенергії, а саме:
- кількість - 269 372 кВт*год;
- ціна - 1,85718 грн. (без ПДВ);
- загальна вартість - 600 326 грн. 75 коп. (з ПДВ) (а.с.66).
При цьому, публічна комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" "Базова" містить умови щодо можливості зміни ціни електричної енергії (а.с.58-62).
Пунктом 13.2. договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування, з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір, шляхом опублікування цих змін на власному офіційному веб-сайті в мережі Інтернет. Додатково постачальник може використовувати інші засоби інформування, зазначені в договорі та комерційній пропозиції. Якщо споживач продовжує користуватись електричною енергію після спливу 20-ти денного терміну з дати публікації інформації про зміну умов договору на офіційному сайті постачальника, то вважається, що споживач погодився з договором на нових умовах.
В той же час, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальною засадою цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору.
Згідно з частинами 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства."
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, з огляду на положення частини 1 статті 1, статті 626 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи вказане, керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента позивач, підписавши укладений з відповідачем договір, погодився з його умовами, в тому числі щодо порядку внесення змін до нього та правом розірвати договір у випадку незгоди з такими змінами.
Так, матеріали справи не містять доказів недотримання сторонами під час укладення правочину вимог статті 203 Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", жодною стороною наявність таких обставин суду не повідомлена, спір щодо цього питання між сторонами відсутній.
Слід відзначити, що сторони при укладенні договору узгодили особливий порядок внесення змін до договору, зокрема, шляхом їх публікування, а не шляхом підписання додаткових угод. Саме з таким порядком внесення змін до договору й погодився споживач, підписавши договір, в зв'язку з чим, посилання споживача в позовній заяві, що внесення змін до договору повинно відбуватися тільки шляхом укладення додаткової угоди, не відповідає умовам самого договору.
При цьому, як вбачається зі змісту правових позицій позивача та відповідача, між сторонами існує спір щодо того, яке законодавство є спеціальним по відношенню до спірних правовідносин, а саме: на думку позивача - це законодавство щодо публічних закупівель (зокрема, Закон України "Про публічні закупівлі"), на думку відповідача - це законодавство, що регулює сферу постачання електричної енергії, зокрема: Закон України "Про ринок електричної енергії", Правила роздрібного ринку електричної енергії.
В цьому питанні суд погоджується з відповідачем, та вважає, щоспеціальним по відношенню до спірних правовідносин є законодавство, що регулює сферу постачання електричної енергії, оскільки саме воно стосується предмета договору, який є визначальним під час вирішення цього питання. Законодавство, що визначає порядок укладення договору не може бути спеціальним щодо самих правовідносин, які виникли за договором, особливо враховуючи специфічний предмет договору та наявність окремого їх законодавчого регулювання.
Відповідно до пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.
Так, в матеріалах справи наявний додаток № 2 до договору - Публічна комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" "Базова" (а.с.а.с.58-62).
Крім того, як було вказано вище, у додатку № 4 до договору - Специфікації, сторони визначили, зокрема кількість, ціну та загальну вартість електроенергії, а саме:
- кількість - 269 372 кВт*год;
- ціна - 1,85718 грн. (без ПДВ);
- загальна вартість - 600 326 грн. 75 коп. (з ПДВ) (а.с.66).
Пунктом 13.2. договору передбачено, що постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування, з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір, шляхом опублікування цих змін на власному офіційному веб-сайті в мережі Інтернет. Додатково постачальник може використовувати інші засоби інформування, зазначені в договорі та комерційній пропозиції. Якщо споживач продовжує користуватись електричною енергію після спливу 20-ти денного терміну з дати публікації інформації про зміну умов договору на офіційному сайті постачальника, то вважається, що споживач погодився з договором на нових умовах.
З 01.07.2019 згідно з вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії" почали діяти балансуючий ринок та ринок допоміжних послуг, ринок "на добу наперед" та внутрішньодобовий ринок, двосторонні договори (далі - новий ринок електричної енергії). При цьому балансуючий ринок, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок та двосторонні договори запроваджувалися одночасно.
Керуючись пунктами 3.1.1.,3.2.4. ПРРЕЕ з урахуванням вимог законодавства для забезпечення функціонування в умовах дії нового ринку електричної енергії постачальником було внесено зміни до публічних договорів та комерційних пропозицій, про що належним чином повідомлено учасників ринку електричної енергії.
Так, 10.06.2019 на сайті Постачальника dnep.com.uа. (який діяв на час укладення договору) було повідомлено про зміни до умов договору та, що для клієнтів відповідних груп, застосовуються умови публічної Комерційної пропозиції "Базова", крім умов, що передбачені діючими комерційними пропозиціями та продовжують свою дію і після 01.07.2019, а саме: в частині порядку та термінів оплати, способу оплати з розподілу/передачі електроенергії; ціни додаткових послуг, пов'язаних із постачанням електроенергії. Одночасно з повідомленням про внесення змін на зазначеному вище сайті постачальника було розміщено нові публічні комерційні пропозиції та договори.
12.06.2019 відповідно до пункту 3.1.5. ПРРЕЕ та з метою відкритого доступу до публічних договорів постачальника, останнім направлено лист до Регулятора (НКРЕКП) з новими редакціями комерційних пропозицій для розміщення на сайті Регулятора.
20.06.2019 на сайті Регулятора були розміщені оновлені публічні комерційні пропозиції постачальника з якими споживач міг ознайомитись на сайті Регулятора за посиланням https://www.nerc.gov.ua/?id=41926 до їх застосування.
У зв'язку з ребрендингом постачальника, з листопада 2019 року відповідні публічні договори та публічні комерційні пропозиції, які діють з 01.07.2019 розміщені в закладці "архівні документи" на сайті постачальника за посиланням https://dp.yasno.com.ua/, з якими споживач мав змогу ознайомитись у будь-який час.
Оскільки споживач не скористався своїм правом на розірвання договору, не заявляв про незгоду з умовами нової комерційної пропозиції, а також продовжував користуватися електричною енергією після спливу 20-ти деного терміну з дати публікації, враховуючи зміст пункту 13.2. договору, вважається, що відповідач погодився з договором на нових умовах.
Слід відзначити, що сторони при укладенні договору узгодили особливий порядок внесення змін до договору, зокрема, шляхом їх публікування, а не шляхом підписання додаткових угод. Саме з таким порядком внесення змін до договору й погодився споживач, підписавши договір, в зв'язку з чим, посилання споживача в позовній заяві, що внесення змін до договору повинно відбуватися тільки шляхом укладення додаткової угоди, не відповідає умовам самого договору.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем на адресу позивача з серпня 2019 року надходили рахунки та акти прийому-передачі з цінами за одиницю товару, що перевищували ціну, встановлену договором, без обґрунтування жодною із підстав, передбачених частиною 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Позивач відповідні акти підписував із зауваженням (зазначенням суми отриманої електричної енергії відповідно до ціни за договором). Внаслідок здійснення попередньої оплати за укладеним договором у відповідності до встановленої договором ціни та порядку внесення авансових платежів, утворилась переплата в розмірі 17 688 грн. 55 коп., яка підлягає поверненню споживачу на підставі пункту 13.6. договору.
Відповідач із наявністю переплати за договором не погоджується, вважає правомірним застосування підвищених цін у спірному періоді (липень - жовтень 2019 року), оскільки вказане підвищення не залежало від волі постачальника, носить об'єктивний характер, більше того відповідачем було надано згоду на внесення змін до умов договору в частині ціни. Вказане і є причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до договору.
Пунктом 5.2. договору встановлено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника.
При цьому, публічна комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" "Базова" містить умови щодо можливості зміни ціни електричної енергії (а.с.58-62).
Згідно з пунктом 5.3. договору інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. У разі зміни ціни Регулятором чи з інших незалежних від постачальника причин базових складових ціни електричної енергії, визначених комерційною пропозицією, що призводить до збільшення ціни на електричну енергію, постачальник може інформувати споживача про такі зміни у рахунках за електричну енергію та/або на своєму офіційному сайті.
Так, відповідно до умов до пункту 2.2 комерційної пропозиції "Базова", яка діє для споживача ціна з дати початку дії нового ринку електричної енергії (01.07.2019) розраховується наступним чином.
До ціни (Ці) включаються всі витрати постачальника, і вона складається із таких компонентів:
Ці = ЦРДН х Кі + Р + Т + Цп, де:
ЦРДН - середньозважена ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед", яка визначається з урахуванням оперативних даних щодо погодинних цін на ринку "на добу наперед" у місяці на дату формування рахунку (Ціна закупівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" також включає всі обов'язкові податки (крім ПДВ, що обліковується окремо), збори та платежі, що передбачені законодавством, зокрема Правилами ринку, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку та іншими нормативними документами). До отримання оперативних даних вартості закупівлі на ринку "на добу наперед", для розрахунків в перших розрахункових періодах, ЦРДН приймається рівним 1,687 грн/кВт*г;
Кі - коефіцієнт, який враховує прогнозні витрати (регульовані та фіксовані платежі, інші платежі тощо) постачальника для забезпечення діяльності на організованих сегментах ринку (ринку "на добу наперед", внутрішньодобового ринку, балансуючому ринку тощо). Для першого розрахункового періоду Кі = 1,04.
Р - ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу (ціна регульованих послуг), грн/кВт*год;
Т - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі (ціна регульованих послуг), грн/кВт*год;
Цп - ціна додаткових послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії споживачу і складає 0,10 грн/кВт*год.
Сторони узгодили, що постачальник має право здійснити коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі якщо за оперативними даними між середньозваженими погодинними цінами на ринку "на добу наперед" за площадками групи "а" чи "б", відповідно, в поточному та минулому розрахункових періодах відбулось відхилення. Відповідне відхилення є коливанням ціни на ринку та визначається за оперативними даними Оператора ринку, що оприлюднюються у порядку, встановленому Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, і не потребує додаткових підтверджень від інших установ. Коригування пов'язане зі зміною регульованих компонентів ЦРДН та/або ціни регульованих послуг (Р, Т та/або інших, в разі їх встановлення Регулятором), формування яких не залежить від постачальника, не потребує завчасного повідомлення споживача. Коригування та зміна цін регульованих послуг здійснюється на різницю відхилення. Про зміну ціни послуг (Цп) та коефіцієнту коригування (Кі) споживач повідомляється завчасно до початку їх застосування. Інформація про оперативні дані середньозваженої ціни закупівлі (ЦРДН), ціни регульованих послуг та коефіцієнт (Кі) публікується на сайті постачальника.
Виходячи з умов договору та публічної комерційної пропозиції "Базова" розрахунок за спірний період споживачу здійснено наступним чином:
- липень 2019 року - 1,66906 (ЦРДН)*1,04 (Кі) + 0,10 (Цп) + 0,34743 (Т - Постанова НКРЕКП від 07.06.2019 №954) = 2,18325 грн. (ціна, без ПДВ) * 17070 кВт*год = 37 268,07 грн.;
- серпень 2019 року - 1,68665 (ЦРДН)*1,04 (Кі) + 0,10 (Цп) + 0,13214 (Т - Постанова НКРЕКП від 12.07.2019 №1411) = 2,16626 грн. (ціна без ПДВ) * 16 903 кВт*год = 36 615,30 грн.;
- вересень 2019 року - 1,68670 (ЦРДН)*1,04 (Кі) + 0,10 (Цп) + 0,11654 (Т - Постанова НКРЕКП від 30.08.2019 №1781) = 1,97071 грн. (ціна, без ПДВ) * 15 426 кВт*год = 30 400,17 грн.;
- жовтень 2019 року - 1,68187 (ЦРДН)*1,04 (Кі) + 0,10 (Цп) + 0,11654 (Т - Постанова НКРЕКП від 30.08.2019 №1781) =1,96568 грн. (ціна, без ПДВ) * 20 265 кВт*год = 39 834,50 грн.
Р - ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу (ціна регульованих послуг), грн/кВт*год споживачу не нараховувалась, оскільки послуги оператора системи розподілу споживач сплачує самостійно.
Інформацію про зміну (ціни) тарифу на електропостачання постачальником було розміщено на своєму офіційному сайті 10.06.2019 (на момент публікації змін dnep.com.uа.), на теперішній час така інформація знаходиться у загальному доступі на офіційному сайті постачальника за посиланням https://dp.yasno.com.ua/ в закладці "архів цін за 2019 рік", з якими споживач може ознайомитись у будь-який час.
Крім того, інформація про тариф містилася в рахунках, які були отримані позивачем та сплачені, що не заперечується сторонами та свідчить про обізнаність щодо зміни тарифу з липня 2019 року (докази отримання наявні в матеріалах справи).
Зокрема, інформація про зміну ціни послуг оператора системи передачі електричної енергії було опубліковано, як на офіційному сайті НКРЕКП, так і на сайті ПрАТ НЕК "Укренерго".
При цьому, ПрАТ НЕК "Укренерго" відповідно до покладених на нього зобов'язань є оператором системи передачі України з функціями оперативно-технологічного управління Об'єднаною енергосистемою України (ОЕС), передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків на ринку електричної енергії України. ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та ПрАТ НЕК "Укренерго" ведуть свою діяльність в одній енергетичній галузі - енергетиці, яка, починаючи з 01.07.2019, зазнала ключові зміни з початком дії нової моделі ринку електричної енергії, у тому числі щодо порядку формування нової ринкової ціни за електричну енергію.
В зв'язку з цим, твердження про необізнаність щодо зміни цін (тарифів) в енергетичній галузі з 01.07.2019, в тому числі щодо порядку сплати за послуги з передачі електричної енергії є непереконливими, оскільки саме ці послуги надає ПрАТ НЕК "Укренерго" споживачам, а останні сплачують за них ПрАТ НЕК "Укренерго" через постачальників електричної енергії.
Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
При цьому, у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зокрема, з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об'єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.
Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов'язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов'язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб'єктів зобов'язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов'язання дії щодо належного виконання зобов'язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов'язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов'язків, яка б виключала необ'єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов'язання стосовно одна одної.
Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймаючи до уваги, що:
- керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента позивач, підписавши укладений з відповідачем договір, погодився з його умовами, в тому числі щодо порядку внесення змін до нього та правом розірвати договір у випадку незгоди з такими змінами, а саме: якщо споживач продовжує користуватись електричною енергію після спливу 20-ти денного терміну з дати публікації інформації про зміну умов договору на офіційному сайті постачальника, то вважається, що споживач погодився з договором на нових умовах;
- Інформація про середньозважені ціни на електричну енергію оприлюднюється на сайті ДП Оператор ринку і відповідні дані є відкритими в мережі Інтернет та загальнодоступними. Інформація про тариф (зміну ціни) була опублікована на відповідних сайтах, більше того містилася в рахунках, які були оплачені відповідачем у повному обсязі (з урахуванням збільшеної ціни), що не заперечується сторонами та свідчить про обізнаність щодо зміни тарифу з липня 2019 року;
- оскільки споживач не скористався своїм правом на розірвання договору, не заявляв про незгоду з умовами нової комерційної пропозиції, а також продовжував користуватися електричною енергією після спливу 20-ти деного терміну з дати публікації, враховуючи зміст пункту 13.2. договору, вважається, що відповідач погодився з договором на нових умовах;
- ПрАТ НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі України з функціями оперативно-технологічного управління Об'єднаною енергосистемою України (ОЕС), передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків на ринку електричної енергії України. Отже, ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" та ПрАТ НЕК "Укренерго" ведуть свою діяльність в одній енергетичній галузі - енергетиці, яка, починаючи з 01.07.2019, зазнала ключові зміни з початком дії нової моделі ринку електричної енергії, у тому числі щодо порядку формування нової ринкової ціни за електричну енергію. Таким чином, як позивач так і відповідач, будучи безпосередніми учасниками ринку електричної енергії, чітко розуміли законодавчі зміни, про настання яких не було відомо на момент укладення спірного договору, а також об'єктивність факторів зміни ціни електричної енергії, що не залежало від волі жодної сторони договору;
- добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов'язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб
- спеціальним по відношенню до спірних правовідносин є законодавство, що регулює сферу постачання електричної енергії, оскільки саме воно стосується предмета договору, який є визначальним під час вирішення цього питання. Законодавство, що визначає порядок укладення договору не може бути спеціальним щодо самих правовідносин, які виникли за договором, особливо враховуючи специфічний предмет договору та наявність окремого їх законодавчого регулювання.
В той же час, судом враховано, що спірний договір укладено за наслідками проведення процедури закупівлі (а.с.40-43).
Порядок проведення процедури публічної закупівлі товарів, робіт або послуг регулюється Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII.
Суд відзначає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню редакція вказаного договору, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (22.04.2019).
Так, у частині 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Проаналізувавши зміст актів прийняття-передаваня товарної продукції за період з липня по жовтень 2019 року, судом встановлено, що підвищення ціни з липня 2019 року відбулося більше, ніж на 10%, так самі і в серпні 2019 року ціна, хоч і нижча, ніж в липні 2019 року, однак вища за ту, що була визначена сторонами у договорі (специфікації) більше, ніж на 10%. Ціна електричної енергії у вересні та жовтні 2019 року підвищилась в межах 10%, порівняно з тією, що визначена сторонами у договорі (специфікації).
При цьому, факт зменшення обсягів спожитої електроенергії підтверджується як позивачем так і відповідачем, отже таке підвищення ціни не призвело до збільшення видатків на закупівлю електричної енергії за спірним договором.
При цьому, відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Таким чином, аналізуючи всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в процесі виконання умов договору не було порушено законодавство у сфері публічних закупівель.
Приймаючи рішення у даній справі, судом проаналізовано та прийнято до уваги, що Закон України "Про публічні закупівлі" з моменту укладення договору про постачання електричної енергії (22.04.2019) до теперішнього часу зазнав істотних змін, зокрема, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 19.09.2019 було внесено зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" та викладено його в новій редакції.
При цьому, таке внесення змін на теперішній час вже врегулювало спірні правовідносини, оскільки відповідно до частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
Таким чином, запроваджуючи саме таке законодавче регулювання правовідносин на ринку електричної енергії, законодавець визнав специфічні умов його функціонування, а також врахував, що ціни на вказаному ринку, починаючи з 2019 року будуть зазнавати систематичного коливання.
Разом з тим, судом враховано, що на дату укладення договору про постачання електричної енергії споживачу № 72-0001/20-1/0834-19 від 22.04.2019 відповідні положення були відсутні в Законі України "Про публічні закупівлі", тому не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах, а згідно з частиною 5 статті 56 цього Закону для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. При цьому купівля та продаж електроенергію на ринку електричної енергії здійснюється електропостачальниками за вільними цінами.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови. Тобто, за загальним правилом ціна на електричну енергію може збільшитися, а незгода споживача з таким збільшенням може стати підставою для припинення договору на постачання електричної енергії.
При цьому, як було встановлено, вище споживач (позивач) правом на розірвання договору не скористався та продовжував споживання електричної енергії за договором, враховуючи змінені його умови щодо ціни електричної енергії, чим висловив згоду з такою зміною.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статі 2 Господарського процесуального кодексу України).
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення суми передоплати за договором про постачання електричної енергії споживачу № 72-0001/20-1/0834-19 від 22.04.2019 у розмірі 17 688 грн. 55 коп., у зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 191, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення суми передоплати за договором про постачання електричної енергії споживачу № 72-0001/20-1/0834-19 від 22.04.2019 у розмірі 17 688 грн. 55 коп. - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на позивача - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Дніпровська електроенергетична система".
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 17.11.2020.
Суддя Ю.В. Фещенко