Справа № 316/543/19
Провадження № 2/316/34/20
"04" листопада 2020 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області, у складі
головуючого судді Куценко М.О.,
за участю секретаря судового засідання Нестерової Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Енергодар Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Шовкопляс Юрій Васильович до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Сіра Ірина Євгенівна, про припинення договору іпотеки, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шовкопляс Ю.В., звернулися до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначили, що 30.07.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 162-0111007/ФКВ-08, згідно з умовами якого банк надав останньому кредитні кошти на споживчі потреби у розмірі 46500,00 дол. США. з розрахунку 12,4 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк до 09.07.2018 року. Виконання позичальником зобов'язань за цим договором було забезпечено укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 іпотечним договором № 162-0111007/Zфквіп-08 від 30.07.2008р., згідно з яким предметом іпотеки є трикімнатна квартира загальна площа якої 70,1 кв.м., житлова площа 41,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 25.01.2002 року, виданого ВП «ЗАЕС» НАЕК «Енергоатом» і зареєстрованого в Енергодарському бюро технічної інвентаризації 26.02.2002 року у реєстровій книзі № 8 (номер запису 142). На підставі договору іпотеки № 162-0111007/2фквіп-08 від 30.07.2008р. приватним нотаріусом Сірою С.В. Енергодарського міського округу, були внесені відомості про іпотеку в державний реєстр іпотек на вищевказану квартиру, а також відомості до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. В п. 1.3. вказаного Договору іпотеки його сторони оцінили предмет іпотеки у 265500,00 грн., п. 1.4. зазначено, що на строк дії цього договору предмет іпотеки залишається в володінні, користуванні іпотекодавців. Відповідно до ст. 512-519 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Правління НБУ № 369 «Про затвердження Положення про застосування НБУ заходів впливу за порушення банківського законодавства», 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банк», відповідно до п. 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами, що підтверджується договором про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010р. Так, усі права кредитора за вище вказаним кредитним договором № 162-0111007/ФКВ-08 від 30.07.2008р. та за договором іпотеки № 162-0111007/Zфквіп-08 від 30.07.2008р. перейшли до ПАТ «Дельта Банк». Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 162- 0111007/ФКВ-08 від 30.07.2008 року та іпотечним договором № 162-0111007/2фквіп-08 від 30.07.2008р. Згідно з п. 1.1 цього договору, іпотека за ним забезпечує вимоги Іпотеко держателя за кредитним договором. У цьому ж пункті договору перераховано, які саме вимоги забезпечуються. Рішенням Енергодарського міського суду від 06.12.2010р. було встановлено заборгованість ОСОБА_3 перед ПАТ «Дельта Банк» в розмірі 408506,11грн. вказане рішення набрало законної сили 17.12.2010 р. У травні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» зверталося до Енергодарського міського суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа за вказаним рішенням суду через його нібито втрату. Проте будь-яких доказів втрати виконавчого листа суду надано не було, тому ухвалою від 13 травня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» було відмовлено у задоволенні цієї заяви, що підтверджується ухвалою Енергодарського міського суду від 13 травня 2013 року. Крім того, ПАТ «Дельта Банк», звертався до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.09.2014р. позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 162-0111007/ФКВ-08 від 30.07.2008р. у розмірі 131990, 38грн. та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1319,90 грн. В решті позовних вимог відмовлено, що підтверджується рішенням Енергодарського міського суду від 24.09.2014р.
ОСОБА_3 сплачував по виконавчому листу № 2/3116/596/14, виданим 07.10.2014р. та який знаходився на примусовому виконанні в УПФ України м. Енергодар Запорізької області, в рамках виконавчого провадження № 47457696 від 06.05.2015р. та з нього стягувалися кошти на користь ПАТ «Дельта Банк». Сторонами предмет іпотеки оцінений у 265500,00 грн., а сума боргу, яка стягується солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк»: витрати по сплаті судового збору у розмірі 1319,90 грн. та 131990,38 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Відповідно до п.п. 1.1. іпотечного договору № 162-0111007/Zфквіп-08 від 30.07.2008р. «останній зобов'язаний Іпотекодержателю до 29.07.2018р. повернути кредит», тобто строк дії іпотечного договору закінчився 29.07.2018р. Відповідно до п.п. 1.2. кредитного договору № 162-0111007/ФКВ-08, строк кредитування- 120 місяців, а відповідно п. 1.3. дата повернення Кредиту- 29.07.2018року. Тобто, виходячи з предмету іпотечного договору № 162-0111007/2фквіп-08 від 30.07.2008р. та предмету кредитного договору № 162-0111007/ФКВ-08 - строк їх дії припинився 29.07.2018 року.
Згідно п.п. 1.1. вищевказаного Іпотечного договору, позичальник зобов'язаний іпотекодержателю до 29.07.2018р. повернути кредит у розмірі 46500,00 дол. США, тобто датою повернення є 29.07.2018р. Іпотечний договір № 162-0111007/2фквіп-08 від 30.07.2008р.- є безстроковим. Позивачі з кредитним договором № 162-0111007/ФКВ-08 не ознайомлені, вони його не підписували, а тому зміст та предмет кредитного договору їм також невідомий.
Вважають, що при підписанні договору іпотеки, були порушені права позивачів, які передбачені ст. 3 та ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції на 2008 рік). Сума кредиту становить 46500,00 доларів США, згідно архіву валютних курсів, станом на 30.07.2008р. 1 долар США становив 4 гривні вісімдесят п'ять копійок. Тобто, 30.07.2008р. 46500,00 доларів США- це 225 283,20грн. На теперішній час 1 долар США становить 27,17грн., тобто курс долара США значно змінився. Згідно звернення ПАТ «Дельта Банк» до Відповідача 1, заборгованість за кредитним договором № 162-0111007ФКВ/-08 від 30.07.2008р. станом на 01.11.2018р. складає 1855313,87грн. Тобто на теперішній час обсяг відповідальності позивачів, як поручителів значно збільшився. При укладенні договору іпотеки позивачі виходили з того що курс гривні відносно долара США буде стабільний і за таких обставин були впевненими, що ОСОБА_3 належним чином буде виконувати свої зобов'язання по кредитному договору, проте, з моменту укладання договорів істотно змінився курс гривні відносно долара США, що пов'язано з об'єктивними причинами змінення ситуації на валютному ринку. Подальше виконання договорів іпотеки в умовах падіння курсу гривні відносно долара США призведе до явного порушення відношення майнових інтересів сторін та позбавляє їх того, на що ОСОБА_3 розраховував при укладенні договору- на виконання обов'язків по кредитним договорам, які значно перевищують розмір видатків, на які було розраховано під час укладення договору.
Просять припинити встановлену на підставі договору іпотеки № 162-0111007/2фквіп-08 від 30.07.2008р. іпотеку нерухомого майна, а саме трикімнатну квартиру загальна площа якої 70,1 кв.м., житлова площа 41, 3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .; скасувати з державного реєстру іпотек запис зареєстрований 30.07.2008р. про іпотеку на вказане нерухоме майно; скасувати запис з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зареєстрований 30.07.2008р.
Ухвалою судді Енергодарського міського суду Запорізької області від 26.03.2019 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 44).
Ухвалою судді від 02.04.2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засідання (а.с. 51).
Ухвалою суду від 04.06.2019 року заборонено ПАТ «Дельта Банк» вчиняти будь-які дії щодо передачі права власності на предмет іпотеки- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 103-104).
Ухвалою суду від 12.07.2019 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк», про скасування заходів забезпечення позову (а.с. 132).
Ухвалою суду від 12.07.2019 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду (а.с. 133).
Ухвалою судді від 15.07.2019 року відмовлено у задоволення клопотання
Інших процесуальних дій у справі не вчинялось, провадження не зупинялось.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 через канцелярію суду надали заяву про розгляд справи у їх відсутність за участю представника- адвоката Шовкопляс Ю.В. (а.с. 58).
Представник позивачів- адвокат Шовкопляс Ю.В. 02.11.2020 року через канцелярію суду надав заяву про відкладення слухання справи (а.с. 230).
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України, встановлено, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того представником позивачів неодноразово 17.12.2019р., 17.05.2020р., 17.07.2020р., надавалися заяви про відкладення слухання справи без доказів поважності неявки в судові засідання.
Положення закону, пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, закріплене у вимогах ст. 210 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача. Отже, згідно із вимогами ЦПК України, суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання.
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні у справі «Калашников проти Росії», Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, обставини неявки у судові засідання представника позивачів дають підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків, відсутності інтересу до поданого до суду позову, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.
А тому, суд прийшов до висновку про розгляд справи у відсутність представника позивачів.
Відповідач ОСОБА_3 на адресу суду надав відзив на позов, у якому зазначив, що проти задоволення позовних вимог не заперечує (а.с. 59-60).
Представник відповідача- ПАТ «Дельта Банк» надав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 167) та відзив на позов, у якому просили відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що 30.06.2010 р. між ТОВ «Укрпромбанк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк», внаслідок чого до АТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними і забезпечувальними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 162- 0111007/ФКВ-08 від 30.07.2008 р. Враховуючи, що позичальник не виконував належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 06.12.2010 року по справі за позовом ТОВ «Укрпромбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ «Дельта Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 162-0111007/ФКВ-08 від 30.07.2008 р. в сумі 408506,11 грн. та судові витрати у розмірі 1700,00 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Рішення набрало законної сили. Крім того, рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.09.2014 року по справі за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення па предмет іпотеки, позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 162-0111007/ФКВ-08 від 30.07.2008р. в сумі 131990,38 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1319,90 грн. Рішення набрало законної сили. На теперішній час заборгованість за кредитним договором не виплачена, а тому і відсутні підстави для припинення іпотеки. З огляду на відсутність доказів виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором, наявність судового рішення про стягнення заборгованості, вважають, що відсутні підстави для припинення іпотеки, а посилання позивачів на ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 р. в частині неможливості примусового стягнення нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки, є неспроможними (а.с. 64-66).
Третя особа- приватний нотаріус Енергодарського міського нотаріального округу Сіра І.Є. на адресу суду надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с. 228).
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 30.07.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 162-0111007/ФКВ-08, згідно з умовами якого банк надав останньому кредитні кошти на споживчі потреби у розмірі 46500,00 дол. США. з розрахунку 12,4 % річних за весь час фактичного користування кредитом на строк з 30.07.2008 року по 09.07.2018 року (а.с. 7-10). На виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 30.07.2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 162-0111007/Zфквіп-08, згідно з яким предметом іпотеки є трикімнатна квартира загальна площа якої 70,1 кв.м., житлова площа 41,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 25.01.2002 року, виданого ВП «ЗАЕС» НАЕК «Енергоатом», зареєстроване в Енергодарському бюро технічної інвентаризації 26.02.2002 року у реєстровій книзі № 8 номер запису 142 (а.с. 11-13, 14). На підставі вказаного договору іпотеки приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Сірою С.В., були внесені відомості про іпотеку в державний реєстр іпотек на квартиру АДРЕСА_1 , а також відомості до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 28-29, 30-31).
30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», AT «Дельта Банк» та Національним банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь AT «Дельта Банк», відповідно до умов якого усі права кредитора за вищевказаним кредитним договором № 162-0111007/ФКВ-08 від 30.07.2008р. та за договором іпотеки № 162-0111007/Zфквіп-08 від 30.07.2008р. перейшли до ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 17-19). Рішенням Енергодарського міського суду від 06.12.2010 року стягнута заборгованість з ОСОБА_3 перед ПАТ «Дельта Банк» у розмірі 408506,11грн. Рішення набрало законної сили 17.12.2010 року (а.с. 20-21). Ухвалою суду від 13.05.2013 року ПАТ «Дельта Банк» відмовлено у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа (а.с. 22). Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.09.2014 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 162-0111007/ФКВ-08 від 30.07.2008 року у розмірі 131990,38грн. та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1319,90 грн. (а.с. 23-25).
Положеннями ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України за загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Правила припинення зобов'язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов'язання» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), переданням відступного (ст. 600 ЦК України), зарахуванням (ст. 601 ЦК України), за домовленістю сторін (ст. 604 ЦК України), прощенням боргу (ст. 605 ЦК України), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України), неможливістю виконання (ст. 607 ЦК України), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (ст. 608 та 609 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Для припинення державної реєстрації іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, повинна припинитися іпотека.
За змістом ст. 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.
Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення ст. 17 вказаного закону містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у ст. 593 ЦК України.
Підстави припинення іпотеки передбачено ст. 17 Закону України «Про іпотеку», до яких зокрема належать: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених Законом України «Про іпотеку». Такий висновок зробив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 756/15538/15. Аналогічний висновок про виключність підстав для припинення іпотеки, передбачених у ст. 17 Закону України «Про іпотеку», зробила і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 29 травня 2019 року у справі № 14-124цс19.
Водночас, згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Тобто, при зверненні з позовом про визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором на позивача покладений тягар доведення обставин повного припинення зобов'язань за кредитним договором у зв'язку з їх виконанням. Обставина повного припинення зобов'язань за кредитним договором має бути доведена в розрізі кожного зобов'язання позичальника, у тому числі щодо основної суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та іншими обов'язковими платежами, передбаченими укладеними між сторонами кредитним договором та додатковими угодами до нього. Позивач, звертаючись із подібного роду позовними вимогами, має надати суду, окрім підтверджуючих документів, розрахунок своїх зобов'язань, аби суд міг встановити хронологію видачі і погашення кожного виду зобов'язань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 906/1130/17.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору не припинились, оскільки рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 24.09.2014 року перебуває на стадії примусового виконання. Крім того, про наявність заборгованості за кредитним договором свідчить розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на 20.05.2019 року сума заборгованості за кредитом становить 44999,98 дол. США, за відсотками- 20391,56 дол. США, за комісіями - 13330,40 дол. США, пеня - 637668,66 грн., штрафні санкції за порушення умов кредитного договору - 12261,21 дол. США (а.с. 70-73).
Крім зазначення у позові, що ОСОБА_3 сплачував по виконавчому листу № 2/3116/596/14, виданому 07.10.2014р. та який знаходився на примусовому виконанні в УПФ України м. Енергодар Запорізької області, в рамках виконавчого провадження № 47457696 від 06.05.2015р. та з нього стягувалися кошти на користь ПАТ «Дельта Банк», стороною позивач не надано доказів такої виплати по кредитному договору.
До того ж, згідно наданого розрахунку заборгованості за договором кредиту за період з 01.07.2010 року по 01.05.2019 року було сплачено відсотки по договору на загальну суму 198,31 доларів США (а.с. 70-71). Згідно листа-вимоги № 02.4.1/661/19 від 13.05.2019р. АТ «Дельта Банк» було повідомлено ОСОБА_1 про існування заборгованості у розмірі 1763881,73грн. та запропоновано достроково погасити заборгованість у розмірі 1777212,13грн. (а.с. 92). Аналогічного змісту лист-повідомлення за № 02.4.1/662/19 від 13.05.2019р. був адресований ОСОБА_2 (а.с. 93). Згідно наданого розрахунку, станом на 20.05.2019 року загальна заборгованість за кредитним договором складає 2387517,60грн. (а.с. 73 звор. бік).
Щодо зазначення позивачем як підставу для задоволення позовних вимог закінчення строку дії іпотечного договору, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, виходячи із наступного.
Закон України «Про іпотеку» надає відповідне право на встановлення строку дії іпотечного договору на розсуд його сторін, обмежуючись установленням у ч. 1 ст. 17 закону відповідних наслідків. Наявність домовленості сторін про строк дії іпотечного договору впливає на підстави припинення іпотеки, оскільки ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено альтернативний період дійсності іпотеки- або до виконання основного зобов'язання, або до закінчення строку дії іпотечного договору. Аналогічні підстави закріплено в ч. 1 ст. 17 названого закону. Особливістю застосування такої підстави припинення іпотеки, як закінчення строку дії іпотечного договору, є наявність у договорі строку його дії, адже неможливе закінчення строку, який не встановлений. Настання дати припинення строку дії договору іпотеки на підставі ч. 5 ст. 3 та ч 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку», припиняється чинність іпотеки, незалежно від виконання зобов'язання, на забезпечення виконання якого укладено договір, адже зазначена підстава припинення іпотеки є альтернативною припиненню основного зобов'язання.
В п. 6.2.Іпотечного договору № 162-0111007/Zфквіп-08 від 30.07.2008 року зазначається, що цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою за цим договором.
Враховуючи, що відсутні докази які б підтверджували виконання основного зобов'язання, що згідно з положеннями Закону України «Про іпотеку» є однією з підстав припинення іпотеки, а також не надані докази, не встановлені і інші обставини, передбачені ст. 17 Закону України «Про іпотеку», які б давали підстави для припинення договору іпотеки, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах яких діє адвокат Шовкопляс Юрій Васильович до ОСОБА_3 , Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Сіра Ірина Євгенівна, про припинення договору іпотеки- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням вимог п. 3 Розділу ХIІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М. О. Куценко