Справа № 316/2861/20
Провадження № 3/316/605/20
12.11.2020 рік м.Енергодар
Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Куценко М.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
19.08.2020 року о 14-00 годині ОСОБА_1 в районі будинку № 14, розташованого по пр-ту Енергетиків у м. Енергодар, Запорізької області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21063» р/н НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення не визнав, та пояснив, що 19.08.2020 року близько 14-00 години він був зупинений працівниками поліції, у зв'язку з тим, що не горіло освітлення на автомобілі. В процесі спілкування з інспектором поліції, той запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Від проходження він відмовився, оскільки вважав такі її інспектора як помсту за те, що він раніше довго здійснював останньому ремонт пральної машини.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Камисов А.Я. 15.09.2020 року через канцелярію суду надав клопотання, у якому просив закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення (а.с. 17-19).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступних висновків.
Дії ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОБ № 101092 від 19.08.2020 року кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У клопотанні про закриття провадження по справі, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності- адвокат Камисов А.Я. посилається на те, що на момент складання вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачала відповідальність за керування у стані сп'яніння річковими, морськими або маломірними суднами або за відмову від проходження огляду осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Однак, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість вказаного клопотання з наступних підстав.
Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, КУпАП передбачав адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Після набрання чинності зазначеного вище закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, виключено з ч.1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав законної сили 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння- відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння- відтак відбулася декриміналізація цих дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої ст. 58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Таким чином ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, за своїм змістом цієї норми закону, керування транспортним засобом в стані сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан сп'яніння є окремими та самостійними діяннями, які складають склад адміністративного правопорушення.
За ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з ч. 2 ст. 16 цього Закону водій зобов'язаний виконувати розпорядження поліцейського.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Згідно акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків (а.с. 4).
У відповідності до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103- водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі (КНП «СМСЧ» ЕМР Запорізької області) підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння (а.с. 5).
Положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 передбачає чітко обумовлену процедуру порядку проведення огляду на стан сп'яніння, зокрема п. 6 Розділу І вказаної Інструкції передбачає, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров'я) (п. 7 Розділу І цієї Інструкції).
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що останній відмовився (а.с. 6, 7).
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка саме керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння.
Враховуючи вищенаведене, а також характер вчиненого правопорушення, його громадське значення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та відношення до скоєного, суд приходить до висновку, що в діях останнього є склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та його слід притягнути до адміністративної відповідальності, призначивши стягнення в межах санкції вказаної статті.
При накладенні стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.
Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2102 гривень, тобто, розмір судового збору складає 420,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік.
Штраф стягнути до держбюджету на розрахунковий рахунок (IBAN): UA708999980313000149000008001, отримувач коштів: банк отримувача: казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37941997, код бюджетної класифікації: 21081300, отримувач: ГУК у Запорізькій області/Зап. обл./21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП суду невідомий, на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя М. О. Куценко