про залишення апеляційної скарги без руху
16 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2310/20 пров. № А/857/13651/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Глушка І. В.
суддів -Довгої О. І.
Запотічного І. І.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 300/2310/20 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання дій протиправними та скасування постанов, -
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу.
Однак, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Водночас, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке обґрунтовує відсутністю коштів на оплату судового збору.
Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Статтею 296 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.
Таким чином, виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.
Відповідно до ч.2 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічні приписи передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір", відповідно до ч.1 якої (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за наявності певних умов.
Відповідно до частини 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що звільнити від сплати судового збору за наведених умов суд може лише фізичну особу, а на суб'єктів владних повноважень норма цієї статті не розповсюджується.
Положення ч.1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України дає суду певні можливості для зменшення тягаря судових витрат за своїм розсудом у кожній конкретній ситуації, тоді як Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI у певних категоріях справ/певної категорії населення безальтернативно звільняє від обов'язку сплачувати судовий збір, серед яких органи Пенсійного фонду України відсутні.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що системний аналіз статей 8, 124, 126, 129 Конституції України у взаємозв'язку із приписами статей 77, 90, 133 КАС України дає підстави вважати, що при вирішенні питання щодо звільнення від сплати судових витрат суд в кожному конкретному випадку з'ясовує наявність або відсутність підстав для такого звільнення, враховуючи майновий стан сторони, а остання, в свою чергу, несе обов'язок доказування обставин на які посилається як на підставу для звільнення від сплати судового збору. В будь-якому випадку КАС України передбачено виключно право, а не обов'язок суду, щодо зменшення, звільнення, розстрочення чи відстрочення сплати судового збору.
В контексті вказаних правових норм слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Слід зазначити, що на підтвердження заявленого клопотання скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Також, пенсійним органом не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.
Із позовної заяви та рішення суду першої інстанції слідує, що позивачем при зверненні до суду заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
Частиною 2 статті 4 Закону N 3674-VI визначено ставки судового збору, відповідно до якої за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Даною нормою також визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2020 року становить 2102 грн.
Звідси ставка, що підлягала до сплати при поданні позовної заяви, становить 6306,00 грн (2102,00 грн * 3).
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, становить 9459,00 грн (6306,00 грн *1,5).
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунений шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 9459 грн 00 коп. за наступними реквізитами: “Отримувач коштів - УК у Галицькому районі м.Львова; код отримувача за ЄДРПОУ - 38007573; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок отримувача - UA218999980313161206081013004; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд”.
За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.
Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліку апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 300/2310/20 - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі № 300/2310/20 - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний