Справа № 2018/2-1133/11
н/п 2-др/953/22/20
(додаткова)
"16" листопада 2020 р. Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Колесник С.А.,
за участю секретаря судового засідання Кудінової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу №2018/2-1133/11 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про покладення на Зміївський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) витрат на професійну правничу допомогу, -
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 16.11.2020 задоволено заяву представника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» адвоката Грищенка Олександра Миколайовича про закриття провадження у справі в частині заявлених вимог про зобов'язання державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження № 32197899 та № 33331845 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №2-1133/11/06, виданого 25.11.2011 Київським районним судом міста Харкова, із врахуванням статті 41 Закону України «Про виконавче провадження».
Закрито провадження у справі № 2018/2-1133/11 за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» в частині заявлених вимог про зобов'язання державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення виконавчого провадження № 32197899 та № 33331845 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №2-1133/11/06, виданого 25.11.2011 Київським районним судом міста Харкова, із врахуванням статті 41 Закону України «Про виконавче провадження».
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» задоволено.
Визнано за період з 22 червня 2020 року по 31 липня 2020 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у виконавчому провадженні № 32197899 та №33331845 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №2-1133/11/06, виданого 25 листопада 2011 року Київським районним судом міста Харкова, котра виразилась у порушенні строків та порядку поновлення виконавчих проваджень № 32197899 та №33331845 щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №2-1133/11/06, виданого 25 листопада 2011 року Київським районним судом міста Харкова.
Представник ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» адвокат Грищенко О.М. подав до суду заяву про покладення на Зміївський РВДВС Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків) судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 43, 48, 49, 133, 137, 141, 452 ЦПК України.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 23.10.2020 заяву передано для розгляду судді Колесник С.А.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. В силу .ч. 2 ст.246 ЦПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судове засідання представник заявника не з'явився, у прохальній частині заяви зазначено про розгляд заяви по суті за відсутності представника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання також не з'явився, повідомлявся судом в установленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.
Представник Зміївського РВ ДВС Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки-повідомлення про виклик у судове засідання, причини неявки у судове засідання суду не повідомлено, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).
В силу положень ч. ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне провести розгляд заяви за відсутності сторін та розглянути клопотання про заміну відповідача.
Суд, вивчивши подану заяву, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність постановлення додаткової ухвали у справі вважаючи заявлену вимогу обґрунтованою, таку, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Питання про розподіл судових витрат в ухвалі суду від 16.10.2020 не вирішувалось, оскільки у скарзі, що розглядалась, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було зазначено про надання суду заяви стосовно розподілу судових витрат в порядку п.8 ст.141 ЦПК України.
Згідно ч.1ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст.133 ЦПК України).
Згідност. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № 22-06-2020 від 22.06.2020 (т.6 а.с.81-83), повноваження адвоката Грищенко О.М. (т.6 а.с.88, 910, акт прийому-передачі документів від 22.06.2020 (т.6 а.с.84), акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг 20.10.2020 з детальним описом наданих послуг (т.6 а.с.85), квитанції про отримання адвокатом цих коштів (т.69 а.с.86,87).
Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За умовами ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно п. 1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
При цьому, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідач не скористався своїм правом на подання відповідного клопотання.
Надані документи відповідно до положень ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги на стадії розгляду справи у суді першої інстанції.
З урахуванням викладеного, на підставі п. 1 ч.2 ст.137 ЦПК України суд вважає доведеним витрати позивача на правничу (правову) допомогу у розмірі 5900,00 грн., які підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. У зв'язку тим, що скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» задоволено у повному обсязі, то зі Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 5900 (п'ять тисяч дев'ятсот) гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 77, 81, 133, 137, 141, 246, 258-261, 270, 353 ЦПК України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» - задовольнити.
Стягнути зі Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (код СДРПОУ 34713099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (код ЄДРПОУ 38039872) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5900 9пять тисяч дев'ятсот) гривень.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2020.
Повний текст ухвали складено 16.11.2020.
Суддя Колесник С.А.