Номер провадження: 11-сс/813/1833/20
Номер справи місцевого суду: 947/24921/20 1-кс/947/16250/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
05.11.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 28.10.2020 року про застосування до ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні №12020160000000972, внесеному до ЄРДР 02.09.2020 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 28.10.2020 року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України у кримінальному провадженні №12020160000000972, внесеному до ЄРДР 02.09.2020 року.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з оскарженою ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_7 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на те, що:
-оскаржена ухвала є необґрунтованою;
-ризики не доведені, а ґрунтуються виключно на припущеннях сторони обвинувачення;
-підозра необґрунтована;
-не було доведено неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу;
-звертає увагу на міцність соціальних зв'язків підозрюваного.
У зв'язку з викладеними обставинами захисник просить скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси, від 28.10.2020 року і постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання і застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.
Позиції учасників судового розгляду.
У судовому засіданні апеляційного суду захисники підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив апеляційний суд залишити оскаржену ухвалу без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Аналіз матеріалів провадження свідчить про те, що слідчий суддя не в повній мірі дотримався вказаних вимог КПК України з огляду на таке.
Що стосується посилання захисника на необґрунтованість підозри, апеляційний суд приходить до таких висновків.
З клопотання слідчого вбачається, що 02.09.2020 року приблизно о 12 год 45 хв. водій ОСОБА_9 грубо порушив пункти: 1.5.; 2.3. б); 10.1.;12.1.; 13.1. «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306, від 10.10.2001 року.
Так, в зазначений день, після 07 год. 10 хв., водій ОСОБА_9 , працюючи на підставі наказу про прийняття на роботу № 253-к від 10.08.2020 року, на посаді водія автотранспортних засобів ДП «Інтегровані логістичні системи» (юридична адреса: 65031, Одеська обл., Біляївський р-н, 1665 км автодороги «Санкт-Петербург-Київ-Одеса», ЄДРПОУ 32012483), відповідно до своїх посадових обов'язків, приступив до перевезення вантажу (харчових продуктів) від місця завантаження, за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська селищна рада, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_1 до пунктів розвантаження в межах міста Одеса, на закріпленому за ним спеціалізованому вантажному фургоні «HYUNDAI HD78», номерний знак НОМЕР_2 , що належить ДП «Інтегровані логістичні системи».
При цьому, перед виїздом з місця завантаження, водій ОСОБА_9 достеменно знав, що гальмівна система вищевказаного транспортного засобу вимагала більшого часу для приведення її в дію, оскільки потребувала подвійного або потрійного натискання на гальмівну педаль для гальмування всіма колесами автомобіля, разом з тим, була спроможна виконувати гальмівні функції та дозволяла знижувати швидкість руху цього автомобіля з відомою водієві ефективністю.
Того ж дня, близько 12 год. водій ОСОБА_9 , після розвантаження товарів в пунктах призначення, повернувся на цьому автомобілі до місця завантаження, де разом з експедитором ОСОБА_11 знову завантажили автомобіль пляшками з питною водою, загальною вагою 4 690 кг і виїхали до міста Одеса.
Рухаючись в умовах необмеженої видимості, по асфальтованому, сухому дорожньому покриттю проїзної частини Київського шосе в Малиновському районі міста Одеса, де організований двосторонній рух і проїзна частина має по три попутні смуги руху у протилежних напрямках, що позначені горизонтальною дорожньою розміткою 1.1. (вузька суцільна лінія, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків) і 1.5. (переривчаста лінія, яка позначає межі смуг руху, за наявності двох і більше смуг, призначених для руху в одному напрямку), а зустрічні половини дороги відокремлені одна від одної суцільною залізобетонною парапетною огорожею, зі швидкістю не менше 70 км/год (фактична швидкість органами досудового розслідування не встановлена), у середній смузі свого напрямку руху, водій ОСОБА_9 , на ділянці проїзної частини, яка потребувала від нього особливої уваги, через жвавий рух інших учасників дорожнього руху, а саме: вантажних та легкових автомобілів, які рухались попутно попереду і позаду, заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, чим виявив злочинну самовпевненість, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків легковажно розраховував на їх відвернення.
У той самий час, попереду автомобіля ОСОБА_9 , у цій же смузі руху, у попутному із ним напрямку, рухався невстановлений органами досудового розслідування автопоїзд під керуванням водія, особу якого не встановлено.
Проїжджаючи напроти будинку № 9 по Київському шосе, водій ОСОБА_9 не урахував особливостей технічного стану гальмівної системи свого автомобіля, не обрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух завантаженого транспортного засобу і безпечно керувати ним, вкрай уважно за дорожньою обстановкою та її зміною не стежив, тому не вжив своєчасних заходів для дотримання дистанції до вищевказаного автопоїзда, водій якого почав зменшувати швидкість, а з моменту усвідомлення, що вже не встигне безпечно зупинити керований автомобіль, з метою уникнення зіткнення, незважаючи на обмежену, через цей автопоїзд, оглядовість попереду, свідомо створюючи небезпеку для інших учасників дорожнього руху, здійснив маневр перестроювання у праву попутну смугу руху, де біля межі проїзної частини зупинився з увімкненою аварійною світловою сигналізацією автомобіль «VOLKSWAGEN CADDY», номерний знак НОМЕР_3 .
Як наслідок, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, водій ОСОБА_9 через неуважність та невиправданий маневр перестроювання в умовах обмеженої оглядовості, допустив наїзд передньою лівою кутовою частиною фургону на праву задню кутову частину автомобіля «VOLKSWAGEN CADDY», номерний знак НОМЕР_3 , після чого виїхав за межі проїзної частини на правий тротуар, де скоїв наїзд передньою лівою частиною кабіни на пішохода ОСОБА_12 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, які перебувають у прямому причинному зв'язку з її смертю на місці пригоди.
Мотивуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_9 слідчий суддя послався в ухвалі на матеріали досудового розслідування кримінального провадження, копії яких долучені до матеріалів клопотання.
Зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, від 02.09.2020 року, протоколом пред'явлення трупа для впізнання, від 04.09.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 , від 04.09.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , від 28.09.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , від 07.09.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 02.10.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 03.10.2020 року, висновком експерта №20-6018 автотехнічної експертизи обставин наїзду, автомобіля «Hyundai HD78» р/н НОМЕР_2 на автомобіль «Volkswagen Caddy» р/н НОМЕР_3 та пішохода, від 19.10.2020 року, висновком експерта №20-5482/5527 транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи обставин наїзду автомобіля «Hyundai HD78» р/н НОМЕР_2 на автомобіль «Volkswagen Caddy» р/н НОМЕР_3 та пішохода, від 15.10.2020 року, висновком експерта №20-5483 автотехнічної експертизи технічного стану систем керування та ходової частини автомобіля «Hyundai HD78» р/н НОМЕР_2 , висновком експерта №1917-2762/2020, від 09.10.2020 року та інші матеріали клопотання в їх сукупності.
За загальною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в рішенні по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, щодо терміну «обґрунтована підозра», зазначено, що підозра є обгрунтованою, коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення [6].
Враховуючи той факт, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
2. Що стосується наявності ризиків у вказаному провадженні апеляційний суд приходить до таких висновків.
На думку апеляційного суду, слідчий суддя при постановленні оскарженої ухали прийшов до висновку про те, що є підстави вважати що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу має бути викладено обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 177 КПК України.
При розгляді апеляційної скарги сторони захисту, апеляційним судом встановлені обставини, які тягнуть за собою скасування ухвали слідчого судді та прийняття апеляційним судом нової ухвали, оскільки слідчий суддя приймаючи рішення про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не в повній мірі врахував дані про особу підозрюваного.
Зокрема, апеляційний суд приймає до уваги той факт, що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце реєстрації, офіційно працевлаштований, позитивно характеризується за місцем постійного проживання, має на утриманні хворих батьків.
Також апеляційний суд приймає до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_9 має хронічні захворювання.
Апеляційний суд виходить з того, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст.29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і громадянина а також відповідно до практики ЄСПЛ обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Апеляційний суд приймає до уваги доводи сторони захисту відносно того, що підозрюваний з'явився до слідчого на першу вимогу, жодних спроб переховуватися від органу досудового розслідування не вчиняв.
Тримання під вартою може бути застосовано до підозрюваного виключно в тому випадку, якщо менш жорсткі запобіжні заходи не можуть запобігти існуючим ризикам.
За таких обставин, враховуючи обґрунтованість підозри і наявність ризиків, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ризики, які зазначені у клопотанні слідчого і в оскарженій ухвалі повністю не виключаються, при цьому для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного буде достатнім застосувати до нього менш жорсткий запобіжний захід, який створить умови для достатнього балансу між обмеженнями, що застосовує держава до підозрюваної особи з її правом на життя та здоров'я встановленим ст. 27 Конституції України.
Відповідно до п.2) ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Відповідно до п.2) ч.1 ст. 411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.
Керуючись статями 176, 177, 178,182, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити.
Скасувати ухвалу слідчого судді Кіївського районного суду м. Одеси, від 28.10.2020 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні №12020160000000972, внесеному до ЄРДР 02.09.2020 року.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні №12020160000000972, внесеному до ЄРДР 02.09.2020 року.
Застосувати до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні №12020160000000972, внесеному до ЄРДР 02.09.2020 року, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ., в період часу з 21 години до 06 години.
Покласти на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді суду за кожним викликом;
-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
-здати (за наявності) на зберігання слідчому в цьому кримінальному провадженні закордонний паспорт (паспорти).
Визначити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також строк дії покладених на нього обов'язків - до 26.12.2020 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_9 , що в разі порушення покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звільнити з-під варти негайно.
Організацію виконання ухвали Одеського апеляційного суду в частині застосування до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу домашнього арешту покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 та процесуального керівника в цьому кримінальному провадженні прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3