Номер провадження: 11-кп/813/1883/20
Номер справи місцевого суду: 506/355/20
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
04.11.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 на ухвалу Красноокнянського райсуду Одеської області від 13.07.2020 року про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності вимогам КПК України в кримінальному провадженні №42020161340000042 від 22.04.2020 р. відносно:
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гавиноси Красноокнянського району Одеської області, громадянина України, із вищою освітою, працюючого асистентом вчителя Гавиноської ЗОШ, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Подрецово Котовського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.
Оскаржуваною ухвалою суду 1-ої інстанції обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42020161340000042 від 22.04.2020 року відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК Україниповернутий прокурору з підстав невідповідності вимогам КПК України, для усунення недоліків, зокрема, в обвинувальному акті чітко стверджується, що обвинувачені вчиняли інше кримінальне правопорушення, при цьому фактичних обставин скоєння вказаного діяння та його відповідної кваліфікації, або відомостей про виділення матеріалів за цими фактами в інше провадження, у вказаному обвинувальному акті не міститься, що є порушенням, на думку суду, права на захист. Крім цього, в обвинувальному акті, при зазначені місця вчинення кримінального правопорушення, відсутня точна адреса підприємства «Сільгосптехніка», із зазначенням порядкового номеру.
Зазначені обставини, на переконання суду першої інстанції, перешкоджають призначенню судового розгляду вказаного обвинувального акту та прийняти за його результатами судове рішення по суті обвинувачення.
Вимоги, наведені в апеляційних скаргах, та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 зазначив, що ухвала суду незаконна, необґрунтована та постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону з огляду на наступне:
- твердження суду 1-ої інстанції щодо невідповідності обвинувального акту вимогам КПК України не відповідають дійсним обставинам, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні складений згідно вимог ст. 291 КПК України, оскільки в ньому чітко зазначено місце вчинення кримінального правопорушення, а саме: території колишнього підприємства «Сільгоспхімія», що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , при цьому зазначити конкретний порядковий номер неможливо, так, як це напівзруйнована територія, яка не використовується за цільовим призначенням, тому твердження суду 1-ої інстанції з даного приводу є безпідставним;
- на досудовому розслідувані та під час підготовчого судового засідання, зі сторони захисту приймали участь адвокати, які представляли інтереси кожного обвинуваченого, тобто в повній мірі реалізовано право на захист, крім того, в обвинувальному акті чітко зазначено при яких обставинах та за які дії ОСОБА_8 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочину, із зазначенням правової кваліфікації;
- висловлювання в обвинувальному акті «...які систематично на протязі тривалого часу займаються організацією та незаконним переправленням підакцизних товарів через державний кордон України…», жодним чином не ставиться в вину обвинуваченим, а лише являється передумовою та обставиною вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, фактичні обставини якого підлягають доказування під час судового розгляду в суді 1-ої інстанції, шляхом дослідження доказів.
Посилаючись на такі доводи, прокурорОСОБА_11 просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту в суді 1-ої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги, думку обвинувачених та захисників, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до припису п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Окрім того, у відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
Частиною 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акта.
Обов'язок перевіряти обвинувальний акт на відповідність вимогам закону покладається на суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні, а у випадку, якщо обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України суд, відповідно до приписів п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, має право повернути обвинувальний акт прокурору.
Згідно з вимогами п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Перевіривши зміст обвинувального акту, апеляційний суд вважає, що суд 1-ої інстанції обґрунтовано визнав обвинувачення, викладене в ньому неконкретним, а обвинувальний акт, у цій частині, таким, що не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Апеляційний суд вважає правильним висновки суду 1-ої інстанції про те, що при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні обвинувачення, крім обвинувачення за ч. 3 ст. 369 КК України, зазначено, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , систематично на протязі тривалого часу займаються організацією та незаконним переправленням підакцизних товарів через державний кордон України.
Натомість, в обвинувальному акті чітко стверджується, що обвинувачені вчиняли інше кримінальне правопорушення, яке можливо кваліфікувати як за ст. 201 КК України, так і за будь-якою іншою відповідною нормою КК України, в залежності від предмета переправлення через державний кордон України, при цьому фактичних обставин вчинення вказаного діяння та його відповідної кваліфікації , або відомостей про виділення матеріалів за цими фактами в інше провадження, у вказаному обвинувальному акті не міститься.
Колегія суддів вважає також, що суд 1-ої інстанції правильно дійшов висновку про наявність недоліків обвинувального акту, оскільки відсутність пред'явленого у встановленому законом порядку обвинувачення, є неприпустимою та суперечить принципу верховенства права, закріпленому в ст. 8 КПК України та практиці Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч. 2 зазначеної статті закону підлягає обов'язковому застосуванню.
Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про те, що вказані вище дії, жодним чином не ставляться у вину обвинуваченим, а лише являються передумовою та обставиною вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, з огляду на наступне.
Перевіркою обвинувального акту, який міститься на а.п. 3-8 матеріалів провадження встановлено, що дійсно в ньому на арк. 5 та 6 чітко вказано про те, що за результатами проведеного досудового розслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачуються у тому, що … та викладені фактичні обставини обвинувачення, в якому також вказано про те, що вони на протязі тривалого часу займаються організацією та незаконним переправленням підакцизних товарів через державний кордон України, у зв'язку з чим в цій частині апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції.
Апеляційний суд також погоджується з висновком суду 1-ої інстанції про те, що в обвинувальному акті, при зазначенні місця вчинення кримінального правопорушення не вказана точна адреса підприємства «Сільгосптехніка».
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що в свою чергу порушує право особи на захист
Наведені порушення, шляхом позбавлення гарантованих Конституцією України та КПК України прав учасників кримінального провадження та недотримання визначеної законом процедури судочинства, на думку колегії суддів, під час судового розгляду будуть перешкоджати розгляду обвинувального акту по суті та унеможливлять, за результатами такого судового розгляду, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, а тому, з урахуванням положень ст.ст. 2, 7, 9 КПК України, апеляційний суд визнає вказані порушення істотними.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
Враховуючи викладені обставини, встановлені апеляційним судом, чинне законодавство України та практику ЄСПЛ, колегія суддів вважає встановленим факт невідповідності обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, тому ухвала суду 1-ої інстанції про його повернення прокурору підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 24, 291, 314, 370, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора Котовської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_11 - залишити без задоволення.
Ухвалу Красноокнянського райсуду Одеської області від 13.07.2020 р. про повернення прокурору обвинувального акту в кримінальному провадженні №42020161340000042 від 22.04.2020 року відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, з підстав невідповідності вимогам КПК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4