Справа № 463/5989/19 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б.
Провадження № 22-ц/811/370/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія:8
27 жовтня 2020 року м.Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Ніткевича А.В., Шеремети Н.О.,
секретаря - Юзефович Ю.І.,
з участю: позивача ОСОБА_1 , відповідача
ОСОБА_2 , її представника - ОСОБА_3 ,
відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на рішення Личаківського районного суду м.Львова від 18 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визначення часток у спільній сумісній власності,
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 18 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено, що співвласникам квартири АДРЕСА_1 належать наступні частки в цій квартирі: ОСОБА_1 - 1/5 частина квартири; ОСОБА_7 - 1/5 частина квартири; ОСОБА_4 - 1/5 частина квартири; ОСОБА_2 - 2/5 частини квартири.
Рішення суду оскаржили відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , просять його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Апелянти стверджують, що жодних перешкод у користуванні квартирою позивачу ніхто не чинить, всі співвласники квартири проживали однією сім'єю, допоки позивач не залишив сім'ю і почав жити окремо.
Зазначають, що у позивача є інше житло, а саме: будинок по АДРЕСА_2 , натомість, спірна квартира є єдиним житлом для відповідачів.
Окрім цього, на даний час у квартирі постійно проживають апелянти та відповідач ОСОБА_8 з малолітньою дочкою і у виділенні будь-яких часток немає необхідності.
Також відповідачі заперечують проти виділення позивачем своєї частки у спірній квартирі, оскільки позивач проживає окремо, а тому може розпорядитись виділеною часткою, порушуючи права та інтереси інших співвласників.
Апелянти вказують, що судом не взято до уваги поважності причин неявки в судове засідання ОСОБА_2 та безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторони апелянтів в підтримання апеляційної скарги, заперечення позивача та відповідача ОСОБА_6 , перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Частиною першою статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч.2 ст.319 ЦК).
Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з ч.1 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч.2 ст.355 ЦК).
Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
У відповідності до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно з ч.1 ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (ч.2 ст.372 ЦК).
У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ч.3 ст.372 ЦК).
Отже, в результаті поділу майна, яке належало співвласникам на праві спільної сумісної власності, правовий режим такого майна змінюється, а саме, воно перетворюється у майно із визначенням часток кожного із співвласників, що є спільною частковою власністю.
Судом встановлено, що предметом спору є квартира АДРЕСА_1 , яка первинно, належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 (а.с.5).
В подальшому, після смерті ОСОБА_9 , його частка в квартирі (1/5) перейшла у власність відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.04.2002 року (а.с.6), внаслідок чого, 4/5 частини квартири залишилось на праві спільної сумісної власності сторін.
Отже, висновок суду про визначення часток сторін у квартирі у вказаних вище розмірах, а саме: ОСОБА_1 - 1/5 частина квартири; ОСОБА_7 - 1/5 частина квартири; ОСОБА_4 - 1/5 частина квартири; ОСОБА_2 - 2/5 частини квартири, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи і правильність висновку суду по суті вирішення спору не спростовується доводами апеляційної скарги.
Безпідставними є й доводи апелянта ОСОБА_2 щодо порушення судом норм процесуального права, оскільки про дату, час і місце розгляду справи відповідач була повідомлена у встановленому законом порядку (а.с.76), а тому відмова у задоволенні її клопотання про відкладення розгляду справи, за умови дотримання судом вимог процесуального закону щодо належного повідомлення учасника про розгляд справи, не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення.
Отже, правових підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду немає, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Личаківського районного суду м.Львова від 18 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 06 листопада 2020 року.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Ніткевич А.В.
Шеремета Н.О.