Справа № 451/347/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/884/20 Доповідач: ОСОБА_2
04 листопада 2020 року м.Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 12019140280000374 за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 липня 2020 року стосовно
ОСОБА_6 ( ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі, Грузія, громадянина Грузії, який до взяття під варту проживав за адресою: АДРЕСА_1 , з професійно-технічної освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, інваліда ІІ групи, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
ОСОБА_11 , ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Зємо Сімонаті Тєрджонського району, Грузія, громадянина Грузії, який до взяття під варту проживав за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який має на утриманні малолітню дитину, відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_13 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 та ОСОБА_14 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_15 ,
перекладача - ОСОБА_16 ,
встановила:
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 та захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подали апеляційні скарги на вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 липня 2020 року, яким
ОСОБА_6 ( ОСОБА_10 ) визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 12 грудня 2019 року.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_6 строк його попереднього ув'язнення з 12 грудня 2019 року до моменту винесення даного вироку з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_11 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 12 грудня 2019 року.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_11 строк його попереднього ув'язнення з 12 грудня 2019 року до моменту винесення даного вироку з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_6 та ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на користь ОСОБА_15 матеріальну шкоду у розмірі 23 537,00 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот тридцять сім гривень нуль копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на 60 днів, а саме до 04.09.2020 включно.
Обраний запобіжний захід щодо ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, однак не більше ніж на 60 днів, а саме до 04.09.2020 включно.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року обраний запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_11 продовжено на 60 діб, тобто до 26 грудня 2020 року.
Вирішено питання з речовим доказом в порядку ст. 100 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати в частині засудження ОСОБА_6 та виправдати обвинуваченого, оскільки у суді не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_6 . У випадку невизнання судом апеляційної інстанції доводів захисту щодо невинуватості ОСОБА_6 вищевказаний вирок змінити, і враховуючи стан здоров'я засудженого, призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі. Вважає даний вирок суду необгрунтованим, оскільки він винесений із порушенням норм матеріального права, а призначене покарання не відповідає тяжкості правопорушення та особі підсудного.
Свої апеляційні вимоги апелянт мотивує тим, що будь-яких доказів того, що ОСОБА_6 підходив до будинку, в якому було вчинено крадіжку. Чи взагалі виходив з автомобіля в матеріалах справи немає. Зазначає, що сам факт наявності в кишенях брюк ОСОБА_6 доларів США і гривень не може бути доказом обвинувачення, оскільки вказані види купюр часто використовуються на території України, а польський злотий був виявлений не у ОСОБА_6 .
Апелянт наголошує, що в судовому засіданні не перевіреною є версія щодо предметів, схожих на ключі, тому такий висновок слід визнати необгрунтованим, оскільки на розгляд криміналістичної експертизи, проведеної під час досудового розслідування, питання визначення функціональної приналежності всіх цих предметів не ставилась, а тому висновки суду грунтуються на припущеннях. Також зазначає, що грунтується на припущеннях висновок суду про те, що крадіжка з квартири потерпілого здійснена шляхом підбору ключів, оскільки на розгляд криміналістичної експертизи не ставилося питання про можливість відкрити замок дверей квартири потерпілого предметами, вилученими з салону автомашини.
Крім того, апелянт зазначає, що суд призначив ОСОБА_6 покарання, яке не відповідає особі обвинуваченого, зокрема, суд не врахував його вік, поганий стан здоров'я, оскільки він переніс інфаркт, хворіє тяжкою хворобою діабету, має другу групу інвалідності, ніколи не притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, тому вважає, що призначення однакового за важкістю строку покарання слід визнати неприпустимим, враховуючи велику відмінність між особами ОСОБА_6 та ОСОБА_17 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 у своїй апеляційній скарзі просить вирок суду щодо ОСОБА_8 скасувати та постановити нове рішення, яким винести виправдувальний вирок ОСОБА_8 та звільнити його з-під варти в залі судового засідання. Вважає вирок суду незаконним, постановленим всупереч норм матеріального і процесуального права.
Свої апеляційні вимоги апелянт мотивує тим, що суд першої інстанції постановляючи вирок не надав належної оцінки ні показам обвинуваченого ОСОБА_8 , ні іншим доказам у справі, які в достатній мірі вказують на те, що ОСОБА_8 не вчинив злочину, в якому його звинувачують. Зазначає, що ОСОБА_8 категорично заперечує про свою причетність до скоєного злочину.
Крім того, вважає, що затримання ОСОБА_8 відбулося незаконно, без участі адвоката, що є порушенням права на захист, а тому докази, отримані при такому затриманні є неприпустимими.
Також апелянт просить суд взяти до уваги те, що ОСОБА_8 є громадянином Грузії, має постійне місце проживання на території України, одружений, має на утриманні малолітнього сина 2015 року народження і непрацюючу дружину та є єдиним утримувачем в сім'ї.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.12.2019 близько 12 год. ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_11 , з метою вчинення крадіжки, шляхом підбору ключа, проникли у приміщення квартири АДРЕСА_3 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_18 та знаходиться у користуванні ОСОБА_15 , звідки таємно, з корисливих спонукань, вчинили крадіжку грошових коштів в сумі 20 000 гривень, 102 долари США, що згідно курсу НБУ станом на 11.12.2019 становить 2 415,30 гривень, 70 злотих, що згідно курсу Національного банку України станом на 11.12.2019 становить 428,13 гривень, ювелірних виробів із золота, а саме: обручку вагою приблизно 6 грам, підвіску вагою приблизно 3 грами, каблучку з діамантом вагою приблизно 3 грами, два ланцюжки вагою по 3 грами кожний, на загальну суму близько 30 000 гривень, чим завдали матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_15 на загальну суму 52 843,43 гривень.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_6 , підтриману його захисником - адвокатом ОСОБА_7 , які просили задоволити апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , думку обвинуваченого ОСОБА_8 , підтриману його захисником - адвокатом ОСОБА_9 , які просили задоволити апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 , міркування прокурора та потерпілого ОСОБА_15 щодо залишення вироку суду без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження, переглянувши судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи суд першої інстанції, на думку колегії суддів, правильно встановив фактичні обставини вчиненого обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_8 злочину.
Висновок суду про доведеність їх вини ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах, які детально викладенні у вироку і яким суд дав належну оцінку.
Кваліфікація дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 відповідає фактичним обставинам справи.
При цьому, незважаючи на невизнання вини обвинуваченими, їх винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України доводиться доказами по справі, які перевірено судом, а саме:
- показами потерпілого ОСОБА_15 , які він надав у суді першої інстанції, згідно з якими він разом з дружиною проживає у квартирі АДРЕСА_3 , яка належить його тещі ОСОБА_18 11.12.2019 близько 16:00 год. він прийшов до квартири, де виявив відчинені двері, а увійшовши, помітив перекинуті всі особисті речі та зрозумів, що квартиру обікрали, а тому зателефонував у поліцію. Після цього, через 15 хвилин прибули працівники поліції, провели необхідні слідчі дії, під час яких він виявив відсутність грошей (20 тисяч гривень, 102 долари США, 70 злотих) і ювелірні вироби, які в подальшому були впізнані ним та його дружиною. Вказав, що такими діями йому завдано збитків на загальну суму 52 843,43 гривень;
- показами свідка ОСОБА_19 , який в суді першої інстанції пояснив, що 11.12.2019 близько обіду він повертався з ТРК «Радехів» на автомобілі з братом потерпілого ОСОБА_20 , в якому він був пасажиром. По дорозі, коли вони проїжджали біля будинку №2б по вул. Тарнавського у м. Радехові, він побачив, як чоловік кавказької національності рухався від будинку до автомобіля марки Мерседес, серії « НОМЕР_1 », на іноземній реєстрації. Вказав, що чоловік був одягнений у чорному одязі, і він його добре бачив, так як це була світла пора доби, а вони проїжджали поруч. Пояснив, що згодом він опізнав цього чоловіка під час проведення відповідних слідчих дій, також опізнав цю людину і в судовому засіданні, вказавши на обвинуваченого ОСОБА_21 ;
- показами свідка ОСОБА_20 , даними в суді першої інстанції, який пояснив, що він є братом потерпілого ОСОБА_15 і 11.12.2019 він дійсно рухався на автомобілі, як водій, з ОСОБА_19 від ТРК «Радехів», і коли вони проїжджали біля будинку №2б по вул. Тарнавського у м. Радехові, то ОСОБА_19 звернув його увагу на немісцевого чоловіка, кавказької національності, який йшов від вищезгаданого будинку, переходячи дорогу. Вказав, що як і на досудовому слідстві, так і на час судового розгляду опізнає цю людину, вказавши на обвинуваченого ОСОБА_21 ;
- заявою ОСОБА_15 від 11.12.2019, в якій він просить вжити заходів відносно невідомих осіб, які 11.12.2019 в період з 10:00 по 16:30 год. шляхом підбору ключа проникли у його квартиру АДРЕСА_3 , звідки таємно викрали грошові кошти у сумі 20000 грн, 100 доларів США, золоті вироби: обручки, кулончики, цепочки, кільце з діамантом, на суму близько 30 тис. грн.;
- протоколом огляду місця події від 11.12.2019 з фототаблицями відповідно до якого місцем огляду є квартира АДРЕСА_3 , яка на праві власності належить ОСОБА_18 . При огляді вилучено з поверхонь шафи, комоду, дверей, коробки, в якій знаходилися золоті вироби, сліди пальців рук, а з вхідних дверей врізний замок з ключем;
- протоколом огляду місця події від 11.12.2019, відповідно до якого місцем події є вул. Свободи, 5 в м. Броди Львівської області і на даній вулиці по праву сторону дороги знаходиться автомобіль Mercedes-Benz А170, р.н.з. НОМЕР_2 , литовська реєстрація. Огляд автомобіля проведено за участі ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . У ході такого огляду, було проведено поверхневий огляд гр. ОСОБА_23 , з шкірної чорної сумки якого виявлено та вилучено полімерну коробку помаранчевого кольору з 10-ма предметами срібного кольору довжиною по 4,6 см., виготовлені з фольги, три предмета схожі на ключі, ймовірно відмички та чотири брилки від домофону, які знаходилися в одній в'язці, а також каблучку з камінчиком (кольцо - дослівно в протоколі) та браслет жовтого кольору з квіткою у вигляді чотирьох пелюстків. У кишені джинсів ОСОБА_24 виявлено та вилучено 8 купюр по 500 гривень, купюра номіналом 1 долар США, одна купюра номіналом 50 доларів США. Крім цього, під час поверхневого огляду ОСОБА_22 , він надав гаманець шкіряного чорного кольору марки «Philipp Plein», з середини якого виявлено та вилучено зокрема грошові кошти купюрами по 500 грн. в кількості 8 купюр, 11 купюр номіналом 200 грн., одна купюра номіналом 100 грн., одна купюра номіналом 50 грн., одна купюра номіналом 10 грн., три купюри по 5 грн., одна купюра номіналом 2 грн., шість купюр номіналом 1 грн., три купюри номіналом 20 польських злотих, дві купюри номіналом 10 польських злотих, дві купюри номіналом 1 долар США, одна купюра номіналом 50 доларів США, одна купюра номіналом 5 доларів США;
А також судом першої інстанції вірно взято до уваги протокол пред'явлення речей для впізнання від 12.12.2019, в якому вказано, що потерпілий ОСОБА_15 опізнав кільце виготовлене з металу жовтого кольору у верхній частині з камінцем за зовнішніми ознаками; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 12.12.2019, згідно якого потерпілий ОСОБА_15 опізнав браслет на руку виготовлений з металу жовтого кольору за зовнішніми ознаками;
- протокол пред'явлення речей для впізнання від 12.12.2019, в якому вказано, що потерпілий ОСОБА_15 не опізнав кульчик (сережку) виготовлену з металу жовтого кольору; довідкою ПТ «Ломбард доля», відповідно до якої вартість одного граму золота 585 проби у виробі станом на 11.12.2019 становить 1160 грн. Відповідно до даних НБУ станом на 11.12.2019, офіційний курс долара США відносно гривні становив 2368,9203 грн. за 100 доларів США, а польського злотого 611,6246 грн. за 100 злотих.
Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їм злочину доводиться:
- висновком експерта від 24.01.2020 №10/5/196, згідно якого сліди, відкопійовані на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 50х19 мм., вилучені при огляді місця події 11.12.2019 з квартири АДРЕСА_3 , непридатні для ідентифікації слідоутворюючої поверхні, якою він був залишений;
- висновком експерта від 04.02.2020 №10/5/195, з якого видно, що циліндровий механізм замка, вилучений під час проведення огляду місця події в квартирі ОСОБА_15 , що в АДРЕСА_4 у наданому для дослідження вигляді, знаходився у справному стані. На зовнішніх та внутрішніх поверхнях циліндрового механізму замка слідів дії сторонніх предметів не виявлено;
- протоколом огляду від 14.02.2020, відповідно до якого оглянуто механізм врізного замка з двома ключами, з квартири ОСОБА_15 , що за адресою АДРЕСА_4 , а також відмички, що вилучено під час огляду місця події 12.04.2019 в ОСОБА_6 .
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, на думку колегії суддів, районний суд дійшов до вірного висновку, що вина ОСОБА_25 та ОСОБА_26 у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України доведена повністю, а їх дії вірно кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.
Що стосується зазначених тверджень апелянтів щодо недоведеності факту крадіжки обвинуваченими, колегія суддів такі до уваги не приймає, оскільки вважає, що такі нічим не підтверджені, спростовуються аналізом вищенаведених та досліджених в судовому засідання доказами, також доводиться заявою потерпілого про крадіжку від 11.12.2019, його показами наданими в судовому засіданні, протоколом огляду місця події від 11.12.2019.
Крім того, з досліджених в судовому розгляді доказів встановлено, що деякі золоті вироби та грошові кошти, які були викрадені з квартири у потерпілого, знайдені в автомобілі, в якому пересувались обвинувачені ОСОБА_27 та ОСОБА_17 . Також, як вбачається з протоколу огляду місця події від 11.12.2019, під час огляду автомобіля та особистих речей обвинувачених у них було виявлено та вилучено зокрема: каблучку з камінчиком та браслет жовтого кольору з квіткою у вигляді чотирьох пелюстків. Ці речі, згідно з протоколами пред'явлення речей для впізнання від 12.12.2019, опізнав потерпілий ОСОБА_15 . Згідно з протоколом огляду місця події від 11.12.2019, в кишені джинсів Меладзе Заза виявлено та вилучено 8 купюр по 500 гривень, купюра номіналом 1 долар США, одна купюра номіналом 50 доларів США. А з гаманця шкіряного чорного кольору марки «Philipp Plein», який надав обвинувачений ОСОБА_8 , виявлено та вилучено грошові кошти купюрами по 500 грн. в кількості 8 купюр, 11 купюр номіналом 200 грн., одна купюра номіналом 100 грн., одна купюра номіналом 50 грн., одна купюра номіналом 10 грн., три купюри по 5 грн., одна купюра номіналом 2 грн., шість купюр номіналом 1 грн., три купюри номіналом 20 польських злотих, дві купюри номіналом 10 польських злотих, дві купюри номіналом 1 долар США, одна купюра номіналом 50 доларів США, одна купюра номіналом 5 доларів США.
З огляду на обвинувачення, яке доводиться прокурором, досліджених в судовому засіданні доказів, і в першу чергу показів самих обвинувачених, апеляційний суд, з урахуванням ст. 129 Конституції України, відповідно до якої, однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду доказів і у доведенні перед судом переконливості, вважає доведеним висунуте прокурором обвинувачення.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що затримання ОСОБА_8 відбулося з грубим порушенням кримінально-процесуального закону, так як затримання проводилося без участі захисника, оскільки із протоколу затримання особи вбачається, що такий складений в присутності захисника ОСОБА_9 та обвинуваченому були належним чином роз'яснені права затриманого, будь-яких клопотань з цього приводу не заявляла, тому доводи захисту про її незаконне затримання є необгрунтованими.
Таким чином, на підставі досліджених судом доказів пояснень учасників процесу, показів свідків, потерпілого, самих обвинувачених, колегія суддів вважає доведеним те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 таємно викрали чуже майно, вчинено за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням в житло, тобто вчинили злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України. Також апеляційний суд вважає доведеною судом першої інстанції обставину, що крадіжку з квартири потерпілого вчинили обвинувачені ОСОБА_27 та ОСОБА_8 шляхом підбору ключа, оскільки з протоколу огляду місця події від 11.12.2019 вбачається, що зі шкірної чорної сумки Меладзе Заза виявлено та вилучено полімерну коробку помаранчевого кольору з 10-ма предметами срібного кольору довжиною по 4,6 см., виготовлені з фольги, три предмета схожі на ключі, ймовірно відмички та чотири брилки від домофону, які знаходилися в одній в'язці, а згідно з висновком експерта від 04.02.2020 №10/5/195, циліндровий механізм замка, вилучений під час проведення огляду місця події в квартирі ОСОБА_15 , що в АДРЕСА_4 , у наданому для дослідження вигляді, знаходився у справному стані. На зовнішніх та внутрішніх поверхнях циліндрового механізму замка слідів дії сторонніх предметів не виявлено.
На думку колегії суддів, обираючи вид та міру покарання кожному з обвинувачених, суд першої інстанції вірновраховуючи обставини справи, зокрема осіб обвинувачених, які своєї вини у скоєному не визнали, завданої шкоди не відшкодували, а також тяжкість злочину, який з згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, вчинений групою осіб, з проникненням у житло, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, дійшов вірного висновку про недоцільність звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_24 судом вірно досліджено дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_24 , а також взято до уваги що він відповідно до ст. 89 КК України є особою, яка не має судимості, є інвалідом ІІ групи загального захворювання, одружений, має на утриманні малолітнього сина.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , судом вірно досліджено дані, які характеризують особу обвинуваченого, та взято до уваги те, що він відповідно до ст. 89 КК України є особою, яка не має судимості, має на утриманні малолітнього сина.
Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що обвинуваченим ОСОБА_24 та ОСОБА_11 при призначенні покарання, в межах пред'явленого обвинувачення за ч.3 ст. 185 КК України, вірно призначено основне покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій зазначеної статті КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним та достатнім для їх виправлення та попередження скоєння ними нових злочинів.
При цьому суд першої інстанції підставно керувався нормами ст. 50 КК України, у відповідності до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що органи слідства і суд дослідили у справі всі ті обставини, які могли мати значення для прийняття рішення у справі, а тому наведені апелянтами у апеляційних скаргах доводи про незаконність вироку суду першої інстанції є необґрунтованими. Також, колегія суддів при перевірці справи та прийнятого рішення не виявила допущених істотних порушень КПК України чи неправильного застосування кримінального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну вироку суду.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому відмовляє захиснику обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 та захиснику обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокату ОСОБА_9 в задоволенні їх апеляційних скарг
Керуючись ст. ст. 404, 405, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 07 липня 2020 року стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , ( ОСОБА_12 ) - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: