Дата документу 05.11.2020 Справа № 323/1422/20
Єдиний унікальний №323/1422/20 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/807/1422/20 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
05 листопада 2020 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за заявою засудженого ОСОБА_6 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у відповідності до положень ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання",
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_6 - в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Оріхівська виправна колонія (№88)».
Засуджений ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2020 року, якою заява засудженого ОСОБА_6 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у відповідності до нової редакції ч.5 ст.72 КК України від 26 листопада 2015 року №838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" залишена без задоволення.
Своє рішення суд мотивував тим, що доводи клопотання засудженого ОСОБА_6 про перерахування йому строку попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, згідно з вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2017 року, є необґрунтованими, оскільки засуджений не перебував в місцях попереднього ув'язнення до набрання вироком законної сили.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасувати.
В обґрунтування своєї скарги зазначає, що суд першої інстанції розглянув його клопотання без захисника, чим порушив його право на захист, та у режимі відеоконференції.
Як зазначив засуджений, суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що до кінця строку відбуття покарання залишилось 5 місяців 13 днів.
Згідно з ухвалою суду, до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_6 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у відповідності до нової редакції ч.5 ст.72 КК України від 26 листопада 2015 року №838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання", засуджений просить застосувати відносно нього положення вказаного закону, зарахувавши строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з 10 грудня 2018 року по 23 грудня 2018 року.
У судовому засіданні засуджений на клопотанні наполягав, просив зарахувати строк його ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Прокурор у судовому засіданні просить залишити заяву засудженого без задоволення, оскільки засуджений не перебував в місцях попереднього ув'язнення до набрання вироком законної сили.
Заслухавши доповідь судді; засудженого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги і вважала, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з таких підстав.
З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_6 засуджено за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року за ч.2 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік.
Вироком Апеляційного суду м.Києва від 26 вересня 2018 року за апеляційною скаргою прокурора вищевказаний вирок суду першої інстанції скасований в частині призначеного ОСОБА_6 покарання та останньому призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Строк покарання постановлено обчислювати з моменту затримання ОСОБА_6 для виконання вироку.
Отже, вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_6 , та вищевказаний вирок апеляційного суду набрали законної сили 26 вересня 2018 року.
10 грудня 2018 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України на підставі вказаного вироку Апеляційного суду м.Києва від 26 вересня 2018 року.
Доводи апеляційної скарги засудженого ОСОБА_6 про те, що суд повинен був своєю ухвалою зарахувати йому в строк покарання період його перебування в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», а саме: з моменту затримання - з 10 грудня 2018 року і до 23 грудня 2018 року, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на таке.
Згідно з положеннями п.1 ч.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
У зв'язку із цим, не підлягає зарахуванню у строк попереднього ув'язнення термін слідування під вартою засудженої особи із слідчого ізолятора до установи виконання покарань, між судами, тощо, тобто термін від дати набрання обвинувальним вироком законної сили до дати прибуття до місць відбування покарання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого не вбачає, оскільки доводи, викладені в зазначеній скарзі, правильності висновків суду не спростовують.
Порушень при розгляді клопотання судом першої інстанції процесуальних прав засудженого, в т.ч. і права на захист (як про це йдеться в апеляційній скарзі) з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів не вбачається.
Участь захисника у цьому провадженні не є обов'язковою.
Згідно з матеріалами провадження, засуджений заявив суду першої інстанції заявив про те, що захисник йому не потрібен, проти проведення судового засідання в режимі відеоконференції не заперечував.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою скасування чи зміну ухвали суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.ст.404-405, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 30 червня 2020 року, якою заява засудженого ОСОБА_6 про зарахування судом строку попереднього ув'язнення у відповідності до нової редакції ч.5 ст.72 КК України від 26 листопада 2015 року №838-VIII "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" залишена без задоволення, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4