Справа № 308/5806/20
Закарпатський апеляційний суд
13.11.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подала ОСОБА_1 ,
постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , тимчасово не працююча,
визнана винною у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення й на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 гривень у дохід держави.
Згідно постанови, 18 лютого 2019 року приблизно о 18-й годині, в міжнародному пункті пропуску «Лужанка», слідуючи з Угорщини на в'їзд в Україну, під час проходження прикордонного контролю, громадянка України ОСОБА_2 пред'явила паспорт громадянина Угорщини для закордонних поїздок серії НОМЕР_1 , виданий 20.10.2016, тобто вчинила спробу незаконного перетинання державного кордону без відповідного для громадянина України документа, чим порушила вимоги передбачені ст. ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 № 57.
В апеляційній скарзі адвокат Діовші А. Я. вказує на те, що постанова судді є незаконною. Посилається на те, що суд першої інстанції дав невірну оцінку обставинам та матеріалам справи. Стверджує, що факт вчинення ОСОБА_3 передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення недоведений у встановленому законом порядку, оскільки ОСОБА_3 не вчиняла дій, які підпадають під кваліфікацію вказаної норми права, а наявність у неї громадянства іншої держави не дає підстав для притягнення її до відповідальності за вказаною статтею. Разом із тим, зазначає, що протокол щодо ОСОБА_3 складено без наявності відповідних на те підстав, оскільки при перетині кордону ОСОБА_3 пред'явила паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тобто дотрималась всіх вимог законодавства, пов'язаних із порядком в'їзду в Україну та виїзду з України. При цьому, вказує на те, що, прийшовши на підставі показів свідків та протоколу до висновку про те, що ОСОБА_3 як громадянка України подала для оформлення прикордоннику паспорт громадянки Угорщини, чим намагалася перетнути кордон України без відповідних документів громадянина України, суд безпідставно не взяв до уваги покази ОСОБА_3 про те, що вона для оформлення подала паспорт громадянина України, а паспорт громадянина Угорщини тримала в руках, і при цьому, суд також не з'ясував, чому на ОСОБА_3 спрацював прикордонний контроль індекс «О», на підставі чого прикордонниками було прийнято рішення провести додатковий огляд особи та її особистих речей, що в свою чергу підтверджує факт наявності в прикордонників інтересу відшукати в останньої закордонний паспорт гр. Угорщини, попередньо володіючи інформацією про те, що ОСОБА_3 являється і громадянкою Угорщини, чого вона й не приховувала. Тому, вважає, що доказів вчинення ОСОБА_3 правопорушення, яке ставиться їй у провину, немає, а пояснення посадових осіб Державної прикордонної служби не можуть бути взяті до уваги, так як останні є зацікавленими особами у справі, і при цьому, навіть за умови пред'явлення ОСОБА_3 для оформлення паспорту громадянина Угорщини, остання б не порушила законодавство України, так як такий документ є також офіційним, що в свою чергу свідчить про те, що висновки суду першої інстанції не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та її представника - адвоката Діовші А. Я., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді справи вищенаведених вимог закону місцевим судом не дотримано, а складеному щодо ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення та іншим матеріалам справи належної оцінки дано не було.
Так, диспозицією статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
У підтвердження висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, рапорт інспектора прикордонної служби 1 категорії ВПС «Лужанка» Рабоша О. О. від 18.02.2019, копію паспорта гр. України ОСОБА_3 , для виїзду за кордон, копію паспорта гр. України ОСОБА_3 для закордонних поїздок, покази свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_3 , маючи намір в'їхати в Україну мала при собі й надала інспектору прикордонної служби паспорт громадянина України для виїзду за кордон, одночасно маючи при собі і закордонний паспорт громадянина Угорщини.
Указане підтверджується як наведеними в апеляційній скарзі доводами та поясненнями ОСОБА_3 , так і наданими в суді першої інстанції поясненнями свідків - інспектора прикордонної служби 1 категорії ВПС «Лужанка» ОСОБА_4 та начальника відділення по роботі з іноземцями та адміністративного провадження ВПС «Лужанка» ОСОБА_5 ..
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 має закордонний паспорт громадянина Угорщини серії НОМЕР_2 , терміном дії з 20.10.2016 до 20.10.2021, за яким вона 18.02.2019 нібито намагалася заїхати на територію України як громадянка Угорщини.
З рапорту інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення прикордонної служби «Лужанка» (тип А) відділу прикордонної служби «Лужанка» Рабош О. О. убачається, що 18 лютого 2019 року приблизно о 18 год., під час здійснення оформлення осіб та транспортних засобів на в'їзд в Україну була виявлена громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка намагалась перетнути державний кордон України на підставі закордонного паспорту громадянки Угорщини серії НОМЕР_1 від 20.10.2016.
Ксерокопією наявного у матеріалах справи про адміністративне правопорушення паспорта серії ВН № 6538434, підтверджено, що 20.10.2016 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано паспорт громадянина Угорщини, терміном дії до 20.10.2021.
Ксерокопією наявного у матеріалах справи про адміністративне правопорушення паспорта серії НОМЕР_3 , підтверджено, що 07.05.2010 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон, терміном дії до 07.05.2020.
У матеріалах справи відсутні які-небудь дані, які підтверджують, що паспорт громадянина Угорщини серії НОМЕР_1 , виданий 20.10.2016 на ім'я ОСОБА_7 (Дорчі ОСОБА_8 ), який 18 лютого 2019 року приблизно о 18 год. ОСОБА_3 нібито пред'явила у пункті пропуску «Лужанка» під час перетинання державного кордону із Угорщини в Україну, є підробленим.
Разом із тим, відсутні будь-які докази й про те, що підробленим є паспорт гр. України ОСОБА_3 для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 .
Наведені вище обставини та докази свідчить про те, що в гр. ОСОБА_3 є паспорт громадянина України для виїзду за кордон та закордонний паспорт громадянина Угорщини, які є офіційними документами, достовірність яких не оспорюється, і які надають їй певні права, у тому числі й на в'їзд в Україну чи виїзд із України, що в свою чергу свідчить про те, що 18.02.2019 о 18 год. при пред'явленні в пункті пропуску «Лужанка» будь-якого з цих документів, ОСОБА_3 мала права на в'їзд в Україну.
Апеляційний суд, дослідивши наведені вище докази та обставини, давши їм відповідну оцінку, вважає, що суд першої інстанції безпідставно піддав сумніву справжність паспорта громадянина Угорщини, а відтак і право ОСОБА_3 як громадянина Угорщини на перетин кордону із пред'явленням цього документа, при цьому, необґрунтовано вдавшись до оцінки правомірності множинності громадянства особи, замість встановлення факту чи було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП суть та склад правопорушення й, чи винна особа в його вчиненні.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3 вчинила спробу незаконного перетину державного кордону України в пункті пропуску без відповідних документів, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, у зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими й заслуговують на увагу.
Одночасно, апеляційний суд вважає, що позиція суду першої інстанції відносно тлумачення громадянства із запереченнями його множинності суперечить принципам Європейської Конвенції "Про громадянство" від 06.11.1997, ратифікованою Україною Законом від 20.09.2006, згідно якої Україна зобов'язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст. 17, відповідно до якої, визначаючи права та обов'язки, пов'язані із множинним громадянством: громадяни держави - учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а тому, постанова місцевого суду як незаконна підлягає скасуванню, а провадження в справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення.
При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що пояснення посадових осіб Державної прикордонної служби не можуть бути взяті до уваги, так як останні є зацікавленими особами в справі, апеляційний суд враховує те, що частиною 1 статті 272 КУпАП передбачено, що як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
апеляційну скаргу, яку подала ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31 липня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: