Справа № 307/1271/20
Закарпатський апеляційний суд
11.11.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду : обвинуваченого ОСОБА_5 , та його захисника
- адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп /4806/766/20, за апеляційними скаргами, які подали обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 ,
ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2020 року задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, розлученого, з середньою освітою, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 ; ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 194 КК України й обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів - до 24:00 10.07.2020.
В ухвалі вказується на те, що у провадженні Тячівського районного суду знаходиться обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 ; ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 194 КК України, що встановлені судовими рішеннями ризики ухилення обвинуваченого від суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення інших кримінальних правопорушень існують і не відпали, що інші, більш м'які запобіжні заходи, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Окрім того, в ухвалі вказується на те, що прийнявши до уваги фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого та встановлені ризики, суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченому розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу скасувати, обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою. Вказує на те, що підозра ОСОБА_5 є необґрунтованою, заявлені ризики є надуманими і не підтверджуються доказами. Наголошує, що суд не взяв до уваги доводи сторони захисту про відсутність у клопотанні доказів того, що заявлені ризики не зменшилися чи з'явився новий ризик, який би виправдовував подальше тримання обвинуваченого під вартою. Вважає, що забезпечити належне виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків здатен і запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Окрім цього, вважає, що суд не вмотивував висновок про те чому не визначав щодо обвинуваченого розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 в апеляційній скарзі посилається на сфальшованість матеріалів кримінального провадження, оскільки у час вчинення крадіжки знаходився у Сколівському районі Львівської області, що підтверджується складеним на нього 08.05.2019 протоколом поліцейськими у Нижніх Воротах під час прямування з м. Мукачева в напрямку Львова, а щодо придбання ним гранатомету і пострілу з нього, то вказане є припущенням органу досудового розслідування і не підтверджується доказами. Вважає, що заявлені ризики є безпідставними і прокурором не доведено, що інший, більш м'який, запобіжний захід нездатен забезпечити його належної поведінки, оскільки він має постійне місце проживання, та працевлаштований. Просить матеріали кримінального провадження повернути на досудове слідство, змінити слідчу групу та запобіжний захід із тримання під вартою на інший не пов'язаний із позбавленням волі та відносно слідчої групи, яка причетна до фальшування матеріалів провадження провести службове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційних скарг, пояснення учасників судового розгляду: обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційні скарги й просили їх задовольнити; перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни судового рішення не має.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому береться до уваги те, що: про час та місце розгляду апеляційної скарги прокурор повідомлений відповідно до вимог закону; що судове провадження перебуває на розгляді в апеляційному суді з 28.05.2020 і його розгляд неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою у судові засідання учасників судового провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Висновок суду першої інстанції про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються зі здобутими доказами та обставинами кримінального провадження.
Так, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що обставини, які були підставою для обрання під час досудового слідства підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, наведені прокурором ризики не зменшились і продовжують існувати.
Разом із тим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу обґрунтовано взяв до уваги і те, що обвинувачений ОСОБА_5 ніде не працює, не має утриманців, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за скоєння корисливих злочинів, обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, у тому числі один із злочинів заподіяв потерпілому шкоду у великих розмірах, вчинений шляхом вибуху та загально небезпечним способом.
Тому, колегія суддів також погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що, виходячи з тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_5 обвинувачується, за які йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду, від виконання процесуальних рішень, перешкоджати кримінальному провадженню, у тому числі з метою незаконного впливу на потерпілого чи свідків, які ще не допитані в ході судового розгляду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Тому, колегія суддів вважає, що обрання під час підготовчого судового засідання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до належного висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із чим погоджується й колегія суддів, вважаючи, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також дієвості кримінального провадження.
З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що підозра є необґрунтованою, а ризики надуманими, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують і не впливають на висновок суду першої інстанції про необхідність обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на період судового розгляду, але не більше ніж на 2 місяці (до 10.07.2020).
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що обґрунтованість чи необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підлягає з'ясуванню в ході судового розгляду кримінального провадження, однак, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 (скоєні кримінально-протиправні діяння віднесені до тяжких злочинів), покарання, яке передбачено за їх вчинення, а також дані про особу обвинуваченого (неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та засуджувався за вчинення корисливих злочинів, відбував покарання у місцях позбавлення волі), дають обґрунтовані підстави вважати про наявність вищенаведених ризиків, запобіганню яких, на переконання колегії суддів, буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів відхиляє і доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_6 про відсутність у клопотанні доказів того, що заявлені ризики не зменшилися чи з'явився новий ризик, який би виправдовував подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Окрім того, з огляду на наведене вище, колегія суддів відхиляє і доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 про повернення матеріалів кримінального провадження на досудове слідство, про зміну слідчої групи і про проведення службового розслідування відносно членів слідчої групи, яка причетна до фальшування матеріалів провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України. При цьому колегія суддів зазначає, що вказані питання можуть бути перевірені з урахуванням положень ст. 214 КПК України в іншому провадженні.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що, прийшовши до висновку про необхідність обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції обґрунтовано не визначив йому розмір застави, оскільки передбачений ч. 2 ст. 194 КК України злочин заподіяв потерпілому шкоду у великих розмірах, вчинений шляхом вибуху та загально небезпечним способом.
Погоджуючись із указаним висновком, апеляційний суд також бере до уваги положення ч. 4 ст. 183 КПК України.
На будь-які інші обставини у підтвердження доводів про можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, в апеляційній скарзі не вказується, і на такі сторона захисту не посилалася в ході її розгляду.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
З огляду на наведені обставини, колегія суддів доходить висновку про те, що підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не має, а ухвала суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не посилалась.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги, які подали обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2020 року, якою обвинуваченому за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 194 КК України ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 10.07.2020 включно - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: