Єдиний унікальний номер 227/3795/20
Номер провадження 33/804/580/20
12.11.2020р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суд Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.10.2020р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичну особу-підприємця, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот)грн. 00коп.
Оскаржуваною постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 08.10.2020р. ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 8500.00 грн.
Постанову суду першої інстанції оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка в апеляційній скарзі:
- вважає її незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції не було застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме ст. 61 Конституції України, ст. 245, п. 8 ч. 1 ст. 247, 252 КУпАП;
- вказує, що 02.09.2020р. за результатами тієї ж перевірки, під час якої щодо неї був складений протокол про адміністративне правопорушення № ДЦ25636/2054/АВ/ПТ, а також одночасно інспектором праці Комар В.Л. в порядку ч. 2 ст. 265 КЗпП було винесено щодо неї письмове попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ДЦ25636/2054/АВ/ПР;
- вважає, що таким чином, вона двічі притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що є порушенням ст. 61 Конституції України, та відповідно до вимог ст. 26 КУпАП попередження є адміністративним стягненням;
- прохає скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Про дату, час та місце судового розгляду особа, яку притягнута до адміністративної відповідальності повідомлена належним чином, у судове засідання не з'явилась, надала письмову заяву про розгляд поданої нею апеляційної скарги за її відсутності за станом здоров'я.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги за таких підстав.
З оскаржуваної постанови вбачається, що Головним управлінням Держпраці у Донецькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 з питань додержання вимог законодавства про працю з 25.08.2020р. по 02.09.2020р, під час якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущено до роботи двох працівників ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу за адресою розташування в м. Добропілля, м-н Молодіжний, буд. № 3 Донецької області навпроти магазину «Олімп» (дитячий майданчик), де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 41 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 обставини вчиненого нею правопорушення, які викладені в протоколі не оспорювала, надала до суду заяву, в якій просить суд розстрочити сплату штрафу в сумі 8500,00 грн. строком на п'ять місяців, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Проте, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП), а саме вимоги п. 1 ч. 2 ст. 265 КЗпП, відповідно до яких юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у виді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Як вбачається з акту інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ДЦ25636/2054/АВ від 02.09.2020р. ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку з 01.01.2016р., 3 група, а тому відповідно до вимог ст. 265 КЗпП до неї застосовується попередження.
До апеляційної скарги особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 додано копію попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ДЦ25636/2054/АВ від 02.09.2020р., а тому, на думку суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 02.09.2020р. була притягнута до відповідальності шляхом винесення попередження, а тому притягнення її до адміністративної відповідальності шляхом складання протоколу за аналогічними обставинами та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, у даному випадку, є неприпустимим.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 17.02.2015р. у справі № 21-8а15, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до п. 4 листа Міністерства Юстиції України № 758-0-2-08-19 від 26.12.2008р. «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» вбачається, що при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.
Таким чином доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції не було застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме ст. 61 Конституції України, ст. 245, п. 8 ч. 1 ст. 247, 252 КУпАП, є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З аналогічних підстав також підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що 02.09.2020р. за результатами тієї ж перевірки, під час якої на неї було складено протокол про адміністративне правопорушення № ДЦ25636/2054/АВ/ПТ, інспектором праці Комар В.Л. в порядку ч. 2 ст. 265 КЗпП було винесено щодо мене письмове попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ДЦ25636/2054/АВ/ПР, та що таким чином, вона двічі притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що є порушенням ст. 61 Конституції України, та відповідно до вимог ст. 26 КУпАП попередження є адміністративним стягненням.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.10.2020р., якою ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот)грн. 00коп. задовольнити.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05.10.2020р., якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот)грн. 00коп., скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя