Справа № 128/1213/20
Провадження № 22-ц/801/2183/2020
Категорія: 16
Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф.
Доповідач :Береговий О. Ю.
16 листопада 2020 рокуСправа № 128/1213/20м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінекс» Могозіної Оксани Леонідівни, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 18 травня 2020 року,
встановив:
Не погодившись із ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 18 травня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу та клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером, має скрутне матеріальне становище, оскільки єдиним його доходом є пенсія розмір якої є невеликим, та на його утриманні перебуває дружина, яка потребує значних витрат на лікування, а їхній сімейний дохід, який складається з двох пенсій, є недостатнім для сплати судового збору.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином у клопотанні про звільнення від сплати судового збору заявник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.
Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справах за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці, батьки які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитинну віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї ж статті.
Обставини, зазначені відповідачем, а саме те, що він має скрутне матеріальне становище, оскільки єдиним його доходом є пенсія розмір якої є невеликим, та на його утриманні перебуває дружина, яка потребує значних витрат на лікування не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки ним не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження свого реального майнового стану, зокрема: довідки про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, документи про відсутність придбання рухомого чи нерухомого майна тощо, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Разом з тим, надана заявником довідка з Державного реєстру фізичних осіб про доходи за період 1 квартал 2019 року - 4 квартал 2019 року з якої слідує, що інформація про доходи відсутня не свідчить про відсутність у нього інших джерел доходу, оскільки ОСОБА_1 може мати інші доходи, а саме пенсію про яку він зазначає в клопотанні, що отримує в розмірі 1467 грн. щомісячно.
Крім того, необхідно врахувати, що при розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору слід було надати докази, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2019 рік, проте заявником належних та достатніх доказів вказаного додано не було.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
У рішенні у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у відповідача пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами відповідача стосовно можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.
За таких обставин у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.
Відповідно до п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду фізичною особою апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення зазначеної норми застосовуються при поданні апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України «Про судовий збір» справляння судового збору за подання таких заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Враховуючи викладене, заявнику слід здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у сумі 420,40 грн та, для приєднання до матеріалів справи, надати Вінницькому апеляційному суду оригінал платіжного документа про оплату вказаних витрат, які перерахувати за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач коштів: УК у м. Вінниці/отг. м. Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ: 38054707
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UА478999980313101206080002856
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _____(Номер справи), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Ухвала, що оскаржується, постановлена 18 травня 2020 року, отже останнім днем подачі апеляційної скарги вважається 02 червня 2020 року, яку скаржник подав 12 листопада 2020 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.3,4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Однак, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду відсутня, скаржник питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького районного суду Вінницької області від 18 травня 2020 року в апеляційній скарзі не ставить.
За таких обставин, ОСОБА_1 слід звернутись до апеляційного суду із заявою про поновлення строку, в якій вказати підстави поважності пропущеного строку на оскарження ухвали суду.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що подані ОСОБА_1 документи містять образливі, провокативні висловлювання проти судді першої інстанції ОСОБА_3 , суддів Вінницького апеляційного суду.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) цивільного судочинства (пункти 2 та 11 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц акцентовано, що нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Тому суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_1 про недопустимість порушення принципу поваги до честі, гідності, рівності усіх учасників судового процесу та зловживання процесуальними правами (п. п. 2, 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Згідно частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві - стаття 185 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі статей 356, 357, статті 185 ЦПК України, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись нормами статей 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд -
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 18 травня 2020 року - залишити без руху, надавши заявнику строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.
Витребувати в Вінницького районного суду Вінницької області матеріали цивільної справи № 128/1213/20 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінекс» Могозіної Оксани Леонідівни, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О.Ю. Береговий