Справа № 404/1549/20
Номер провадження 2/404/428/20
11 листопада 2020 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Павелко І.Л.
за участі секретаря Проскурня О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 29 156,03 грн. заборгованості за кредитним договором та судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Ухвалою суду від 20 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Представник позивача надав до суду заяву, в якій просить судове засідання проводити без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити. В письмових поясненнях зазначив наступне. Банком дотримані усі обов'язкові умови для укладення договору, а також надані докази, які підтверджують факт укладання кредитного договору та наявність не виконаних кредитних зобов'язань.
Відповідач в судовому засіданні пояснила наступне, що без її відома на її ім'я було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в установі АТ КБ «Приватбанк» на який було зараховано, а в подальшому і знято невідомими особами грошові кошти у розмірі 16 550,56 грн., тобто шахрайським шляхом.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлено, відповідач згідно договору б/н від 02.11.2018 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Сторони перебувають у договірних правовідносинах, що підтверджується фактом укладення договору у вигляді Анкети-заяви та Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 6-23).
Згідно позовних вимог, розрахунку (а.с.2-5) заборгованість станом на 14.01.2020 р. - 29 156,03 грн., яка складається з: 16 457,24 грн. - заборгованість по тілу кредиту, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 16 457,24 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 7913,76 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2920,46 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками на прострочений кредит відповідно до ст. 625; 0,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); 1364,57 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд вважає, що не є доцільним стягнення з даного відповідача тілу кредиту, а тим більше стягнення штрафних санкцій, які були нараховані відповідачу внаслідок відкриття зловмисниками 02.03.2019р. карткового рахунку № НОМЕР_1 на її ім'я, а також знято з її рахунку грошові кошти у сумі 16 550,56 гривень під приводом здійснення банківських операцій.
Згідно наданого розрахунку стороною позивача, станом на 07.03.2019р. відповідачем було погашено усю заборгованість, яка існувала, однак, станом на 24.03.2019 року вже з'явилась заборгованість, на яку в подальшому відбувались нарахування за штрафними санкціями, у розмірі 16 550,56 грн., внаслідок шахрайських дій з боку невідомих осіб.
Як зазначено у відзиві, який було подано через канцелярію суду, дані події мали місце 24.03.2019 року, після чого банк почав з іншого карткового рахунку відповідача (№ НОМЕР_1 ) знімати кошти на погашення незаконно знятих коштів з карткового рахунку.
Після вчинення даних протиправних дій стосовно відповідача, нею була написана заява до правоохоронних органів про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом заволодіння грошовими коштами з її особового рахунку шахрайським шляхом. (а.с.51)
Як наслідок вищевказаних подій, відповідач звертається до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про повернення на картковий рахунок незаконно списаних коштів. На сьогоднішній день існує постанова Кропивницького апеляційного суду, яка набрала законної сили, якою задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . За даним рішенням зобов'язано АТ КБ «ПриватБанк» зарахувати на кредитний рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 16 550, 56 грн, а також стягнути 1 921,06 грн. в рахунок компенсації судових витрат (а.с.131-134).
На підставі ст.ст. 81, 82 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до положень ч.1 ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Із вищевказаного випливає, що тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов'язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунку клієнта, фінустанова повинна нести відповідальність.
Також суд вважає, що доведеним є факт того, що відповідач не вчиняла розпорядження щодо списання/перерахунку коштів та не вчиняла будь-яких дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з її рахунків.
До того ж, положенням ст. 1073 ЦК України встановлено, що у випадку несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Відповідно до п.32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов'язаний переказати за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберіганні.
Аналіз вищенаведених норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Крім того, згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам статей 76, 81 ЦПК України.
На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, а судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України покласти на позивача по фактично понесеним витратам.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 22, 321, 526, 527, 530, 599, 614, 1054, 1066, 1068, 1071, 1073, 1092 ЦК України, статтями 76, 81,82 ЦПК України суд, -
В задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» кредитної заборгованості у розмірі 29 156,03 грн. за кредитним договором № б/н від 02.11.2018р. та стягнення судового збору у розмірі 2102 грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).
Відомості про учасників справи:
позивач: АТ КБ «ПриватБанк», місце знаходження: вул. Н.Перемоги, 50,м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 16.11.2020 року.
Суддя Кіровського І. Л. Павелко
районного суду
м.Кіровограда