Справа № 486/1526/20
Провадження № 1-кс/486/209/2020
16 листопада 2020 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваноі - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12020150120000501, внесеному 29.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
Старший слідчий Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 ..
З даного клопотання вбачається, що 29.09.2020 року, більш точний час досудовим слідством не встановлено, мешканки м. Маріуполь Донецької області - ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , з метою вчинення корисливих злочинів відносно осіб похилого віку, прибули до м. Южноукраїнська Миколаївської області, де, розподіливши між собою злочинні ролі, діючи за попередньою змовою між собою, приблизно об 11.00 год. 29.09.2020 року, неподалік будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого по пр. Незалежності, 35 в м. Южноукрахнську Миколаївської області, ОСОБА_8 , шляхом обману, під приводом проведення обряду «зняття порчі», спонукала потерпілу ОСОБА_9 передати усі належні їй грошові кошти та ювелірні вироби, які та, будучи введеною в оману, сприйнявши ОСОБА_8 , як особу, що має наміри надати допомогу шляхом використання свого дару, спільно з ОСОБА_5 пройшла до себе додому - квартиру АДРЕСА_1 , де зібрала всі належні їй грошові кошти а саме: 2 000 доларів США купюрами номіналом по 100, що еквівалентно 56 612.40 грн.; 700 євро купюрами номіналом по 100 та 50, що еквівалентно 23 126.32 грн.; 120 000 російських рублів купюрами номіналом по 5 000 та 10 000, що еквівалентно 43 214.40 грн.; 3 000 гривень купюрами номіналом по 100, 200 та 500; а також золоті вироби: ланцюжок 585 проби, довжиною приблизно 45-50 см, вагою приблизно 8 гр.; підвіску 585 проби у вигляді хрестику, вагою приблизно 5 гр., загальною вартістю 24 050.00 грн., які в подальшому помістивши до пакету, принесла у двір будинку АДРЕСА_2 та передала ОСОБА_8 , будучи безумовно впевненою у наступному поверненні майна, після завершення обряду. ОСОБА_8 , після отримання від потерпілої пакету з грошовими коштами та ювелірними виробами, використавши момент, коли потерпіла відволіклась, непомітно поміняла його на пакет з вмістом різаного паперу та ляльки, якого передала потерпілій ОСОБА_9 .. Незаконно заволодівши грошовими коштами та ювелірними виробами належними ОСОБА_9 , загальною вартістю 150 003.12 грн., ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , зникли з місця події. розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Дане кримінальне провадження 29.09.2020 року зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12020150120000501, правова кваліфікація правопорушення - ч.2 ст. 190 КК України.
13.10.2019 року о 18.00 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.
В клопотанні слідчий просить застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці, посилаючись на те, що остання підозрюється у вчиненні умисного нетяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк до 3 років позбавлення волі. Розуміючи тяжкість злочину, усвідомлюючи невідворотність і суворість покарання, з метою його уникнення, ОСОБА_5 , на думку слідчого, зможе вжити дій, щодо переховування від органів досудового розслідування, що може перешкодити проведенню повного, об'єктивного та всебічного досудового розслідування у передбачені строки. Також вказує, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв'язків (місця роботи, навчання, тощо), стабільного заробітку, що свідчить про наявність ризиків вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема злочинів проти власності, а тому вважає, що обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваної та не дасть запобігти ризикам передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання та просили про його задоволення.
ОСОБА_5 та її захисник в судовому засіданні просили закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що сплили процесуальні строки - 72 години, передбачені законом, для розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу.
З'ясувавши правові позиції сторін, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
Строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу визначені ст. 186 КПК України. Так, клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу надійшло до суду 19.10.2020 року. Слідчому судді ОСОБА_1 передано в провадження 20.10.2020 року та було призначене до розгляду на 11.00 год. 21.10.2020 року. Сторони про місце та час розгляду клопотання були повідомлені вчасно та належним чином, шляхом викликів телефоном. Оскільки телефон ОСОБА_5 був поза зоною досяжності, остання про час розгляду клопотання була повідомлена через її захисника - адвоката ОСОБА_6 , про, що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма. У зв'язку з неявкою ОСОБА_5 в судове засідання, розгляд клопотання було відкладено на іншу дату, а тому слідчий суддя вважає клопотання про закриття провадження у справі безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 та ч.4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
Згідно ч.1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Однак враховуючи вищевикладені ризики, характер злочину, розмір майнової шкоди, а також відомості про особу ОСОБА_5 , яка обвинувачується у вчиненні не тяжкого кримінального правопорушення, раніше не судима, суд вважає за доцільне застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, який, відповідно до ч.1 ст. 176 КПК України, хоча і є більш м'яким ніж домашній арешт, однак на думку суду буде більш дієвим та забезпечить належну поведінку підозрюваної та буде відповідати принципам розумності та справедливості.
Стаття 182 КПК України передбачає, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до п.1) ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається в межах - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 360.00 грн., (згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", розмір прожиткового мінімуму у 2020 році становить на одну працездатну особу в розрахунку на місяць: - з 1 липня - 2118 грн.), та на думку суду буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваною її процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176,177, 178, 181, 182, 194, КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого Южноукраїнського ВП Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Южноукраїнського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12020150120000501, внесеному 29.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Маріуполь Донецької області, гр-ки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимої, запобіжний захід у вигляді застави.
Встановити розмір застави - двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 360.00 грн, які ОСОБА_5 протягом п'яти днів з моменту винесення ухвали слід внести на депозитний рахунок Територіального управління ДСА у Миколаївській області.
Відповідно до положень ч.5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_5 наступні обов'язки:
з'являтися за викликом слідчого, прокурора чи суду;
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Підозрювана не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомленою, не з'явився за викликами без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава може бути звернута в дохід держави.
В становити строк виконання обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_5 , терміном два місяці з моменту внесення застави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляція безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Слідчий суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1