Справа № 490/3269/19
нп 6/490/475/2020
Центральний районний суд м. Миколаєва
09 листопада 2020 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Черенкової Н.П.,
за участю секретаря Янкевич В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 ,-
Приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Д.О. звернувся до суду з поданням про розшук боржника ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог вказано, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження № 61881847 з примусового виконання виконавчого листа № 490/3269/19 від 28.02.2020 року, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" заборгованості за кредитним договором №03/1/154/07-AKLN від 18.05.2007 року у розмірі 124383,00 грн., а також судових витрат у розмірі 1921,00 грн. Приватним виконавцем на адресу боржника неодноразово направлялись виклики щодо явки до приватного виконавця, проте боржник на виклики не з'являється, рішення суду залишається не виконаним.
Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкової Н.П. від 24.10.2020 року дане подання прийнято до свого провадження та призначено справу до судового розгляду.
Приватний виконавець Куліченко Д.О. та боржник ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши подання і додані до нього докази, вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного.
На виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження № 61881847 з примусового виконання виконавчого листа № 490/3269/19 від 28.02.2020 року, виданого Центральним районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" заборгованості за кредитним договором №03/1/154/07-AKLN від 18.05.2007 року у розмірі 124383,00 грн., а також судових витрат у розмірі 1921,00 грн. Рішення набрало законної сили 24.02.2020 року. 28.02.2020 року Центральним районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист №490/3269/19.
Постановою приватного виконавця від 21.04.2020 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду.
Постановою приватного виконавця від 21.04.2020 р. накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця 136821,30 грн.
Постановою приватного виконавця від 21.04.2020 р. накладено арешт на всі грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1
21.04.2020 року приватним виконавцем направлено боржнику ОСОБА_1 вимогу подати приватному виконавцю у п'ятиденний строк декларацію про доходи та майно боржника. В строк до 06.05.2020 року в період з 09.00 год. до 12.00 год. з'явитися до офісу приватного виконавця Куліченка Д.О. та надати приватному виконавцю документальне підтвердження виконання рішення суду або пояснення щодо причин невиконання рішення суду.
Відповідно до сайту Укрпошта рекомендована кореспонденція ( постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про арешт коштів боржника, постанова про арешт майна боржника та вимога приватного виконавця від 21.04.2020 року) боржником не отримана.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 21.04.2020 року боржнику ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 .
Згідно повідомлення Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради від 19.05.2020 р., станом на 28.04.2020 року в реєстрі відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 .
Як вбачається з відповіді ІС ДП "НАІС" в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Відповідно до відповіді на запит від 21.04.2020 р. Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримують пенсії, та осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, інформацію не знайдено.
10.07.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , при якому встановлено, за вказаною адресою двері не відчинили. Перевірити майновий стан та місце проживання боржника не виявляється можливим. Боржник вимоги приватного виконавця не виконує, кореспонденцію не отримує.
10.07.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 (зазначеною у виконавчому документі), при якому встановлено, за вказаною адресою двері не відчинили. Перевірити майновий стан та місце проживання боржника не виявляється можливим. Боржник вимоги приватного виконавця не виконує, кореспонденцію не отримує.
24.09.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , при якому встановлено, за вказаною адресою двері не відчинили. Перевірити майновий стан та місце проживання боржника не виявляється можливим. Боржник вимоги приватного виконавця не виконує, кореспонденцію не отримує.
24.09.2020 року приватним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 (зазначеною у виконавчому документі), при якому встановлено, за вказаною адресою двері не відчинили. Перевірити майновий стан та місце проживання боржника не виявляється можливим. Боржник вимоги приватного виконавця не виконує, кореспонденцію не отримує.
Однак, доказів направлення та вручення вимоги, відповідно до якої 10.07.2020 року та 24.09.2020 року приватним виконавцем будуть проводитися виконавчі дії з опису та арешту майна боржника, через що боржнику необхідно надати доступ до квартири, приватним виконавцем суду не надано.
За п. 9 ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» боржник зобов'язаний своєчасно з'являтися на вимогу виконавця, надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі . іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 14 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
За приписами частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.
Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.
Звертаючись до суду із поданням про привід боржника, виконавець обґрунтував звернення до суду з поданням тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження приватним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду, проте за вищевказаного вбачається, що суду не надано доказів, які б підвереджували фактичне їх вчинення.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.
Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про привід боржника як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Як вбачається із змісту подання державного виконавця, станом на час звернення до суду у боржника наявна заборгованість, однак при цьому суду не надано доказів того, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов'язання, не надано доказів того, що він вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду. Зокрема, посилання приватного виконавця, що боржник не з'являється на виклик державного виконавця, є безпідставними, оскільки суду не надано доказів, а саме підтверджень щодо отримання останнім таких викликів, а тому висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання судового рішення є передчасним та не співмірним з огляду на надані суду письмові докази.
Окрім того, матеріали подання не містять доказів належного повідомлення боржника ОСОБА_2 про необхідність бути за адресою: АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_2 , у визначений приватним виконавцем час та дату, а саме: 10.07.2020 року та 24.09.2020 року, а також відсутні пояснення родичів і сусідів з приводу знаходження особи.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись статтею 438 ЦПК України, суд,-
В задоволенні подання приватного виконавця Виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова