Справа № 761/33866/20
Провадження № 2-а/761/458/2020
Іменем України
23 жовтня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Притула Н.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до капрала поліції другого батальйону шостої роти Управління патрульної поліції в м. Києві Руденко Аліни Іванівни про визнання протиправною та скасування постанови, -
У жовтні 2020 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
Статті 160, 161 КАС України визначають вимоги до позовної заяви.
Згідно ч.5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, вищезазначена заява подана до суду без додержання вимог, викладених у ст. 160 КАС України, а саме: в позовній заяві відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що передбачено п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Разом з тим, варто зауважити, що ч. 3 статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналізуючи норму зазначеної статті КУпАП, можна зробити висновок, що відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справах №398/1310/17, 300/1006/16-а та 401/3635/16-а, а також від 02.09.2020 року у справі №162/445/16-а.
Як вбачається, відповідачем у зазначеному позові заявник визначає - капрала поліції другого батальйону шостої роти Управління патрульної поліції в м. Києві Руденко Аліну Іванівну, який в даному випадку, не може виступати самостійним відповідачем по справі, оскільки належним відповідачем є саме відповідальний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту зазначеної заяви, позивач подав даний позов за місцем своєї реєстрації ( АДРЕСА_1 ), проте в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували його місце реєстрації у встановленому законом порядку, саме за вказаною у позовній заяві адресою, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у даній справі та визначити її підсудність, саме за Шевченківським районним судом м. Києва, так як місцезнаходження уповноваженого органу, який ухвалив оспорювану постанову - не перебуває на території Шевченківського району м. Києва.
Разом з тим, ст. 286 ч. 2 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається з матеріалів справи, оспорювана постанова - була постановлена 11.09.2020 року та направлена позивачу поштою, про що свідчить відповідна копія конверту з трек-номером.
Відповідно до відстеження пересилання поштового відправлення за вказаним на конверті трек-номером, позивач отримав зазначену постанову - 25.09.2020 року, при цьому, даний позов щодо оскарження постанови був направлений до суду поштою 16.10.2020 року, про що свідчить відповідний штамп на конверті.
Так, в даному випадку заявником було пропущено строки звернення до суду з даним позовом, встановлені положеннями КАС України, при цьому, позивач просить поновити йому пропущений строк, посилаючись на те, що вказану постанову фактично ним було отримано лише 09.10.2020 року, так як в період з 22.09.2020 року по 08.10.2020 року він перебував в м. Одеса.
Згідно ч. 1 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Так, в порушення норм зазначеної статті, позивач не надає суду жодного належного та допустимого доказу, на підтвердження обставин викладених у позові щодо поважності причин пропуску строку для звернення до суду з даною позовною заявою, зокрема, щодо того, що він був відсутній за межами м. Києва у вказаний ним період та фактично отримав оспорювану постанову пізніше, ніж 25.09.2020 року, згідно трек-номера відправлення.
У відповідності до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ст. 160, 161 КАС України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням заявникові строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 160, 161, 169 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до капрала поліції другого батальйону шостої роти Управління патрульної поліції в м. Києві Руденко Аліни Іванівни про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.Г.Притула