ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 листопада 2020 року м. Київ № 640/5074/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомГоловного управління Держпраці у Київській області
до Державного підприємства "Експерементальний завод медичних препаратів інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України"
прозастосування заходів реагування,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Держпраці у Київській області із адміністративним позовом до Державного підприємства «Експериментальний завод медичних препаратів Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України» (далі також - відповідач), в якому просило суд: прийняти рішення, яким застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15, а саме: відсторонити від роботи працівників, які не пройшли навчання, перевірку знань та інструктажі з питань охорони праці у встановленому порядку; заборонити виконання робіт з виробництва лікарських засобів з використанням ЛЗР на дільниці розливу препаратів, дільниці виробництва розчинів та дільниці виробництва фітопрепаратів; заборонити проведення періодичних оглядів вибухозахищеного електрообладнання та робіт по технічному обслуговуванню вибухозахищеного електрообладнання в підрозділах підприємства працівникам, які не пройшли відповідного навчання та перевірки знань; заборонити зберігати ЛЗР на складі прекурсорів; заборонити зберігання кислот в складі хімреактивів за відсутності нейтралізуючих засобів; заборонити експлуатацію технологічного устаткування газового господарства: експлуатацію газопроводу середнього тиску надземний Д 57 - 20,7 м; ШРП-2671 з регуляторами Dival-50 (2 шт.); газопровід н/т підземний Д 63 - 10м, надземний Д 57 - 1,5м; внурішньомайданчиковий г/п топкової виробничо-складського приміщення н/т Д 57 - 70,8 м; внурішньоцехові г/п топкової з котлами Колві виробничо-складського приміщення н/т Ду 15 - 0,4 м, Ду 20 - 1,6 м, Ду 25 - 4,0 м, Ду 32 - 0,5 м, Д 57 - 9,5 м; клапан електромагнітний відсічний EVRM-NA-6 Ду 50, сигналізатор загазованості Варта-1-03., топкова №1 з котлами Колві -90 кВТ - 2 шт.; внутрішньоцехові г/п топкової з котлами Колві, клапан електромагнітний відсічний, сигналізатор загазованості Варта-1-03, топкова №2 з котлами Колві - 90 кВт - 2 шт.; вказані заходи реагування застосувати до усунення відповідачем порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт; звернути рішення суду до негайного виконання та видати виконавчий лист у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 позивача зобов'язано надати пояснення стосовно заявлених позовних вимог, а відповідачу запропоновано надати відповідь на ці пояснення позивача.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що у ході планової перевірки відповідача посадовими особами позивача виявлено низку фактів порушення вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які зафіксовано в акті перевірки, підписаному уповноваженою особою відповідача без зауважень. Указані порушення є порушенням вимог статті 43 Конституції України, яка гарантує громадянам право на належні і безпечні умови праці, та загрожують життю та здоров'ю працівників відповідача.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи про відсутність підстав для їх задоволення, оскільки частина висновків позивача про порушення ним вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю і здоров'ю працівників, не відповідають дійсності, а частину порушень уже усунуто. При цьому відповідач зауважив, що підпис його уповноваженої в акті свідчить лише про отримання його примірника, а не про підписання акту без зауважень.
Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами позивача проведено планову перевірку Державного підприємства «Експериментальний завод медичних препаратів Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України» на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки за його місцем знаходженням, а саме: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А.
Відповідач своїх доводів щодо порушення позивачем процедури проведення перевірки у відзиві на позов не висловив.
За результатами перевірки складено акт від 28.07.2019 №5.4/285/135А, в якому зафіксовано виявлені порушення. Уважаючи, що ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю працівників відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Частиною третьою статті 43 Конституції України кожному гарантоване право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Статтею 4 Закону України «Про охорону праці» визначено, що державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:
- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;
- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;
- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;
- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;
- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;
- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;
- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;
- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Приписами статті 1 указаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За змістом пункту 3 Положення №96 основними завданнями Держпраці, поміж іншого, є:
- реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
-здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки.
Відповідно до пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань:
- здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (підпункт 6);
- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань, зокрема, забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; (підпункт 16);
- зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об'єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов'язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю працівників (підпункт 52).
Підпунктом 12 пункту 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду.
Згідно з пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 затверджено Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, згідно з пунктом 1 якого, назване Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Таким чином, позивач наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною сьомою статі 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За частиною п'ятою статті 4 вказаного Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Зважаючи на викладене, позивач як територіальний орган Держпраці, встановивши порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу для життя та здоров'я людей, в межах повноважень звернувся до суду з даним адміністративним позовом до відповідача.
Встановлення судом факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров'ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.
Водночас суд звертає увагу, що частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» також передбачено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно з частинами восьмою та дев'ятою статті 7 вказаного вище Закону:
- припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства;
- розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки.
У даному випадку підставою для звернення позивача до суду із адміністративним позовом стали виявлені в ході перевірки відповідача порушення дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А, зафіксовані в розділі V акта перевірки від 28.07.2019 №5.4/285/135А, а саме:
1) не складено перелік питань для перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємств, які виконують роботи з підвищеною небезпекою при роботі з хімічними речовинами, чим порушено вимоги п.3.11 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (пункт 4);
2) на підприємстві не розроблені навчальні плани та програми для проведення навчання з питань охорони праці лаборантів лабораторії, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, чим порушено вимоги п.п.3.2, 3.4, 4.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (пункт 5);
3) на підприємстві не розроблені навчальні плани та програми для проведення навчання з питань охорони праці працівників дільниці розливу препаратів, дільниці виробництва розчинів, дільниці виробництва фітопрепаратів щодо безпечної експлуатації технологічного обладнання виробництва, чим порушено вимоги п.п.3.2, 3.4, 4.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (пункт 6);
4) працівники підприємства, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, не пройшли навчання та перевірку знань у встановленому порядку, чим порушено вимоги п.п.3.2, 3.4, 3.7, 3.9, 3.11, 4.1, 4.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (пункт 7) ;
5) на підприємстві відсутній «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці» охоронців підприємства, чим порушено вимоги п.6.10 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (пункт 8);
6) інструкція з охорони праці для охоронців не затверджена в установленому порядку, чим порушено вимоги п.п.IV.1, 1.4 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, п.2.9 Порядку опрацювання та затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві (пункт 9);
7) інструкція з охорони праці для охоронців містить вимоги, виконання яких може загрожувати життю та здоров'ю охоронців, а саме в п.3.6 інструкції зазначено, що у разі проникнення сторонніх осіб на територію підприємства охоронець повинен його затримати (при цьому охоронці не мають ніяких спеціальних засобів захисту свого життя: зброї, захисного спорядження тощо), чим порушено вимоги п.І.3, І.4, І.6 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (пункт 10);
8) інструкція з охорони праці для охоронців не містить даних щодо їх безпечного поводження в екстремальних ситуаціях (збройного нападу, пограбування тощо), чим порушено вимоги п.п.ІІ.2, ІІ.4.3 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (пункт 11);
9) в інструкції з охорони праці для охоронців відсутній конкретний маршрут, за яким охоронець повинен здійснювати періодичні обходи території підприємства, чим порушено вимоги п.ІІ.4.3 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (пункт 12);
10) охоронці підприємства не пройшли інструктажі на робочому місці з питань охорони праці у встановленому порядку, чим порушено вимоги п.п.6.4, 6.5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (пункт 13);
11) в проектній документації на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів передбачається монтаж підвісної стелі в приміщенні дільниці розливу, яке відноситься до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для проиводств медицинской промышленности; п.2.16 СНИП 2.09.02-85 Производственные здания (п.14);
12) в проектній документації на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів, яке відноситься до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, не передбачена аварійна вентиляція (з автоматичним включенням від газоаналізаторів (газосигналізаторів) у випадку несанкціонованого підвищення концентрації парів ЛЗР в повітрі робочої зони), чим порушено вимоги п.п.1.2, 3.1, 3.3, 4.91 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.п.7.2, 7.7 Общих правил взырвобезопасности для взрывопожароопасных, химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств (п.15);
13) в проектній документації на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів, яке відноситься до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, не передбачена необхідність забору повітря витяжною системою з нижньої частини приміщень, у випадку несанкціонованого підвищення концентрації парів спирту в повітрі робочої зони, який є важчим за повітря, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.4.66 СНиП 2.04.05-91 Отопления, вентиляция и кондиционирование (п.16);
14) в проектній документації на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів, який відноситься до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, не обґрунтоване облаштування припливної вентиляції, чим порушено вимоги п.п.1.2, 3.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.4 ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція, кондиціонування (п.17);
15) в проектній документації на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів, яке відноситься до категорії «А» за вибохопожежонебезпекою, не визначено необхідність влаштування місцевих відсмоктувачів над технологічним обладнанням під час роботи якого можуть виділятися пари ЛЗР, чим порушено вимоги п.п.1.2, 3.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.2.10 ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція, кондиціонування (п.18);
16) в проектній документації на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів, яке відноситься до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, відсутній розділ, який встановлює вимоги до електропостачання цеху, чим порушено вимоги п.п.1.2, 3.1, 5.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.19);
17) в проектній документації на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів, яке відноситься до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, не зазначені вимоги до вибухонезахищеного електрообладнння (двигунів та вимикачів технологічного обладнання, вентиляційних систем цеху тощо) з зазначенням категорій та груп вибухонебезпечних сумішей, чим порушено вимоги п.п.1.2, 3.1, 5.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности,п.п.7.3.1, 7.3.18 Правил безпечної експлуатації елктроустановок споживачів, розділ 4 Правил будови елктроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, п.4.74 СНиП 2.04.05-91 Отопления, вентиляция и кондиционирование (п.20);
18) в проектній документації на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів, яке відноситься до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, відсутні дані щодо забезпечення вибухобезпеки технологічної системи цеху, що унеможливлює утворення в системі вибухонебезпечних сумішей (способи продувки технологічного обладнання інертними газами, розрахунки кількості інертного газу для продувки, облаштування трубопроводів подачі інертного газу тощо), чим порушено вимоги п.4.18 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.7 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатуаюших производств (п.21);
19) в проектній документації на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів, яке відноситься до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, відсутні дані щодо обладнання виробництва аварійними резервуаром для аварійного зливу в них ЛЗР, чим порушено вимоги п.4.21 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.22);
20) після реконструкції цеху виробництва фітопрепаратів та відновлення роботи систем вентиляції на дільниці препаратів, дільниці виробництва розчинів та дільниці виробництва фітопрепаратів не здійснено регулювання та випробування цих вентиляційних систем, чим порушено вимоги п.6.1 Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах(п.23);
21) на дільниці розливу препаратів, дільниці виробництв розчинів, дільниці виробництва фітопрепаратів та в хімічній лабораторії не розроблені паспорти на вентиляційні системи, чим порушено вимоги п.4.1.22 Правил з безпечної системи вентиляції у хімічних виробництвах (п.24);
22) на виробництві не проведена перевірка ефективності роботи вентиляційних систем, чим порушено вимоги п.6.2 Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах(п.25) ;
23) експлуатація електрообладнання цеху виробництва фітопрепаратів здійснюється за відсутності: затвердженої проектної документації (креслення, пояснювальної записки тощо) з усіма змінами після проведення реконструкції; актів прийняття прихованих робіт та актів випробувань і налагодження електроустановок після проведення реконструкції, чим порушено вимоги п.5.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.IV.3.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (п.29);
24) після реконструкції цеху, існуюче виробництво виготовлення фітопрепаратів (дільниці розливу препаратів, дільниці виробництва розчинів, дільниці виробництва фітопрепаратів) не введено в експлуатацію, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.30);
25) працівники підприємства, які повинні проводити технічне обслуговування вибухонебезпечного електрообладнання та електрообладнання, призначеного для експлуатації у вибухонебезпечних зонах в структурних підрозділах (в тому числі, заміну гумових ущільнювачів та герметизацію вводів кабелів в клемних коробках, світильниках, БРНО електродвигунів тощо), не пройшли відповідного навчання та перевірки знань з цих питань, чим порушено вимоги п.п.5.1, 5.5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, п.7.3.30 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (п.33) ;
26) працівники підприємства, які повинні проводити періодичний огляд вибухозахищеного електрообладнання в структурних підрозділах, не пройшли відповідного навчання та перевірки знань, чим порушено вимоги п.п.5.1, 5.5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (п.34);
27) в приміщенні дільниці розливу, яке відноситься до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, змонтовано підвісну стелю, чим порушено вимоги п.2.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.6 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (п.35);
28) не встановлені газоаналізатори та сигналізатори в приміщенні дільниці розливу, чим порушено вимоги п.4.92 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.36);
29) місце розливу лікарських засобів на дільниці розливу не обладнано місцевими відсмоктувачами, чим порушено вимоги п.п.1.2, 3.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.2.10 ДБН В2.5-67:2013 Опалення, вентиляція, кондиціонування (п.37);
30) відсутня аварійна вентиляція в приміщенні дільниці розливу, чим порушено вимоги п.п.1.2, 3.1, 3.3, 4.91 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.п.7.2, 7.7 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных, химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств (п.38);
31) один із виходів з виробничого приміщення дільниці розливу, який виходить до коридору будівлі, і який не відноситься до категоріі «А» та «Б» за вибухопожежонебезекою, не обладнаний тамбур-шлюзом, чим порушено вимоги п.2.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.11 СНиП 2.09.02-85 Прозводственные здания (п.39);
32) після проведення реконструкції цеху виробництва фітопрепаратів влаштовано один тамбур-шлюз одночасно для двох виробничих приміщень (дільниці розливу та дільниці приготування розчинів), які відносяться до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, чим порушено вимоги п.2.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.11 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания, п.7.1.6 ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція, кондиціонування (п.40);
33)ширина вхідних дверей з приміщення дільниці розливу до тамбур-шлюзу складає 600 мм, чим порушено вимоги п.ІІІ.2.6 Загальних вимог забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (п.41) ;
34) в приміщенні дільниці розливу, в якому застосовуються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (етанол), і яке віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, застосовується електрообладнання загального призначення, чим порушено вимоги п.7.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (п.42);
35) один із виходів з виробничого приміщення дільниці приготування розчинів, який виходить до коридору будівлі, і який не відноситься до категорій «А» та «Б» за вибухопожежонебезпекою, не обладнаний тамбур-шлюзом, чим порушено вимоги п.2.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.11 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (п.43);
36) після проведення реконструкції цеху виробництва фітопрепаратів влаштовано один тамбур-шлюз одночасно для двох виробничих приміщень (дільниці приготування розчинів та дільниці приготування фітопрепаратів), які відносяться до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, чим порушено вимоги п.2.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.11 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания, п.7.1.6 ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція, кондиціонування (п.44);
37) тамбур-шлюз, який об'єднує виробничі приміщення дільниці приготування розчинів та дільниці приготування фітопрепаратів, не облаштований підпором повітря, чим порушено вимоги п.2.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.11 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (п.45);
38) в приміщенні дільниці розливу, в якому застосовуються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (етанол), і яке віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, застосовується електрообладнання загального призначення (кнопка включення реактору Р-26), чим порушено вимоги п.7.3.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (п.46);
39) в приміщенні дільниці розливу, в якому застосовуються ЗЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (етанол), і яке віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою, допускається експлуатація вибухозахищеного електрообладнання з порушенням вибухозахисту (розгалужувач та клемна коробка біля резервуару Р-26), чим порушено вимоги п.7.3.18 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (п.47);
40) не повірений газоаналізатор перевищення довибухової концентрації парів ЛЗР в приміщенні дільниці приготування розчинів, чим порушено вимоги п.4.79 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.48);
41) один із виходів з виробничого приміщення дільниці приготування фітопрепаратів, який виходить до виробничого приміщення дільниці мазей, і який не відноситься до категорій «А» та «Б» за вибухопожежонебезпекою, не обладнаний тамбур-шлюзом, чим порушено вимоги п.2.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.11 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания, п.7.3.18 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (п.49) ;
42) не повірений газоаналізатор перевищення довибухової концентрації парів ЛЗР в приміщенні дільниці приготування фітопрепаратів, чим порушено вимоги п.4.79 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.50);
43) під час перевірки не надано проектну документацію щодо облаштування складу прекурсорів, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.51);
44) не визначено категорійність складу прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.52);
45) відсутні дані щодо обладнання витяжної вентиляції приміщення складу прекурсорів вибухозахищеним вентилятором та електродвигуном у вибухонебезпечому виконанні, чим порушено вимоги п.п.3.1, 4.18 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.9 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств (п.53) ;
46) відсутня примусова припливна вентиляційна система приміщення складу зберігання прекурсорів, в якому можуть зберігатися ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (і яке може бути віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.1 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств; п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.1 Общих правил взрывобезопасности для взырвопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств, п.5.6 СНиП 2.11.01-85 * Складские здания (п.54);
47) в приміщенні складу зберігання прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (і яке може бути віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), не визначено можливість зберігання ЛЗР без влаштування аварійної вентиляції, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.2 Общих правил взрывобезопасности для взрывоопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств (п.55);
48) приміщення складу зберігання прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (і яке може бути віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), не обладнане легкоскидними конструкціями, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.19 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств, п.3.3 СНиП 2.11.01-85 * Складские здания (п.56);
49) вихід з приміщення складу зберігання прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (і яке може бути віднесене до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), не обладнаний тамбур-шлюзом, чим порушено вимоги п.2.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.11 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (п.57) ;
50) в приміщенні складу прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (і яке може бути віднесене до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), експлуатується електрообладнання загального призначення, чим порушено вимоги п.8.24 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.58).
51) в приміщенні складу прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (і яке може бути віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), не встановлені газоаналізатори та газосигналізатори, чим порушено вимоги п.8.24 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.59);
52) не проведено перевірку ефективності роботи вентиляційних систем приміщень сладського господарства у встановлені терміни, чим порушено вимоги п.VI.1.4 Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях, п.6.2 Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах (п.60);
53) склад хімреактивів, в якому зберігаються кислоти, не забезпечений нейтралізуючими розчинами, чим порушено вимоги п.IV.2.18 Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях (п.69) ;
54) не проводиться технічне обслуговування і ремонт об'єктів системи газопостачання підприємства (газового обладнання котлів Колві - 4 шт., підземного г/п н/т). Не складені графіки технічного огляду, технічного обслуговування і ремонту об'єктів систем газопостачання у строки, що зазначені в паспортах, інструкціях заводів-виробників обладнання, приладів, з урахуванням місцевих умов експлуатації, чим порушено п.п.3.2, 3.9 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання» (далі - ПБСГ), затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285 (п.73);
55) допущений пуск газу на об'єкти системи газопостачання без складання акту приймання в експлуатацію об'єктів систем газопостачання та актів згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 №101, чим порушено п.4.3 р. IV ПБСГ (п.74);
56) керівником підприємства не визначений порядок приймання, зберігання і видачі технічної документації газового господарства. Немає проектної та виконавчо-технічної документації на систему газопостачання (топкові х котлами Колві), чим порушено п.3.29 р. V ПБСГ (п.75) ;
57) не проводиться перевірка і прочищення вентиляційних та димових каналів, чим порушено п.6.8 р.V ПБСГ (п.77) ;
58) допущено роботу газовикористовувальних установок без постійного обслуговуючого персоналу при відсутності в оперативному підпорядкуванні у диспетчера чергового персоналу, здатного до виконання робіт з аварійної зупинки обладнання, чим порушено п.3.25 р.V ПБСГ (п.81);
59) не проводиться перевірка автоматики безпеки газовикористовувальних установок, чим порушено п.3.9 р.V ПБСГ (п.82);
60) власником не проводиться систематичний контроль технічного стану газопроводів (підземних, надземних, наземних та ввідних) і споруд на них шляхом проведення комплексного технічного огляду (обходу) трас газопроводів, технічного обстеження, в тому числі КПО, чим порушено п.1.4 р.V ПБСГ (п.83);
61) допущені до застосування манометри, у яких відсутні пломби або тавро, є пошкодження, чим порушено п.4.13 розділу IV ПБСГ та п.п.7.3 - 7.5 розділу IV Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання (далі - Порядок №640), затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 №640 (п.85);
62) допущені до застосування манометри, у яких прострочений строк повірки, чим порушено п.7.5 Порядку №640 (п.86).
При цьому заслуговує на увагу те, що в повідомленні Головного управління Держпраці у Київській області від 04.02.2019 №5.4./98 про проведення планової перевірки відповідача, в наказі Головного управління Держпраці у Київській області від 11.02.2019 №834 «Про проведення планового заходу Державного підприємства «Експериментальний завод медичних препаратів інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України» та в направленні на проведення перевірки від 13.02.2019 №5.4/151 вказано адресу відповідача: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15, в акті перевірки від 28.02.2019 №5.4/285/135 позивачем вказано адресу Державного підприємства «Експериментальний завод медичних препаратів інституту біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України»: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А та зазначено, що предметом перевірки є стан охорони праці та промислової безпеки виробництва лікарських засобів та газового господарства за адресою: м.Київ, вул.Зрошувальна,15. Водночас у позовних вимогах позивач просить суд вжити до відповідача заходи реагування за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15, однак, судом не встановлено наявності у відповідача виробничих приміщень чи здійснення ним виробничої діяльності за адресою: м. Київ, вул.Зрошувальна,15.
Матеріалами справи підтверджується, що фактичним місцезнаходженням відповідача і адресою місця провадження ним діяльності є: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А, що, поміж іншого, підтверджується:
- технічним паспортом на виробничий будинок «Майновий комплекс №15А, вулиця Зрошувальна, місто Київ», виданим ТОВ «БТІ Консалтинг», виготовленим станом на 26.09.2016, та додатками до нього, відповідно до яких місцезнаходженням відповідача: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А;
- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.01.2018 індексний номер 111361644, відповідно до якого у власності держави в особі Національної академії наук України перебуває майновий комплекс за адресою: м. Київ, вул. Заболотного, 15А, до складу якого входить низка приміщень, зокрема: головний корпус, виробничо-складський корпус, прирейковий склад, склад етилового спирту, прохідна, насосна станція, градирня, ангар, гаражний бокс;
- висновком державної санітарно-епідеміологічної служби Дарницького району у м. Києві про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм і правил щодо виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами від 20.062011 №59, згідно з яким юридична адреса відповідача: м. Київ, вул. Зрошувальна 15А, місце провадження діяльності: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А;
- листом відділу державного пожежного нагляду з обслуговування Дарницького району м. Києва від 21.01.2011 №40/34, в якому також вказано адресу: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А;
- актом обстеження об'єктів чи приміщень, призначених для провадження діяльності, пов'язаної з обігом прекурсорів від 19.02.2018 №121, з якого вбачається місцезнаходження відповідача: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А, в тому числі в указаному приміщенні знаходиться кімната для зберігання прекурсорів;
- низкою договорів, актів-приймання робіт за цими договорами, які підтверджують здійснення відповідачем господарської діяльності за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А та інш. Наприклад, акт здачі-приймання робіт від 31.05.2019, з якого вбачається, що газопроводи, газове обладнання та системи сигналізації безпеки котелень №1 та №2, розташовані за адресю: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наразі має місце технічна описка в документах Головного управління Держпраці у Київській області, які стосуються призначення та проведення перевірки відповідача, що, в свою чергу, призвело до помилкового зазначення ним в позовних вимогах адреси відповідача та місця провадження ним діяльності: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15, тоді як правильною адресою є: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А.
Відповідач стосовно вищевказаної обставини своїх пояснень у відзиві на позовну заяву не надав.
За висновком суду, вказана описка є суто технічною і не впливає на суть порушень, допущених відповідачем і виявлених позивачем у ході його перевірки.
Оцінюючи доводи позивача про те, що виявлені ним порушення законодавства з питань охорони праці, допущені відповідачем, створюють загрозу життю та здоров'ю працівників відповідача і є порушенням вимог законодавства, яке гарантує громадянам право на належні і безпечні умови праці, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 22.11.2019 у справі №815/5751/17, відповідно до якої поняття «загроза життю та здоров'ю» є оціночним, однак, вказане не спростовує необхідності дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування повинна обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.
Доводи Головного управління Держпраці у Київській області про створення загрози життю та здоров'ю працівників відповідача внаслідок допущених ним порушень, викладені в позовній заяві, є досить загальними, без зазначення конкретних можливих наслідків кожного з указаних порушень для життя і здоров'я працівників, з огляду на що суд ухвалою від 25.06.2020 витребував від позивача додаткові пояснення стосовно необхідності вжиття кожного з указаних у позовних вимогах заходу реагування у зв'язку із вчиненням відповідачем конкретного виду порушення.
Позивач частково виконав вимоги суду, оскільки вказавши на необхідність вжиття кожного заходу реагування із зазначенням порушених відповідачем норм законодавства, не в усіх випадках вказав який саме вид порушення призвів до недотримання цих норм законодавства і в якому саме пункті акту перевірки вказано цей вид порушення, що зумовлює необхідність застосування того чи іншого заходу реагування. Окрім того, не в усіх випадках зазначив, яким чином кожне з конкретних порушень створює реальну загрозу для життя та здоров'я людей, що зумовлює необхідність застосування судом відповідних заходів реагування.
Оцінюючи доводи позивача стосовно необхідності вжиття стосовно відповідача заходів реагування суд виходить із наступного.
Стосовно вимоги позивача вжити до відповідача заходи реагування у вигляді зупинки робіт шляхом відсторонення від роботи працівників, які не пройшли навчання, перевірку знань та інструктажі з питань охорони праці у встановленому порядку.
У позовній заяві та в наданих суду поясненнях позивач не вказав з огляду на які саме порушення, зафіксовані в конкретних пунктах акта перевірки, він просить вжити такий захід реагування.
Проаналізувавши зміст позовної зави та акта перевірки, суд дійшов висновку, що цю вимогу позивач обґрунтовує порушеннями, зафіксованими в акті перевірки, вказаними, зокрема, в п.п.1-13 р.V акта перевірки, які стосуються неоформлення відповідачем належним чином документації з питань охорони праці та промислової безпеки, непроведення в установленому порядку інструктажу, навчання та перевірки знань з цих питань відповідних працівників.
Необхідність вжиття цього заходу реагування зумовлена порушенням відповідачем п.п.3.2, 3.4, 3.7, 3.9, 3.11, 4.1, 4.3, 6.10 ІІ.4.3, 6.4 та 6.5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, п.п.IV.1 та I.4 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, п.2.9 Порядку опрацювання та затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, п.3.6 Інструкції, п.п.1.3, 1.4, 1.6, ІІ.2, ІІ.4.3 Положення про розробку інструкцій з охорони праці.
У відповідь на запитання суду в ухвалі 25.06.2020, які саме працівники (із зазначенням конкретних видів робіт) повинні були пройти і не пройшли навчання, перевірку знань, інструктажі з питань охорони праці у встановленому порядку, і яких необхідно відсторонити, позивач вказав на необхідність відсторонення від роботи всіх працівників підприємства, які виконують роботи підвищеної небезпеки і не пройшли навчання та перевірку знань у встановленому порядку, а саме: працівників дільниці розливу препаратів, дільниці виробництва розчинів, дільниці виробництва фітопрепаратів, працівників хімічної лабораторії, працівників складу зберігання прекурсорів. Згадані працівники відповідно до їх службових обов'язків виконують роботи підвищеної небезпеки, вказані в п.п.10, 11, 31, 36, 38, 53 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 315, а саме: роботи з надзвичайно займистими, легкозаймистими, займистими та вибухонебезпечними речовинами; роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням вибухонебезпечних виробництв, цехів, дільниць, об'єктів; роботи по зберіганню, використанню та транспортуванню речовин, які відносяться до І та ІІ класу; роботи з отруйними, шкідливими, токсичними речовинами; роботи з використанням інертних газів; роботи з окислюючими речовинами (при цьому працівниками дільниці розливу препаратів виконуються роботи з підвищеною небезпекою, зазначені в п.п.10.11 вищевказаного Переліку; працівниками дільниці виробництва розчинів та дільниці виробництва фітопрепаратів виконуються роботи з підвищеною небезпекою, зазначені в п.п.10, 11, 38 вищевказаного Переліку; працівниками хімічної лабораторії та працівниками складу зберігання прекурсорів виконуються роботи з підвищеною небезпекою, зазначені в п.п.10, 31, 36 Переліку. Відстороненню від роботи підлягають охоронці підприємства, які не пройшли інструктаж на робочому місці з питань охорони праці у встановленому порядку згідно з вимогами п.п.6.4, 6.5 Типового Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Відсутність проведення перевірки знань та інструктажу з охорони праці працівників підприємства не дає можливості отримати згаданими працівниками повного обсягу інформації щодо безпечного виконання ними своїх обов'язків і, як наслідок, може призвести до отримання ними травми та загрози їх життю. Відповідно до вимог п.п.15.2, 16, розділу 2, додатку 9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337, організаційними причинами настання нещасного випадку на виробництві є: допуск до роботи без навчання та перевірки знань з охорони праці та неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність.
Дійсно, статтею 18 Закону України «Про охорону праці» та п.3.16 Типового Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15, визначено, що не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.
Однак, суд не вбачає підстав для вжиття щодо відповідача заходу реагування у вигляді зупинки робіт шляхом відсторонення від роботи його працівників, які не пройшли навчання, перевірку знань та інструктажі з питань охорони праці у встановленому порядку з огляду на те, що:
1) указана вимога позивача є неперсоніфікованою та безособовою, оскільки не містить конкретного переліку працівників відповідача, які не пройшли навчання, перевірку та інструктаж з питань охорони праці у встановленому порядку і яких необхідно відсторонити від роботи;
2) відповідач надав суду низку доказів на підтвердження усунення ним низки порушень, що стосуються забезпечення проходження його працівниками навчань, перевірки знань та інструктажу з питань охорони праці в установленому порядку, зокрема:
- копію наказу від 06.05.2019 №5-ОП, яким підтверджується затвердження: тематичних планів, програм для навчання з питань охорони праці для працівників, що виконують роботи на дільниці розливу, дільниці виробництва фітопрепаратів, дільниці виробництва розчинів; переліку питань для перевірки знань з питань охорони праці для працівників підприємства, що виконують роботи на дільниці розливу, дільниці виробництва фітопрепаратів, дільниці виробництва розчинів; інструкції №50 з охорони праці для контролера пропускного пункту 2-го розряду;
- копію наказу від 03.10.2018 №Н-5, яким підтверджується затвердження планів-графіків консультацій та перевірки знань працівників підприємства, що виконують роботи підвищеної небезпеки та рішення провести консультації та перевірку знань працівників підприємства, що виконують роботи підвищеної небезпеки;
- копії договорів-рахунків від 18.03.2019 №2197 та від 19.03.2019 №2274, укладених між відповідачем та ТОВ «Навчально-виробничий центр», яким підтверджується отримання відповідачем послуг з навчання і перевірки знань його працівників на II-V групу допуску з електробезпеки посадових осіб та фахівців, дотримання Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском (0.00-1.81-18), навчання та перевірки знань з Правил безпеки системи газопостачання, а також послуг з навчання та перевірки знань його працівників Правил безпеки системи газопостачання та Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском (0.00 - 1.81-18).
- копії протоколів та витягів із протоколів засідань комісії з перевірки знань з питань охорони праці, з яких вбачається проведення перевірки знань з питань охорони праці низки працівників;
- копію наказу від 21.03.2019 №12 «Про призначення відповідальних за стан охорони праці», на яких покладено функції служби охорони праці на підприємстві, в тому числі функції щодо ведення журналу реєстрації інструктажі з питань охорони праці на робочому місці та надано копію цього журналу;
- копію наказу від 28.03.2019 №17-к, відповідно до якого назву підрозділу «служба охорони» змінено на «контрольно-пропускний пункт», копії наказів від 28.03.2019 №16-к, від 27.03.2019 №14-к, від 20.03.2019 №12-к про переведення охоронників на посаду контролерів контрольно-пропускного пункту 2-го розряду;
- копію інструкції з охорони праці для контролера пропускного пункту 2-го розряду, затверджену наказом від 06.05.2019 №ОП-5;
- копію наказу від 24.04.2019 №25-К «Про призначення відповідальним за електрогосподарство», з якого вбачається призначення відповідальним за електрогосподарство ОСОБА_1 , і до якого (наказу) долучено витяг з протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці від 04.04.2019 №81-096ЕЛ-2019, яка перевірила знання останнім вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правила експлуатації електрозахисних засобів у посадових осіб і спеціалістів підприємств, що пройшли навчання в Навчально-виробничому центрі Професійна безпека, а також копію посвідчення «Професійна безпека» від 04.04.2019, виданого ОСОБА_1 .
Крім того, аналіз змісту викладених вище положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дає підстави суду стверджувати про відсутність такого заходу реагування, що може бути вжитий судом, як відсторонення від роботи працівників, які не пройшли навчання, перевірку знань та інструктаж з питань охорони праці в установленому порядку.
Стосовно вимоги позивача про вжиття до відповідача заходу реагування у вигляді зупинки робіт шляхом заборони проведення періодичних оглядів вибухозахищеного електрообладнання та робіт по технічному обслуговуванню вибухозахищеного електрообладнання в підрозділах підприємства працівниками, які не пройшли відповідного навчання та перевірки знань.
Звертаючись до суду із цією вимогою, позивач також не вказав суду з огляду на які конкретні порушення, зафіксовані в пунктах акта перевірки, він просить вжити такий захід реагування.
Проаналізувавши зміст акта перевірки, суд дійшов висновку, що вказану вимогу позивач обґрунтовує порушеннями, зафіксованими в п.п.33 та 34 р.V акта перевірки, відповідно до змісту яких працівники позивача, які повинні проводити технічне обслуговування та періодичний огляд вибухозахищеного електрообладнання та електрообладнання, призначеного для експлуатації у вибухонебезпечних зонах, не пройшли відповідного навчання та перевірки знань, що згідно з доводами позивача є порушенням вимог 5.1, 5.5 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, п.7.3.30 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.
Як зазначав вище суд, обов'язок роботодавця не допускати до роботи працівників, у тому числі посадових осіб, які не пройшли відповідного навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, передбачений статтею 18 Закону України «Про охорону праці» та п.3.16 Типового Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15.
Згідно з пунктом 7.3.30 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 №4 до ремонту вибухозахищеного електрообладнання допускаються особи, які пройшли, одночасно з перевіркою знань ПТЕ електроустановок споживачів і цих Правил, також перевірку знань інструкцій заводів-виробників, державних стандартів на вибухозахищене електрообладнання, РД 16.407-87 «Ремонт взрывозащищенного и рудничного электрооборудования» 1987, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР та Мінелектротехпромом СРСР, про що робиться відповідний запис в посвідченні про перевірку знань.
Наявність реальної небезпеки для життя та здоров'я людей у зв'язку з вищевказаними порушеннями позивач обґрунтовує тим, що технічне обслуговування та періодичний огляд вибухозахищеного електрообладнання працівниками, які не пройшли відповідного навчання та перевірки знань, може призвести до загорання цього обладнання або вибуху парів ЛЗР, що є небезпечним для життя та здоров'я людей..
Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача про зупинку робіт шляхом заборони проведення періодичних оглядів вибухозахищеного електрообладнання та робіт по технічному обслуговуванню вибухозахищеного електрообладнання в підрозділах підприємства працівниками, які не пройшли відповідного навчання та перевірки знань, що обґрунтовується наступним.
Фактично ця позовна вимога зводиться до необхідності заборони судом допуску відповідачем працівників, які здійснюють технічне обслуговування та періодичний огляд вибухозахищеного електрообладнання, без проходження ними відповідного навчання та перевірки знань.
Зазначена вимога, як і в попередньому випадку, має загальний характер, без конкретного персоніфікованого вказання працівників, яких стосується така заборона, оскільки позивачем в акті перевірки не зафіксовано, які конкретно працівники, наділені вищевказаними обов'язками, не пройшли необхідного навчання.
При цьому відповідач надав суду копію наказу підприємства від 24.04.2019 №25-К «Про призначення відповідальним за електрогосподарство», відповідно до якого призначено відповідального за електрогосподарство ОСОБА_1 , і знання якого вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, Правил експлуатації електрозахисних засобів у посадових осіб і спеціалістів підприємств перевірила комісія з перевірки знань з питань охорони праці, о підтверджується протоколом її засідання від 04.04.2019 №81-096ЕЛ-2019. Також матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 пройшов навчання в Навчально-виробничому центрі Професійна безпека та отримав посвідчення «Професійна безпека» від 04.04.2019.
Крім того, відмовляючи у задоволенні двох вищевказаних вимог позивача, суд також виходить з того, що частиною сьомою статі 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено право звернення органу державного нагляду (контролю) до адміністративного суду за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Згідно з частиною п'ятою статті 4 цього Закону виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відтак, за висновком суду, виявивши працівників відповідача, які не пройшли навчання, перевірку знань та інструктаж з питань охорони праці, навчання з питань технічного обслуговування та періодичного огляду вибухозахищеного електрообладнання, позивач вправі самостійно, без звернення до суду, вжити необхідні заходи до відповідача шляхом складення стосовно нього припису про усунення ним таких порушень, як це передбачено частиною п'ятою статті 7 вищевказаного Закону.
Стосовно вимоги позивача про вжиття судом заходів реагування у вигляді заборони виконання робіт з виробництва лікарських засобів з використанням ЛЗР (далі - легкозаймисті речовини) на дільниці розливу препаратів, дільниці виробництва розчинів та дільниці виробництва фітопрепаратів суд звертає увагу на таке.
Вказану вимогу позивач, поміж іншого, обґрунтовує порушеннями, зафіксованими в пунктах 14-25, 29, 30, 35-50 р.V акта перевірки.
Так, в п.п.14-22 р.V акта перевірки йдеться про порушення відповідачем п.п.1.2, 3.1, 3.3, 4.18, 4.21, 4.91, 5.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности; п.2.16 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания, п.п.2.7, 7.2, 7.7 Общих правил взрывобезопасности и для взрывопожароопасных, химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств, п.п.4.66, 4.74, 7.2.10, 7.4 СНиП 2.04.-05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование, п.п.7.3.1, 7.3.18 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів у зв'язку з тим, що проектна документація на реконструкцію цеху виробництва фітопрепаратів, який відноситься до приміщень категорії А за вибухопожежонебезпекою:
- передбачає монтаж підвісної стелі в приміщенні дільниці розливу, яка також належить до приміщень категорії А за вибухопожежонебезпекою,
- не передбачає аварійної вентиляції (з автоматичним включенням від газоаналізаторів (газосигналізаторів) у випадку несанкціонованого підвищення концентрації парів ЛЗП в повітрі робочої зони;
- не передбачає необхідності забору повітря витяжною системою з нижньої частини приміщень у випадку несанкціонованого підвищення концентрації парів спирту в повітрі робочої зони, який є важчим за повітря;
- не обґрунтовано облаштування припливної вентиляції;
- не визначено необхідності влаштування місцевих відсмоктувачів на технологічним обладнанням, під час роботи якого можуть виділятися пари ЛЗР;
- відсутній розділ, який встановлює вимоги до електропостачання цеху;
- не зазначено вимоги до вибухозахищеного електрообладнання (двигунів та вимикачів технологічного обладнання, вентиляційних систем цеху тощо);
- відсутні дані щодо забезпечення вибухобезпеки технологічної системи цеху, унеможливлює утворення в системі вибухонебезпечних сумішей (способи продувки технологічного обладнання інертними газами, розрахунки кількості інертного газу для продувки, облаштування трубопроводів подачі інертного газу тощо);
- відсутні дані щодо обладнання виробництва аварійним резервуаром для аварійного зливу в них ЛЗР.
В пунктах 23-25, 30 р.V акта перевірки йдеться про те, що після реконструкції цеху виробництва фітопрепаратів та відновлення роботи систем вентиляції на дільниці розливу препаратів, дільниці виробництва фітопрепаратів не здійснено регулювання та випробування цих вентсистем; на указаних вище дільницях та в хімічній лабораторії не розроблені паспорти на вентиляційні системи; на виробництві не перевірено ефективність роботи вентиляційних систем; після реконструкції цеху виготовлення фітопрепаратів існуюче виробництво (дільниці розливу препаратів, виробництва розчинів та виробництва фітопрепаратів) не введено в експлуатацію, що є порушенням відповідно п.п.1.2, 6.1, 4.1.22 та 6.2 Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах.
Згідно з п.29 р.V акта перевірки експлуатація електрообладнання цеху виробництва фітопрепаратів здійснюється за відсутності затвердженої проектної документації, актів прийняття прихованих робіт, актів випробувань і налагодження електроустановок після проведення реконструкції
За висновком позивача, вказані порушення можуть призвести до накопичення вибухонебезпечних парів ЛЗР, виникнення вибухонебезпечного середовища, вибуху, що створює загрозу для життя та здоров'я людей.
Необхідно зазначити, що згідно з пунктом 3.14 ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджений, затвердженого наказом Мінрегіону від 15.06.2016 № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), легкозаймиста рідина або ЛЗР - горюча рідина з температурою спалаху не більше ніж 61 °С у закритому тиглі або 66 °С у відкритому тиглі. Особливо небезпечними називають легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше ніж 28 °С.
ДСТУ Б В.1.1-36:2016 встановлено вимоги до визначення категорій приміщень і будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого та складського призначення, лабораторій, а також зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежно від кількості й пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), з урахуванням особливостей технологічних процесів виробництв та об'ємно-планувальних рішень, наявності технічних засобів, що запобігають виникненню аварійних ситуацій. Цей стандарт застосовують на стадії проектування, експлуатації, реконструкції, технічного переоснащення та зміни технологічного процесу у приміщеннях, будинках та зовнішніх установках незалежно від форм власності та відомчої належності, а також під час розроблення відомчих норм технологічного проектування та переліків приміщень з визначенням категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок, які визначені відповідно до цього стандарту, слід використовувати для встановлення вимог щодо забезпечення вибухопожежної та пожежної безпеки зазначених приміщень, будинків та зовнішніх установок стосовно планування і забудови, поверховості, площ, розташування приміщень, конструктивних рішень, інженерного устаткування та систем протипожежного захисту.
Відповідно до п.3.13 ДСТУ Б В.1.1-36:2016 категорія пожежної (вибухопожежної) небезпеки - класифікаційна характеристика пожежної (вибухопожежної) небезпеки будинку (або частини будинку у межах протипожежного відсіку), приміщення, зовнішньої установки що визначається кількістю та пожежовибухонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) в них, з урахуванням особливостей технологічних процесів виробництв.
Відтак, категорія виробничого, складського приміщення, будинку або зовнішньої установки за вибухопожежною та пожежною небезпекою є основним показником рівня їх пожежної небезпеки та є основою для встановлення нормативних вимог щодо конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, особливостей технологічного і допоміжного обладнання, а також забезпечення захисту об'єктів від пожеж та вибухів.
Від категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежать (можуть залежати) ступінь вогнестійкості будинку, площі протипожежних відсіків, необхідність застосування вибухозахищеного обладнання, користування інструментом, що не утворює іскор під час ударів, а також потреба в улаштуванні систем протипожежного захисту, аварійної вентиляції, скидних будівельних конструкцій тощо.
ДСТУ Б В.1.1-36:2016 встановлює такі категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою; А, Б, В,Г, Д. Зокрема:
- до категорії А (вибухопожежонебезпечна) належать приміщення, де зберігаються, переробляються, транспортуються: горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище ніж 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газо-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа, і/або речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа
- до категорії Б (вибухопожежонебезпечна) - приміщення, де зберігаються, переробляються, транспортуються горючі пил і/або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище ніж 28 °С, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа;
- до категорії В (пожежонебезпечна) - приміщення, де зберігаються, переробляються, транспортуються горючі гази, легкозаймисті, горючі і/або важкогорючі рідини, а також речовини і/або матеріали, які здатні вибухати і горіти або тільки горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним; тверді горючі і/або важкогорючі речовини і матеріали (включно горючий пил і/або волокна), за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), не відносяться до категорій А або Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж-м-2. Якщо питома пожежна навантага не перевищує 180 МДж-м-2, то приміщення відноситься до категорії Д за умови виконання вимог пунктів 7.6.1,7.6.5 та 7.6.8.
З наведеного вбачається, що приміщення, де зберігаються ЛЗР, класифікуються за відповідними категоріями вибухопожежонебезпекою.
Сторонами у справі не заперечувалася та обставина, що законодавство містить особливі вимоги до проектування, будівництва та обладнання таких приміщень, залежно від їх категорії вибухопожежонебезпеки.
Заперечуючи вказані вище порушення, відповідач стверджує, що не проводив реконструкцію цеху фітопрепаратів, а сам факт розроблення ним проектної документації на таку реконструкцію не є доказом її проведення.
На підтвердження вказаних обставин відповідач надав до суду копії технічного паспорту від 26.09.2016 на виробничий будинок майновий комплекс №15А по вул. Зрошувальна в м. Києві , витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за відповідачем на названий об'єкт нерухомості та договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.09.2016 №02/01-02/09 та №02/01-03/09 та від 21.10.2016 №02/01-03/09. Проте, з указаних доказів неможливо встановити факт проведення чи непроведення відповідачем реконструкції цеху фітопрепаратів.
Однак, суд не бере до уваги доводи позивача про необхідність вжиття судом заходів реагування до відповідача у вигляді заборони виконання робіт з виробництва лікарських засобів з використанням ЛЗР на дільниці розливу препаратів, дільниці виробництва розчинів та дільниці виробництва фітопрепаратів, обґрунтовані вищевказаними порушеннями, стверджуючи що ці порушення призводять до виникнення небезпеки для життя і здоров'я людей. Наведене обґрунтовується тим, що, за висновком суду, сама по собі відсутність проектної документації згаданих вище приміщень, її невідповідність вимогам закону, відсутність тих чи інших документів, невведення приміщення в експлуатацію не створює реальної загрози для життя і здоров'я людей, у зв'язку з чим не потребує вжиття судом відповідних заходів реагування.
До того ж, частиною п'ятою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач наділений повноваженнями самостійно вжити до позивача необхідні заходи шляхом внесення йому припису про усунення вищевказаних порушень.
У пунктах 35-42 р.V акта перевірки йдеться про порушення відповідачем п.п.1.2, 2.1, 3.1, 3.3, 4.91, 4.92 Правил безопасности для производств медицинской промышленности; п.п.2.11, 2.16 СНиП 2.09.02-85 Производственные здания, п.п.2.7, 7.2, 7.2.10, 7.7 Общих правил взрывобезопасности и для взрывопожароопасных, химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств, п.п.7.1.6, 7.2.10 ДБН В2.5-67:2013 Опалення, вентиляція, кондиціонування, п.7.7 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных, химических и нефтеперерабатывающих производств, виявлені при перевірці приміщення дільниці розливу, яке згідно з його висновком відноситься до категорії А за вибухопожежонебезпекою.
Спростовуючи такі доводи відповідача, позивач вказує, що приміщення дільниці розливу не належить до категорії А за вибухопожежонебезпекою, а тому при його експлуатації не порушені приписи законодавства, на які вказує позивач.
На підтвердження викладеного відповідач надав суду копію висновку ПП «Архітектурне бюро Річ» «Розрахунок по визначенню категорії за вибухопожежонебезпекою та пожежною небезпекою приміщення розливу у виробничій будівлі ДП «Експериментальний завод медичних препаратів інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАНУ» по вул. Зрошувальна, 15А в м. Київ», відповідно до якого приміщення розливу з наявністю ЛЗР відноситься до категорії Д - знижено пожежонебепечна. Указаний вище висновок складений уповноваженим суб'єктом, який володіє для цього відповідним кваліфікаційним сертифікатом.
Ураховуючи викладене, суд бере до уваги доводи відповідача, що приміщення розливу не належить до приміщень категорії А з вибухопожежонебезпекою, а тому частково погоджується з його доводами про відсутність порушень законодавства при експлуатації цього приміщення, які вказані позивачем в п.п.35, 39, 40, 42 р.V акта перевірки та вмотивовані ним тим, що це приміщення належить до категорії приміщень А.
Водночас суд погоджується з рештою порушень, про які йдеться в пунктах стосуються діяльності дільниці розливу не як приміщення, що належить приміщень категорії А за вибухопожежонебезпекою.
Так, в п.36 р.V акта перевірки йдеться про те що в дільниці розливу не встановлені газоаналізатори та сигналізатори, чим порушено п.4.92 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, яким передбачено, що «установку газоанализаторов и сигнализаторов для контроля содержания в воздухе предельно допустимых концентраций следует предусматривать в помещениях, где возможно выделение токсичных или взрывоопасных паров и газов».
У п.37 р.V акта перевірки зазначено, що місце розливу лікарських засобів на дільниці розливу не обладнано місцевими відсмоктувачами, чим порушено вимоги п.п.1.2, 3 вищевкааних Правил та п.7.2.10 ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція, кондиціонування.
Так, зокрема, пунктом 7.2.10 ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція, кондиціонування визначено, що системи місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин або вибухопожежонебезпечних сумішей необхідно передбачати окремими від системи загальнообмінної вентиляції. До цілодобово працюючої системи загальнообмінної витяжної вентиляції, що обладнана резервним вентилятором, допускається приєднувати місцеві відсмоктувачі шкідливих речовин, від яких не потрібно очищати повітря. Спільну витяжну систему загальнообмінної вентиляції та місцевих відсмоктувачів допускається передбачати: - для одного лабораторного приміщення категорій В, Г та Д, якщо в обладнанні, яке має місцеві відсмоктувачі, не виникають вибухонебезпечні суміші; - для комори категорії А оперативного зберігання сумішей, які досліджують, згідно з 7.2.9 та 7.8.3.
У п.38 р.V акта перевірки вказано на відсутність аварійної вентиляції в приміщенні дільниці розливу, чим порушено вимоги п.1.2, 3.1, 3.3, 4.91 Правил безопасности для производств химической промышленности, п.7.2, 7.7 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных, химических, нефтеимических и нефтеперерабатывающих производств.
Так, зокрема, згідно з п.п.3.3 та 4.91 Правил безопасности для производств химической промышленности «для производств, в которых возможно внезапное выделение взрывоопасных или вредных паров и газов, должно предусматриваться устройство аварийно-вытяжной», «в производственных помещениях, где возможно выделение горючих газов, паров, ЛВЖ и ГЖ, должны быть установлены выпускаемые промышленностью автоматические сигнализаторы (в местах наиболее возможных источников выделения паров и газов) для контроля наличия в воздухе довзрывоопасных концентраций паров и газов Сигнализаторы должны быть сблокированы с аварийной вентиляцией. Система сигнализации довзрывоопасных концентраций горючих газов и паров должна выдавать сигнал (световой и звуковой)».
Наявність указаних порушень відповідачем не спростована.
Беручи до уваги викладене, суд погоджується з доводами позивача, що ці порушення створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки відсутність аварійної вентиляції (з автоматичним включенням від газоаналізаторів (газосигналізаторів) у випадку несанкціонованого підвищення концентрації парів ЛЗР в повітрі робочої зони) може призвести до виникнення вибухонебезпечного середовища, оскільки робоча вентиляційна система за своєю продуктивністю буде неспроможна видалити в найкоротший термін надлишок парів ЛЗР з робочої зони приміщення. Відсутність забору повітря витяжною системою з нижньої частини приміщення, у випадку несанкціонованого підвищення концентрації парів спирту в повітрі робочої зони, також може призвести до виникнення вибухонебезпечного середовища, оскільки призводить до накопичування надлишків пари спирту.
Відсутність місцевих відсмоктувачів над технологічним обладнанням під час роботи якого можуть виділятися пари ЛЗР та неефективна робота припливної вентиляційної системи може призвести до виникнення вибухонебепечного середовища, оскільки призводить до накопичування надлишків парів спирту.
Наведене дає підстави суду погодитися з тим, що вищевказані порушення створюють реальну небезпеку для життя та здоров'я людей, які працюють на дільниці розливу, що зумовлює необхідність вжиття судом заходів реагування до позивача шляхом заборони виконання робіт з виробництва лікарських засобів з використанням ЛЗР на дільниці розливу препаратів.
У п.п.43-48 р.V акту перевірки йдеться про порушення вимог законодавства на дільниці приготування розчинів, а в п.п.49-50 - про порушення вимог законодавства на дільниці приготування фітопрепаратів.
Згідно з п.п.43 та 49 р.V акту перевірки один із виходів з виробничого приміщення дільниці приготування розчинів та дільниці приготування фітопрепаратів, який виходить до виробничого приміщення дільниці мазей, і який не відноситься до категорій А та Б за вибухопожежонебезпекою, не обладнаний тамбур-шлюзом.
Згідно з п.44 р.V акту перевірки після проведення реконструкції цеху виробництва фітопрепаратів влаштовано один тамбур-шлюз одночасно для двох виробничих приміщень (дільниці приготування розчинів та дільниці приготування фітопрепаратів), які відносяться до приміщень категорії А за вибухопожежонебезпекою.
В пункту 45 р.V акта перевірки вказано, що тамбур-шлюз, який об'єднує виробничі приміщення дільниці приготування розчинів та дільниці приготування фітопрепаратів не облаштований підпором повітря.
Наведене вище, як стверджує позивач, є порушенням п.2.1 Правил безопасности для проиводств медицинской промышленности та п.2.11.СНиП 2.09.02-85 Производственные здания.
Зокрема, згідно з п. 2.11.СНиП 2.09.02-85 Производственные здания «в местах проемов в противопожарных перегородках, отделяющих помещения категорий А и Б от помещений других категорий, коридоров и лестничных клеток, следует предусматривать тамбур-шлюзы с постоянным подпором воздуха в соответствии с требованиями СНиП 2.04.05-86. Ограждающие конструкции тамбур-шлюзов следует проектировать в соответствии со СНиП 2.01.02-85*. Устройство общих тамбур-шлюзов для двух и более помещений указанных категорий не допускается».
У пунктах 46 та 47 р.V акта перевірки зафіксовано порушення відповідачем п.п.7.3.1 та 7.3.18 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, які полягають в тому, що в приміщенні дільниці розливу, в якому застосовуються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С і яке належить до категорії А за вибухопожежонебезпекою, застосовується електрообладнання загального призначення (кнопка включення реактору Р-26) та експлуатується вибухозахищене електрообладнання з порушенням вибухозахисту (розгалужувач та клемна коробка біля реактора Р-26).
Пунктами 7.3.1 та 7.3.18 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 №4, встановлено, поміж іншого, що:
- у вибухонебезпечних зонах, в яких згідно з ПВЕ вимагається вибухозахищене електрообладнання, забороняється експлуатувати електрообладнання загального призначення, а також таке, що не має маркування щодо вибухозахисту, якщо на нього не отримано письмового позитивного висновку випробувальної організації;
- у вибухонебезпечних зонах забороняється допускати режими роботи вибухозахищеного електрообладнання, не передбачені нормативно-технічною документацією.
Згідно з п.п.48 та 50 р.V акту перевірки на дільниці приготування розчинів та дільниці приготування фітопрепаратів не повірені газоаналізатори перевищення концентрації парів ЛЗР, чим порушено вимоги п.4.79 вищевказаних Правил, яким передбачено, що «проверка, регулирование и ремонт контрольно-измерительных приборов и автоматических приспособлений осуществляется в соответствии с ГОСТ 8002-71».
Відповідач доводи позивача про те, що приміщення дільниці приготування розчинів та дільниці приготування фітопрепаратів належить до приміщень категорії А за вибухопожежонебезпекою не заперечував, своїх доводів стосовно спростування таких тверджень суду не надав.
Водночас відповідач не надав суду жодного доказу на спростування фактів вищевикладених порушень, що дає суду підстави встановити наявність таких порушень.
Обґрунтовуючи створення загрози життю та здоров'ю людей, які працюють у вищевказаних дільницях, внаслідок вищевказаних порушень, допущених відповідачем, позивач зазначив, що за своїм функціональним призначенням окреме приміщення тамбур-шлюзу перешкоджає потраплянню ЛЗР з вибухонебезпечного приміщення категорії А (чи Б) до інших приміщень, що не відносяться до вибухопожежонебезпечних. При цьому тамбур-шлюз повинен бути обладнаний надлишковим підпором повітря за допомогою припливної вентиляції. Під час послідовного відкривання дверей надлишковий тиск в тамбур-шлюзі не дає можливості парам ЛЗР потрапити за межі приміщення категорії А. За відсутності тамбур-шлюзів пари ЛЗР безперешкодно можуть потрапити з приміщень категорії А до інших приміщень, чим створюють загрозу виникнення вибуху або загоряння. Обладнання двох або більше приміщень категорії А чи Б одним загальним тамбур-шлюзом при одночасному відкриванні дверей з двох сторін тамбур-шлюзу значно зменшує ефективність підпору повітря.
Неповірені газоаналізатори перевищення довибухової концентрації парів ЛЗР не гарантують його справний стан, а значить своєчасне виявлення вибухонебезпечного середовища в цих приміщеннях, перевищення гранично допустимої концентрації, що може призвести до загорання та вибуху.
Отже, викладені порушення в сукупності створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, що працюють на дільниці приготування розчинів та дільниці приготування фітопрепаратів, що є підставою для вжиття судом заходів реагування до позивача шляхом заборони виконання робіт з виробництва лікарських засобів з використанням ЛЗР на вказаній дільниці.
Стосовно заборони відповідачу зберігати ЛЗР на складі прекурсорів.
Вказану вимогу позивач обґрунтовує порушеннями, зафіксованими в пунктах 51-60 розділу V акта перевірки, відповідно до змісту яких:
- під час перевірки не надано проектну документацію щодо облаштування складу прекурсорів, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.51 акта);
- не визначено категорійність складу прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.52 акта);
- відсутні дані щодо обладнання витяжної вентиляції приміщення складу прекурсорів вибухозахищеним вентилятором та електродвигуном у вибухонебезпечому виконанні, чим порушено вимоги п.п.3.1, 4.18 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.9 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств (п.53 акта);
- відсутня примусова припливна вентиляційна система приміщення складу зберігання прекурсорів, в якому можуть зберігатися ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (і яке може бути віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.1 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств; п.5.6 СНиП 2.11.01-85 * Складские здания (п.54 акта);
- в приміщенні складу зберігання прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (і яке може бути віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), не визначено можливість зберігання ЛЗР без влаштування аварійної вентиляції, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.7.2 Общих правил взрывобезопасности для взрывоопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств (п.55 акта);
- приміщення складу зберігання прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С (і яке може бути віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), не обладнане легкоскидними конструкціями, чим порушено вимоги п.1.2 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.19 Общих правил взрывобезопасности для взрывопожароопасных химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производств, п.3.3 СНиП 2.11.01-85 Складские здания (п.56 акта);
- вихід з приміщення складу зберігання прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 280С (і яке може бути віднесене до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), не обладнаний тамбур-шлюзом, чим порушено вимоги п.2.1 Правил безопасности для производств медицинской промышленности, п.2.11 СНиП 2.09.02-85* Производственные здания (п.57 акта);
- в приміщенні складу прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 280С (і яке може бути віднесене до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), експлуатується електрообладнання загального призначення, чим порушено вимоги п.8.24 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.58 акта).
- в приміщенні складу прекурсорів, в якому зберігаються ЛЗР з температурою спалаху нижче 280С (і яке може бути віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), не встановлені газоаналізатори та газосигналізатори, чим порушено вимоги п.8.24 Правил безопасности для производств медицинской промышленности (п.59 акта);
- не проведено перевірку ефективності роботи вентиляційних систем приміщень складського господарства у встановлені терміни, чим порушено вимоги п.VI.1.4 Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях, п.6.2 Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах (п.60 акта).
Згідно з доводами позивача небезпека життю і здоров'ю людей у зв'язку з вищевказаними порушеннями полягає в тому, що при досягненні підвищення допустимого порогу концентрації парів легкозаймистих речовин (ЛЗР) в повітрі робочої зони, через несанкціоновані чи аварійні виливи, може виникнути загроза вибуху чи загоряння. Зберігання в складі прекурсорів ЛЗР з температурою спалаху нижче 280С (і яке може бути віднесено до категорії «А» за вибухопожежонебезпекою), необладнаному легкоскидними конструкціями, значно посилює енергію можливого вибуху парів ЛЗР, що збільшує радіус руйнувань і кількість потерпілих у разі виникнення аварійної ситуації.
ДСТУ Б В.1.1-36:2016 Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою, затверджений (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), затвердженим наказом Мінрегіону від 15.06.2016 № 158, встановлено вимоги до визначення категорій приміщень і будинків (або частин будинків у межах протипожежних відсіків) виробничого та складського призначення, лабораторій, а також зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежно від кількості й пожежовибухонебезпечних властивостей речовин і матеріалів, що в них знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), з урахуванням особливостей технологічних процесів виробництв та об'ємно-планувальних рішень, наявності технічних засобів, що запобігають виникненню аварійних ситуацій. Цей стандарт застосовують на стадії проектування, експлуатації, реконструкції, технічного переоснащення та зміни технологічного процесу у приміщеннях, будинках та зовнішніх установках незалежно від форм власності та відомчої належності, а також під час розроблення відомчих норм технологічного проектування та переліків приміщень з визначенням категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
Категорії приміщень, будинків та зовнішніх установок, які визначені відповідно до цього стандарту, слід використовувати для встановлення вимог щодо забезпечення вибухопожежної та пожежної безпеки зазначених приміщень, будинків та зовнішніх установок стосовно планування і забудови, поверховості, площ, розташування приміщень, конструктивних рішень, інженерного устаткування та систем протипожежного захисту.
Відповідно до п.3.13 ДСТУ Б В.1.1-36:2016 категорія пожежної (вибухопожежної) небезпеки - класифікаційна характеристика пожежної (вибухопожежної) небезпеки будинку (або частини будинку у межах протипожежного відсіку), приміщення, зовнішньої установки що визначається кількістю та пожежовибухонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) в них, з урахуванням особливостей технологічних процесів виробництв.
Відтак, категорія виробничого, складського приміщення, будинку або зовнішньої установки за вибухопожежною та пожежною небезпекою є основним показником рівня їх пожежної небезпеки та є основою для встановлення нормативних вимог щодо конструктивних та об'ємно-планувальних рішень, особливостей технологічного і допоміжного обладнання, а також забезпечення захисту об'єктів від пожеж та вибухів.
Від категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежать (можуть залежати) ступінь вогнестійкості будинку, площі протипожежних відсіків, необхідність застосування вибухозахищеного обладнання, користування інструментом, що не утворює іскор під час ударів, а також потреба в улаштуванні систем протипожежного захисту, аварійної вентиляції, скидних будівельних конструкцій тощо.
ДСТУ Б В.1.1-36:2016 встановлює такі категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою; А, Б, В,Г, Д. Зокрема:
- до категорії А (вибухопожежонебезпечна) належать приміщення, де зберігаються, переробляються, транспортуються: горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не вище ніж 28 °С у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газо-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа, і/або речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа
- до категорії Б (вибухопожежонебезпечна) - приміщення, де зберігаються, переробляються, транспортуються горючі пил і/або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище ніж 28 °С, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пило-, пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа;
- до категорії В (пожежонебезпечна) - приміщення, де зберігаються, переробляються, транспортуються горючі гази, легкозаймисті, горючі і/або важкогорючі рідини, а також речовини і/або матеріали, які здатні вибухати і горіти або тільки горіти під час взаємодії з водою, киснем повітря і/або один з одним; тверді горючі і/або важкогорючі речовини і матеріали (включно горючий пил і/або волокна), за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (зберігаються, переробляються, транспортуються), не відносяться до категорій А або Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих, горючих та важкогорючих речовин і/або матеріалів на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж-м-2. Якщо питома пожежна навантага не перевищує 180 МДж-м-2, то приміщення відноситься до категорії Д за умови виконання вимог пунктів 7.6.1,7.6.5 та 7.6.8.
Позивач не заперечував встановлений позивачем і відображений в акті перевірки факт зберігання ЛЗР, в тому числі з температурою спалаху нижче 28 0С, на складі прекурсорів.
Суд звертає увагу, що законодавством встановлено низку вимог до обладнання приміщення, де зберігаються ЛЗР, в тому числі особливі вимоги до зберігання ЛЗР з температурою спалаху нижче 28 0С. Так, наприклад:
- відповідно до п.3.3 СНиП 2.11.01-85 Складские здания «наружные ограждающие конструкции зданий складов категорий А и Б следует проектировать легкосбрасываемыми в соответствии с требованиями СНиП 2.09.02-85», а відповідно до п.5.6 СНиП 2.11.01-85 Складские здания «в складских помещениях, в воздушную среду которых возможно выделение вредностей в концентрациях, превышающих предельно допустимые санитарными нормами, или выделение резких и неприятных запахов, необходимо предусматривать вентиляцию в соответствии с требованиями СНиП 2.04.05-86».
- згідно з п.8.24 Правил безопасности для производств медицинской промышленности передбачено, що «в помещениях для хранения ЛВЖ (легко восплеменяющиеся жидкости) и ГЖ (горючие жидкости) должны быть установлены выпускаемые промышленностью газоанализаторы и газосигнализаторы Светильники помещений для хранения ЛВЖ и ГЖ должны быть во взрывобезопасном исполнении»;
- п.2.11. СНиП 2.09.02-85* Производственные здания визначено, що «в местах проемов в противопожарных перегородках, отделяющих помещения категорий А и Б от помещений других категорий, коридоров и лестничных клеток, следует предусматривать тамбур-шлюзы с постоянным подпором воздуха в соответствии с требованиями СНиП 2.04.05-86. Ограждающие конструкции тамбур-шлюзов следует проектировать в соответствии со СНиП 2.01.02-85*. Устройство общих тамбур-шлюзов для двух и более помещений указанных категорий не допускается».
За відсутності визначеної відповідачем в установленому порядку категорії складу прекурсорів, що є порушенням законодавства, та ненадання доказів щодо використання цього складу з дотриманням вимог, встановлених для використання приміщень, де зберігаються ЛЗР, в тому числі з температурою спалаху нижче 28 0С, суд погоджується з доводами позивача про реальну загрозу життю і здоров'ю людей - працівників відповідача.
Суд критично сприймає доводи відповідача про відсутність порушень щодо використання складу прекурсорів, в обґрунтування яких відповідач надав суду копію акта від 19.02.2018 №121 обстеження об'єктів чи приміщень, призначених для провадження діяльності, пов'язаної з обігом прекурсорів, складеного оперуповноваженим відділу викриття правопорушень у сфері легального обігу наркотиків УПН ГУНП у м. Києві майором поліції Табалюком І.М. , відповідно до якого цей склад відповідає вимогам наказу МВС України від 15.05.2009 №216.
Указаним наказом затверджено Вимоги до об'єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та зберігання вилучених з незаконного обігу таких засобів і речовин (далі - Вимоги №216), які визначають заходи, що вживаються, зокрема, суб'єктами господарювання з технічного укріплення та охорони місць концентрації наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі - місця концентрації), призначених для здійснення діяльності з культивування рослин, уключених до таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770; розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, уключених до зазначеного Переліку (далі - діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів), і зберігання вилучених з незаконного обігу таких засобів і речовин.
За висновком суду, вищевказаний акт не є належним доказом, що доводить дотримання відповідачем правил зберігання ЛЗР, в тому числі з температурою спалаху нижче 28 0С, на складі прекурсорів, оскільки лише підтверджує відповідність цього складу Вимогам №216, проте, не підтверджує його відповідність іншим актам законодавства, якими встановлено вимоги до приміщень, де зберігаються ЛЗР.
Також, за висновком суду, не є підтвердженням функціонування у складі прекурсорів вентиляції, передбаченої законодавством для приміщень, де зберігаються ЛЗР, в тому числі з температурою спалаху нижче 28 0С, наданий відповідачем договір від 12.12.2018 №12.12.18/1 на технічне обслуговування системи вентиляції та кондиціювання і додаток №1 до цього договору, відповідно до якого виконавець робіт за цим договором ТОВ «ВЕНТИЛЯЦІЯ УКРАЇНИ ГРУП» здійснює обслуговування вентиляційної системи відповідача за адресою: м.Київ, вул.Зрошувальна, 15А., оскільки з указаних документів неможливо встановити якого виду вентиляція обслуговується в складі прекурсорів.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував вказані позивачем порушення у зв'язку зі зберіганням ним ЛЗР на складі прекурсорів, а позивач достатньо обґрунтував небезпеку, яку ці порушення можуть заподіяти життю та здоров'ю людей, тому вимога позивача про заборону відповідачу зберігати ЛЗР на складі прекурсорів є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.
Стосовно заборони відповідачу зберігати кислоти в складі хімреактивів за відсутності нейтралізуючих засобів.
Вказану вимогу позивач обґрунтовує порушенням, зафіксованим в пункті 69 розділу V розділу акта перевірки, відповідно до змісту якого склад хімреактивів, в якому зберігаються кислоти, не забезпечений нейтралізуючими розчинами, чим порушено п.2.18 р.IV Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях.
Згідно з указаною правовою нормою під час роботи в хімічних лабораторіях для нейтралізації пролитих кислот або лугів в хімічній лабораторії мають бути склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими розчинами (харчової соди - для кислот та оцтової кислоти - для лугів тощо).
Згідно з доводами позивача приміщення складу прекурсорів входить до складу хімічної лабораторії, в якому зберігаються концентровані кислоти, які при довільному (аварійному) впливі можуть потрапити на працівника. Концентровані кислоти (особливо сірчана кислота) при контакті зі шкірою людини викликає тяжкі хімічні опіки та некроз тканини. При потраплянні на захисний спецодяг кислоти контакт зі шкірою людини відбувається не зразу (деякий час відбувається просочування тканини спецодягу), тому у разі наявності нейтралізуючого розчину модна нейтралізувати забруднене кислотою місце і уникнути травмування (хімічних опіків).
Ураховуючи те, що відповідач жодних заперечень щодо факту указаного порушення суду не надав, тобто фактично визнав це порушення, а також те, що указане порушення призводить до виникнення очевидної небезпеки для життя та здоров'я людей, на яку вказує позивач, суд дійшов висновку про обґрунтованість вищевказаної позовної вимоги, що зумовлює необхідність її задоволення.
Стосовно заборони відповідачу експлуатувати технологічне устаткування газового господарства, а саме: газопровід середнього тиску надземний Д 57 - 20,7 м; ШРП-2671 з регуляторами Dival-50 (2 шт.); газопровід н/т підземний Д 63 - 10м, надземний Д 57 - 1,5м; внурішньомайданчиковий г/п топкової виробничо-складського приміщення н/т Д 57 - 70,8 м; внурішньоцехові г/п топкової з котлами Колві виробничо-складського приміщення н/т Ду 15 - 0,4 м, Ду 20 - 1,6 м, Ду 25 - 4,0 м, Ду 32 - 0,5 м, Д 57 - 9,5 м; клапан електромагнітний відсічний EVRM-NA-6 Ду 50, сигналізатор загазованості Варта-1-03., топкова №1 з котлами Колві -90 кВТ - 2 шт.; внутрішньоцехові г/п топкової з котлами Колві, клапан електромагнітний відсічний, сигналізатор загазованості Варта-1-03, топкова №2 з котлами Колві - 90 кВт - 2 шт.
Зі змісту позовної заяви та акту перевірки вбачається, що вказану вимогу позивач обґрунтовує порушеннями, зафіксованими в п.п.73-75, 77, 81-83, 85, 86 розділу V акта перевірки, відповідно до змісту яких:
- не проводиться технічне обслуговування і ремонт об'єктів системи газопостачання підприємства (газового обладнання котлів Колві - 4 шт., підземного г/п н/т). Не складені графіки технічного огляду, технічного обслуговування і ремонту об'єктів систем газопостачання у строки, що зазначені в паспортах, інструкціях заводів-виробників обладнання, приладів, з урахуванням місцевих умов експлуатації, чим порушено п.п.3.2, 3.9 р.V НПАОП 0.00-1.76-15 «Правила безпеки систем газопостачання» (далі - ПБСГ), затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285 (п.73);
- допущений пуск газу на об'єкти системи газопостачання без складання акту приймання в експлуатацію об'єктів систем газопостачання та актів згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 №101, чим порушено п.4.3 р. IV ПБСГ (п.74) ;
- керівником підприємства не визначений порядок приймання, зберігання і видачі технічної документації газового господарства. Немає проектної та виконавчо-технічної документації на систему газопостачання (топкові х котлами Колві), чим порушено п.3.29 р. V ПБСГ (п.75) ;
- не проводиться перевірка і прочищення вентиляційних та димових каналів, чим порушено п.6.8 р.V ПБСГ (п.77) ;
- допущено роботу газовикористовувальних установок без постійного обслуговуючого персоналу при відсутності в оперативному підпорядкуванні у диспетчера чергового персоналу, здатного до виконання робіт з аварійної зупинки обладнання, чим порушено п.3.25 р.V ПБСГ (п.81);
- не проводиться перевірка автоматики безпеки газовикористовувальних установок, чим порушено п.3.9 р.V ПБСГ (п.82);
- власником не проводиться систематичний контроль технічного стану газопроводів (підземних, надземних, наземних та ввідних) і споруд на них шляхом проведення комплексного технічного огляду (обходу) трас газопроводів, технічного обстеження, в тому числі КПО, чим порушено п.1.4 р.V ПБСГ (п.83);
- допущені до застосування манометри, у яких відсутні пломби або тавро, є пошкодження, чим порушено п.4.13 р.IV ПБСГ та п.п.7.3 - 7.5 розділу IV Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання (далі - Порядок №640), затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 №640 (п.85);
- допущені до застосування манометри, у яких прострочений строк повірки, чим порушено п.7.5 Порядку №640 (п.86).
Тобто наведене свідчить про низку порушень, вчинених відповідачем у сфері газопостачання.
Оцінюючи доводи позивача щодо вищевказаних порушень, суд виходить із такого.
З акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін об'єкту газопостачання, складеного між відповідачем - споживачем газу, власником газифікованого об'єкта, та ПАТ «Київгаз», вбачається, що на балансі відповідача перебуває частина надземного газопроводу середнього тиску, підземного і наземного газопроводу низького тиску, внутрішньобудинкові газопроводи і газове обладнання.
Стосовно порушень, які полягають:
- в непроведенні відповідачем технічного обслуговування і ремонту об'єктів системи газопостачання підприємства (газового обладнання котлів Колві - 4 шт., підземного г/п н/т). Не складені графіки технічного огляду, технічного обслуговування і ремонту об'єктів систем газопостачання у строки, що зазначені в паспортах, інструкціях заводів-виробників обладнання, приладів, з урахуванням місцевих умов експлуатації, чим порушено п.п.3.2, 3.9 розділу V Правил безпеки систем газопостачання (далі - ПБСГ), затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285.
- непроведенні перевірка автоматики безпеки газовикористовувальних установок, чим порушено п.3.9 р.V ПБСГ
- непроведенні систематичного контролю технічного стану газопроводів (підземних, надземних, наземних та ввідних) і споруд на них шляхом проведення комплексного технічного огляду (обходу) трас газопроводів, технічного обстеження, в тому числі КПО, чим порушено п.1.4 р.V ПБСГ.
Відповідно до п.1.4 р.V ПБСГ технічний стан газопроводів (підземних, надземних, наземних та ввідних) і споруд на них повинен систематично контролюватись власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) шляхом проведення комплексного технічного огляду (обходу) трас газопроводів, технічного обстеження, в тому числі КПО, вимірювання захисних потенціалів і перевірки ефективності роботи засобів ЕХЗ.
Пунктами 3.2 та 3.3 р.V ПБСГ визначено обов'язок власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) забезпечити утримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України та його відповідальність за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами.
Згідно з пунктом 3.9 р.V ПБСГ всі газопроводи і установки, що використовують газ, підлягають технічному обслуговуванню і ремонту у строки, що зазначені в паспортах або інструкціях заводів-виробників обладнання, приладів, апаратів з урахуванням місцевих умов експлуатації.
Технічне обслуговування необхідно здійснювати не рідше ніж один раз на місяць, а поточний ремонт - не рідше ніж один раз на 12 місяців.
Перевірку і прочищення газоходів і димових труб необхідно здійснювати одночасно з поточним ремонтом печей, котлів та іншого обладнання, а також після кожного випадку порушення тяги, але не рідше ніж один раз на рік (до початку опалювального сезону). Результати оформляються актом, у якому зазначається відсутність засмічення, відокремленість, герметичність, справність оголовків димоходів.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 №640 затверджено Порядок технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затвердженого (далі - Порядок №640).
Указаним Порядком встановлені вимоги до технічного огляду та технічного обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану об'єктів систем газопостачання (далі - ОСГ), визначення можливості подальшої експлуатації газопроводів, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування ОСГ, а також забезпечення промислової, пожежної та техногенної безпеки і охорони довкілля на цих об'єктах.
Відповідно до п.2.3 та 2.4 Порядку №640 технічний стан ОСГ, в тому числі їх обхід, забезпечує власник (балансоутримувач). На підприємствах, установах, організаціях, у складі яких відсутня власна газова служба, технічний огляд (обхід) ОСГ виконується на договірних засадах СПГГ із залученням (у разі необхідності) до виконання робіт спеціалізованих організацій. Послідовність і періодичність проведення робіт з технічного огляду (обходу) та їх виконавці визначаються графіками (регламентами) технічного огляду (обходу), які затверджуються керівником (або уповноваженим інженерно-технічним працівником) СПГГ. Графіки технічного огляду (обходу) ОСГ підприємства, де об'єкти обслуговуються згідно з укладеними відповідними договорами, мають бути погоджені з підприємствами, установами, організаціями, які виконують зазначені роботи.
Відповідач свого обов'язку щодо контролю технічного стану газопроводів (підземних, надземних, наземних та ввідних) і споруд на них шляхом проведення комплексного технічного огляду (обходу) трас газопроводів, технічного огляду (обходу) трас газопроводів, технічного обстеження не заперечував.
На підтвердження виконання свого обов'язку щодо здійснення технічного обслуговування газопроводів та газового обладнання надав суду копію договору від 29.12.2018 №83, укладеного з ПП «СОВА», копію графіка технічного обслуговування газопроводів, газообладнання та сигналізації безпеки за адресою: м.Київ, вул.Зрошувальна, 15А на 2019 рік та копії актів здачі-приймання робіт за цим договором та за іншим аналогічним договором і т.п.
Так, згідно з договором від 29.12.2018 №83 ПП «СОВА», яке володіє дозволом на виконання такого виду робіт, взяло на себе зобов'язання щодо забезпечення технічного обслуговування газопроводів та газообладнання відповідача, а саме:
1) котельні №1: шафова установка з регуляторами тиску DIVAL-50 (2 шт.); зовнішній газопровід середнього тиску Д57 х 3; зовнішній газопровід низького тиску Д 57 х 3; внутрішній газопровід низького тиску Д 57 - 15; клапан відсікач Ду 50 (1 шт.); вузол обліку витрат газу з лічильником G-16 GMS (1 шт.); система сигналізації загазованості котельні;
2) котельні №2: зовнішній газопровід середнього тиску Д57 х 3; внутрішній газопровід низького тиску Д 57 - 15; клапан відсікач Ду 50 (1 шт.); система сигналізації загазованості котельні; крім вузла обліку витрат газу з лічильниками G10 (2 шт.); передпускова підготовка газообладнання.
Графіком технічного обслуговування газопроводів, газообладнання та сигналізації безпеки за адресою: м.Київ, вул.Зрошувальна, 15А на 2019 рік передбачено здійснення у відповідний термін технічного обслуговування газопроводів та газового обладнання переліченого у цьому графіку.
Актами здачі-приймання робіт від 31.01.2019, 28.02.2019, 29.03.2019, 26.04.2019, 31.05.2019 підтверджується виконання ПП «С.О.В.А» за договором від 29.12.2018 №83 відповідно за січень, лютий, березень, квітень та травень 2019 року.
Іншими актами здачі-приймання робіт, що містяться у справі, підтверджується виконання аналогічних робіт за договором від 29.12.2017 №149 упродовж 2018 року.
На підтвердження проведення робіт з випробування газопроводів на міцність та герметичність відповідачем надано акт від 17.09.2018, відповідно до якого ПП «С.О.В.А» 17.09.2018 за адресою позивача: м.Київ, вул.Зрошувальна, 15А здійснило випробування на міцність газопроводу низького тиску на міцність та герметичність, який випробування витримав, витоків та дефектів не виявило.
Актом від 08.06.2018, складеним ПАТ «Київгаз», підтверджується обстеження та опломбування вузла обліку газу.
Наведеними доказами підтверджується виконання обов'язку щодо технічного огляду та обслуговування низки об'єктів системи газопостачання підприємства, в тому числі зовнішнього та газопроводу середнього тиску та внутрішнього газопроводу низького тиску. Водночас відповідачем не надано доказів проведення технічного огляду та технічного обслуговування газового обладнання котлів Колві - 4 шт., на що вказав увагу позивач в акті перевірики.
Разом з тим вказані вище позивачем порушення, окрім тих, які стосуються конкретно газового обладнання котлів Колві - 4 шт. та підземного газопроводу низького тиску, стосується невизначеного переліку об'єктів систем газопостачання. Відсутність конкретного переліку об'єктів систем газопостачання, які перевірялись позивачем і при перевірці яких виявлено зазначені вище порушення, унеможливлює детальну перевірку судом цих порушень.
При цьому позивач на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 25.06.2020, не надав пояснення про кожне порушення законодавства з посиланням на конкретні його приписи при експлуатації відповідачем кожного з перелічених елементів газового устаткування (в тому числі й стосовно котлів Колві - 4 шт.), експлуатацію якого позивачем просить суд заборонити, а також не вказав в чому конкретно полягає реальна загроза життю та здоров'ю людей у зв'язку з експлуатацією кожного з елементів цього устаткування.
У зв'язку з викладеним суд не вбачає підстав для зупинення експлуатації газового устаткування, переліченого судом вище.
Також суд не бере до уваги вказані позивачем порушення, якими позивач обґрунтовує необхідність зупинення судом експлуатації вищевказаного газового устаткування, і які (порушення) полягають:
- у порушенні ним п.4.3 р. IV ПБСГ у зв'язку з пуском газу на об'єкти системи газопостачання без складання акту приймання в експлуатацію об'єктів систем газопостачання та актів згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання»;
- в порушенні п.3.29 р. V ПБСГ у в'язку з тим, що невизначенням керівником відповідача порядку приймання, зберігання і видачі технічної документації газового господарства, відсутністю проектної та виконавчо-технічної документації на систему газопостачання (топкові з котлами Колві).
Відповідно до п.4.3 р.IV ПБСГ до пуску газу на об'єкти систем газопостачання складається акт приймання в експлуатацію об'єктів систем газопостачання та акти згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання», затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 №101.
Згідно з п.3.29 р.V ПБСГ проектна і виконавча документація на об'єкти систем газопостачання, що експлуатуються, повинна зберігатися у власника (балансоутримувача). Вказана документація передається на зберігання газорозподільному підприємству у випадках укладання угоди на здійснення газорозподільним підприємством технічного обслуговування і ремонту, а також при передачі на баланс газорозподільного підприємства об'єктів систем газопостачання. У разі втрати документації її відновлення здійснює власник (балансоутримувач).
Відповідач наявність указаних порушень не спростував.
Проте, за висновком суду, існування цих порушень, саме по собі, не свідчить про виникнення очевидної загрози життю та здоров'ю людей. Окрім того, заходи щодо усунення таких порушень можуть бути вжиті безпосередньо позивачем шляхом внесення відповідачу відповідного припису про їх усунення відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Не заслуговують на увагу суду доводи позивача про порушення відповідачем п.6.8 р.V ПБСГ, яке полягає у непроведенні ним перевірки та прочищення вентиляційних та димових каналів і яким також обґрунтовується позовна вимога про зупинення експлуатації вказаного позивачем технологічного устаткування газового обладнання.
Згідно з п.6.8 р.V ПБСГ періодичній перевірці і прочищенню підлягають:
- димоходи опалювальних печей, ємкісних газових водонагрівачів і опалювальних котлів, які працюють сезонно, - не рідше ніж один раз на рік (перед початком опалювального сезону), які працюють цілий рік, - два рази на рік (навесні і восени);
- димоходи опалювально-варильних печей не рідше ніж два рази на рік: перед початком і після закінчення опалювального сезону;
- димоходи від газових проточних і ємкісних газових водонагрівачів для гарячого водопостачання, ресторанних газових плит (залежно від матеріалу) - не рідше ніж один раз на 6 місяців (цегляні, цегляні і азбестоцементні, цегляні і керамічні димоходи) і не рідше ніж один раз на рік (металеві - з товщиною стінки не менше 3 мм, азбестоцементні, керамічні та із жаростійкого бетону).
Обслуговування димоходів газового обладнання з відведенням продуктів згоряння через зовнішню стіну будинку необхідно проводити одночасно з обслуговуванням газового обладнання за документацією з експлуатації заводів-виробників.
Вентиляційні канали підлягають перевірці і прочищенню одночасно з димовими. У разі відсутності димових каналів вентиляційні канали підлягають перевірці один раз на рік.
Перевірка і прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків оформляються актом, рекомендована форма якого наведена у додатку 2.
Один примірник акта перевірки і прочищення димових каналів передається газорозподільному підприємству. Строк зберігання актів - 12 місяців.
Спростовуючи вказане порушення, відповідач надав суду копію договору від 12.12.2018 №12.12.18/1, укладеного з ТОВ «Вентиляція України ГРУП», відповідно до якого останнє взяло на себе зобов'язання здійснювати обслуговування вентиляційної системи, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А відповідно до переліку робіт, які вказані в додатках №1 та №2 до цього договору. Згідно з пунктом 3.2 цього договору строк його дії з 12.12.2018 по 12.12.2019, а згідно з пунктом 2.4 - обслуговування обладнання проводиться після оплати рахунку і закривається актом виконаних робіт за підписами сторін.
На підтвердження факту виконання робіт з перевірки та прочищення вентиляційних та димових каналів відповідач не надав суду копію акта виконаних робіт, відтак, не спростував доводи позивача про порушення п.6.8 р.V ПБСГ.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не вказав суду щодо якого саме газового обладнання відповідача стосується згадане порушення і роботу якого необхідно зупинити, а також яким чином це порушення створює реальну небезпеку життю і здоров'ю людей, тому не враховую його при вирішенні вимоги позивача про заборону відповідачу експлуатувати вищевказане технологічне устаткування газового господарства.
Відповідно до п.3.25 р.V ПБСГ робота установок, що використовують газ, без постійного перебування працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання, допускається за умови:
- розміщення установок, що використовують газ, і допоміжного обладнання у відокремлених (які замикаються) приміщеннях, обладнаних охоронною і пожежною сигналізацією і аварійним вибухозахищеним освітленням із ввімкненням його поза приміщенням;
- оснащення установок, що використовують газ, системами автоматизації, які забезпечують їх безаварійну роботу, протиаварійний захист, відключення подавання газу на установку при загазованості, пожежі в приміщенні та вимкненні електропостачання;
- виведення сигналів про загазованість приміщення і спрацювання захистів на диспетчерський пункт або в приміщення з постійною присутністю чергового;
- наявності в оперативному підпорядкуванні диспетчера чергових працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання, що здатні виконати роботи з аварійної зупинки обладнання.
У всіх інших випадках забороняється здійснювати роботу установок, що використовують газ, без постійного перебування працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання.
В акті перевірки позивачем встановлено порушення відповідачем п.3.25 р.V ПБСГ, яке полягає в тому, що робота газовикористовувальних установок проводиться відповідачем без постійного обслуговуючого персоналу при відсутності в оперативному підпорядкуванні у диспетчера чергового персоналу, здатного до виконання робіт з аварійної зупинки обладнання
Відповідач факт вчинення указаного порушення не спростував.
Однак, позивач не вказав які саме газовикористовувальні установки використовуються відповідачем з порушенням п.3.25 р.V ПБСГ і роботу яких необхідно зупинити, не вказав також яким саме чином це порушення створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим суд не бере таке його твердження до уваги при вирішенні позовної вимоги про зупинення експлуатації визначеного ним технологічного устаткування газового господарства відповідача.
При вирішенні вимоги про зупинення експлуатації технологічного устаткування газового господарства відповідача судом не приймаються до уваги доводи позивача про порушення відповідачем п.4.13 р.IV ПБСГ та п.п.7.3 - 7.5 р.IV Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, яке полягає у використанні відповідачем манометрів, у яких відсутні пломби або тавро, є пошкодження і у яких прострочений строк повірки.
Пунктом 4.13 р.IV ПБСГ встановлено, що технічний огляд та технічне обстеження, оцінка та паспортизація технічного стану об'єктів систем газопостачання, визначення можливості подальшої експлуатації газопроводів, здійснення запобіжних заходів для безаварійної експлуатації об'єктів систем газопостачання, а також забезпечення промислової, пожежної та техногенної безпеки і охорони довкілля на цих об'єктах здійснюються відповідно до вимог Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 № 640.
Згідно з пунктом 1.3 р.І указаного Порядку контролювання тиску газу в розподільних газопроводах здійснюється газорозподільним підприємством шляхом замірювання його величини в контрольних точках за потребою в години максимального споживання газу.
Пунктом 3 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, визначено, що вузол обліку газу - сукупність засобів вимірювальної техніки та допоміжних засобів, що призначена для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об'єму газу, зведеного до стандартних умов (далі - об'єм газу), і складається з одного або декількох вимірювальних комплексів та/або:
- з лічильника газу в комплекті з реєструвальними приладами температури і тиску газу;
- з лічильника газу в комплекті з показувальними приладами температури і тиску газу;
- лічильника газу згідно з ДСТУ 3336-96 «Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги».
Загальновідомим є те, що професійним пристроєм для вимірювання та контролю тиску газу і рідини є манометр.
Відповідно до розділу VII Переліку робіт з технічного огляду (обходу) об'єктів систем газопостачання, що міститься в Додатку 1 до Порядку технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання:
- власник (балансоутримувач) систем газопостачання повинен забезпечити постійний технічний огляд контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматизації, сигналізації і захисту та дотримання термінів їх повірки (п.7.1):
- під час технічного огляду потрібно перевіряти герметичність імпульсних трубопроводів і запірної арматури, різьбових та фланцевих з'єднань, а також наявність та неушкодженість пломб на контрольно-вимірювальних приладах (п.7.2)
- правильність показів манометрів потрібно перевіряти (п.7.3): не рідше 1 разу на тиждень за графіком технічного огляду шляхом короткочасного відключення приладів і повернення вказівної стрілки на нульову поділку; не рідше 1 разу на 6 місяців за допомогою контрольного приладу або перевіреним робочим приладом, який має з приладом, що перевіряється, однакову шкалу і клас точності.
Заперечуючи щодо вказаного вище порушення, відповідач надав суду акт від 08.06.2018 обстеження та пломбування вузла обліку газу, складеного ПАТ «Київгаз», який, згідно з його доводами, підтверджує обстеження та пломбування вузлів обліку газу відповідно до вимог законодавства, а також звертає увагу, що представниками ПАТ «Київгаз» було проведено пломбування, для тиску газу представником газорозподільного підприємства було знято пломбу з фланки вхідної засувки, що спростовує порушення, яке полягає у відсутності пломб на манометрах та простроченні строку перевірки манометрів.
З указаного вище акту вбачається, що 08.08.2018 проведено пломбування в різних місцях вузла обліку газу за адресою: м. Київ, вул. Зрощувальна, 15А, зокрема: показуючі манометри із зазначенням номерів пломб - R10703826+R19581720 (Н.П.).
При цьому зазначено, що для пуску газу знято пломбу з фланців вхідної засувки та фланців № R23658120. На котельні №1 були опломбовані раніше вентилі вхідних засувок котлів №1 та №2 відповідними пломбами. Вузол обліку газу працює в штатному режимі.
Суд не бере до уваги вказаний акт, як доказ на підтвердження доводів відповідача щодо наявності пломб та дотримання строку повірки манометрів, зазначених в акті 08.06.2018 обстеження та пломбування вузла обліку газу, оскільки позивач здійснював перевірку відповідача у період з 21.02.2019 по 28.02.2019 і обставини, зазначені в указаному акті стосовно пломбування манометрів могли змінитися.
Разом з тим позивач в акті перевірки не вказав яка кількість манометрів знаходиться без пломби або тавра, яка кількість пошкоджена, коли відбулася остання повірка манометрів і коли мала відбутися наступна, яка не була проведена.
Крім того, позивач не вказав суду, яким чином указане порушення використання манометрів створює реальну загрозу життю та здоров'ю людей, тоді як суд уважає, що з метою усунення цих порушень позивач мав можливість самостійної вжити відповідних заходів реагування шляхом внесення відповідачу припису про їх усунення відповідно до частини п'ятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
В обґрунтування вказаної вимоги позивач не вказав суду внаслідок яких порушень, допущених відповідачем, зафіксованих в акті перевірки, він просить застосувати щодо останнього вищевказану заборону.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За наведених вище обставин суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість Головним управлінням Держпраці у Київській області позовних вимог, що зумовлює необхідність їх часткового задоволення.
У зв'язку з тим, що позивач є суб'єктом владних повноважень, підстави передбачені частиною другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України для відшкодування йому судових витрат у зв'язку зі звернення до суду з даним адміністративним позовом, відсутні.
Згідно зі статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про:1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Оскільки дане рішення суду не належить до вищевказаного переліку судових рішень, які виконуються негайно, у суду немає підстав для його звернення до негайного виконання, про що у позовних вимогах просив позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Київській області задовольнити частково.
Застосувати до Державного підприємства «Експериментальний завод медичних препаратів інституту Біоорганічної хімії та нафтохімії Національної академії наук України» заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 15А, а саме шляхом:
- заборони виконання робіт з виробництва лікарських засобів з використанням легкозаймистих речовин на дільниці розливу препаратів, дільниці виробництва розчинів та дільниці виробництва фітопрепаратів;
- заборони зберігання легкозаймистих речовин на складі прекурсорів;
- заборони зберігання кислот в складі хімреактивів за відсутності нейтралізуючих засобів.
Вказані заходи реагування застосувати до усунення відповідачем порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур