ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2020 року м. Київ № 640/28382/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 22.10.2020 у виконавчому провадженні № 62405365.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.
Як убачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач просить скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн, а отже, заявлено вимогу майнового характеру.
Проте, суд звертає увагу на те, що до позовної заяви не додано жодного доказу сплати судового збору.
Таким чином позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн за наступними реквізитами:
Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м. Києва;
Код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897;
Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007;
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача - 899998;
Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Із матеріалів справи убачається, що предметом даного позову є оскарження постанови № 62405365 від 22.10.2020.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Згідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1 ст. 123 КАС України).
Суд дійшов до висновку, що позов подано із порушенням десятиденного строку звернення до адміністративного суду, а пояснення щодо дати, коли стало відомо про порушене право або клопотання про поновлення пропущеного строку відсутні.
Таким чином, позивачу необхідно надати пояснення щодо строку звернення до суду та/або подати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позовної заяви позивачем не додано копії оскаржуваної постанови та не заявлено клопотання про витребування відповідного документа.
Недолік підлягає усуненню, шляхом подання суду копії оскаржуваної постанови або відповідного клопотання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек про сплату поштових послуг за відправлення відповідачу кореспонденції, однак такий доказ не є прийнятним у розумінні КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Діючим законодавством України не передбачено право Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві звертатись як суб'єкт владних повноважень до адміністративного суду з позовом до державного виконавця.
Водночас, згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Таким чином, у даній справі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не виступає як суб'єкт владних повноважень, натомість, повинно керуватись ч. 1 ст. 161 КАС України у даному питанні.
Зазначений недолік підлягає виправленню шляхом надання суду копій позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки позову та привести позовну заяву у відповідність з приписами ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241- 243 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без руху.
2. Установити позивачу десятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Шевченко