Справа № 761/21662/19
Провадження №1-кп/761/877/2020
іменем України
11 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва матеріали кримінального провадження № 12019100100003033 від 29 березня 2019 року, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, українця, громадянина України, освіти середньої, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року за ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70, ч. 5 ст. 72 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі, вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна,
обвинуваченого вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
28 березня 2019 року в період часу з 20 години 55 хвилин по 21 годину 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 21, побачив раніше невідому йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка прямувала по вул. Тургенівській, тримаючи у правій руці сумку. В цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на вчинення повторного відкритого викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 28 березня 2019 року в період часу з 20 години 55 хвилин по 21 годину 00 хвилин, знаходячись по вул. Тургенівській, у м. Києві, розуміючи перевагу у фізичній силі, переслідуючи корисливі мотиви, підійшов до невідомої йому раніше ОСОБА_8 зі спини та правою рукою вихватив в неї з руки сумку жовто-зеленого кольору вартістю приблизно 150 гривень, в середині якої знаходились два кілограма яблук та дві фруктових граната, загальною вартістю 75 гривень, ліки «Церебразолін», вартістю 340 гривень та неврологічні ліки в ампулах 10 штук, вартістю 3850 гривень, грошові кошти в сумі 620 гривень, а всього майно на загальну суму 5035 гривень. Після чого ОСОБА_8 почала кричати та вимагати, щоб ОСОБА_3 повернув сумку, але, не зважаючи на це, останній побіг у протилежну сторону по вул. Тургенівській у м. Києві, після чого зник у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та надав суду показання про те, що за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив дане кримінальне правопорушення. Також, зазначив, що він на даний час у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій.
Крім показань самого обвинуваченого ОСОБА_9 , його вина у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується наступними письмовими доказами наданими стороною обвинувачення, а саме:
даними протоколу огляду місця події від 28 березня 2019 року з відеозаписом до нього, який був переглянутий безпосередньо в судовому засіданні, в ході якого в присутності потерпілої ОСОБА_8 оглянуто ділянку місцевості розташованої за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 15, де остання вказала місце з якого у неї було викрадено сумку;
даними протоколу огляду відеозапису від 17 травня 2019 року з відеозаписом до нього, який був переглянутий безпосередньо в судовому засіданні, відповідно до якого ОСОБА_8 о 20 год. 56 хв. проходить по вул. Тургенівській, 15 в м. Києві з сумкою в руках, а при відркритті наступного файлу під назвою НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 йде швидкими кроками та тримає в руках ту ж саму сумку, що тримала потерпіла, після чого, через декілька секунд з'являється на відео ОСОБА_8 (без сумки в руках), яка намагається наздогнати ОСОБА_3 ;
даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17 квітня 2019 року, відповідно до яких ОСОБА_8 впізнала особу під № 1 ( ОСОБА_3 ), яка 28 березня 2019 року о 20 год. 55 хв. по вул. Тургенівській, в м. Києві вирвала у неї з руки сумку, в середині якої знаходились продукти харчування, ліки, грошові кошти;
даними протоколу проведення слідчого експерименту від 18 квітня 2019 року з відеозаписом до нього, який був переглянутий безпосередньо в судовому засіданні, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомив про обставини відкритого викрадення у ОСОБА_8 сумки за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 21 та відтворив свої дії.
В той же час, суд не покладає в обґрунтування даного вироку в якості доказів наступні матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення: витяг з ЄРДР, доручення про проведення досудового розслідування, постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, постанову про визначення речових доказів, постанову про перекваліфікацію злочинного діяння, протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, доручення на проведення слідчих (розшукових) дій, оскільки самі по собі вказані документи не містять даних, що мають значення для питань судового розгляду, а лише засвідчують відповідність окремих слідчих та процесуальних дій вимогам закону, а також проведення їх належними процесуальними особами.
Таким чином, суд дослідивши, оцінивши та проаналізувавши отримані, досліджені і перевірені в судовому засіданні докази в рамках даного судового провадження, прийшов до переконання, що вина ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України є доведеною поза розумним сумнівом.
Так, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного ним кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, вік та стан його здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 є раніше неодноразово судимою особою у тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, які вчиняв у короткий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, не працевлаштований.
Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття.
Згідно ст. 67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, суд вважає, що останньому необхідно обрати міру покарання у виді позбавлення волі, але в розмірі не наближеному до верхньої межі санкції ч. 2 ст. 186 КК України.
З огляду на те, що кримінальне правопорушення у даному кримінальному провадженні обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено до постановлення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року, остаточне покарання обвинуваченому слід визначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип часткового складання покарань, призначених за даним вироком та за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року.
При цьому, суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України.
Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що на думку суду відповідатиме меті покарання.
Цивільний позов не заявлено. Арешт на майно обвинуваченого не накладався.
Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 серпня 2019 року, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 7 (семи) років 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
До набрання вироком суду законної сили, щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 13 квітня 2019 року.
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом від 28 березня 2019 року з камери відеоспостереження бізнес центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Тургенівська, 15 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Шевченківського
районного суду м. Києва ОСОБА_1