Справа № 761/7054/13-ц
Провадження № 4-с/761/204/2020
11 листопада 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.
за участю секретаря Савенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по ВП № 60982254, заінтересовані особи: державний виконавець Шевченківського РРВ ДВС у м. Київ ЦМУМЮ (м. Київ) Чорний Володимир Вікторович, кредитна спілка «тринадцята зарплатня», -
У липні 2020 року скаржник ОСОБА_1 звернувся Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Шевченківського РРВ ДВС у м. Київ ЦМУМЮ (м. Київ) Чорного В.В., заінтересована особа: кредитна спілка «тринадцята зарплатня», на постанову про повернення виконавчого документу стягувачу по ВП № 60982254.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що 03.06.2013 року рішенням Шевченківського районного суду м.Києва було стягнути з КС «тринадцята зарплатня» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмір 7287,94 грн. 19.11.2019 року судом було видано дублікат виконавчого листа, який скаржник отримав 12.12.2019 року та пред'явив до виконання, 11.07.2020 року скаржник отримав постанову від 19.05.2020 року по ВП № 60982254 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищевикладене, просив суд скасувати постанову від 19.05.2020 року по ВП № 60982254 та визнати бездіяльність державного виконавця Шевченківського РРВ ДВС у м. Київ ЦМУМЮ (м. Київ) Чорного В.В. протиправною та незаконною.
Скаржник ОСОБА_1 , державник виконавець, стягувач не неодноразові виклики суду в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином і завчасно.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, розглянувши скаргу та додані до неї документи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Судом встановлено, що Шевченківським районним відділом виконавчої служби у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) на виконання дублікату виконавчого листа Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/7054/13-ц, який набрав законної сили 04.09.2013 року, було відкрито виконавче провадження № 60982254 про примусове стягнення з КС «тринадцята зарплатня» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 7287,94 грн.
Постановою державного виконавця Шевченківського РРВ ДВС у м. Київ ЦМУМЮ (м. Київ) Чорного В.В. від 19.05.2020 року виконавчий лист по справі №761/7054/13-ц був повернутий скаржнику у відповідності до положень пункту 2 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно з частинами першою, другою ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Згідно з пунктом 4, 5 частини третьої ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: безперешкодно входити до приміщень і сховищ що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Частиною п'ятою ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке, згідно із законом, не може бути накладено стягнення.
Проте у порушення вищезазначених положень статей Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не проведено жодних дій, які б свідчили про те, що останнім вжито всіх заходів направлених на виконання рішення, зокрема, не здійснено вихід за місцем знаходження юридичної особи, з метою опису та накладення арешту на майно.
Згідно з пунктом 18 частини третьої ст. ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи.
Втім, державним виконавцем за умов не виконання боржником рішення суду, було проігноровано право у відповідності до вищевказаної статті звернутись до суду з поданням за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівнику боржника.
У відповідності частини першої статті 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
За частиною другою вказаної статті Кодексу, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Отже, з огляду на викладене стягувачем та відсутність заперечень державної виконавчої служби, слід визнати те, що державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, за умов чітко визначених законом заходів впливу на боржника, направлених на примусове виконання рішення, не вжито всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження», направлених на виконання останнього.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 32, 52 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Скаргу боржника ОСОБА_1 на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу по ВП № 60982254, заінтересовані особи: державний виконавець Шевченківського РРВ ДВС у м. Київ ЦМУМЮ (м. Київ) Чорний Володимир Вікторович, кредитна спілка «тринадцята зарплатня» - задовольнити.
Визнати постанову державного виконавця Шевченківського РРВ ДВС у м. Київ ЦМУМЮ (м. Київ) Чорного Володимира Вікторовича про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.05.2020 року неправомірною та скасувати її.
Зобов'язати державного виконавця Шевченківського РРВ ДВС у м. Київ ЦМУМЮ (м. Київ) Чорного Володимира Вікторовича усунути порушені права стягувача шляхом виконання всіх передбачених примусових заходів Законом України «Про виконавче провадження», направлених на виконання виконавчого листа у справі № 761/7054/13-ц, виданий 19.11.2019 року Шевченківським районним судом міста Києва.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СУДДЯ М.А. РИБАК