Справа № 761/19387/20
Провадження № 2/761/6508/2020
(заочне)
20 жовтня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 08 серпня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві , актовий запис - 1603.
Позовні вимоги мотивує тим, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 08 серпня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис - 1603. Сторони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства. Між позивачем та відповідачем відсутнє взаємопорозуміння та бажання підтримувати шлюб.
Ухвалою від 17 серпня 2020 року у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак через канцелярію суду подав заяву, у якій просив суд розглядати справу за його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, однак через канцелярію суду подала заяву, у якій просила суд розглядати справу за її відсутності та залишити після розлучення прізвище - ОСОБА_2 .
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Судом встановлено, що 08 серпня 2018 року було укладено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 08 серпня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис - 1603, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .
Подружжя немає дітей.
Як вбачається із матеріалів позову, шлюбні стосунки між сторонами припинені, примирення неможливе, спір щодо розподілу спільного майна подружжя на даний час відсутній.
Згідно з ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що оскільки на даний час сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків, наміру зберігати сім'ю не мають, шлюб існує формально, подальше спільне життя суперечить інтересам позивача, спір щодо поділу майна відсутній, відтак є усі підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім, які складаються з судового збору в розмірі 840, 80 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 200, 206, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 104, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити у повному обсязі.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 08 серпня 2018 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис - 1603 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_2 дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_2 ,
ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 , іпн. НОМЕР_3 .
Суддя: