ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 листопада 2020 року м. Київ № 640/23544/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш+»
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Флеш+» з позовом до Головного управління ДПС у Київській області в якому просило:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.08.2019р. № 0050285505.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо наявності в діях позивача порушень вимог податкового законодавства, яке призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2019р. на суму 34 320, 00 грн. є помилковими, оскільки розрахунок коригування від 25.04.2019р. № 187 до податкової накладної від 03.04.2019р. № 20 зареєстрований в межах строків встановлених п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме протягом 15 днів з моменту отримання покупцем.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування таких рішень та задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.06.2019р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Флеш+» по податковій декларації з ПДВ за квітень 2019р. від 20.05.2019р. № 9103760637 за результатом якої складено акт від 19.06.2019р. № 1479/10-36-55-05/39446867 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення ТОВ «Флеш+» вимог п.п. 192.1.1 п. 191.1 ст. 191, ст. 192, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за квітень 2019р. на суму 34 320, 00 грн.
На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 12.08.2019р. № 0050285505, яким згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України на підставі акта перевірки від 19.06.2019р. № 1479/10-36-55-05/39446867 встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 п. 201.10 ст. 201ПК України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 42 900, 00 грн.
Позивач вважаючи вищезазначене податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п.1 Порядку № 1246, розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванні на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно п.п.192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Згідно п.8, 9 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку. За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.
Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
Судом встановлено, що позивачем було складено розрахунок коригування від 25.04.2019р. № 187 до податкової накладної від 03.04.2019р. № 20, яка підписана та направлена ТОВ «Термінал» на реєстрацію до податкового органу згідно вимог статті 192 ПК України.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Для податкових накладних, складених з 01.01.2017 року реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків (з урахуванням змін, внесених до ПКУ Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році № 2245-VIII від 07 грудня 2017 року: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Покупцю товарів /послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Аналізуючи зміст ст. 201 ПК України, суд звертає увагу на той факт, що при обчисленні граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН враховуються одна з двох подій: або дата складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних або дата отримання розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної.
Так, з метою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, обчисленого з дня отримання такого розрахунку контролюючому органу необхідно встановити, по-перше, чи зменшує розрахунок коригування суму компенсації вартості товарів (послуг), по - друге, чи має розрахунок коригування бути складений постачальником товарів/послуг на адресу отримувача, та, по-третє, безпосередньо дату отримання розрахунку коригування отримувачем (покупцем).
Таким чином, однією з обов'язкових умов встановлення факту порушення граничного строку реєстрації РК у випадку порушення граничного строку - 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).
Однак, вказаної інформації, як в акті перевірки, так і у відзиві на адміністративний позов не зазначено.
Водночас, позивачем в адміністративному позові зазначено, що розрахунок коригування від 25.04.2019р. № 187 до податкової накладної від 03.04.2019р. № 20 складено постачальником 25.04.2019р., датою отримання покупцем є 15.05.2019р.; датою реєстрації в ЄРПН покупцем є 17.05.2019р., датою отримання постачальником квитанції № 1 є 18.05.2019р. та датою подання постачальником декларації з ПДВ за квітень 2019р. є 20.05.2019р.
Доказів на спростування вказаного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень на якого в силу ст. 77 КАС України покладено обов'язок доказування, до суду не надано.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню.
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш+» - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.08.2019р. № 0050285505.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш+» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 1921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська