ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 листопада 2020 року м. Київ № 640/26630/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Клименчук Н.М., ознайомившись із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
ОСОБА_1 29.10.2020 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) шляхом зупинення стягнення у виконавчих провадженнях № 63246189, № 63246499, № 63246025 на підставі виконавчих документів - постанов Департаменту патрульної поліції серії 1 АВ № 00057059 від 08.06.2020, серії 1 АВ № 00136931 від 12.06.2020 та серії 1 АВ № 00193134 від 14.06.2020 про накладення адміністративного стягнення по справах про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними і скасування вказаних постанов.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подано аналогічну заяву про забезпечення позову до суду 05.11.2020 та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2020 №640/26836/20 дану заяву задоволено.
При цьому, Позивачем 04.11.2020 подано заяву про передачу заяви про забезпечення позову від 29.10.2020 на розгляд судді Катющенко В.П. (адміністративна справа №640/26836/20).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Відповідно до частини 3 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Згідно із частиною 11 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями пункту 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
У відповідності до частин 1, 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частиною 3 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зазначає, що клопотання заявника про передачу заяви про забезпечення позову на розгляд іншому судді суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки фактично заявник просить здійснити несанкціоноване втручання в систему автоматизованого розподілу, що є неприпустимим.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Згідно із частиною 3 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Частиною 5 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Крім цього, за приписами частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі повинні бути зазначені окрім іншого й: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; строк пред'явлення рішення до виконання.
За змістом частини 1 статті 12 Закону «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Тому, враховуючи що позивачем у даній справі й відповідно - стягувачем, не є суб'єкт владних повноважень, тому такий строк встановлено терміном 3 роки.
Враховуючи встановлення судом зловживання процесуальними правами з боку Позивача, а саме подання представником Позивача - адвокатом Скоком Володимиром Сергійовичем декількох заяв про забезпечення позову з тим самим предметом та з тих самих підстав, наявні підстави для накладення на представника Позивача штрафу у відповідності до статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись положеннями статей 45, 149, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Застосувати до представника ОСОБА_1 - адвоката Скока Володимира Сергійовича заходи процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу у розмірі 0,3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 630,60 (шістсот тридцять гривень 60 коп.) в дохід Державного бюджету України.
2. Відповідно статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду є виконавчим документом і є обов'язковою для виконання.
Стягувач: Державна судова адміністрація (код ЄДРПОУ - 26255795, адреса: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5)
Боржник: представник ОСОБА_1 - адвоката Скока Володимира Сергійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Строк пред'явлення ухвали до виконання до 14.11.2023.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Н.М. Клименчук