печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43095/15-а
08 червня 2016 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя Новак Р.В.,
при секретарі Владімірова О. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, на території України. Пізніше, а саме 16.12.1993, він виїхав за межі України, а саме до Ізраїлю, де і по теперішній час проживає та прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. При цьому він залишається громадянином України. Вказує на те, що починаючи з 1993 року і станом на теперішній час, ОСОБА_1 призначеної по закону пенсії не отримує. Зазначає, що в державі Ізраїль немає територіального органу Пенсійного фонду України, тому обґрунтовано вважав, що він повинен звертатися до територіального органу ПФУ за останнім його місцем проживання в Україні. Вважає діє відповідача безпідставними у відмові в нарахуванні пенсії та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки суду не повідомили.
На адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких Пенсійний фонд України просить в позові відмовити, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки Пенсійний фонд України, відповідно до чинного законодавства не наділений повноваженнями щодо нарахування, виплати пенсій та визначення відповідного територіального управління Фонду для призначення, поновлення пенсій окремим громадянам, які проживають за межами України. Крім того зазначив, що чинним законодавством не передбачено механізму, який забезпечує виплату пенсій особам, які не проживають постійно на території України. Також зауважив, що чиним законодавством України передбачено, що виникнення права на пенсійне забезпечення для іноземців та осіб без громадянства пов'язується з умовою їх постійного проживання на території України або укладенні Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення - в разі проживання таких осіб в іншій країні. Оскільки такого договору між Україною та Державою Ізраїль не існує, вважає відсутніми підстави для виплати позивачу пенсії.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримував пенсію за віком з 13 листопада 1992 року, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Хмельницьким ОВК.
У грудні 1993 року позивач виїхав на постійне місце проживання в Ізраїль та виплата пенсії була припинена відповідно до загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з підстав виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю.
ОСОБА_1 , в особі свого представника Меламеда В., який діє на підставі нотаріально завіреної довіреності, була подана заява до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області на поновлення раніше призначеної пенсії за віком.
Листом № 6534/03 від 24.07.2015 відповідач відмовив йому в поновленні пенсії в зв'язку тим, що заява була подана не особисто позивачем, а його представником за нотаріально посвідченою довіреністю, та направлена на адресу головного управління ПФУ в Хмельницькій області за допомогою поштового зв'язку, а тому позивач не додержався встановленого законом порядку звернення за поновленням пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону.
Оцінюючи бездіяльність відповідача щодо відмови у передачі заяви позивача про поновлення виплати пенсії уповноваженому територіальному органу, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Відповідно до п. 2 вказаного Положення, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Відповідно до зазначеного вище Положення, Пенсійний фонд України, як центральний орган виконавчої влади, відповідно до покладених на нього завдань лише організовує, координує та контролює роботу його органів щодо призначення (перерахунку) та виплати пенсій спеціальних підрозділів, які безпосередньо призначають та виплачують пенсію, в Пенсійному фонді України, не створено.
Пенсійне забезпечення відповідно до ст.ст. 63, 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії управління Фонду в районі, місті і районах у містах, а не Пенсійний фонд України.
Наведені норми законодавства вказують на те, що обов'язок по забезпеченню своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій та інших виплат відповідно до чинного законодавства покладається саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах.
Позивач звертався до Пенсійного фонду України із проханням передати його заяву про поновлення виплати пенсії позивачу, проте останній, згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 № 1261 не наділений повноваженнями щодо передачі територіальним органам Пенсійного фонду України заяв про поновлення виплати пенсії, у зв'язку з чим, заява позивача була розглянута в порядку та строки, визначені Законом України «Про звернення громадян».
За таких обставин, відповідач Пенсійний фонд України діяв в межах чинного законодавства та жодним чином не порушив права та свободи позивача.
Механізму, який забезпечує виплату пенсій особам, які не проживають постійно на території України, чинним законодавством не передбачено.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 виплата пенсії здійснюється в межах території України. Переказування пенсії за кордон зазначеним Законом не передбачено.
Крім того, слід зазначити, що питання щодо виконання судових рішень вирішується в порядку Розділу V «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладені обставини, позивач не довів, що діями відповідача порушені його права, а тому позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 47, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст. 63, 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 234 «Про затвердження Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», ст.ст. 2, 6, 9, 11, 71, 94, 99, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р.В. Новак