Справа № 560/5777/20
16 листопада 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглядаючи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом від 25.09.2020 в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 жовтня 2018 року по 28 липня 2020 року включно; 2) стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 жовтня 2018 року по 28 липня 2020 року включно в розмірі 283272,92 гривень за КВЕД 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Ухвалою суду від 05.10.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
13.11.2020 до суду поступив відзив на позовну заяву від 26.10.2020 №32/2/2957, а також клопотання №32/2/2956 від 26.10.2020 в якому відповідач просить залишити адміністративний позов без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Статтею 116 КзпП України передбачено, зокрема, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 КЗпП України роз'яснив, що для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
У цьому рішенні Конституційний Суд України також зазначив, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Отже, для встановлення початку перебігу тримісячного строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 28 грудня 2019 року по справі №1.380.2019.001406, від 13 березня 2019 року по справі №813/1001/17, від 24 січня 2019 року по справі №802/28/16-а.
Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Сторонами не оспорюється, що грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій та індексацію грошового забезпечення позивачу виплачено 28.07.2020, тому строк звернення до суду з цим позовом почався 28.07.202, а отже позивачем при поданні позову 25.09.2020, не пропущено строк звернення до суду з позовною заявою, тому суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду слід відмовити.
Також, у відзиві на позовну заяву відповідач просить здійснити розгляд справи за участю представника Військової частини НОМЕР_1 .
Пунктом 20 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частиною 1 ст. 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Пунктом 2 ч. 6 ст. 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування у цій справі суд приходить до висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.Згідно з Наказом Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2020 №185-од "Про тимчасове припинення відправлення поштової кореспонденції Хмельницьким окружним адміністративним судом", у зв'язку із недостатнім фінансуванням, відсутністю поштових знаків та відмови Державної судової адміністрації України щодо виділення коштів відповідно до листа від 16.09.2020 №14-17229/20, наказано відділу документального забезпечення тимчасово припинити відправлення поштової кореспонденції до надходження коштів, тому суд про прийняті рішення у справі буде повідомляти учасників на вказані ними у позові засоби зв'язку (телефон, електронна пошта).
Керуючись статтями 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотань Військової частини НОМЕР_1 про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відмовити.
Копії ухвали надати учасникам судового розгляду наявними в них засобами зв'язку та відповідному підрозділу Хмельницького окружного адміністративному суду, який зобов'язати невідкладно організувати виконання вимог ст. 44, 251 КАС України, після усунення підстав, які стали підставою для не надсилання поштової кореспонденції учасникам справи, і про це повідомити суддю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повне судове рішення складене 16 листопада 2020 року
Головуючий суддя А.І. Петричкович