печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48509/20-к
09 листопада 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_2 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12020105060000931,-
06 листопада 2020 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_2 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105060000931.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що відділом дізнання Печерського УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020105060000931 від 04.11.2020, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 290 КК України. Під час досудового розслідування зазначеного кримінального проступку, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а саме: транспортний засіб марки «Mercedes-Benz S600», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії № НОМЕР_3 ; ключ від замка запалювання зазначеного транспортного засобу, оскільки вказане майно має значення речового доказу в сенсі ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя дослідивши матеріали провадження дійшов наступного висновку.
За змістом ст. 12 КК України класифікація кримінальних правопорушень кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Відповідно до статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Зокрема п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Отже застосування заходів забезпечення кримінального провадження в межах досудового розслідування злочинів, в тому числі щодо накладення, арешту вирішується слідчим суддею та має визначений порядок.
В той же час, Главою 25 КПК України визначаються особливості досудового розслідування кримінальних проступків.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КПК України досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Згідно ч. 1 ст. 298-3 КПК України речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, виявлені під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей, вилучаються уповноваженою службовою особою Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань. Вилучені речі і документи зберігаються органом, що їх вилучив, до розгляду провадження про кримінальний проступок по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про затримання.
Прокурор, звертаючись до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, посилається на положення ст. 170 КПК України, яка, як вже було зазначено вище, регулює підстави накладення арешту на майно під час проведення досудового розслідування злочинів. В той же час, провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020105060000931 та в межах якого подано клопотання про арешт майна, здійснюється за ознаками кримінального проступку.
Частиною 6 статті 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки клопотання про накладення арешту подане в межах досудового розслідування кримінального провадження щодо проступку, воно не може бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки вирішується в порядку, передбаченому ст. 298-3 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 26,19, 170 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_2 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12020105060000931- повернути прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1