Справа № 369/13588/20
Провадження №2/369/5130/20
про залишення без руху
02.11.2020 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
28.10.2020 до суду надійшла зазначена заява, при вивченні матеріалів якої вбачається, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 176 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Позивачем не зазначено ціну позову, та визначено самостійно суму судового збору у розмірі 6306 грн., однак не надано документальних підтверджень дійсної вартості спірного майна на час подання позовної заяви до суду, не зазначено також про те, що вказана в позові вартість майна, що підлягає поділу, визначена за погодженням між подружжям.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем додано до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору в розмірі 6306 грн.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позивач в позовній заяві зазначено судовий збір у розмірі 6306, 00 грн. з посиланням на приписи частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», які регулюють оплату судового збору за подання позовної вимоги про поділ майна при розірванні шлюбу, максимальний розмір якого становить 3 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 6306, 00 грн., проте вказана ставка судового збору застосовується у випадках одночасного пред'явлення вимог про розірвання шлюбу та поділу майна подружжя. Однак у вказаному проваджені предметом розгляду справи є лише поділ майна подружжя, вимоги про розірвання шлюбу не ставиться у вказаному провадженні, оскільки шлюб між сторонами розірваний на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.06.2020 року.
За таких обставин підстави для застосування вказаної норми у даних правовідносинах відсутні.
З огляду на те, що у вказаній справі не вирішується вимоги про розірвання шлюбу, приходжу до висновку, що спір, який виник між сторонами є майновим, а тому судовий збір має бути сплачений за такою ставкою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;
Згідно зі ст.5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" за результатами проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
Позивачем в позовній заяві не визначено ринкової вартості спірного майна, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зокрема, не подано звіт про оцінку ринкової вартості нерухомого майна.
Тому позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку спірного майна у відповідності до якого позивачу необхідно встановити ціну позову та сплатить судовий збір.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 4 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
З ордера адвоката серії КВ № 477175 вбачається, що в графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено «суди, підприємства, установи, організації».
Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2019 року в справі № 9901/847/18 визначила, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога». Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Тому, позивачу необхідно надати ордер, що заповнений відповідно до вимог Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
Відповідно до п. 14 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, ордер є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера. Однак
Таким чином, повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Адвокатом Крушинським В.В. договір про надання правової допомоги до позовної заяви додано не було, а з наданого до суду ордеру на надання правової допомоги неможливо встановити обсяг її повноважень від імені позивача ОСОБА_1 .
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підписана представником позивача за відсутності підтвердження повноважень такої особи на підписання позовної заяви.
Таким чином, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, наявні підстави для залишення поданої заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення викладених в ухвалі недоліків.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачу строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали суду, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачці, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Я. Волчко