Справа 357/8350/20
Провадження 3/362/2149/20
16.11.2020 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Ковбель М.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №313004 від 20.08.2020 року зазначено, що ОСОБА_1 20.08.2020 року о 03 год. 05 хв. на 35 км а/д Київ-Одеса керував транспортним засобом Honda Dio AF35 без номерного знаку з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справисуд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Беручи до уваги вищевикладене, наявність даних, що свідчать про повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, суддя вирішив розглянути справу про адміністративне правопорушення відносно останнього у його відсутності, дослідивши наявні в справі матеріали.
Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п. 2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак як вбачається із вищезазначеного протоколу, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та відмовився від направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Більш того, вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в повному обсязі стверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, який відповідає нормам КУпАП, рапортом, поясненнями свідків, відео з нагрудної камери.
За таких обставин, враховуючи характер вчиненого правопорушення, його вік, ступінь його вини, відношення до вчиненого, а також з метою його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає, що на нього необхідно накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно дост.40-1 КУпАП, з правопорушника слід стягнути судовий збір.
Керуючись ст.ст.40-1,221,283-284, ч. 1 ст.130 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 420,40 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її постановлення.
Строк звернення до виконання 3 місяці з дня винесення постанови.
Суддя М.М.Ковбель