Справа № № 362/5999/19
Провадження № 3/362/1489/20
10.11.2020 року Васильківського міськрайонного суду Київської області Л.М.Кравченко, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Васильківського ВП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Пристроми Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянина України, пенсіонера, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 508224 від 01.10.2019 р., ОСОБА_1 01.10.2019 р. о 10 год. 50 хв., керуючи автомобілем марки «Ваз 2107», номерний знак НОМЕР_1 по вулиці Володимирській в м. Василькові Київської області, перед початком руху та зміною його напрямку не переконався що це буде безпечним, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Toyota Rav4» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . При цьому, водій ОСОБА_1 , виконуючи маневр повороту з прав на ліво, не надав перевагу в русі автомобілю «Toyota Rav4», який рухався в зустрічному напрямку, що призвело до зіткнення, чим порушив вимоги пункту 10.1 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у скоєному не визнав, показав, що він їхав в м. Васильків біля базару, спускався, швидкість була мала. Дивився, де б зупинився, але автомобілі були по обидва боки, оскільки працював базар. Він проїхав зупинку, попереду був пішохідний перехід, побачивши місце зліва, він ввімкнув поворот та здійснив маневр повороту наліво та відчув удар в праве колесо. Повертав він зі швидкістю майже як у пішохода. Після удару його транспортний засіб відкинуло, а другий автомобіль проїхав недалеко. Водій автомобіля сказав, що рухався зі швидкістю 50 км/год. Після чого приїхала поліція.
Свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не перебуває в родинних зв'язках ні з одним з учасників ДТП, в судовому засіданні показала, що стала випадковим свідком ДТП. Була у справах у м. Васильків та вирішила заїхати на ринок. Вийшла з маршрутного таксі біла базару, та коли переходила дорогу по пішохідному переходу, то за нею швидко проїхав на пішоходному переході автомобіль, та коли озирнулась, побачила, що темний автомобіль марки «Toyota Rav4» вдарив світлий «Ваз 2107». Водій темного автомобіля навіть не гальмував. Повертаючись з базару, запропонувала допомогу і залишила свій номер телефону. Автомобіль гр. ОСОБА_1 їхав з м. Васильків, а інший до міста. Коли побачила автомобіль, вона прискорилась та перейшла дорогу.
Заслухавши ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідност. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом", яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому слід виходити з вимог статті 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Так, ст. 124 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом також враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши усі наявні докази у справі, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 508224 від 01.10.2019 р., схему місця ДТП, пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 , прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 не вбачається порушень п. 10.1 ПДР України і відповідно в його діях не міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому висновок працівників поліції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, не знайшло свого підтвердження під час судового розгляду.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими - відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
На підставі проведеного всебічного, повного та об'єктивного дослідження справи та враховуючи положення Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, а провадження в справі закрити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по даній справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 124, 221, 247, 275-280, 283-287 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , за ст. 124 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Л.М. Кравченко