Справа № 357/7645/19
2/357/616/20
Категорія 81
04 листопада 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О. В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна компанія «Укржитлоінвест», третя особа: Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Шевченківський - 103», Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Київської області, про захист прав споживачів, -
11.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 04.04.2016 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна компанія «Укржитлоінвест» був укладений договір №100/04/04 купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Відповідно до пункту 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж, продавець зобов'язується передати (відступити) у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти у власність майнові права на квартиру з характеристиками, зазначеними в п.1.2 та в додатках до цього договору. Придбавши квартиру вона розпочала ремонтні роботи, так як відповідно до додатку №2 до Договору, продавець в кімнатах та коридорі виконав лише підготовку під підлогу, та на стінах виконав штукатурні роботи. З настанням холодів, на стінах почав появлятися грибок. Вона звернулася по питанню появи грибка в квартирі до продавця квартири. 01.12.2017 року комісійно в складі директора, заступника директора, ТОВ «УІК» «Укржитлоінвест», головного інженера проекту, головного інженера ТОВ «Укржитлоінвест», представників ТОВ «МЖК-БУД-БЦ» проведено обстеження її квартири на предмет промерзання стін та на виникнення грибкових утворень на стінах квартири. При комісійному обстеженні було встановлена пліснява на поверхні шпалер, внутрішня поверхня стіни зволожена, температура в квартирі становила 17-18 градусів за Цельсієм, підвищена вологість в квартирі. Згідно висновків комісії їй було рекомендовано: встановити осушувач повітря для приведення вологості в норму; провести регулювання віконної фурнітури та встановити вентиляційні клапани на вікнах; провести заміри вентиляції незалежною організацією; прибрати шпалери, уражені грибком, для уникнення більшого проникнення в стіни; після зняття плісняви, просушити місця мокріння стін; обробити уражені місця антигрибковим розчином. Працівниками ТОВ «УІК» «Укржитлоінвест» в добровільному порядку, безкоштовно було виконане встановлення вентиляційних клапанів на вікнах та надано їй в квартиру осушувач повітря, але грибок з квартири не зник. Нею була направлена претензія до продавця, так як відповідно до пункту 7.2 Договору, в разі виявлення покупцем прихованих дефектів квартири, продавець усуває недоліки за власний рахунок. Відповідач на претензію зазначив, що прояви підвищеної вологості повітря та грибка на поверхі зовнішніх огороджуючих конструкцій квартири виникла внаслідок неправильного користування вентиляцією приміщення, а саме відсутності відкривання стулок вікон для провітрювання приміщення та неправильного влаштування вентиляційного зонта з відводом забрудненого повітря всередині приміщення. Вона звернулася до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Міська Служба Замовника» з метою обстеження квартири на предмет технічного стану димових та вентиляційних каналів. Працівниками вказаного підприємства було обстежено квартиру та складено відповідний акт, в якому зазначено, що канали на день перевірки відповідають технічним вимогам та придатні для відведення продуктів згорання газу. Згідно висновку будівельної лабораторії Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатації», причинами сирості зовнішніх стін являється недостатні теплоізоляційні характеристики зовнішніх стін. В усіх приміщеннях квартири температурні показники поверхні зовнішніх стін є нижчими допустимих відповідно до нормативних вимог. Для усунення причин сирості в квартирі необхідно виконати утеплення зовнішніх стін. Вартість обстеження становила 960,00 грн. Відповідно до висновку про вартість проведення відновлювального ремонту та ліквідації причин сирості та плісняви у квартирі в цінах станом на 10.05.2018 року, виготовленому ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки плюс» 14.05.2018 року, вартість проведення ремонтних робіт складає 71 016,00 грн. За проведення експертизи нею було сплачено 3300,00 грн. Після проведення експертизи та отримання висновків, вона направила висновок експертизи до продавця з проханням відшкодувати їй вартість затрачених коштів. Відповіді на її звернення вона не отримала. Враховуючи, що у неї на руках була новонароджена дитина, а проживати в квартирі стало не можливо, вона сильно переживала за здоров'я доньки, вимушена була орендувати іншу квартиру для проживання, перевозити всі речі. Все це стало перешкодою для проживання в квартирі та, як наслідок, фактичного користування цією квартирою у якості житла. За час проведення утеплення квартири та проведення в ній ремонтних робіт, вона разом із сім'ю була вимушена орендувати з 29.11.2017 року по 31.12.2018 року інше житло. Вартість орендної плати складає 4500,00 грн. за місяць. За час проживання її сім'ї в орендованій квартирі було виплачена сума коштів в розмірі 58 500 грн. Для прибирання грибка в квартирі вона була вимушена звернутися до спеціалістів, оплативши їх послуги в розмірі 7000,00 грн. Після проведення зовнішнього утеплення стін квартири, в осінньо-зимовий період 2018-2019 р. грибок на стінах не появлявся. Таким чином, внаслідок недоліків у виконаних відповідачем будівельних роботах, нерозривно пов'язаних з об'єктом будівництва (нерухомим майном), що спричинило появу плісняви в квартирі, призвели до інтенсивного пошкодження стін квартири пліснявою, внаслідок недостатніх теплоізоляційних характеристик зовнішніх стін, їй було завдано збитків у вигляді витрат, які вона змушена понести для здійснення будівельно-ремонтних робіт з метою відновлення нормального стану квартири та її використання за призначенням. Зазначені недоліки виникли з вини відповідача, адже відповідно до умов договору купівлі-продажу, об'єкт майнових прав за цим договором - визнається квартира, як складова та невід'ємна частина об'єкта будівництва, спорудження яких здійснює продавець. Тому, просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна компанія «Укржитлоінвест» на її користь витрати по проведенню робіт по утепленню квартири в розмірі 71 016,00 грн., витрати за оренду житла в розмірі 58 500 грн., моральну шкоду в розмірі 100000 грн., витрати за роботу по усуненню грибка в квартирі в розмірі 7000 грн., витрати за проведення експертизи в розмірі 960 грн. та 3300 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
15.07.2020 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
25.10.2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна компанія «Укржитлоінвест» подав відзив, в якому зазначив, що відповідач належним чином виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , укладений 04.04.2016 року між покупцем ОСОБА_1 та продавцем ТОВ «УІК «Укржитлоінвест», в тому числі щодо якості квартири, як складовою об'єкта будівництва - 15-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 . Таким чином, відповідач як замовник об'єкта будівництва, забезпечив будівництво та введення в експлуатацію житлового будинку з технічними характеристиками, відповідно до проектної документації зазначеної у Декларації про готовність до експлуатації об'єкта, у відповідності до вимог чинного законодавства. Наданий позивачем Акт №197/83 обстеження технічного стану несучих і огороджувальних конструкцій квартири від 13.02.2018 року, складений Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатаіції», не відповідає вимогам законодавства про судову експертизу та ЦПК України. Вказаний Акт обстеження технічного стану несучих і огороджувальних конструкцій квартири також не відповідає спеціальному законодавству у сфері містобудівної діяльності. Обстеження проводив провідний інженер комунального підприємства, а затверджував начальник лабораторії цього підприємства Чміль Г.М. , який має сертифікат АЕ 000841 від 03.10.2012 року за кваліфікацією «технічне обстеження будівель та споруд». Однак, виходячи з вимог закону фахівець-експерт мав би скласти звіт (а не акт) за формою та змістом, визначеним відповідними нормами чинного законодавства, особисто підписати його та скріпити свій підпис особистою печаткою, затвердити такий звіт керівником юридичної особи, у складі якої він працює, визначити, з яких правових підстав такий експерт особисто не проводив обстеження, а передоручив його проведення інженеру комунального підприємства. Технічне обстеження за сертифікатом проводиться лише будівель та споруд як об'єктів будівництва, а не окремих вбудованих приміщень, що також не знайшло свого нормативного обгрунтування у наданому акті. Окремо слід вказати на питання дійсності сертифіката експерта Г. Чміль . Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п'ять років, не обмежується. Однак, пройшов професійну атестацію експерт Г. Чміль (сертифікат АЕ 000841 від 03.10.2012р.) тобто 03.10.2012 року. А відповідно до повідомлення про включення до реєстру атестованих осіб станом на 20.10.2019 року експерт Чміль Григорій Іванович проходив підвищення кваліфікації 02.03.2018 року. Отже, відповідно до даних реєстру, станом на час підписання Акту обстеження 13.02.2018 року п'яти річний термін на підвищення кваліфікації завершився 03.10.2017 року, що має своїм наслідком, згідно згаданої вимоги закону, закінчення дії сертифікату. Таким чином, експерт Чміль Григорій Іванович 13.02.2018 року не мав законних прав проводити будь-яке обстеження до проходження професійної атестації. В результатах обстеження квартири (акт за №197/83 від 13.02.2018 року) виконано провідним інженером Коропецьким А. та затверджене експертом будівельної лабораторії «Київжитлоспецексплуатаіції» Г. Чмілем (сертифікат АЕ 000841 від 03.10.2012р.) вказано на те, що вентиляція не працює, а також, як наслідок, фіксується підвищена вологість (без виконання конкретних замірів). Також, в акті відмічається недостатні теплоізоляційні характеристики зовнішніх стін з посиланням на таблицю 5.п.6.3 ДБН В.2,6-31:2017 «Теплова ізоляція будівель» про перепад внутрішньої температури повітря та температури на внутрішній поверхні огороджувальних конструкцій, ігноруючи пункти ДБН В.2,6-31:2017 «Теплова ізоляція будівель». При складані Акту, експерт не провів обстеження стану конструкції теплоізоляційної оболонки зовнішньої стіни. Замірів вологості внутрішнього повітря квартири, не виконав теплотехнічний розрахунок опору теплопередачі зовнішніх огороджувальних конструкцій і розрахункової оцінки тепловологісного стану огороджувальних конструкцій. Без даних про вологість внутрішнього повітря квартири не можливо провести розрахунки відповідно до ДСТУ-Н Б.В.2.6-192:2013 «Настанова з розрахункової оцінки тепловологісного стану огороджувальних конструкцій» та отримати висновки щодо стану зволоженості теплотехнічної оболонки зовнішньої стіни та виявити на межі яких шарів утворюється волога. Відповідно до обстеження проведеного провідним інженером Коропецьким А. та затвердженого експертом Г. Чмілем не можливо встановити теплотехнічний стан зовнішніх огороджувальних конструкцій, що становить під обгрунтований сумнів достовірність висновків експерта в цілому, зроблених в Акті. 01.12.2017 року комісією, в присутності власниці ОСОБА_1 було проведено обстеження кв. АДРЕСА_3 , на предмет промерзання стін та виникнення грибкових утворювань на стінах квартири, про що було складено акт огляду квартири від 01.12.2017 р. При обстежені квартири було виявлено грибкові утворення та зволоження внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, підвищена вологість квартири в наслідок не працюючої вентиляції. Комісією було запропоновано провести ряд заходів щодо відновлення роботи вентиляції, осушення повітря квартири та перевірки стану утеплювача зовнішніх стін квартири. 26.12.2017 року комісією було проведено повторний огляд квартири позивача, за результатами яких комісія прийшла до висновків, що прояви підвищеної вологості та грибка виникли внаслідок неправильного користування вентиляцією приміщення, що також було констатоване й в Акті №197/83 обстеження технічного стану несучих і огороджувальних конструкцій квартири від 13.02.2018 року, проведеного експертом Чміль Г . Позивач обгрунтовує розмір збитків щодо відновлювального ремонту посиланням на висновок незалежного експертної оцінки про вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_4 , однак такий висновок містить істотні недоліки щодо методики проведення такого дослідження та не відповідає вимогам закону до експертних досліджень з наступних підстав. По-перше, експерт не зазначив, що попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. По-друге, відповідно до ч.3 ст.13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим, чого зроблено не було. По-третє, у звіті оцінки не зазначено, який конкретно метод витратного підходу обрав оцінник для визначення вартості витрат ремонту та не проведено коригування такої вартості на суму зносу (знецінення), що суперечить вимогам ч.2 ст.12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні» та 40, 51, 56, 60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майнових прав». Згідно із п.40 Національного стандарту №1 витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об'єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення). Основними методами витратного підходу є метод прямого відтворення та метод заміщення. Метод прямого відтворення полягає у визначенні вартості відтворення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення). Метод заміщення полягає у визначенні вартості заміщення з подальшим вирахуванням сум зносу (знецінення). Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема виклад зміст застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків з допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна. Натомість оцінник у Звіті лише процитував положення Стандарту про витратний метод, не зазначивши при цьому, який саме метод витратного підходу він обрав - метод прямого відтворення або метод заміщення об'єкта. Суттєвим недоліком звіту є відсутність коригування вартості на суму зносу (знецінення), що робиться в обов'язковому порядку при витратному підході, що у свою чергу, ставить під сумнів достовірність визначених оцінником результатів. Позивач зазначає, що зв'язку із неможливістю проживання у своїй квартирі вимушена була на період ремонту орендувати інше житло, у зв'язку із чим вимагає відшкодування сплаченої орендної плати. Однак, такі вимоги є необгрунтованими, оскільки позивач не надала належного та допустимого доказу про те, що технічний або санітарний стан її квартири не дозволяє її використовувати за її призначенням (проживання). Висновок про неможливість використовувати квартиру для проживання має робоити компетентна особа у встановленому законом порядку, а не власне позивач. Позивач не надала взагалі жодного обгрунтування та доказів факту щодо строку оренди. Чому позивач орендувала інше житло з 29.11.2017 року по 31.12.2018 рік (більше року), а чому не 2-3 роки або 3 місяці. Який прямий необхідний причинно-наслідковий зв'язок між необхідністю ремонту та фактом проживання в іншому місці та строком такого проживання у 13 місяців. Заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди у 100 000 грн. є необгрунтованою, оскільки позивач не довела ані факту наявності вини саме відповідача в її стражданнях, ані обставин щодо характеру та ступеня порушення її немайнових (особистих) прав. Натомість позивач у позові лише відтворює законодавче регулювання цих відносин (цитування норм закону) й після цього одразу зазначає про розмір грошової компенсації моральної шкоди у 100 000 грн. Також, не доведеним залишився й сам розмір компенсації моральної шкоди, яка до того ж, на думку відповідача, не враховує вимоги закону щодо розумності і справедливості при визначені розміру відшкодування моральної шкоди, тому просили відмовити в задоволенні позову.
24.12.2019 року позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якому зазначила, що 01.12.2017 року комісійно, в складі директора, заступника директора, ТОВ «УІК» «Укржитлоінвест», головного інженера проекту, головного інженера ТОВ «Укржитлоінвест», представників ТОВ «МЖК-БУД-БЦ» проведено обстеження її квартири на предмет промерзання стін та на виникнення грибкових утворень на стінах квартири. При комісійному обстеженні була встановлена пліснява на поверхні шпалер, внутрішня поверхня стіни зволожена, температура в квартирі становила 17-18 градусів Цельсія, підвищена вологість повітря в квартирі. Акт огляду квартири від 26.12.2017 року, який відповідач надав до відзиву, та якого не було в матеріалах справи, де відповідач визнає свою вину. В акті зазначено, що «внаслідок проведення забудовником робіт по усуненню підвищеної вологості в квартирі, а саме: встановлення осушувача повітря марки Cooper&Hunter CH-D016WDR7, улаштування вентиляційних клапанів на тілі віконної конструкції та регулювання віконної фурнітури, вологість квартири знизилась до санітарно-гігієнічних норм, для даного типу приміщення, та становить на момент вимірювання 40%». В договорі купівлі-продажу відсутній пункт щодо осушувача повітря марки Cooper&Hunter CH-D016WDR7. Так як осушувач повітря працює від електромережі, відсутній пункт в договорі щодо відшкодування йому плати за електроенергію в зв'язку з його роботою по осушенню квартири. Також, в договорі купівлі-продажу відсутній пункт щодо улаштування вентиляційних клапанів на тілі віконної конструкції та регулювання віконної фурнітури після введення квартири до експлуатації. В декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який надав до відзиву відповідач по справі, зазначено, що об'єкт готовий до експлуатації та відсутній пункт в декларації щодо проведення забудовником будь-яких робіт після реєстрації декларації. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
10.02.2020 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просила позов задовольнити.
Представник позивача, адвокат Мацієвська Ольга Петрівна, в судове засідання не з'явилася, про день час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.
Представники відповідача, адвокат Кукса Ольга Володимирівна та адвокат Агудалічев Олександр Олександрович в судове засідання не з'явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, до суду подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Третя особа, Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Шевченківський - 103», свого представника в судове засідання не направила, про день час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила.
Третя особа, Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Київській області свого представника в судове засідання не направив, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79, ч. ст. 78 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с.65-69).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна компанія Укржитлоінвест», було зареєстровано - 14.06.2012 року, керівник Ходаківський Павло Михайлович, вид економічної діяльності юридичної особи: Код КВЕД 41.10 організація будівництва будівель, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.93-101).
04.04.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна компанія «Укржитлоінвест» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений Договір №100/04/04 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, який посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського МНО Київської області Дерун А.А. (а.с.11-13), відповідно до п.1.1 продавець зобов'язується передати (відступити) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .
Відповідно до п.1.2 цього договору сторони домовились, що квартира АДРЕСА_3 передається за цим договором ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи.
23.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна компанія «Укржитлоінвест» та ОСОБА_1 була укладена Додаткова угода №1 до Договору №100/04/04 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04.04.2016 року (а.с.14), з п.1 якого вбачається, що продавець і покупець у зв'язку з передачею та оформленням документів на квартиру в рахунок куплених майнових прав погодилися доповнити Договір купівлі продажу майнових прав на квартиру №100/04/04 від 04.04.2016 року.
Відповідно до п.2 даної Додаткової угоди (а.с.14) змінити положення Договору, «п.1.1 майнові права за цим договором - всі права на квартиру, що реалізуються покупцем шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на квартиру після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію». «п.1.2 Розділу 1, сторони домовились, що квартира, яка є об'єктом нерухомості на майнові права куплені згідно Договору, розташована за адресою АДРЕСА_6 .
Як вбачається з Додатку №2 по Договору №100/04/04 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04.04.2016 року, переліку будівельних робіт, які продавець зобов'язаний виконати у квартирі при споруджені об'єкта будівництва (а.с.15) стіни зовнішні: з керамічних стінових блоків товщиною 250 мм із зовнішнім утепленням негорючою мінеральною ватою товщиною 80 мм, опорядженням цеглою 120 мм та покращенням фарбуванням фасадною фарбою.
15.12.2015 року було зареєстровано в Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області №КС14315349 1871 Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (а.с.133-136) будівництво 15-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 (І черга). Нове будівництво. Код об'єкта - 1122.2. Категорія складності - ІІІ.
Відповідно до пункту 14 даної Декларації (а.с.134 на звороті), техніко-економічні показники об'єкта (з урахуванням результатів технічної інвентаризації), описи об'єкта: несучі конструкції: фундаменти із буроінєкційних паль з влаштуванням монолітного плитного залізобетонного ростверку; каркас монолітний залізобетонний; перекриття та покриття із монолітного залізобетонну; покрівля плоска рулонна. Огороджувальні конструкції: стіни із пустотілих керамблоків, утеплювача та зовнішнього шару із селікатної цегли. Фасади: фарбування фасадними фарбами по силікатній цеглі.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.16-17), 25.08.2016 року приватним нотаріусом Дуб Наталією Миколаївною було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру №100/04/04 від 04.04.2016 року.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно із ч.1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» та главою 61 розділу ІІІ підрозділу 1 книги п'ятої ЦК України, яка регулює договірні зобов'язання, зокрема договір підряду.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 ЦК України).
Згідно ч.1ст. 628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. В ч.1ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що сторони обумовили умови договору, оскільки підписали його та підписали Акт приймання-передачі квартири на майнові права від 23.08.2016 року (а.с.165), з п.4.4 якого вбачається, що роботи, які продавець виконав у квартирі, встановлене в квартирі обладнання, роботи на об'єкті будівництва та прибудинковій території, а також обладнання, встановлене в об'єкті будівництва для подальшої передачі експлуатуючій організації чи об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку. Виконані та передані продавцем покупцю в повному обсязі згідно переліку наведеному в Додатку №2 до Договору, без будь-яких зауважень та претензій.
Крім того, п.4.4.2 Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти за Актом приймання-передачі майнові права на квартиру.
Робота, відповідно до вимог ст.857 ЦК України, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, якості, визначеній у договорі, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Права та обов'язки споживачів визначені статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів».
Позивач вважає, що внаслідок недоліків у виконаних відповідачем будівельних роботах нерозривно пов'язаних з об'єктом будівництва (нерухомим майном), що спричинило появу плісняви в квартирі, призвели до інтенсивного пошкодження стін квартири пліснявою, внаслідок недостатніх теплоізоляційних характеристик зовнішніх стін, їй було завдано збитків у вигляді витрат, які вона змушена понести для здійснення будівельно-ремонтних робіт з метою відновлення нормального стану квартири та її використання за призначенням.
Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно п.12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причині при цьому наділений хоча б однією з нижче наведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
01.12.2017 року був складений Акт огляду квартири АДРЕСА_3 , на предмет обмерзання стін на виникнення грибкових утворень на стінах квартири (а.с.18), з якого вбачається, що у зовнішніх кутах квартири була виявлена пліснява на поверхні шпалер, внутрішня поверхня стіни зволожена. Температура стін становить 17-18 градусів Цельсія. Підвищена вологість повітря в квартирі. Контрольні заміри показали, що при закритих вікнах вентиляція не працює, а при відкритих - тяга 1,2 м/с. Висновки і рекомендації комісії: встановити осушувач повітря для приведення вологості в норму; провести контрольну перевірку стану утеплювача ззовні, в місцях виявлення плісняви; провести регулювання віконної фурнітури та встановити вентиляційні клапани на вікнах; провести заміри вентиляції незалежною організацією; прибрати шпалери уражені грибком, для уникнення його більшого проникнення в стіни; після зняття плісняви, просушити місця мокріння стін; обробити уражені місця антигрибковими розчинами. Даний акт був підписаний членами комісії: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . З актом ознайомлена мешканець квартири ОСОБА_1 .
Як вбачається з Акту №1069 обстеження і перевірки технічного стану димових вентиляцій каналів від 11.12.2017 року (а.с.20), при обстеженні та перевірці стану тяги димових і вентиляційних каналів з метою визначення їх придатності для відведення продуктів згорання газу за адресою: АДРЕСА_6 , встановлено, що відповідність конструкції і використаних матеріалів згідно проекту - так; канали виконано вентиляційні з цегли; перетин каналів вентиляційні 150х200мм; наявність вентиляційних каналів в будинку та їх кількість 2 штуки; наявна тяга у вентиляційних каналах на день перевірки становить 0,79/0,85 м/с. Вимірювання проведені цифровими приладами ИС-2 №601.010; №489; №490 та ММЦ, №545, 792.
26.12.2017 року був проведений повторний огляд квартири АДРЕСА_3 та складено Акт огляду квартири (а.с.132), з якого вбачається, що для перевірки результатів виконання рекомендацій комісії, по усуненню проявів підвищеної вологості в квартирі та видалення проявів грибка на поверхні стін, які були вказані в акті огляду квартири від 01.12.2017 року. В присутності власника квартири ОСОБА_1 була проведена контрольна перевірка стану та наявності утеплювача в колодязній кладці зовнішньої огороджувальної конструкції. Проблеми зі станом утеплювача відсутні. Стан утеплювача відповідає нормам. Внаслідок проведення забудовником робіт по усуненню підвищеної вологості в квартирі, а саме: встановлення осушувача повітря марки Cooper&Hunter CH-D016WDR7, улаштування вентиляційних клапанів на тілі віконної конструкції та регулювання віконної фурнітури, вологість квартири знизилась до санітарно-гігієнічних норм, для даного типу приміщення, та становить на момент вимірювання 40%. Висновок: прояви підвищеної вологості повітря грибка на поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій квартири, що оглядалась, виникла внаслідок неправильного користування вентиляцією приміщення, а саме відсутності відкривання стулок вікон для провітрювання приміщення та правильного влаштування вентиляції кухонного вентиляційного зонта з відводом забрудненого повітря всередину приміщення.
13.02.2018 року будівельною лабораторією Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатації» складено Акт №197/83 про обстеження квартири АДРЕСА_3 , затверджений начальником будівельної лабораторії Г. Чміль (а.с.21-25), в якому зазначено, що несучі та огороджувальні конструкції квартири АДРЕСА_3 знаходиться в задовільному технічному стані по несучій здатності (СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015:2009 «Правила визначення фізичного зносу житлових будинків»). Сирість огороджувальних конструкцій в приміщеннях квартири АДРЕСА_4 погіршує експлуатаційні властивості житла. Причинами сирості зовнішніх стін являється: недостатні теплоізоляційні характеристики зовнішніх стін. В усіх приміщеннях квартири температурні показники поверхні зовнішніх стін є нижчими допустимих відповідно до нормативних вимог. Відповідно до таб.5 п.6.3 ДБН В.2.6-31.2016 «Теплова ізоляція будівель» перепад між температурою повітря в квартирі і температурою внутрішньої поверхні огороджувальних конструкцій не повинен перевищувати: для зовнішніх стін 4 градуси; для стелі 3 градуси; для підлоги 2 градуси. Для усунення причин сирості огороджувальних конструкцій квартири АДРЕСА_4 необхідно: виконати утеплення зовнішніх стін. Утеплення виконати високоефективними матеріалами з дотриманням технології виконання робіт; забезпечити та дотримувати в квартирах оптимальні параметри мікроклімату. Згідно нормативних вимог відносна вологість повітря в житлових кімнатах мусить бути в межах 30-60%. Однією із основних причин високої вологості є незадовільна робота витяжної вентиляції. Так, згідно із ДБН В.2.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» таб.4 кількість видаленого повітря в приміщеннях санвузла мусить бути не менше 50 метрів кубічних на годину, в приміщенні кухні не менше 90 метрів кубічних на годину. Закривати сторонніми предметами вентиляційні отвори забороняються. У відповідності до ДБН В.222-15-2005: «припливне повітря в об'ємі однократного повітрообміну повинно подаватися через вікна. При встановленні вікон без квартирок і з герметичним притулом слід застосувати модифікації вікон із вбудованими провітрювачами». Для забезпечення нормативної роботи витяжної вентиляції слід залучити спеціалізовану організацію. Для покращення витяжної вентиляції рекомендується встановлювати вікна в режим «щілинного» провітрювання. Примітка: експлуатаційній організації рекомендується провести енергоаудит всього будинку, по результатам якого провести утеплення зовнішніх стін.
Згідно дублікату квитанції (а.с.26), ОСОБА_1 сплатила будівельній лабораторії Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатації» за обстеження технічного стану будівельних конструкцій 960,00 грн.
З висновку про вартість проведення відновлювального ремонту та ліквідації причин сирості та плісняви у квартирі АДРЕСА_3 від 14.05.2018 року (а.с.27-48), вбачається, що згідно Договору №047 від 10.05.2018 року із гр. ОСОБА_1 , провели оцінку вартості проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_3 та за результатами аналізу інформації, які є в розпорядженні, зробили висновок, що ринкова вартість проведення відновлювального ремонту становить 71 016,00 грн.
З розрахунку на оплату №СФ-045 від 11.05.2018 року (а.с.52), вбачається, що ОСОБА_1 сплатила за послуги з оцінки квартири ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» 3300,00 грн.
З розрахунку на оплату №16 від 22.06.2018 року (а.с.60), вбачається, що ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_13 за клінінгові послуги (прибирання приміщення з видаленням плісняви) 7000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.54), директору ТОВ «УІК» «Укржитлоінвест» мешканцями будинку АДРЕСА_7 була направлена претензія, в якій було зазначено, що в грудні був зданий в експлуатацію їхній будинок. Монтаж металопластикових віконних блоків, повинен виконуватись відповідно до ДСТУ В.2.6-15:2011 блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Так як підприємство проігнорувало технологію виконання монтажу вікон в зимовий період по периметру вікон з'являється конденсат, який перетворюється на плісняву та грибок. З фасадної частини по периметру вікон монтажна піна піддається систематичному руйнуванню від дощу, сонця, морозу та снігу. В багатьох квартирах промерзають стіни, взимку стікає вода від конденсату на підлогу, де також з'являється пліснява та грибок на стінах і стелях. Перелік квартир в яких промерзають стіни в місцях монолітного бетону, який не утеплений належним чином, а саме: квартири НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 . В зв'язку з вище викладеним, просили терміново відновити запінення вікон по всьому будинку. Виконати опоряджувальний шар поверх монтажної піни та виконати обрамлення віконних блоків відповідно до вищевказаного ДСТУ також просили прийняти рішення по утепленню стін.
26.06.2018 року ТОВ «УІК» «Укржитлоінвест» направило відповідь на претензію від 10.06.2018 року (а.с.55), в якому зазначило, що Товариство є замовником будівництва житлового будинку по АДРЕСА_7 . Будівельні роботи виконанні Генеральним підрядником ТОВ «МЖК БУД БЦ» відповідно до проектної проектної документації розробленої Генеральним проектувальником ТОВ «Укржитлопроект», яка за результатами розгляду отримала експерту оцінку філії ДП Укрдержбудекспертиза» в Київській області №10-0249-13/ЕО від 08.05.2013 р. З питань усунення зауважень по монтажу металопластикових вікон Товариство повідомило про готовність виконати своїми силами та за власний рахунок роботи з закриття монтажної піни для запобігання її руйнуванню внаслідок дії сонячних променів та інших факторів впливу навколишнього середовища шляхом встановлення нащільників по периметру віконних блоків. Для проведення робіт з усунення вказаних недоліків Товариство звертається до мешканців перерахованих у претензії квартир надати доступ працівникам монтажної організації до віконних блоків зсередини квартир для виконання вищевказаних робіт. Щодо рішення по утепленню стін Товариство повідомило, що була створена комісія у складі представників замовника ТОВ «УІК» «Укржитлоінвест», голови правління ОСББ «Шевченківський-103», двох головних інженерів генерального проектувальника ТОВ «УІК» «Укржитлоінвест», двох виконробів генерального підрядника ТОВ «МЖК БУД БЦ», якою було встановлено, що проблеми зі станом утеплювача відсутні, його стан відповідає нормі. Внаслідок проведених забудовником робіт по усунення підвищеної вологості в квартирі методом встановлення осушувача повітря, улаштування вентиляційних каналів в тілі віконної конструкції та регулювання віконної фурнітури, вологість квартири знизилась до санітарно-гігієнічних норм для даного типу приміщення. За результатами роботи комісії було постановлено висновок про те, що прояви підвищеної вологості повітря грибка на поверхні зовнішніх огороджувальних конструкцій квартири, що оглядалась, виникла внаслідок неправильного користування вентиляцією приміщення, а саме відсутності відкривання стулок вікон для провітрювання приміщення та правильного влаштування вентиляції кухонного вентиляційного зонта з відводом забрудненого повітря всередину приміщення.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення (ч.1 ст.15 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст.16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обґрунтованим.
За змістом ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст.1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Верховний суд вказав на те, що особа, яка вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Згідно ч. 2 ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Позивач, як на доказ заподіяння їй збитків, посилається на Акт №197/83 обстеження технічного стану несучих і огороджувальних конструкцій квартири від 13.02.2018 року, складений Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатації».
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд, вважає, що для з'ясування обставин, які послужили причинами плісняви на зовнішніх стінах квартири, потребують наявності спеціальних знань, які мають встановлюватися через такий засіб доказування як висновок експерта.
Оскільки, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.1,2,3 ст.102 ЦПК України).
Ч.6 ст. ст.102 ЦПК України передбачено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Ч.7 ст. ст.102 ЦПК України передбачено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Зокрема, Акт - це офіційний документ, який підтверджує факти, але не процедури дослідження того чи іншого питання з метою дійти відповідних висновків та надати відповіді на поставлені питання.
Тобто, вказаний Акт №197/83 обстеження технічного стану несучих і огороджувальних конструкцій квартири від 13.02.2018 року, складений Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатації», не відповідає вимогам законодавства про судову експертизу та вимогам ЦПК України.
Позивач обгрунтовуючи розмір збитків щодо відновлювального ремонту посилається на Висновок незалежної експертної оцінки про вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_3 від 14.05.2018 року, який був затверджений оцінювачем Нікітюк Олександром Владиславовичем .
Відповідно до п.1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.
Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Однак, як вбачається з кваліфікаційного свідоцтва оцінювача МФ№6 від 03.02.2018 року (а.с. 49 - на звороті) Нікітюк Олександр Владиславович склав кваліфікаційний іспит (рішення екзаменаційної комісії від 03.02.2018 року, протокол №14).
Тобто, оцінювач Нікітюк О.В. на момент складення звіту про оцінку майна мав менший ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, а тому він не міг його рецензувати.
Також, у звіті оцінки не зазначено, який конкретно метод витратного підходу обрав оцінник для визначення вартості витрат ремонту та не проведено коригування такої вартості на суму зносу (знецінення), що суперечить вимогам ч.2 ст.12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні» та 40, 51, 56, 60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майнових прав».
Згідно із п.40 Національного стандарту №1 витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об'єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення). Основними методами витратного підходу є метод прямого відтворення та метод заміщення. Метод прямого відтворення полягає у визначенні вартості відтворення з подальшим вирахуванням суми зносу (знецінення). Метод заміщення полягає у визначенні вартості заміщення з подальшим вирахуванням сум зносу (знецінення). Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити, зокрема виклад зміст застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків з допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна.
Проте, як вбачається зі звіту, в ньому лише процитовані положення Стандарту про витратний метод, не зазначено, який саме метод витратного підходу обрано для оцінки - метод прямого відтворення або метод заміщення об'єкта. Суттєвим недоліком звіту є відсутність коригування вартості на суму зносу (знецінення), що робиться в обов'язковому порядку при витратному підході, що у свою чергу, ставить під сумнів достовірність визначених оцінником результатів.
Крім того, судом встановлено, що станом на 26.06.2018 року, внаслідок проведених забудовником робіт по усунення підвищеної вологості в квартирі, методом встановлення осушувача повітря, улаштування вентиляційних каналів в тілі віконної конструкції та регулювання віконної фурнітури, вологість квартири знизилась до санітарно-гігієнічних норм для даного типу приміщення.
Тобто, в даному випадку позивач не довів незаконність дій відповідача, які спричинили вказані позивачем збитки та наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданими збитками та діями відповідача.
Позивач також зазначає, що за час проведення утеплення квартири та проведення в ній ремонтних робіт, вона разом із сім'ю була вимушена орендувати з 29.11.2017 року по 31.12.2018 року інше житло. Вартість орендної плати складає 4500,00 грн. за місяць. За час проживання її сім'ї в орендованій квартирі було виплачена сума коштів в розмірі 58 500 грн.
В підтвердження даного факту позивач надала договір оренди від 29.11.2017, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 (а.с.57-59), відповідно до п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 .
В п.2.1 договору зазначено, що строк дії договору оренди з 29.11.2017 року по 29.09.2018 року. П.3.1 договору передбачено, що орендна плата сплачується в гривнях з розрахунку 4 500 грн. за місяць. Також, між ОСОБА_1 та ОСОБА_15 був підписаний Акт передачі житлового приміщення (а.с.59).
Однак, дана вимога щодо стягнення шкоди з відповідача у розмірі 58 500 грн., також не знайшла свого підтвердження, оскільки позивачем надано лише договір оренди квартири та акт передачі житлового приміщення, однак доказів щодо сплати орендної плати у вказаному розмірі до суду не надано.
Щодо відшкодування моральної шкоди за цим позовом слід зазначити наступне:
Згідно ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» також визначено під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з частиною першою ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Суд зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5 постанови).
Тобто, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування моральної шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; моральної шкоди (фізичні та душевні страждання, приниження честі і гідності фізичної особи); причинного зв'язку протиправною поведінкою заподіювана та моральною шкодою; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Також, у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» чітко встановлено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію у різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли було вчинено дії, яким заподіяно шкоду.
Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Незважаючи на це, позивачем не надано жодних доказів нанесення їй такої моральної шкоди, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в частині моральної шкоди.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, в разі відмови у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. 15,16, 22, 23, 875, 1166, 1192, 1209, 1210 ЦК України, ст. 12, 13, 76 - 81, 141, 223, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна компанія «Укржитлоінвест» (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 28, оф. 66), третя особа: Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Шевченківський - 103» (місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 103), Департамент архітектурно-будівельної інспекції у Київської області (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26-А), про захист прав споживачів, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 13.11.2020 року.
СуддяО. В. Бондаренко