Справа № 296/4725/20
2-а/296/187/20
16 листопада 2020 рокум.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючого судді Адамовича О.Й., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти УПП в Хмельницькій області Власюка Дмитра Олександровича, Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2559519 від 20.05.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.05.2020 поліцейським 1 батальйону 4 роти УПП в Хмельницькій області Власюком Дмитром Олександровичем винесено постанову серії ЕАМ №2559519 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 225 грн. Підставою для винесення постанови про накладення штрафу стало порушення ч.1 ст.122 КУпАП, а саме те, що 20.05.2020 року о 12 год. 51 хв. в м. Хмельницькому, по вул. Західно-Окружній 5/1 позивач, керуючи транспортним засобом перевищив встановлені обмеження руху більше як на 26 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.).
Також зазначає, що правил дорожнього руху не порушував, а постанова винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки складалася інспектором без врахування його зауважень, пояснень та конкретної дорожньої обстановки. Доказів порушення не надано, свідків не опитано, тобто факт порушення оснований на припущеннях, що є порушенням закону. Крім того, відповідачем не складався протокол, тому позивач не міг ніяким чином висловити свою незгоду із винуватістю у вчиненні адміністративного правопорушення, а сама справа була розглянута на місці зупинки транспортного засобу, що порушило його права. Також просив врахувати правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої зазначено, що приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов'язок відповідача щодо зазначення технічного запису яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами ст. 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Вважає, що відповідачем жодного доказу вчинення ним адміністративного правопорушення за ст. 122 ч. 1 КУпАП не надано.
Ухвалою Корольовського районного суму м. Житомира від 26.08.2020 ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
18.09.2020 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що твердження позивача не відповідають дійсності, вимоги є безпідставними та необґрунтованими. Під час несення служби в м. Хмельницькому по вул. Західно-Окружна 20.05.2020 року екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000682) було виявлено порушення Правил дорожньогоруху України водієм транспортного засобу Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в населеному пункті зі швидкістю 76 км./год., при дозволеній швидкості 50 км./год. при цьому перевищуючи встановлене обмеження швидкості руху на 26 км./год., чим порушив п. 12.4 ПДР України. Правопорушення було зафіксоване лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000682 та підтверджується роздруківкою файлу з пристрою, на якому, зокрема, вказаний транспортний засіб Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 . Після зупинення транспортного засобу позивача йому було представлено посадову особу, яка розглядатиме справу, роз'яснено суть адміністративного правопорушення та запропоновано ознайомитися з доказами. Позивачу також роз'яснено його права, передбачені ст.63 Конституції України, та положення ст.ст.268 КУпАП. Вказує, що винесення постанови у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на місці без складання протоколу жодним чином не вказує на протиправність та незаконність прийняття такого рішення. Посилання позивача на те, що до постанови не долучено жодних доказів, не відповідають дійсності, оскільки в п. 9 оскаржуваної постанови міститься посилання на технічний засіб (нагрудний відеореєстратор), за допомогою якого зафіксоване перевищення обмежень швидкісного режиму позивачем - Вх-00070. Відповідно до вимог ст.283 КУпАП оскаржувана постанова містить всі відомості, тому відсутні підстави вважати наведені докази неналежними.
У своїй відповіді на відзив позивач зазначив, що ДВД-Р диск із відеозаписом фіксації події, фотознімок приладу ТС №000682 від 20.05.2020 року, копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/17468 від 27.11.2019 року є не допустити доказами, оскільки в п. 9 постанови міститься лише посилання на нагрудний відеореєстратор поліцейського, яким було зафіксовано лише спілкування з поліцейським. Наголошує, що оскаржувана постанова не містить відомостей саме про засіб вимірювальної техніки TruCAM LTI 20/20 №ТС000682, яким було зафіксовано перевищення швидкості на думку відповідача.
Відповідач заперечень згідно ст.182 КАС України не надсилав.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Встановлено, що 20.05.2020 року поліцейським 1 батальйону 4 роти УПП в Хмельницькій області Власюком Дмитром Олександровичем винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАМ №2559519 у вигляді штрафу у розмірі 225,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП , а саме за те, що позивач, керуючи транспортним засобом Opel Astra д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Хмельницькому, по вул. Західно-Окружній 5/1, перевищив встановлені обмеження руху більше як на 26 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.) (а.с.4).
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).
Згідно з положеннями п. 2.3 розд. 2 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Пунктом 1.9. розд. 1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Межі населеного пункту відображаються відповідними знаками.
Знак 5.45 "Початок населеного пункту"" застосовується для позначення початку населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знак 5.46 "Кінець населеного пункту" місце, з якого на даній дорозі втрачають чинність вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 і 5.46 установлюються на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги.
Таким чином, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є перевищення дозволеної швидкості саме у населеному пункті, межі якого позначаються дорожніми знаками 5.45 та 5.46.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.
На підтвердження обставин справи, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано оптичний диск з місця події, на якому міститься відеофайл «20200520205218000632», а також фото та відеозапис з приладу TruCam LTI 20/20 ТС000682.
За змістом відзиву відповідача на позовну заяву, на підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Разом з тим, обґрунтовуючи правомірність використання лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, відповідачем при розгляд справи про адміністративне правопорушення не врахував вимог щодо оформлення адміністративних матеріалів.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути зазначені докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлених останнім доводів.
Крім того, вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення визначено ст.283 КУпАП та Розділом IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція).
Так, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Також, додатком 5 до Інструкції № 1395, а саме п.9 передбачено зазначення у постанові про адміністративне правопорушення доказів вчинення правопорушення.
Однак з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності всупереч тверджень відповідача не містить посилань на технічний прилад TruCam LTI 20/20 ТС000682, за допомогою якого зафіксовано перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу, інформація з якого була підставою для притягнення до адміністраттивної відіповідальності позивача. Тому суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними доказами вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУ пАП, що в свою чергу свідчить про відсутність правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та є підставою для задоволення позову.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.04.2018 (справа №202/2862/17(2-а/202/143/2017), від 26.04.2018 (справа № 200/5590/17(2а/200/669/17), від 20.12.2019 року (справа №191/1060/17 (2-а/191/94/17), від 23.12.2019 (справа № 524/253/17).
Посилання в постанові на технічний засіб (нагрудний відеореєстратор) за №Вх-00070, суд не бере до уваги, оскільки його не можна вважати технічним приладом за допомогою якого зафіксоване перевищення обмежень швидкісного режиму.
Щодо доводів позивача про недотримання відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, слід зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року по справі № 5-рп/2015 визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Також Конституційний Суд звернув увагу на те, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" від 14.07.2015 року № 596-VIII внесено зміни до ст.258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.
Слід зауважити, що рішення № 5-рп/2015 від 26.05.2015 року прийняте Конституційним Судом України раніше Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху". Внесені зміни стосувались, зокрема, положень статей 33, 221, 258, 276 КУпАП.
Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення, внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснюється.
Тому, доводи позивача щодо неможливості розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу не беруться судом до уваги.
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАСУ, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та ст. 6 КАСУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п. 30).
З урахуванням як національного законодавства, так і практики ЄСПЛ суд вважає правомірним стягнення з на користь позивача суму судового збору за подання адміністративного позову, оскільки вона була фактично сплачена, зарахована на відповідний рахунок і була «неминучою», так як сплата судового збору є умовою для відкриття провадження по справі.
Керуючись ст.ст.19, 241-246, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 4 роти УПП в Хмельницькій області Власюка Дмитра Олександровича, Департамента патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову від 20.05.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2559519, якою щодо ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 225 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Департамента патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 суму судового збору сплачену за подання адміністративного позову в розмірі 420 (чотириста двадцять грн) 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .
Відповідач: поліцейський 1 батальйону 4 роти УПП в Хмельницькій області Власюк Дмитро Олександрович, адреса: м.Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2.
Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 03048, м. Київ, вулиця Федора Ернеста,3.
Cуддя О. Й. Адамович